Словник українських говірок Карпатського регіону: «Т», «У», «Ф»,

Видавництво «Писаний камінь» [http://evrika.if.ua] МП «Еврика». Місто Косів, Гуцульщина, Карпати Menu Головна Про видавництво Новини Видання Публікації Відгуки Контакти Мапа сайту Словник українських говірок Карпатського регіону: «Т», «У», «Ф», «Х», «Ц». Дмитро Савчук 22.10.2013 · Видання Т Тайстра – вовняна торба для харчів, яку носять через плече Талба – частина лісосплавної дараби, довжина якої співпадає з довжиною цілого дерева Таляр – австрійські гроші Тама – гребля, загата Тано – дешево Таріль – тарілка (польське talerz) Тарниця – старовинна назва сідла, дерев’яне сідло Тартак – лісопильня, лісопильна рама, пилорама Таця – піднос Тачівка, тачілка – качалка для розтачування тіста чи прасування білизни Ташка – торбина, яку носять через плече (німецьке Taschen) Тварь – обличчя Тевхати – жадібно і багато їсти; вдаряти, бити, з силою кидати Теленити – говорити про щось монотонно, набридливо Телинка, тилинка – музичний інструмент – довга дудка, сопілка із суцільними стінками Теньгій – товстий, грубий Тепличка – тепле джерело Теребівля – місце, розчищене від зарослей. На Закарпатті протікає річка Теребля, права притока Тиси Теркатий – строкатий, рябий Терло – місце нересту риби Терміті – терміття, відходи від переробки льону, конопель Тернівка – настоянка на горілці (міцній самогонці), в основі якої лежать плоди терену; лікувальний напій при кишкових інфекціях Тертіла – вантаж, мішок на плечах Терх – в’юк, вантаж, який перевозять на спині коня Терчіники – деруни, пляцки з тертої картоплі Тестамент – заповіт Тете – тітка Течка – сумка (грецьке тека — сховище, вмістилище; німецьке taschen – сумка) Тиблі – дерев’яні кілки, які використовуються при будівництві гуцульських осель (гражд) Тирлигач – поганий музикант, переважно скрипаль Тіжка, кіжка – вагітна; важка Тімувати (кімувати) – пам’ятати. Походить від тяма, тямити Тлумачити – пояснювати (польське tlumacz) Тлустий – товстий Тобівка – чоловіча шкіряна сумка, оздоблена металом Тогідний – минулорічний Токан – гаряча густа напарована страва, делікатес Толока – поле, що служить пасовищем Толока, клака – гуртова робота; безоплатна безкорислива гуртова допомога працею Томна – пасовище (полонина), на якому восени тримають отару Томнатик – полонина поблизу села Селятина Путильського району Чернівецької області Топорище – дерев’яний держак (рукоять) сокири Торебка – торбочка, сумка, сумочка (польське torebka) Тори – слід лиж (польське tor – шлях, дорога) Трак, трач – тирса (польське trak – лісопильня, пилорама) Трафити – потрафити, поцілити Трафний – грішний Трафунок – випадок, пригода (польське traf) Трачині – трачиння, тирса Трачка – лісопильня Трембіта – стародавній гуцульський музичний інструмент, який використовується як сигнальний засіб для повідомлення сусідніх сіл про важливі події: наближення ворогів, похорони, весілля, уродини, наближення колядників, вихід на полонину і повернення додому. Звук трембіти доноситься понад 10 км. Трембіта – конусоподібна труба завдовжки 3,25 м. Діаметр вхідного отвору – 3 см, кінцевого – 25 см. Виготовляють трембіту з сухого дерева – смереки, краще з громовиці, тобто з тієї, в яку влучила блискавка. Дерево для трембіти сушать на повітрі впродовж кількох років під впливом вітру, дощів, снігу, сонця, морозу, спеки. Висушене дерево розрізають вздовж і видовбують в обох половинках рівчак. Тонкі стінки забезпечують високу якість звуку, але тонку трембіту легко зламати. Половинки складають і міцно стискають обручками. Обручки виготовляють із гнучких смерекових віт. Нині для зручності роблять складані трембіти, частини стуляють і обкручують берестою. На вхідній тонкій частині трембіти встановлюють мундштук, який роблять з явора. Яворове дерево має солодкий присмак, приємний для губ. Водночас трембітарі практикують перед грою в отвір інструмента заливати горілку або гаряче молоко. На виготовлення трембіти витрачається 1,5-2 місяці часу. Вартість однієї трембіти – 1000 грн. (2011 р.). Незважаючи на нові засоби зв’язку, термбіта не втратила своєї актуальності, стала служити мистецтву. 1980 року трембітарі з села Річка Косівського району Івано-Франківської області виступали на Олімпійських іграх у Москві. Останнім часом трембітарів стали кликати на народні свята, фестивалі. Трембіти відкривали виступ Руслани Лижичко на “Євробаченні” 2004 року. Трепета – осика; тополя Трепітник – їстівний гриб-підосиковик або Бабка червона Трєпці – літнє взуття; босоніжки Тріло, трійло – отрута Трудний – втомлений, натружений Трускавки – полуниці Трусь-трусь-трусь – вигуки, якими підкликають кролів Трут – мох із стовбурів старих смерек Тручати – штовхати Тугота – криза Турма – отара Туск – жаль, туга, смуток Тюрбан – головний убір У Убраня – 1) одяг; 2) костюм (польське ubranie) Увихатися – наполегливо, енергійно працювати; дуже швидко робити, квапитися з роботою Ув’ядати – упадати на силах Уйоші – піджаки (угорське) Україна – держава у центрі Європи. У мовах індоєвропейських народів є слова “кран, крун, крен”, які означають “журавель”, де к(о)р – “дитя Сонця”, ан – “небо”, тобто “небесне дитя Сонця”, “посланець Сонця”. Давньогрецький історик Геродот наводить сколотську (скіфську) легенду про те, як предки сколотів – журавлі прогнали з Наддніпрянщини пігмеїв. У цій легенді відбилося витіснення нашими предками з території України низькорослих північних племен мисливців, яке сталося після відступу льодовика. Відтоді, певне, й стала називатися наша земля У-кранія, У-країна, У-крайне, тобто “земля предка-журавля”. По-іспанському Україна так і називається – Укранія, по-французькому – Укрен, по-англійському – Юкрейн (Олександр Мокровольський). Умразити – образити, спаплюжити Умшляк – компрес. Поклади умшляк на голову Урда, вурда, вурдінка – зварене кисле молоко, сиворотка Урльоп – відпустка (німецьке Urlaub, польське urlop – відпустка) Уталювати – вміщати Ф Файка – люлька Файкувати – курити Файний – красивий, гарний, добрий (німецьке fein – тонкий, прекрасний, витончений; прекрасно, чудово, здорово) Файно – гарно, прекрасно, чудово, здорово Фальча – у гуцулів міра поверхні землі (приблизно 114 сотих). Фальча – одиниця виміру площі сільськогосподарських угідь, що дорівнює 14322 кв.м Фамілія – родина Фана – прапор Фант – застава Фантана – криниця (молдавське фынтынэ) Фантувати – описувати майно за несплату податків Фарнути – схопити Фасувати – розділяти, видаючи щось, виділяти за нормою Фасулі – квасоля Фатка – рибальська сіть Фашиння – гілля, лоза Фелега – драна свитина Фелічіта – слова з пісні про наших заробітчан в Італії Фертик – кінець, готово; досить, баста (німецьке fertig – готово) Фестини – свято, день народження, фестиваль Фестунок – замок, фортеця, тюрма Фист, фест – дуже сильно. Фист моцний – дуже сильний Фицкати – брикати, бити задніми ногами Фівкати – свистати, посвистувати Фіглі, фіглі-міглі – жарт, витівка (польське figla, figle-migle) Філина – похресник чи похресниця Філіжанка – чашка (кави) (польське filizanka) Фільварок – панський маєток із господарчими будівлями Фін (фінок) – хрещеник Фіра, фура – віз, хура, повозка, підвода (польське fura) Фіранки – занавіски, гардини (польське firanky) Фірас – лісопильня Фірман, фурман, хурман – їздовий; візник, що править кінним екіпажем, найчастіше найманим (польське furman) Фіфа – чванлива дівчина, кокетка Фіфак – несерйозна людина Фіцігорний – кокетливий Фіш – риба (німецьке Fisch). У Німеччині поширене прізвище Фішер (рибак) Фіякр – бричка, карета, кінний екіпаж Фладдер – шлюз (ворота) на лісосплавній греблі, через який пропускається вода та плоти Флєцкавка – дощова погода (польське sflaczec – дрябліти; переносно розкиснути, розм’якнути) Флєшка – пляшка Флорен, таляр, дукати – австрійскі гроші Флояра – басова сопілка Фляки – нутрощі (польське flaki) Фол – опалі голки хвойних дерев Форин – головний Фос, фоса – канава, рів, рівчачок, штучно прокопане русло (польське fosa) Фостач – великодня гра, в якій молоді люди ловляться за руки і біжать навколо церкви чи по якійсь площі. Керівник гри час від часу робить різні рухи в сторону, унаслідок чого останній у ряду (хвості) гравець відлітає за інерцією, не втримується на ногах і падає Фраєр – самовпевнений хлопець, задавака (польське frajer – наївна людина, простак) Фрас – чорт Фризієрня – перукарня (польське fryzjer – перукар) Фризура – зачіска (польське fryzura) Фріча – страва (польське frykasy – делікатеси) Фундоя – закуток, глушина (румунське fund – дно; глибина) Фундувати – жертвувати на щось гроші і платити за когось Фунт – міра ваги, 453,59 г Фурдига – в’язниця, кримінал Фуркало – вітряк, паперова іграшка. Німецька компанія “Фурлендер” виготовляє сучасні вітроагрегати, які постачаються у різні країни світу, зокрема в Україну. У кінці 2011 року біля села Завадів Турківського району Львівської області (басейн річки Стрий) відкрили вітрову електростанцію, створення якої реалізується у складі екологічного проекту української компанії за участю австрійських інвесторів (Газета “Голос України”, 2011, 15 листопада, № 214, Б. Кушнір) Фус – осад (польське fussy) Фустка – хустка, хустина, косинка (польське chustka) Футерко – куртка (німецьке Futter – підкладка одягу) Фушкати, фурєти – кидати Х Хавка – рот, який забагато говорить. Закрий хавку Халаш – курінь Харапутно – негарно, непривабливо Хасиди – представники поширеної в сучасному юдаїзмі течії хасидизму. На Прикарпатті колискою релігії хасидів було м. Косів Івано-Франківської області, у якому проживав засновник і вчитель хасидизму, великий святий і віщун єврейського народу Ізраель бен Елізер (1700-1760). Ізраель вивчав священні книги, мандрував, як Сковорода. Десь 1730 року він прийшов у Карпати, оселився у печері поблизу р. Черемош у районі – між селами Тюдовом і Великим Роженом Косівського району, де молився і медитимував. 736 року зійшов до Косова і почав проповідувати нове розуміння Бога, за що йому дали ім’я Бель-Шем-Тов (скорочено Бешт), що означає по-єврейськи “учитель Божого імені”. Перші громади хасидів виникли у Косові і Кутах. Їхні обряди були дивними, набували форми танців у супроводі співу та цікавих розповідей. Хасиди вважали, що наймилішими Богові є радість. Біля померлого вони влаштовували веселі забави, навіть танці. Релігійний проповідник Ізраель помер 1760 року у містечку Меджибожі на Поділлі (М. Городенко, 1999). Хлоп – чоловік Хльо – фамільярне звернення у циган Хляча – негода Ховсько – слизько Ходаки – саморобне взуття, подібне до постолів, переважно з грубої гуми Хожений – бувалий Холошні – чоловічі штани з домотканого кольорового сукна Хорімний – сінешний (від сіни) Хороми – нежитлове приміщення у хаті, кімната, через яку входять у дім, а потім з неї у житлові кімнати Хорувати – хворіти Хотар, готар – границя, межа Хосен – користь Хохати – спеціально дихати на щось (наприклад, на руки, вікно) Хохол – 1) чуприна; оселедець; 2) з татарської мови – син неба; 3) українець (у мові росіян) Храбуст – осот Храм – релігійне свято на честь якогось святого або релігійної події; храмове свято Храмати – кульгати Хрещатик – 1) урочище поблизу села Нижнє Селище на Закарпатті; 2) село на пагорбах поблизу р. Дністер у Заставнівському районі Чернівецької області, яке знамените тим, що туди люди йдуть на прощу Хробак – черв’як (польське robak) Хрум, хрунь – свиня; переносно груба, підла людина. На Галичині – виборець, який на виборах до австрійського парламенту продавав свої голоси за хрум – за гроші, землю, посаду, горілку, ковбасу Хурдигарня – тюрма Хурут – вірменська приправа. Хурут містить листочки петрушки, солеру, кріп, даргон чи вірменський корінь (тархун), кисляк, сметану, сіль. Суміш кілька днів прокисає, а потім вариться у мідній мисці чи баняку, поки не загусне, як каша. З цієї кашки ліплять пірамідки, викладають на дощечку і дають просохнути. Хурут натирають на терці і засипають у бульйон для ганджабура. Ц Цалівка – дошка товщиною близько 1 дюйма Цаль – 1 дюйм, 25,4 мм Цапіна, цапина, ципіна, сопіна – знаряддя праці лісоруба, дерев’яний держак із залізним наконечником; спеціальний гак на держаку для перетягування колод; кайло. У цапіни дерев’яний держак трохи товстіший і довший, ніж у лопати. Наконечник масивний, утворює разом із держаком тупий кут, що дає змогу виконувати інструменту функцію важеля і легко переміщати деревину. Царина – 1) околиця, край села; 2) місцевість за селом, де пастух збирає худобу; 3) необроблюване, поросле травами поле; 4) сіножать, пасовище, город, більший кусок поля; пасовище, що знаходиться далеко від хати (румунське tarina – нива, поле). Засіяне поле (І. Франко); 5) ліс, гай, місце, де випасають худобу (М. Лесюк) Царинка – обгороджений шматок поля або сіножаті; невелика галявина в лісі; сінокіс при садибі Царок – господарська будівля для переробки і зберігання молочних продуктів на скотарських стоїщах на полонинах Цвик – цвях з широкою головкою (польське cwiek) Цвікати – дорікати кому-небудь Цвіклі – проварені протерті столові буряки з хроном Цебрик – дерев’яна діжечка Церета, церата – клейонка (польське cereta) Церковці – церкви на сільських присілках, менші від основної Цєпати – капати; доїти корову, козу тощо Цибуліник, цібуліник – житель селища Кути Косівського району Івано-Франківської області; кутський цібуліник. Жителі селища Кути спеціалізувались на вирощуванні цибулі, яка йшла на продаж. Цьому сприяла низка факторів: родюча земля, вологий теплий клімат, роботящі люди. На Західній Україні існували спеціалізовані райони по вирощуванню промислової городини: Стрийський – капуста, Заліщицький – ранні помідори, Кутський – цибуля та ін. (Енциклопедія українознавства, 1993, Т. 2 с. 417). Циганити – випрохувати, видурювати що-небудь Цизорик – кишеньковий ножик. Будеш ходити, як цизорик Цилта, цильта – брезент Цимбали – музичний інструмент. Іван Кавацюк – відомий цимбаліст України (родом із села Мишин на Івано-Франківщині). Його мелодією щодня починає свої передачі радіо Ватикану. Іван Кавацюк грає на родинних цимбалах, яким понад 100 років. Його гру слухали у багатьох країнах світу. У 1989 році разом з Оксаною Савчук створили дует “Писанка” (Н. Будна, 2011). Цимбра – кімната сторожа Цимбрині – верхнє кільце кріплення криниці над поверхнею землі Цимброванки – дерев’яні зруби – кріплення берегів річки (польське cembrowac – обшивати досками; викладати, облицьовувати каменем і т.п.) Цинівка – металева посудина для пиття води Цисе – це (цисе озеро) Цитри – музичний інструмент Цитрина – лимон, цитрусові (польське cytryna) Цирікнутися – податися назад Цирка – мережка білим шовком на вишиванках Цібере – напівготове сливове повидло на Закарпатті Цівка – тонкий струмінь води, або якої-небудь рідини Цікавий – працьовитий, справний, енергійний Цімес – найкраще, найсмачніше, перший сорт Цінгер, ціньгер – спусковий курок (польське cyngiel, німецьке Finger – палець (на руці) Ціньгер – стрілка годинника (М. Лесюк) . Німецьке Zunge – язик, язичок Цісаний – тесаний (польське cios) Цісар, кесар – назва імператора Австро-Угорщини Ціхо – тихо (польське cicho) Цокатися – на Великдень стукатися вареними яйцями-писанками Цота – дрібниця. Ані на цоту – ні на йоту, ні на один крок (польське cal – дюйм) Цофнутися – податися назад (польське cofac) Цуг – 1) потяг, поїзд, залізниця (німецьке Zug); 2) протяг (тягне цуг) У західному регіоні перший потяг (“цуга”) прибув до Львова з Відня 4 листопада 1861 року. Залізниця, якою рухався потяг, була названа іменем герцога Карла-Людвіга. Вона мала протяжність 97,5 км. Швидкість руху потягу не перевищувала 25 кілометрів на годину. Потяг мав назву “Ярослав”, складався з двох вагонів і 4 візків. Потяг “Львів-Чернівці” почав курсувати з 1 вересня 1866 року. Тривалість у дорозі – 12 годин. Цугні – вуздечка Цугундер – тюрма (німецьке Gefangnis – тюрма) Цукати – зацукровані фрукти (польське cukati, з італійської succade, від латинського sucus – сік) Цурік – команда коневі “назад” (німецьке zuruck – назад, зворотно) Цурканка – верхній одяг Цьонька – свиня, свинка Цьоця – тітка (польське ciocia) Цюпа – темний льох, каземат, тюремна камера Цятка – крапинка, крапка, плямка, плямочка (польське cetka, ciapki) Цятки – бісер – дрібниця. Ані на цоту – ні на йоту, ні на один крок (польське cal – дюйм) Також читайте: Словник українських говірок Карпатського регіону: «А», «Б». Дмитро Савчук Словник українських говірок Карпатського регіону: «Л», «М», «Н», «О». Дмитро Савчук Словник українських говірок Карпатського регіону: «П», «Р», «С». Дмитро Савчук Словник українських говірок Карпатського регіону: «В», «Г», «Ґ». Дмитро Савчук Словник українських говірок Карпатського регіону: «Д», «Е», «Є», «Ж», «З». Дмитро Савчук Автор: Дмитро Савчук 1 коментар Polski język vs. Українська мова | Poly Jazyk 02.08.2015 at 01:42 · […] Словник українських говірок Карпатського регіону Дмитро Савчук. […] Написати коментар Відмінити відповідь Ім’я * Email * Сайт « Попередня публікація Наступна публікація » Пошук Наш проект Літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис «Гуцули і Гуцульщина» Нові коментарі Наталя до Гуцульщина і гуцули в творах Івана Франка. Петро Арсенич. Нижній Березів у житті І. Франка Село Космач: пам’ятники, пам’ятні хрести, могила УПА, пам’ятні стели та меморіальні таблички до Слава не вмре й не загине… Олекса Кушнірчук Засідання клубу «Здоров’я» на тему «Профілактика алергічних захворювань» до «Народні рецепти. Лікування захворювань лікарськими рослинами. Поради на кожен день». Ліки з саду. Іван Гоянюк dedal.ikar до Дорога до храму. Василь Курищук. Част. 1 Станіслав Михайлюк до Дорога до храму. Василь Курищук. Част. 1 Видання Автори Іван Війтенко Іван Гоянюк Іван Карп’як Іван Мисюк Іван Молинь Іван Попович Ігор Гаврилюк Ігор Пелипейко Аделя Григорук Богдан Радиш-Маринюк Валентина Молинь Валерій Сергєєв Василь Курищук Василь Потяк Василій Бойчук Володимир Близнюк Галина Павлюк Гуцулятко Дмитро Арсенич Дмитро Мохорук Дмитро Пожоджук Дмитро Савчук Лариса Чупринчук Любов Яворська Любомир Держипільський Людмила Свирид Микола Близнюк Микола Чорнокниш Мирослав Соколюк Михайло Городенко Михайло Дідишин О. Німець Оксана Соколюк Олекса Кушнірчук Олена Григорак Світлана Шкрібляк Соломія Мардарович Степан Петращук Друзі та партнери Газета «Гуцульський край» Гуцульщина туристична Довідник Косівщини Каталог Косівщини Кафедра Дизайну КІПДМ ЛНАМ Косів, Гуцульщина, Карпати Косівська дитяча школа мистецтв Косівська центральна районна бібліотека Рок-гурт «Гуцули» Гуцульська кераміка Фотографії Косівщини Алкос Яворів мистецький Косівщина на карті Водоспади у Косові Церква Пресвятої Трійці у селі Яворів Скали у Косові Новини Косівщини 8 тез незаконної окупації Криму Свиня. Відома і не дуже Підприємці оформляють найманих працівників Події на Гуцульщині Свято майстрів народних художніх промислів «Гуцульщина — перлина народного мистецтва» XXIII Міжнародний гуцульський фестиваль, с. Рахів Етно-фестиваль «Березів-Бандер-Фест» Оголошення Косівщини Постійна робота: Шукаю спецiалiстiв будiвельних робiт в Польщу Різне: Домашні вареники з сиром, картоплею, капустою та пельмені Сільськогосподарська техніка, трактори: Візьму в оренду трактор САТ 428Е або ГАЗ 66 з правом на викуп © 2011–2017 Видавництво «Писаний камінь», МП «Еврика» Розробка та підтримка «КосівАрт»