“Вісник Переяславщини”

У Переяслав-Хмельницькому районі (Київська область) за останній час пограбовано понад десять родин пенсіонерів. І це не просте непомітне викрадення грошей, і навіть не шахрайство. Це випадки класичного розбою, коли нападники силоміць проникають у будинок і  вимагають гроші та катують людей. Одним це нагадує «лихі дев’яності», іншим – американські гангстерські фільми. На жаль, це – наша реальність. Чи готові їй протистояти люди, запитали журналісти «Вісника» у своїх земляків.  

Віталій Шеренговський,
43 роки. с. Гребля:

– Звичайно, зможу. Насамперед через те, що в нас живуть собаки – лайка, такса і двоє її цуценят. Одного разу до двору зайшли якісь чужі люди, щось купити пропонували, дружина Шайтана погукала, то вони тільки мелькнули! Шайтан – прекрасний охоронець, я йому довіряю, вночі відв’язую, то навряд чи хто посміє влізти в хату. Окрім того, я – мисливець, маю зброю. Але її як засіб самооборони можна застосовувати тільки тоді, коли грабіжник уже в хаті. У дворі можна тільки полякати.

Сергій Дем’яненко, 44 роки, місто:

– У мене є магазин автозапчастин, і захищеним, попри обладнану сигналізацію, вважати його не можу. При сучасних технічних засобах, якими володіють злочинці, ніякі замки і засоби 100-відсоткової гарантії від злому дати не можуть. І це не так давно було продемонстровано в нашому «Автосвіті»: вночі заднім бортом вантажівки вивалили двері разом з металевими  гратами і пограбували магазин з продажу офісної техніки.

Павло Ткаченко, 39 років, працівник міського відділу міліції:

– Якби виникла така необхідність, зміг би. Думаю, правоохоронці як ніхто інший підготовлені до упередження злочинних дій, в тому числі і стосовно себе. Адже це – важлива частина наших професійних обов’язків. І в цьому сенсі регулярно проводяться навчання, зокрема, і з фізичної підготовки, застосування певних приймів боротьби. А, крім того, правоохоронці мають право носити з собою ще й спецзасоби.

Олександр Кузьменко, 45 років, с. Пологи Вергуни:

– Аж ніяк. Ви знаєте, хоч у дворі є собака, а у будинку – рушниця, захищеним себе не почуваєш. Собаку можна отруїти, а якщо застосуєш рушницю, то на суді вона може обернутися проти тебе, і ти отримаєш більший строк ніж той, хто пробував залізти до вашої оселі. А взагалі-то злодії лізуть до зовсім беззахисних, тих, хто зовсім не може вчинити їм опору. Пенсіонерам залишається звертатися за захистом лише до Всевишнього.

Ірина Кравцова, 25 років, місто:

– Я сама знімаю однокімнатну квартиру в місті. Вхідні двері зачиняються на два замки. Оце і весь захист.  Дуже цінних речей вдома не зберігаю. Якщо кудись їду на тривалий час, золоті прикраси чи гроші залишаю у батьків. Попереджаю про від’їзд господарів квартири, тоді вони навідуються. Частину коштів зберігаю на депозиті в банку. Якщо відлучаюся на кілька днів, даю ключ довіреним людям, щоб приглянули за оселею.

Ганна Хобта, 70 років, с. Дівички:

– Я боюся вже й по телефону говорить, бо хтозна, хто ви такі і чого питаєте? Ті тоже ходили і євровікна предлагали, а що вийшло? Я ж нічим не захищена! Якби були в мене гроші, то віддала б їм усе до копієчки, тільки б не мучили, а вони ж питатимуть, вимагатимуть, а де мені їх узяти? Я дуже хвора, вся пенсія іде на ліки, і більше нічого не маю. Після того, як у нашому селі ті грабіжники побували, то сільська рада, спасибі їм, патрулювання якесь організувала, і до мене дільничний приходив. Ну та що він там, попитав та й пішов. А нам сидіть та бояться. 

145 total views, 1 views today