Відкрий для себе Global Talent

У певний момент нашого життя наступає бажання змінити щось, втекти за край очі, чи поринути з головою в щось зовсім незвичне й нове. Ми шукаємо ту місцину під сонцем, де ми зможемо почувати себе впевнено і вільно. Буває наступає момент, коли розуміємо, що тим чим займаємося – не рідне душі, починаємо шукати себе в цьому буремному світі; або нам не вистачає якогось досвіду, щоб стати професіоналом своєї справи. Так саме досвіду. Все життя ми прагнемо здобути його в тій чи іншій сфері. Навіть мудрість приходить із віком та досвідом (позитивним чи негативним), на роботу приймають за таким критерієм як досвід роботи в обраній сфері.

Все крутиться навколо цього простого, і в той же час багатогранного поняття. А де ж його взяти? Де шукати? Де та Нарнія? Куди бігти, переноситися чи летіти? Хм… Все набагато простіше. Потрібно шукати можливості, і головне не проґавити їх як ворона сир. Хватай і вирушай в невідоме й захоплююче. Однією з таких можливостей стає програма професійного стажування Global Talent.

Багато хто запитує себе, як це – бути на професійному стажуванні і жити в іншій країні впродовж року. Дехто пробує і набуває нові навички, отримує досвід, який змінює їх життя, а для декого це питання так і залишається без відповіді.

Таку можливість зловила і вже майже протягом року не випускає Арміне Табакова, яка працює в Угорщині в компанії Sony як German Sales Support Specialist.

Пориньмо у світ, котрим завжди буде правити король на ім’я Досвід, разом з Арміне. Влаштовуйтеся зручніше, ми розпочинаємо)

Арміне, що спонукало тебе поїхати на професійне стажування Global Talent?

Ще коли я тільки приєдналася до організації AIESEC та дізналася про її можливості, я поставила для себе за мету спробувати всі чотири програми, за допомогою яких організація розвиває лідерство. А постійні історії під час виступів на конференціях ще більш надихали.Три програми були вже позаду і залишалася тільки Global Talent, на яку було важко наважитися, бо це ж не на тиждень, а на рік. І я зрозуміла, що вдалого часу можна і не знайти, доки не наважишся вийти із зони комфорту та ризикнути. Я ризикнула та жодного разу не пошкодувала.

Що стало для тебе найбільшими відкриттями під час стажування в Угорщині?

Найбільшим відкриттям та радістю для мене, напевно, є те, наскільки угорці патріотична нація.

 Якщо говорити про роботу в такій великій компанії як Sony, що тобі найбільше подобається?

Найбільше мені подобається робоча атмосфера: оупен спейс офіс, найкраща команда у світі, яка вже давно перетворилася на другу родину, міжнародний колектив (більше ніж 16 національностей) та безкоштовна кава. (посміхається)

Ось ти працюєш в новій компанії з людьми з різних країн, яка атмосфера панує в колективі?

У нас гармонія, така атмосфера мене дуже надихає, такий собі глобал вілидж кожного дня.

Наскільки ти оцінюєш важливість професійного стажування для тебе особисто? За якими критеріями ти це розприділяєш?

Я особисто вважаю, що професійне стажування – це таке must-do для кожної проактивної людини, тому що це дуже успішний старт для будь-якої кар’єри, можливість здобути галузевий досвід, а також ціле коло нових знайомих. 

Як ти гадаєш, який досвід ти здобула вже на цьому етапі стажування, що корисного взяла для себе?

Чесно кажучи вже на цьому етапі я здобула доволі багато практичних навичок, які допомагають мені запустити власний стартап.

Як ти в результаті цього вплинеш на розвиток України?

Я вважаю, що навіть зараз, перебуваючи на стажуванні, я є амбасадором України та ознайомлюю іноземців з нашою країною, її культурою, повсякденними звичками народу та національними стравами, що є вже певним розвитком для України (бо соромно сказати, але деякі стажери навіть не знали, де це – Україна). У подальшому майбутньому є більш глобальні плани (проект), але це секрет. ;)

Що ти могла би порадити тим, хто ще не на стажуванні? 

Валіза – вокзал (аеропорт) – GLOBAL TALENT

Що ще додати, Арміне ризикнула і виграла Джекпот. Вона здобула той досвід, який їй пригодиться в подальшому житті, щоб відкрити власний стартап чи бути конкурентоспроможною на ринку праці. Вона ознайомилася з культурою іншої країни, та є амбасадором  України. У свої 23 роки вона досягла більшого, ніж деякі люди в 40-50 років.

В мене є лише одне питання до тебе, читачу : «А чого чекаєш ТИ?»