3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів -

Укр [3590.html?&L=0] Рус Eng Deu Мапа порталу Реєстрація Вхід Головна Що таке ППЗ Как установить Adobe Flash Player на Android Відеоінструкція з інсталяції ППЗ Навчальні матеріали Загальна освіта Вища освіта Професійно-технічна освіта Приклад Прайс Співпраця Преса Эфир телепередачи "Освіта та наука" Факти, ICTV. Репортаж про віртуальну хімію ОТБ. Електронні засоби навчального призначення Медиа группа "Объектив". Виртуальная Химия Контакти Тестування Телекомунікаційні системи та мережі. Структура й основні функції. Том 1 / Зміст / Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання / Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем Зміст: Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства 1.1.1. Мета й завдання Глобальної інформаційної інфраструктури 1.1.2. Особливості створення Національної інформаційної інфраструктури Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем 1.2.1. Структура транспортної підсистеми ТКС 1.2.2. Призначення, склад і структура підсистем підтримки ТКС Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку 1.3.1. Класифікація телекомунікаційних мереж 1.3.2. Класифікація клієнтів мережі 1.3.3. Класифікація операторів зв’язку 1.3.4. Класифікація послуг зв’язку Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій 1.4.1. Технології транспортних мереж 1.4.2. Технології доступу 1.4.3. Стандарти мобільного зв’язку 1.4.4. Технології локальних мереж Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС 1.5.1. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання 1.6.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN 2.1.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління 2.2.1. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN 2.3.1. Особливості архітектури NGN 2.3.2. Варіанти реалізації концепції NGN 2.3.3. Проблеми реалізації концепції NGN Тема 2.4. Перспективи концепції NGN 2.4.1. Перспективи концепції NGN Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання 2.5.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія 3.1.1. Відкриті системи та їх взаємодія Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень 3.2.1. Типи мережних стандартів 3.2.2. Стисла характеристика організацій зі стандартизації 3.2.3. Стандарти Інтернету Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів 3.4.1. Стек протоколів OSI 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet 3.4.9. Мережна модель DoD 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання 3.5.1. Стандартизація мережного обладнання Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання 3.6.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 4. Лінії зв’язку Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль 4.1.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку 4.2.1. Загальні відомості про лінії зв’язку Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку 4.3.1. Основні властивості кабельних ліній зв’язку Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку 4.4.1. Процеси у провідниках 4.4.2. Рівняння однорідної лінії 4.4.3. Передача коаксіальною лінією Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів 4.5.1. Теорія волоконних світловодів Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній 4.6.1. Властивості неоднорідних ліній Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку 4.7.1. Конструкції кабелів зв’язку Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку 4.8.1. Сутність і класифікація впливів 4.8.2. Визначення теорії взаємних впливів 4.8.3. Захист кіл і трактів ліній зв’язку від взаємних впливів 4.8.4. Зовнішні впливи на лінії зв’язку Тема 4.9. Структуровані кабельні системи 4.9.1. Структуровані кабельні системи Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок 4.10.1. Атмосферний лазерний зв’язок Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку 4.11.7. Зони бачення для ССЗ 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання 4.12.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 5. Способи формування групових сигналів Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів 5.1.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів 5.2.1. Способи формування аналогових групових сигналів Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів 5.3.1. Способи формування цифрових групових сигналів Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків 5.4.1. Об’єднання синхронних цифрових потоків Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків 5.5.1. Об’єднання асинхронних цифрових потоків Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків 5.6.1. Об’єднання низькошвидкісних потоків Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів 5.7.1. Загальна характеристика кодового ущільнення сигналів 5.7.2. Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом 5.8.1. Види сигналів у системах з кодовим поділом Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення 5.9.1. Технологія спектрального ущільнення Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій 5.10.1. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання 5.11.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 6. Методи доступу Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу 6.1.1. Загальна характеристика методів доступу Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу 6.2.1. Опис алгоритмів Алоха 6.2.2. Аналіз алгоритмів вирішення конфліктів Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу 6.3.1. Моделі й архітектура мережі доступу Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу 6.4.1. Оптичні технології в мережах доступу Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу 6.5.1. Методи використання частотно-часового ресурсу в проводових та оптичних лініях доступу 6.5.2. Методи використання фізичних ресурсів в безпроводових мережах доступу Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі 6.6.1. Загальна характеристика фізичних процесів при радіодоступі 6.6.2. Метод просторово-часового доступу 6.6.3. Поляризація в задачах доступу 6.6.4. Адаптація в задачах доступу 6.6.5. Придушення завад. Адаптивні антенні решітки 6.6.6. Боротьба з багатопроменевістю в радіолініях доступу Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання 6.7.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 7. Методи розподілу інформації Тема 7.1. Загальні положення 7.1.1. Загальні положення Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління 7.2.1. Загальні відомості 7.2.2. NGN – система розподілу інформації 7.2.3. Телефонні мережі 7.2.4. Мережі передачі даних 7.2.5. Мультисервісна мережа доступу 7.2.6. Опорна мережа IP/MPLS Тема 7.3. Системи комутації каналів 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО 7.3.6. Системи комутації для АТМ 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП) Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN 7.4.1. Системи із багатокаскадним з’єднаннями 7.4.2. Комутація в маршрутизаторах Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ) 7.5.1. Особливості протоколів АТМ та конструктивні параметри систем АТМ, що описують можливий варіантів реалізації комутатора на базі АТМ 7.5.2. Аналіз параметрів АРД 7.5.3. Опис комутатора на базі ATM Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД) 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування 7.6.5. Потік з повторними викликами Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку 7.7.1. Розподіл навантаження в телефонних мережах 7.7.2. Обхідні напрямки 7.7.3. Пропускна здатність мережі передачі дискретної інформації 7.7.4. Багатофазові двополюсні мережі ПДС Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання 7.8.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 8. Системи синхронізації Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку 8.1.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація 8.2.1. Система ФАПЧ як пристрій фільтрації невідомої фази сигналу 8.2.2. Способи відновлення носійної частоти у системах ФАПЧ 8.2.3. Початкова синхронізація контуру ФАПЧ Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація 8.3.1. Розімкнуті тактові (символьні) синхронізатори 8.3.2. Замкнуті тактові (символьні) синхронізатори 8.3.3. Схеми ФАПЧ у системах тактової (символьної) синхронізації Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів 8.4.1. Джитер і вандер цифрових сигналів Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація 8.5.1. Циклова (кадрова) синхронізація Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку 8.6.1. Мережна синхронізація цифрового зв’язку Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання 8.7.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 9. Системи сигналізації Тема 9.1. Види і склад сигналів 9.1.1. Види і склад сигналів Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації 9.2.1. Класифікація протоколів сигналізації Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК 9.3.1. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5 9.4.1. Особливості сигналізації в стиках V.5 Тема 9.5. Абонентська сигналізація 9.5.1. Абонентська сигналізація Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК 9.6.1. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації 9.7.1. Специфічні особливості українських систем сигналізації Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації 9.8.1. Вступ до SDL-орієнтованої методології Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D 9.9.1. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7 9.10.1. Функціональна архітектура ЗКС-7 9.10.2. Підсистема інтелектуальної мережі INAP 9.10.3. Підсистеми мобільного зв’язку MAP і BSSAP стандарту GSM 9.10.4. Підсистема експлуатації й технічного обслуговування ОМАР 9.10.5. Мережа загальноканальної сигналізації Тема 9.11. Сигналізація DSS1 9.11.1. Функціональна структура 9.11.2. Сигнальні процедури 9.11.3. Сигнальні повідомлення Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах 9.12.1. Сигналізація на корпоративних мережах Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів 9.13.1. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM 9.14.1. Канали сигналізації 9.14.2. Архітектура протоколів сигналізації 9.14.3. Метасигналізація 9.14.4. Рівень адаптації ATM для сигналізації Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії 9.15.1. Рівні архітектури IP-телефонії 9.15.2. Побудова мережі за Рекомендацією Н.323 9.15.3. Мережа на базі протоколу SIP 9.15.4. Мережа на базі MGCP і MEGACO 9.15.5. Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання Тема 9.16.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління 10.1.1. Мета й об’єкти управління в ТКС 10.1.2. Фактори підвищення ролі управління в ТКС 10.1.3. Стандартизація систем мережного управління 10.1.4. Основні вимоги до систем і засобів мережного управління 10.1.5. Варіанти створення системи мережного управління 10.1.6. Методи управління в ТКС Тема 10.2. Підсистема управління послугами 10.2.1. Загальні відомості про управління послугами в GII 10.2.2. Управління якістю обслуговування 10.2.3. Розробка та впровадження нових послуг. Концепція інтелектуальної мережі 10.2.4. Огляд перспективних технологій управління послугами Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею 10.3.1. Підсистема контролю й управління мережею Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління 10.5.1. Перспективи розвитку технологій мережного управління Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання 10.6.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі 11.1.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі Тема 11.2. Види конвергенції 11.2.1. Класифікація видів конвергенції 11.2.2. Конвергенція послуг Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій 11.3.1. Конвергенція послуг IN-NGN 11.3.2. Архітектура взаємодії ТнЗК та Інтернет PINT/SPIRITS 11.3.3. Проект EURESCOM P909 11.3.4. IMS як приклад конвергенції 11.3.5. Конвергенція безпровідних локальних мереж і мереж CDMA 2000 1x 11.3.6. Конвергенція ТмЗК в Україні Тема 11.4. Якість конвергентних послуг 11.4.1. Якість конвергентних послуг Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання 11.5.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки 12.1.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки 12.2.1. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки Тема 12.3. Криптографічний захист інформації 12.3.1. Криптографічний захист інформації Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису 12.4.1. Використання механізму електронного цифрового підпису Тема 12.5. Технічний захист інформації 12.5.1. Технічний захист інформації Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання Тема 12.6.1. Контрольні запитання та завдання Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку Тема 13.1. Загальні положення 13.1.1. Загальні положення Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку 13.2.1. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку 13.3.1. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку Тема 13.4. Дистанційне електроживлення 13.4.1. Дистанційне електроживлення систем передачі 13.4.2. Дистанційне електроживлення по кабельних трактах Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ) 13.5.1. Основні типи ДБЖ 13.5.2. Енергетичні показники ДБЖ змінного струму Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення 13.6.1. Джерела й шляхи поширення завад у РЕА 13.6.2. Способи захисту апаратури від завад джерел живлення Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС 13.7.1. Перспективи розвитку електроживлення ТКС Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання Тема 13.8.1 Контрольні запитання та завдання 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів Представницький рівень ( Presentation layer ) забезпечує роботу прикладного рівня за рахунок узгодження форми і синтаксису подання інформації взаємодіючих процесів, тобто приводять останню до необхідної для прикладних процесів форми, не змінюючи при цьому її змісту. Цей рівень виконує: встановлення формату, який використовується для обміну інформацією з мережними пристроями; перетворення з формату прикладного рівня в проміжний формат; зміна або конвертування набору символів; шифрування, дешифрування і стиснення інформації; перетворення протоколів. За рахунок представницького рівня інформація, передана прикладним рівнем однієї системи, завжди зрозуміла прикладному рівню іншої системи. За допомогою засобів даного рівня протоколи прикладних рівнів можуть перебороти синтаксичні розбіжності в представленні даних або ж розбіжності в кодах символів, наприклад у кодах ASCII. На цьому рівні може виконуватися шифрування й дешифрування даних, завдяки якому таємність обміну даними забезпечується відразу для всіх прикладних служб. Прикладом такого протоколу є протокол Secure Socket Layer (SSL), який забезпечує секретний обмін повідомленнями для протоколів прикладного рівня стека TCP/IP. Таким чином, на цьому рівні виконується структурування інформації, перетворення символьних потоків, засекречування інформації, а в режимі прийому інформації — контроль над тим, щоб дані, які передаються на прикладний рівень, були в потрібному форматі або за необхідності конвертувалися в такий формат і могли розсекречуватися. На цьому рівні функціонує також процес переадресації, що виконується однойменним пристроєм, відомим як Redirector, що визначає, чим має бути оброблений запит — локальним комп’ютером або пристроєм мережі. Основні функції представницького рівня реалізуються за допомогою шлюзів, тобто пристроїв або програм, які служать точкою з’єднання між двома різними мережами. Нижче наведений список найпоширеніших шлюзів: GSNW ( Gateway Services for Netware ) — програмне забезпечення, що поставляється з операційними системами Windows NT і Windows 2000 Server. Цей шлюз дозволяє клієнтам сервера отримати доступ до файлів на сервері Netware компанії Novell, виконує необхідні перетворення даних між SMB (Server Message Block), який використовується у системах Microsoft, і NCP (Netware Core Protocol) — протоколом розподілу (спільного використання) файлів у мережах Netware; шлюз електронної пошти перетворює повідомлення від різних несумісних систем електронної пошти в один із загальноприйнятих форматів Інтернету, наприклад у SMTP. Це дозволяє передавати повідомлення, наприклад, від комп’ютера Macintosh з поштовим клієнтом Eudora у систему Lotus Notes у мережі Netware. Незважаючи на відмінності систем електронної пошти, повідомлення успішно проходять і можуть бути прочитані; шлюз SNA ( Systems Network Architecture ) входить до складу архітектури IBM, що використовується в мейнфреймах, таких як AS/400. За допомогою програмного забезпечення шлюзу SNA комп’ютери локальної мережі можуть отримати доступ до файлів і аплікацій мейнфрейму. Зміст | 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів... | 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів... | Вгору Активація Питання/Відповіді Контакти Форум Мапа порталу Логiн Пароль Увійти Забули пароль? Розроблено Компанією СМІТ за фінансовою підтримкою Міністерства освіти і науки України в рамках Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" в 2007-2008р.