Поет Іван Коваленко
Як «Вісник» уже повідомляв, згідно з розпорядженням міського голови від 19 лютого №23/7-09 вулицю, що носила ім’я більшовицького комісара Семена Руднєва, перейменовано на вулицю Івана Коваленка.
Коваленко Іван Юхимович – український поет-шістдесятник, дисидент, політв’язень радянських часів, учитель. Народився 13 січня 1919 р. в селі Лецьки у сільській родині. У 1936 році закінчив 10 класів Переяславської школи №1. Через два роки вступив до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. На третьому курсі одружився. Навчання в університеті перервала війна. Через хворобу до війська Івана Коваленка не взяли. Тривалий час працював директором школи в Чернігові. У 1947 році переїхав до Боярки, працював у школі викладачем іноземних мов та астрономії. У 1950 році екстерном закінчив університет.
Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, не співпрацював із тоталітарним режимом, ніколи не належав ні до яких угрупувань чи партій. У 1972 році заарештований під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Відправлений в Уральський табір суворого режиму ВС-389/35, разом із іншими відомими дисидентами-шістдесятниками відбув п’ять років покарання. Реабілітований у 1991 році. Творча палітра поета багата та різноманітна як за формою, так і за змістом. Патріотичні, ліричні, філософські вірші Коваленка припадають до душі читачам із різними смаками та поглядами.
Помер Іван Юхимович 18 липня 2001 року і похований у Боярці.
Вміщуємо вірш Івана Коваленка з інтимної лірики.
Ніжність
По світу довго я блукав,
Тепла шукав я і привіту,
І ніжність ту, що в серці мав,
Я розгубив, розніс по світу…
Зустрів я блиск твоїх очей,
Як промінь сонячний з верхів’я,
О, мріє вкрадених ночей,
Невже тепер тебе зустрів я?
Приходить в серце дивний спів
І почуття незнані родить,
Та ніжність я плекать не вмів,
І ніжність в серце не приходить…
По світу довго я ходив,
Тепла шукав я і привіту,
І ніжність ту, що розгубив,
Піду тепер збирать по світу…
Підготував Володимир Набок
321 total views, 2 views today