Словник українських говірок Карпатського регіону: «Д», «Е», «Є»,

Видавництво «Писаний камінь» [http://evrika.if.ua] МП «Еврика». Місто Косів, Гуцульщина, Карпати Menu Головна Про видавництво Новини Видання Публікації Відгуки Контакти Мапа сайту Словник українських говірок Карпатського регіону: «Д», «Е», «Є», «Ж», «З». Дмитро Савчук 11.10.2013 · Видання Д Данець – танок, танець (польське dansing – дансинг, танці) Дантист – зубний лікар (польське – dantysta) Дараба – пліт із однієї талби. Дараба – ланцюг скріплених між собою плотів-дараб лісу (колод-кругляків), що їх сплавляють гірською річкою. Дармовис – прикраса верхнього одягу: китиці зі шкіри чи різнобарвних вовняних ниток Дасбіх – нема Д’горі – вгору Дека – 100 грамів Дека – покривало, накидка Денцівка – маленька сопілка з бузини Деньки – поденні роботи Деревище – труна Деревйинникі – дерев’яні сандалі, “босоніжки”, сато Дерти барабулі – копати картоплю Дехірний – слабкий, делікатний Дєдьо – тато Дєковать – дякую Джемборі – традиційний скаутський зліт у таборових умовах Дженджура – горілка, настоянка на золотому корені з Чорногори Джинджура – тирлич жовтий (лікарська рослина) Джирга, джерга – ліжник (гуцульське вовняне укривало на ліжко) Джоломіга – подвійна сопілка Джурини, джурек – шкварки, шкварка Джус – житель долин (по-волоськи ворони) Дзбанок – горщик Дзер – сироватка; рідина, що залишається після виготовлення сиру Дзєма – рідина, сік, рясний піт Дзигар – сигарета або цигарка Дзигарок – годинник. Польське zegarek – годинник (наручний, кишеньковий) Дзьоб – клюв (польське dziob) Дзьобати – клювати, кольнути (польські dziobac; dziobnac) Дзьобня – гуцульська вовняна торба Дилетки – особливі бочки з карпатського дуба чи вільхи, у які зливають молоко Дилиння – грубі дошки, бруси, балки Дитинець – фортеця. У Львівській області знаходиться могутній дитинець Тустань. Дідизнина, дідівзнина – спадок, родинна спадщина, спадщина з діда-прадіда Дідинець – панський маєток Дідич – поміщик, великий землевласник Дідько, щезник – чорт Діздріти – доглянути Діл – протяжна долина серед гір Ділетка – міра ваги, 25 кг Дінниця – огорожа з накладених у ряд зрубаних смерічок Діправді – справді Дістати (в писок) – отримати ляпаса (по обличчі) Дніє – розвиднюється Днина – день Днински – щоденно Добритиси – миритися Додільна сорочка – довга, нижче колін (до долу) сорочка Долма – вірменська назва страви – маленькі голубці з м’ясом, загорнуті здебільшого у виноградне листя Домарити – доглядати за господарством коли усі йдуть з хати Допровадити – довести до логічного завершення; довести когось до певного місця Досвіток – світанок Доста – досить, достатньо (ромське Dosta – досить). 2006 року Рада Європи та Єврокомісія започаткували програму “Dosta!”, мета якої зруйнувати стереотипи і узагальнення жителів Європи стосовно циган. Європейці часто керуються стереотипами: циганам не довіряють, їх вважають малоосвіченими і брудними, лінивими і підступними. Ставлення до циган у Європі надзвичайно негативне. Активісти програми “ Dosta !” поширюють інформацію про історію та культуру ромів, про видатних діячів науки і мистецтва, які мали циганське коріння. Серед них зокрема такі всесвітньо відомі кіноактори, як Чарлі Чаплін, Боб Госкінс та Ріта Гейворт, перша у світі жінка-професор Софія Ковалевська та ще багато інших музикантів, письменників, військових і лікарів (В. Власенко, 2011). Серед відомих людей мистецтва циганського походження – художник Пабло Пікассо, який намалював понад 90 тисяч картин. Доцотно – точно, ретельно Дошпенту – зовсім, цілком Драбуга – бандюга Драниці – тонкі дошки для покриття гуцульських хат. Довжина драниці – 80-100 см, ширина – до 15 см Дрантивий – обдертий; подертий, дірявий Дратва – груба нитка Дрегес, дригез – тютюновий жужіль Дрива – дрова Дривітняк, дривітня – обрубок колоди для розколювання на ньому дров Дримба, доромба – щипковий музичний інструмент зі сталі, який під час гри тримають в зубах (древньослов’янське доромба – нижня губа). Зустрічається у різних куточках світу, зокрема в Угорщині, Росії (у районах тундри) Дрібля – вівці, кози Дровітня, дроварня – місце для зберігання дров Дротєнка – горщик, обтягнутий дротяним плетивом Друк – дрюк, дрючок Дубелтівка – мисливська рушниця, двостволка Дубельтово – добре, надійно, з подвійною надійністю Дукат, дукач – старовинна монета з вушком для носіння на шиї Д’хаті – до хати, додому Е Едельвейс – гірська рослина, яка зустрічається на вершинах Карпат лише на виходах вапнякових скель. У ботаніків має назву “білотка альпійська”. Цвіте у липні-серпні. Рослина занесена до Червоної книги України. У гуцулів едельвейс здавна був своєрідною ритуальною квіткою. Едельвейс – квітка кохання, яку молоді гуцули дарують своїм нареченим. Юнаки прагнули знайти високо у горах шовкову косицю й подарувати її своїм обраницям, доводячи цим свою мужність і відвагу (Ю. Нестерук, 2003). Леся Українка дала назву гірському едельвейсу, хоч і кримському, ломикамінь. Ей-де – та де, ні Експозитура – управління за часів Чехії на Закарпатті, які опікувалися розвитком скотарства й поліпшенням породи тварин Емшір – вигін, пасовище, пасовисько (румунське imasuri, imas ) Етносадиба – сільська садиба, оснащена або переоснащена гармонійно поєднаними елементами давньої сільської архітектури з сучасними побутовими зручностями та ландшафтним дизайном. У селі Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області за 12 км від міста Коломиї є сучасна етносадиба, яку створив один із найавторитетніших українських аграріїв Василь Михайлович Ткачук, Герой соціалістичної праці (1982), Герой України (2002). Є Єблуко – яблуко Єгнє – ягня Єзар – земля, що провалюється Єк дужі? – як здоров’я (привітання) Єкмай – майже Єливец – ялівець Єловий – яловий Єма – яма Єце – яйце Єшник – гриб Єшниця – яєчня Ж Жаб’є, Жеб’є – стара назва селища Верховина на Івано-Франківщині Жарівка – електрична лампочка Жвиндіти – безперервно дорікати, сваритися, базікати Жґребло – металева щітка для чищення коней, корів Желізко – праска Жентиця, жінтиця – сироватка з овечого молока, варена сироватка, з якої знято урду. Вважалось, що жентиця лікує від туберкульозу. Гуцули ніколи не вживали сирого молока, а лише квасне і продукти з нього Жереп – порода гірської сосни, ялівець Жєба – жаба Жєлувати – жаліти Жєль – жаль Жєпавий – енергійний, беручкий, рухливий, міцний Живец – зашморг на кінці мотузки; жива наживка Жига – вид танцю Жилізняки – сорт яблук Жичіти – позичати Жию – живу Жідний – жадібний, спраглий (чогось) Жісний – страшний, страхітливий Жмакати, пожмакати – прати білизну, одяг руками; зімнути Жнікати – жувати Жовнір – солдат, військовик Жовта сметана – жирна сметана Жонва – дятел Жяхний – справжній З Завидіти, завидувати – заздрити Завити – обгорнути, забинтувати Завлєги – пізно вночі Завше – завжди Загонистий – впертий, некомунікабельний Загутати – забавляти Загутатися – забаритися Заздріти – помітити Закатрупити – вбити Заким – доки Заків – поки Закігнутиси – ледве зайти; податися (кудись); вкластися Закін – причастя Замельдувати – донести, повідомити комусь про щось Заложитися – побитися об заклад Залуда – неповороткий, вайлуватий (румунське слово лудова – безформна, незграбна) Залудити – заманити За прости – жіноча спідниця з шерстяної домотканої матерії, жіночий поясний одяг з двох половин Запаска – жіноча спідниця з шерстяної домотканої матерії, жіночий поясний одяг з двох половин За простибі – даром За простиви, за простибі – подарунки на пошану пам’яті про померлого Запрута – довгий дрючок для обв’язування сіна, соломи або хмизу на возі Запуст – поле, яке не обробляли, щоб на ньому виріс ліс Зараза – погана людина Зарва – зсув грунту Зарідом – один за одним Зарінок – берег річки, вкритий рінню, гравієм; галькою, луг біля річки, пасовисько; площа поблизу річки; необроблена смуга землі над річкою Заслонити – затягнути (занавіски-фіранки) Заталапаний, обталапаний – заболочений, замочений Затяготіти – завагітніти Зацирувати – зашити локально Зачерати – черпати, набирати Зашінькати – защепити гудзики, зав’язати зав’язки Защик – укол Збавити – зіпсувати Збавлений – зіпсований Збанок – дзбан Збитки – жарти, пустощі Збиткуватися – знущатися, глумитися, глузувати (з кого, з чого) Звір, ізвір – міжгір’я, ущелина; вузька долина між горами; гірське джерело, потік; долина потоку чи ріки в горах; суха долинка, що утворилась з річкової долини; джерело (румунське izvor – джерело, початок (ріки) Звір, зворина, ізвір – провалля, ущелина (слово ізвір – праслов’янське) Звор – вузьке міжгір’я Звурдитися – скиснути Згарда – грудні та вушні прикраси; намисто з дукатів і хрестиків Здвиження – релігійне свято Здвижин – стара назва с. Кобаки (до 1620 р.) Здибалися – зустрілися Здибанка – побачення Здоймити – підняти Зернівка – домашня горілка з пшениці Ззагоді – заздалегідь Зимарка – у гуцулів будівля, де взимку зупиняються пастухи; стайня, де взимку утримують худобу Зимівка – зрублені дерев’яні хатини на сіножатях. У зимівках під час літньої косовиці ночували господарі, восени – сюди зносили садовину, суху отаву, а взимку тримали кіз та овець. Являють собою облаштовану сільську садибу, у якій є піч з плитою, дрова, сірники, стіл, гасова лампа, посуд, яблука, груші, сушениці, на дворі – криниця. Зицирка – солдатська муштра Зістріт – назустріч Зіц – сидіння на ровері (німецьке sitzen – сидіти) Злапати(ся) – спіймати(ся), зловити(ся) Змикитити – зметикувати Змієвон – стародуб альпійський (лікарська рослина для поліпшення травлення) Знамено – оберіг, який наділяв людину незвичайною силою Знимка – світлина Зрібне полотно – домоткане полотно Зріхтувати – зремонтувати Зруб – територія у горах, на якій була проведена суцільна рубка лісу і природним шляхом повільно відновлюється рослинність. На перших порах там зростають трава, малина, ожина, осика, береза тощо, використовується як пасовище Зубела – вуздечка Зупа – суп (польське zupa) Зчеркнути – схуднути, втратити вагу Також читайте: Словник українських говірок Карпатського регіону: «А», «Б». Дмитро Савчук Словник українських говірок Карпатського регіону: «В», «Г», «Ґ». Дмитро Савчук Словник українських говірок Карпатського регіону: пояснення та походження слів. Дмитро Савчук Автор: Дмитро Савчук Написати коментар Відмінити відповідь Ім’я * Email * Сайт « Попередня публікація Наступна публікація » Пошук Наш проект Літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис «Гуцули і Гуцульщина» Нові коментарі Наталя до Гуцульщина і гуцули в творах Івана Франка. Петро Арсенич. Нижній Березів у житті І. Франка Село Космач: пам’ятники, пам’ятні хрести, могила УПА, пам’ятні стели та меморіальні таблички до Слава не вмре й не загине… Олекса Кушнірчук Засідання клубу «Здоров’я» на тему «Профілактика алергічних захворювань» до «Народні рецепти. Лікування захворювань лікарськими рослинами. Поради на кожен день». Ліки з саду. Іван Гоянюк dedal.ikar до Дорога до храму. Василь Курищук. Част. 1 Станіслав Михайлюк до Дорога до храму. Василь Курищук. Част. 1 Видання Автори Іван Війтенко Іван Гоянюк Іван Карп’як Іван Мисюк Іван Молинь Іван Попович Ігор Гаврилюк Ігор Пелипейко Аделя Григорук Богдан Радиш-Маринюк Валентина Молинь Валерій Сергєєв Василь Курищук Василь Потяк Василій Бойчук Володимир Близнюк Галина Павлюк Гуцулятко Дмитро Арсенич Дмитро Мохорук Дмитро Пожоджук Дмитро Савчук Лариса Чупринчук Любов Яворська Любомир Держипільський Людмила Свирид Микола Близнюк Микола Чорнокниш Мирослав Соколюк Михайло Городенко Михайло Дідишин О. Німець Оксана Соколюк Олекса Кушнірчук Олена Григорак Світлана Шкрібляк Соломія Мардарович Степан Петращук Друзі та партнери Газета «Гуцульський край» Гуцульщина туристична Довідник Косівщини Каталог Косівщини Кафедра Дизайну КІПДМ ЛНАМ Косів, Гуцульщина, Карпати Косівська дитяча школа мистецтв Косівська центральна районна бібліотека Рок-гурт «Гуцули» Гуцульська кераміка Фотографії Косівщини Алкос Яворів мистецький Косівщина на карті Водоспади у Косові Церква Пресвятої Трійці у селі Яворів Скали у Косові Новини Косівщини 8 тез незаконної окупації Криму Свиня. Відома і не дуже Підприємці оформляють найманих працівників Події на Гуцульщині Свято майстрів народних художніх промислів «Гуцульщина — перлина народного мистецтва» XXIII Міжнародний гуцульський фестиваль, с. Рахів Етно-фестиваль «Березів-Бандер-Фест» Оголошення Косівщини Постійна робота: Шукаю спецiалiстiв будiвельних робiт в Польщу Різне: Домашні вареники з сиром, картоплею, капустою та пельмені Сільськогосподарська техніка, трактори: Візьму в оренду трактор САТ 428Е або ГАЗ 66 з правом на викуп © 2011–2017 Видавництво «Писаний камінь», МП «Еврика» Розробка та підтримка «КосівАрт»