ÐÑÑи гÑдними!
Ðже ÑплинÑло ÑÑи Ñоки, пÑоÑе, в ÑÑ Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑ Ð¸Ð»ÐºÑ Ð»ÑÑого Ñ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑÑаÑÑÑ Ð´Ñмками на Ðайдан ÐезалежноÑÑÑ Ñа ÐнÑÑиÑÑÑÑÑкÑ. ÐгадÑÑ Ð²Ñе – вÑд заÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐÐ°Ð¹Ð´Ð°Ð½Ñ Ñа до ÑÐ°Ð¼Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð¸ÑÑ, Ñка наÑÑала з гÑÑкоÑоÑ, ÑлÑзÑми на оÑÐ°Ñ Ñа жÑÑливими звÑками «Ðливе каÑа» в меÑÐµÑ ÑÑÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¸Ð½Ð°Ð»ÑÐ½Ð¸Ñ ÑвÑÑок…
ÐÑдколи ÑÑала наÑодним депÑÑаÑом, багаÑо ÑаÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶Ñ Ð² ÐиÑÐ²Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑазÑ, коли опинÑÑÑÑ Ð½Ð° мÑÑÑÑÑ Ð·Ð²Ð¸ÑÑги Ñ ÑмÑÑкÑ, наÑе баÑÑ Ð¾ÑÑ Ð¿ÑоÑеÑÑÑвалÑникÑв, наÑе Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð² ÑÑ Ð°ÑмоÑÑеÑÑ, Ñка панÑвала на ÐайданÑ. ÐдавалоÑÑ Ð±, ÑÐ¾Ð´Ñ Ð¼Ð¸ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð¸ÑÑ Ð¿Ñд поÑÑÑйним ÑиÑком, не знали, Ñо може ÑÑаÑиÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð¸ÑÑ, але вÑдÑÑвали надзвиÑÐ°Ð¹Ð½Ñ ÑднÑÑÑÑ Ñа не боÑлиÑÑ ÑÑаваÑи Ñпинами один до одного.
Така ÑамовÑддана боÑоÑÑба Ñа ÑоÑекÑндна гоÑовнÑÑÑÑ Ð´Ð¾ ÑамопожеÑÑви заÑади УкÑаÑни ÑÑали запоÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¿ÐµÑемоги. Ðа жалÑ, ми навÑÑÑ Ð½Ðµ змогли доÑÑоÑÑ Ð²ÑдÑÑÑи ÑÑ Ñолодкий пÑиÑмак – пеÑедова боÑоÑÑби за ÑвÑопейÑÑÐºÑ ÑÑнноÑÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾Ñ Ð£ÐºÑаÑни з ÑеÑÑÑ ÐиÑва пеÑемÑÑÑилаÑÑ Ð½Ð° ÑÑ ÑÐ´Ð½Ñ ÑÑÐ±ÐµÐ¶Ñ ÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ Ð²ÑоÑаÑÐ½Ñ ÑамообоÑонÑÑ Ð¿ÑÑмо з ÐÐ°Ð¹Ð´Ð°Ð½Ñ ÑÑÑили на ÑÑонх
ÐоÑни ÑвÑÑла, ÑÐºÑ ÑÑÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¸ÑаÑÑÑ Ð£ÐºÑаÑÐ½Ñ Ð²Ñд ÑоÑÑйÑÑкого агÑеÑоÑа, пÑодовжÑÑÑÑ ÑповÑдÑваÑи ÑÑлоÑоÑÑÑ ÐÐ°Ð¹Ð´Ð°Ð½Ñ – ÑÑлоÑоÑÑÑ Ð±ÑаÑеÑÑÑва, добÑа Ñа гÑманÑзмÑ. Якби Ñе Ñими поÑÑÑлаÑами поÑлÑговÑвалиÑÑ Ð² ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑÑикÑмÑ, багаÑо з Ñого, за Ñо ÑÑи Ñоки ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð¹Ñли мÑлÑйони ÑкÑаÑнÑÑв, вже б набÑло ÑеалÑного вÑÑленнх
Я вдивлÑÑÑÑ Ð² облиÑÑÑ Ð³ÐµÑоÑв ÐебеÑÐ½Ð¾Ñ ÑоÑÐ½Ñ – наÑÑ Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа пÑднеÑенÑ, в ÑÑ Ð½ÑÑ Ð¿Ð¾Ð³Ð»ÑÐ´Ð°Ñ ÑиÑаÑÑÑÑÑ ÑÑÑÑÑÑÑÑÑ Ñа безмежна вÑÑа в ÑвÑопейÑÑке майбÑÑÐ½Ñ Ð£ÐºÑаÑни. Ðи в невÑдплаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð±Ð¾ÑÐ³Ñ Ð¿ÐµÑед ними, Ñак Ñамо, Ñк Ñ Ð¿ÐµÑед ÑоÑнÑми Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð±Ð»Ð¸Ñ Ð½Ð° ÑÑонÑÑ Ñ Ð»Ð¾Ð¿ÑÑв. Ðи зобов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²ÐµÑÑиÑи ÑпÑавÑ, за ÑÐºÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ вÑддали найÑÑннÑÑе, Ñо мали, влаÑÐ½Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ!
ÐеÑÐ¾Ñ Ð½Ðµ вмиÑаÑÑÑ!
Слава УкÑаÑнÑ!