Підсумки Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017

24-26 березня Асоціація AgTech Ukraine провела уже третій Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій. Захід пройшов у київському офісі Microsoft Україна та зібрав понад 100 учасників, більше 200 гостей та 22 ментори. Генеральним спонсором заходу виступила компанія ED&F Man Україна, преміум спонсором традиційно став IoT Hub Kyiv, роль офіційного спонсора взяла на себе компанія Syngenta.

«Ми хочемо, щоб молоді розумні люди з іскорками в очах та яскравими ідеями змогли їх реалізувати і вивести наше сільське господарство  на новий рівень продуктивності, ефективності та інноваційності.Нашою великою метою є те, щоб Україна експортувала не лише пшеницю і кукурудзу, а передусім – високотехнологічні продукти з високою інтелектуальною доданою вартістю», – заявив Юрій Петрук, голова Асоціації AgTech Ukraine.

«Я дуже пишаюся тим, що агрохакатони проходять саме тут, у нашому офісі. Я хочу зазначити декілька моментів: агросектор України був першим, хто застосував дрони; першим, хто застосував Інтернет речей; першим, хто почав використовувати аналітику та великі дані. Усі ті тренди, на які Європа звернула увагу лише торік на Давосі-2016, коли оголосили про Четверту індустріальну революцію», – наголосила Надія Васильєва, генеральний директор Microsoft Україна.

«Наші фермери завжди шукають можливостей, як заощадити або заробити більше. Тому більшість моїх колег готові експериментувати й давати вам можливість відпрацювати свої технології. І маючи таку базу молодих людей, які бажають, уміють і прагнуть щось змінити, я переконаний, що Україна має величезний потенціал бути не лише лідером із виробництва агропродукції, а й стати флагманом із продукування AgTech технологій для всього світу», – заявив Ігор Бучацький, керівник компанії ED&F Man Україна, яка виступила генеральним спонсором Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017.

«Аграрний сектор України останнім часом неймовірно швидко розвивається. Причому це відбувається і завдяки використанню високих технологій. Я дуже вдячна організаторам та учасникам, адже аграрний сектор буде розвиватися саме цим шляхом: автоматизація, інтенсифікація, все більша відсутність людини у виробничому процесі, штучний інтелект тощо», – зазначила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції.

Унікальною подією цьогорічного Хакатону стало те, що прямо на події було підписано договір про наміри щодо співпраці проектів Алана-Еко та SmartEP у розвитку високих технологій для тепличного господарства.

Команда проекту Fractal, яка у 2016 посіла друге місце на Всеукраїнському Хакатоні Аграрних Інновацій, цього року виступила технологічним партнером заходу і допомагала молодим проектам будувати прототипи продуктів за допомогою свого візуального конструктора Інтернету речей. Зокрема, вони допомогли створити робочу модель установки і команді переможців.

Упродовж 48 годин учасники хакатону намагалися перевершити одне одного винахідливістю та ентузіазмом. Загалом, на заході було презентовано 18 проектів. На фінальних виступах кожна команда мала 3 хвилини на презентацію своєї ідеї. Кожен ментор мав змогу поставити запитання до учасника, аби краще зрозуміти концепцію продукту.

За підсумками голосування та подальшого обговорення, журі відзначило серед учасників п’ять найкращих проектів.

Перше місце на Всеукраїнському Хакатоні Аграрних Інновацій 2017 виборов проект Water Cloud, що запропонував робочий прототип установки для генерації води з повітря. Відмінність від аналогічних продуктів полягає у прогнозованій продуктивності такого аквагенератора. Слід зазначити, що учасники команди познайомилися прямо на хакатоні, при цьому троє з них приїхали до Києва із Сум. Команда отримала головний приз – 25 000 гривень та можливість взяти участь у Міжнародному форумі Innovation Market, який відбудеться в листопаді на базі Міжнародного Виставкового Центру.

«На сьогодні у світі спостерігається дефіцит питної води. Ми пропонуємо чудове рішення – виробництво води з повітря за допомогою автономного термоелементного агрегату з прогнозованою продуктивністю. Наш апарат може застосовуватися не тільки в АПК та домогосподарствах, а також в інших сферах – військово-промисловий комплекс, будівельні компанії та резервні сховища. Виробництво води відбувається завдяки зміні температури повітряного потоку. Складові агрегату – система живлення, вентиляції, охолодження, водовідведення та керування», – розказали автори Water Cloud.

Друге місце і 15 000 гривень здобули розробники AllFields.gov.ua – публічної інформаційної бази щодо використання зeмeль сільськогосподарського призначeння на основі супутникових даних.

«Це буде публічний сервіс, який міститиме інформацію про всі поля, які обробляються в Україні. Людина зможе дізнатися історію землі: хто обробляв поля і які культури на них вирощували. Це сприятиме покращенню інвестиційного клімату в країні. Головна ж мета – поліпшити екологію завдяки контролю за дотриманням сівозмін», – наголосили автори проекту, досвідчені практикуючі ГІС-спеціалісти, які взяли за мету вирішити реально існуючу проблему.

Студенти Національного авіаційного університету з проектом системи моніторингу параметрів вуликів для бджолярів LYNX зайняли почесне третє місце і отримали 10 000 гривень для подальшого розвитку ідеї. Презентація проекту викликала жваве обговорення у залі, також хлопцями зацікавилися потенційні клієнти.

«Пасіки знаходяться в полях і часто бджолярі не знають, що з ними відбувається. Хтось їх відкрив і вкрав мед або пішов дощ і вода потрапила всередини вулика. І таких факторів може бути дуже багато, а щоб усе це знати потрібен LYNX. До хакатону в нас була тільки ідея, а безпосередньо тут ми розробили всю систему датчиків та збору і відображення інформації», – розповіли автори проекту LYNX.

Сeрeд готових проeктів пeрeмогла команда Алана-Eко, що представила   промислову барабанну теплицю Eva-Pro, яка підвищує ефективність використання площі та світлової енергії за рахунок розміщення рослин навколо джерела світла, дозволяє більш ефективно контролювати мікроклімат та пришвидшує розвиток рослин за рахунок використання принципу орбітропізму (обертання барабану навколо своєї осі навколо джерела світла). Команда отримала сертифікат на маркетингову підтримку від Асоціації AgTech Ukraine у еквіваленті $500.

«Eva-Pro – готовий комерційний продукт, що має свою ринкову вартість і рентабельність. У теплиці можна вирощувати практично все. Ми починали з салатів, тепер висаджуємо навіть дерева у співпраці з Ботанічним садом. Теплиця починає приносити прибуток вже за три роки», – зауважили автори проекту.

Ці чотири команди також отримали можливість прийняти участь у Битві стартапів та претендувати на презентацію своїх розробок у експозоні на форумі інноваційних технологій InnoTech Ukraine 2017, що відбудеться у Києві 7-9 квітня.

Найкращим соціальним проeктом експерти визнали Смарагдовий ліс – систeму інтeрактивної гeйміфікованої висадки дерев, яку Асоціація AgTech Ukraine планує підтримувати  у майбутньому.

«У нашого проекту є важлива місія – це посадка дерев і вона розподілена на дві категорії: перша – громадська, друга – комерційна. Громадська частина спрямована на те, щоб створити в суспільстві культуру посадки дерев. А комерційна частина переважно пов’язана з тим, щоб показати аграрному бізнесу прибутковість вирощування лісу в промислових масштабах», – зазначили автори проекту “Смарагдовий ліс”.

Інші проекти Хакатону Аграрних Інновацій 2017

AgroSimulator – навчальний симулятор для студентів аграрних спеціальностей, призначений для демонстрації ефектів від прийняття операційних рішень та розвитку комплексного практичного мислення.

AgroYard – аграрна онлайн-біржа та багатофункціональний сервіс для виявлення потреб і взаємодії всіх учасників агроринку.

Ecometr – мобільний додаток, що за допомогою фотографій листків рослин здатен визначати  екологічні показники  у регіоні вирощування.

SmartEP – система автоматичного управління параметрами тепличних комплексів.

Розумна шкільна теплиця – проект, що покликаний навчити школярів вирощувати рослини за допомогою аеропоніки та гідропоніки з використанням технологій автоматизації.

Визначник захворювань рослин  – алгоритм для розпізнавання захворювань рослин за фотографією.

TradeHubBot – спеціалізований чат-бот, що вирішує проблеми пошуку постачальників та пришвидшує оформлення юридичних документів між продавцями та покупцями.

Urban Green House – концепція міської конвеєрної теплиці, в якій реалізована технологія аеропоніки та вертикального вирощування рослин.

Soil Analysis – концепт роботизованого комплексу для БПЛА, що відбирає зразки ґрунту.

Агропортал – проект GIS-порталу для оцінки інвестиційної привабливості земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Digital Agronom – сервіс, що пропонує оптимальний набір вирощуваних культур на основі побажань користувача, наявних трудових ресурсів та відкритих кліматичних та картографічних даних про земельну ділянку.

Live.Fields –сервіс онлайн-моніторингу параметрів ґрунту за допомогою польових датчиків з відображенням показників на карті.

Berrybot – проект автономного робота для збору полуниці.

Ментори Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017

Команди цього року консультували найкращі спеціалісти з передовим досвідом та знанням реальних потреб ринку. Врахувавши відгуки минулого року, ми запросили значно більше представників саме з аграрної сфери. Офіційно менторами Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017 стало 22 професіонали, але в кулуарах можна було поспілкуватися з багатьма не менш цікавими та корисними людьми з різних напрямків бізнесу.

Ігор Бучацький – CEO компанії ED&F Man Україна

Роман Кравченко – засновник IoT Hub Kyiv, DIY Lab, Space Live

Віктор Галкін – менеджер маркетингових кампаній Syngenta

Олексій Блінков – головний інженер Irrigator LTD

Андрій Зубінський – професіонал у галузі промислового ІоТ, embedded solutions, телематики та розгортання мереж датчиків, а також ІТ-журналіст з глибокою професійною експертизою

Олександр Смокотнін – директор з логістики агрохолдингу Agricom

Ольга Трофімцева – заступник Міністра аграрної політики і продовольства України

Сергій Тихонов – технічний директор Agro Core

Денис Глушко – co-fonder компанії Forland

Андрій Поддимай – старший юрист компанії ILF

Артем Бєлєнков – засновник SmartFarming та AG Advisors

Олександр Пупена – спеціаліст у галузі промислової автоматизації переробних підприємств, доцент кафедри ІАСУ Національного університету харчових технологій

Вероніка Васильченко – старший юрист практики інвестиційного консалтингу ILF

Mostafa Benhenda – спеціаліст з Image Recognition, Deep Learning та Computer Vision, засновник Mindolia.com, showup.tech та організатор Kyiv deep learning meetup

Інна Гребенюк – юрист  із багаторічним стажем у різних сферах сільського господарства, законотворець, ех- заступник Міністра аграрної політики і продовольства України

Сергій Скабєлкін – експерт в сфері FinTech та мобільного банкінгу, бізнес-архітектор

Максим Романов – директор із розвитку АППАУ, ех-директор з автоматизації Arcelor Mittal

Павло Рижій – менеджер з інновацій Philip Morris Ukraine

Владислава Рутицька – радник Міністра аграрної політики і продовольства України

Валерій Даценко – інженер з точного землеробства кластеру «Дружба-Нова» агрохолдингу Кернел

Олексій Стеценко – директор з розвитку бізнесу Агроскоп Інтернешнл

Богдан Мельник – представник інноваційного департаменту Кернел

ПІДСУМКИ

Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій 2017 відбувся, команди отримали цінні поради, хтось здобув визнання, хтось знайшов нових друзів, у когось виникло багато запитань, а для когось це, можливо, стало початком нового життя. Так чи інакше, нині все лише починається. Для ініціативних проектів Асоціація AgTech Ukraine надаватиме можливості для розвитку та правильної комунікації, ті, хто спостерігав за процесом лише через монітор почнуть готуватися до участі в наступному хакатоні, інвестори вибиратимуть потенційно цікаві проекти, компанії запрошуватимуть когось до себе працювати. Тут хочеться також процитувати наших членів журі:

«Одна з головних задач Хакатону – знайти нових людей і налагодити роботу між командами. Цінність у тому, щоб із перших секунд показати продукт і те, як він працює, а вже потім розказувати про використання тощо. Це сильна сторона, про яку багато хто забуває. В цілому, є результат і сподіваюся, що в усіх цих проектів буде майбутнє» – підсумував Роман Кравченко, засновник IoT Hub Kyiv, який виступив преміум спонсором Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017.

«Хочу порадити учасникам розповідати про свої проекти коротко і по суті. Адже більшість молодих людей горять ідеями, хочуть багато розказати про себе і свої проекти – але треба точно і коротко висловлюватися, щоб зацікавити майбутніх інвесторів. Моя роль тут не тільки як ментора, але і як людини, що потенційно відстежує нові цікаві проекти, з якими компанії Syngenta буде цікаво працювати в майбутньому. Приділяйте більше уваги монетизації. Вивчайте конкурентів і аналогічні рішення, які є на ринку. Я вже не кажу про мистецтво презентацій, про те, як це все створюється і презентується. Мені подобається, що було багато цікавих ідей і є молоді люди, які готові глибоко вивчати проблематику. Моя порада на майбутнє – об’єднуйтеся одне з одним в рамках хакатону. І що стосується допомоги ментора – не чекайте, що хтось прийде. Навпаки, ідіть самі, якщо у вас є потреба. Комунікуйте із зовнішнім світом, не зациклюйтеся тільки на ідеї і техніці її втілення» – такі висновки для команд за результатами хакатону озвучив Віктор Галкін, менеджер маркетингових кампаній компанії Syngenta, яка стала офіційним спонсором Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017.

Отож, підбиваючи підсумки Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017, хочеться дати кілька порад майбутнім учасникам:

• Робіть «домашнє завдання» – готуйтеся до хакатону і спочатку гугліть базові запитання, щоб не витрачати на них час потім;
• Вибирайте корисних саме для вас менторів і готуйте запитання до них заздалегідь. Так ви зможете використати свій і чужий час набагато ефективніше;
• Більше спілкуйтеся між собою, не бійтеся знайомитися, ставити питання, розповідати про себе та свої ідеї (звичайно ж, без фанатизму);
• Використовуйте можливості заходу для пошуку потрібних людей;
• Слідкуйте за анонсами організаторів та дотримуйтеся графіку.

Також хочемо нагадати про переможців Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2016, які розповіли в інтерв’ю, куди привела їх доля за рік після перемоги:

1 місце. EnviSensor

2 місце. Fractal 

3 місце. Рибний буй

МЕДІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Більше інформації про Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій 2017 шукайте у Facebook під хештегом #AgroHack2017

За чудові відео та цілих дві прямі трансляції ми дуже вдячні нашому незмінному відео-гуру Олександру Мостовому.

Фото:

Facebook – https://goo.gl/K1aTuI

https://cloud.mail.ru/public/Dh6L/Xbx8FMxvS

Тож давайте вірити у світле майбутнє України і творити його разом!

До наступного Хакатону!

Переможці ХАКАТОНУ-2016. 1 місце. EnviSensor

Андрій Яремич — амбітна і працьовита людина. На Хакатоні Аграрних Інновацій-2016 його проект EnviSensor посів перше місце і отримав 25 тисяч гривень. Але із часом молодий винахідник вирішив змінити напрямок і перекваліфікувався на вирощування рослин, створивши стартап CyberPonic. Що із цього вийшло, читайте далі.

Cyberponic — модульна система автоматичного вирощування рослин. На відміну від класичних аеропонік, в яких використовують насоси високого тиску, CyberPonic використовує ультразвук для утворення туману з поживного субстрату. Окрім того, система автоматично підтримує мікрокліматичні показники середовища росту кореневої системи.

Коли і як у Вас виникла ідея створити стартап?

Ідея про створення стартапу з’явилася не відразу, проте від початку ми планували робити проект, що пов’язаний з використанням ГІС та спектрозональними знімками для оцінки врожайності полів. Коли ми провели оцінку, то побачили, що тематика ГІС розкрита більш ніж достатньо. У цей самий момент спікер команди пригадав, що його друг з інституту неорганічної хімії займається розробкою сенсорів на основі графену, а я вирішив спробувати себе в розробці автоматичних засобів обробки сигналу з цього сенсору. Оскільки жодної платформи, окрім Arduino я на той час не знав і мав лише базові навички з радіоелектроніки, ця ідея сприйнялася більше як лотерея. Проте ми почали діяти.

Якими були Ваші перші кроки?

Після виграшу (який був насправді величезною несподіванкою), ми виявили, що нестабільність графенового сенсору не дозволяє його сертифікувати в найближчому майбутньому. Саме тому цю ідею, на жаль, довелося відкласти і зайнятися іншими речами.

Слід нагадати, що на торішньому Хакатоні Аграрних Інновацій команда представила датчик визначення концентрації CO₂ в повітрі на основі графену і проект автоматизації збільшення концентрації цього газу в теплицях у темний час доби для підвищення продуктивності рослин. Такі датчики дуже чутливі та набагато дешевші за аналоги. Крім того, їх можна застосовувати для вимірювання концентрації в повітрі практично будь-яких газів.

Отримавши впевненість в своїх силах, я розпочав вивчення різних типів мікроконтролерів та принципів побудови інтернету речей. Склавши до купи отримані знання, свою головну спеціальність (Андрій аспірант-еколог в Києво-Могилянській академії – ред.) та бажання долучитися до агрогалузі, ми розпочали якісно-новий стартап — Cyberponic — модульна система автоматичного вирощування рослин.

Головною технологією вирощування рослин в CyberPonic є ультразвукова аеропоніка. На відміну від класичних аеропонік, в яких використовують насоси високого тиску, CyberPonic використовує ультразвук для утворення туману з поживного субстрату.

Окрім того, система автоматично підтримує мікрокліматичні показники середовища росту кореневої системи. У якості модуля освітлення CyberPonic використовує оригінальну світлодіодну систему, яка здатна адаптувати спектри освітлення до таких, які є оптимальними для вирощування конкретних рослин. Час та інтервал зрошення коріння туманом визначається контролером автоматично або задається ручними налаштуваннями.

Запропоноване рішення дає можливість культивувати рослини з максимально-ефективним використанням простору та ресурсів. На відміну від гідропонних систем, CyberPonic потребує лише 0.5 літра оборотної води для повноцінного функціонування системи. Цього об’єму достатньо для вирощування ста рослин руколи.

До речі, використання ультразвуку знезаражує рідкий поживний субстрат, запобігаючи поширенню інфекцій чи зараженню води. Завдяки віддаленому керуванню та використанню системи автовирощування та самонавчання, система дає можливість культивувати рослини з максимальною ефективністю та з мінімумом людського втручання.

Втілення принципу модульності дає можливість необмежено масштабувати систему в повноцінні ферми чи агрокластери як вертикально, так і горизонтально за допомогою додаткових slave модулів, які просто підключаються до основного master модуля. Програмне забезпечення робить можливим керування як кожним окремим модулем такого “агрокластера”, так і всіма разом.

Така функціональність дає змогу використовувати CyberPonic також в якості домашньої настільної системи, оскільки запропоноване рішення є легким і компактним.

Які труднощі в процесі роботи у Вас виникали?

Щодо труднощів технічного характеру, то можна виокремити передусім особливості роботи з ультразвуком та вологим середовищем. Лише через 3 місяці роботи вдалося знайти оптимальну конструкцію та клейку речовину, які не втрачають своєї характеристики в таких умовах. Іншою проблемою виявилася схемотехніка контролера. У перебігу дослідів та експериментів була спалена купа електронних компонентів. Вдалою виявилася лише 13-та версія, в якій ми врахували всі можливі та потенційні проблеми, що пов’язані з особливостями використання поряд із вологою та електромагнітним шумом від ультразвукового генератора.

Проте головними труднощами я все-таки вважаю виснажливу відсутність вільного часу. Доки проект не почав приносити прибуток, паралельно з ним доводиться багато працювати, аби прогодувати не лише себе, а й свої ідеї.

Чим Ваш продукт може зацікавити покупця?

Автономним та автоматичним вирощуванням будь-чого і будь-де.

Цільовий ринок для продукту – мікрофермерство, дизайн інтер’єру, здоровий спосіб життя; регіони після катастроф та післявоєнний світ – регіони чи приміщення, що позбавлені доступу до ресурсів, які необхідні для вирощування їжі.

Цільова аудиторія нашого продукту виглядає так:

• Жителі великих міст, вік 21-45, дохід вище середнього;
• HR, CEO та адміністратори офісів, що розвивають соціальну атмосферу в компаніях;
• Horeca, презентаційні зали екокафе, готелі, школи, фітнес центри.

Хто вже користується Вашим продуктом?

Наразі продукт існує у вигляді дослідних прототипів.

Чому Україна гальмує у розвитку передових технологій?

Головні гальма держави — забагато бюрократії та складність в сертифікації абсолютно нових винаходів. Більше того, захист авторських прав на нашому ринку працює за принципом  “король гори” – хто перший продукт на ринок вивів, той і виграв.

Чи плануєте Ви виходите на закордонний ринок?

Закордонний ринок розглядається як основний, оскільки специфіка винаходу ідеальна для північно-європейських країн, Канади та арабських країн. А також для всіх країн та штатів США, де легально можна вирощувати канабіс.

Які Ваші плани на 2017?

Ми плануємо закінчити промислові прототипи CyberPonic, завершити розробку клієнтського програмного забезпечення для смартфонів, аби керувати CyberPonic можна було не лише через Wi-Fi, а і за допомогою Bluetooth; відзняти рекламні матеріали та почати залучення коштів завдяки використанню міжнародних файндрайзингових платформ. Також 2017-го я планую оголосити світові ще про 2 проекти, над якими зараз працюю.

І, наостанок, розкажіть про Вашу команду.

«Алло, ми шукаємо партнерів!» – Сергій Тихонов, CTO Agro Core

Сьогодні наш гість — Сергій Тихонов, технічний директор Agro Core. Він розказав нам в інтерв’ю про завдання, цілі та можливості новоствореного підприємства. Також ми обговорили майбутню співпрацю Agro Core та асоціації AgTech Ukraine. 

— Як виникла ідея створити Agro Core?

— Це сталося досить давно, оскільки ми займаємося цими проектами з 2006 року – ми знаємо ринок, відповідно, знають і нас. Сьогодні очевидно, що Україна є одним із лідерів в агросфері та IT. І ми віримо в те, що рішення, які пропонуватиме Agro Core, будуть гарантовано унікальні. У нас є позитивний досвід створення компанії «eFarmer» та просування цього продукту на зовнішніх ринках. У той же час ми шукали можливості ефективно працювати на внутрішній ринок і створювати сервіси, які будуть затребувані українським бізнесом. На сьогодні ми бачимо сильних партнерів та віримо в свої сили для того, щоб створити унікальну систему, ексклюзивні рішення і допомогти аграріям: як великим холдингам, так і середнім та малим підприємствам.

— У чому полягає відмінність Agro Core від решти українських агрохабів?

— Ми багато розмовляли з Юрієм Петруком (голова асоціації AgTech Ukraine – ред.) і дійшли до висновку, що асоціація – це важливо, але потрібна все-таки IT-платформа, яка дозволить легко доносити інформацію до кінцевого споживача, себто, до аграрія, адже на сьогодні це реально складно. Ми мусимо підібрати компоненти, зв’язати їх і потім ще підтримувати їх. І я розумію, що ми можемо об’єднати зусилля AgTech Ukraine та Agro Core і запропонувати ринку щось дієве й корисне. Така платформа вже буде готова цього року. Щоправда я не можу зараз назвати дату, адже наразі система проходить перевірку. Із березня розпочнеться тестування наших рішень. Відповідно до плану, тести завершаться в червні-липні 2017. Після цього ми вже будемо проводити презентацію та інформувати громадськість про наші основні ідеї та досягнення.

— Які завдання вирішуватиме Ваша система?

— Найголовніше завдання – інтегрувати постачальників агро та IT-сервіса, розробити і представити нашим клієнтам консолідований продукт з набором сервісів .  Аграрна компанія має безліч завдань – від GPS-моніторингу до системи планування виробництва; управління технікою; точне землеробство. Ці завдання нині вирішуються досить складно. Єдиного зрозумілого рішення, що доступне клієнтам – немає. Що хоче зробити Agro Core? Платформу, так би мовити інтеграційну шину, яка дозволятиме з’єднати між собою багато різних систем. Ми розробляємо єдине сховище даних; інформація буде накопичуватися і нею зможе скористатися клієнт для аналізу та прийняття рішень. Алгоритм і прогнозування будуть універсальними. Водночас зазначу, що дані наших клієнтів будуть залишатися конфіденційними.

— Яку ставку ви робите на IT?

— У кожної аграрної компанії купа даних: 1С, дрони, погода, супутникові знімки. Основна проблема, яку я бачу – це розрізнені джерела. І донести ці знання до людей, які перебувають в полі, фізично неможливо. Проте таку можливість дає IT. Дуже просто з кожним комунікувати, коли він має смартфон, а на сьогодні це доступна для кожного річ. Цікавий факт: коли ми робили eFarmer, то ця програма була орієнтована на німецьких фермерів. Як же ми здивувалися, коли побачили, що цим продуктом користуються українці — і зараз попит ще більший, бо люди купують смартфони і користуються цим додатком будь-де в Україні.

ДО ВІДОМА

Наприкінці січня Астарта та Borsch Ventures (одна з дочірніх структур KM-Core) публічно оголосили про створення спільного підприємства Agro Сore.  Діяльність цієї компанії буде зосереджена на розробці IT-рішень для агробізнесу та підтримці розвитку аграрних стартапів українських та зарубіжних команд.

AgTech MeetUp Hackathon Successors. Як це було

10 березня у коворкінг центрі КПІ Belka Spase пройшов AgTech MeetUp, присвячений темі високих технологій в агросекторі. Шість спікерів від команд, які торік брали участь у Всеукраїнському Хакатоні Аграрних Інновацій, розповіли про свої успіхи, поділилися досвідом участі в різноманітних форматах заходів та секретами успішної взаємодії з учасниками стартап-екосистеми. Подію відкрив голова асоціації AgTech Ukraine – Юрій Петрук.

«Сьогодні ми проводимо репетицію перед стартом Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017, що відбудеться 24-26 березня. Такі заходи дають можливість молоді представити свої інноваційні розробки, отримати гарний feedback від аудиторії і вийти на якісно новий рівень, якщо ваші продукти зацікавлять аграріїв. Мені приємно констатувати, що IT-стартапи в агросекторі набувають більшої популярності в Україні. Переконаний, що ця тенденція зберігатиметься й надалі», – заявив Юрій Петрук.

На AgTech Meetup виступили команди-призери минулорічних хакатонів. Вони розповіли глядачам про те, що треба для того, щоб започаткувати власну справу; де шукати однодумців; як вийти на ринок і заробляти гроші; а також яку користь приносить в цій справі участь у хакатонах.

Першим виступив Андрій Карп’юк, засновник і технічний директор компанії BIOSens, яка розробила пристрій з експрес-діагностики продуктів харчування для виявлення мікотоксинів.

«Девайс дуже простий у використанні. Спочатку ми беремо біосенсор і наносимо на нього досліджувану рідину. Опісля чекаємо 15 хвилин і отримуємо результат на свій смартфон через Bluetooth. Результати аналізу з телефону також надходять до веб-сервісу, завдяки чому ви можете проаналізувати попередні проби. Біосенсор можна застосовувати навіть вдома для контролю якості води», – розказав Андрій Карп’юк.

Наступним виступив Євген Лохматов, головний директор та співзасновник Fractal Tools.

Fractal дає змогу швидко створювати як окремі пристрої Інтернету речей (Internet of Things, IoT), так і об’єднувати їх у мережі чи навіть групи мереж.

 

«Система вже впроваджена деякими власниками тепличного бізнесу, що дає їм змогу повністю автоматизувати моніторинг мікроклімату і частково автоматизувати контроль освітлення та поливу. Продукт де-факто вже стартував. Зараз допрацьовуємо користувацький інтерфейс для мейкерів, шукаємо останні баги та готуємося до закритого beta-релізу», – сказав Євген Лохматов.

Андрій Севрюков з AgriEye, який зараз проходить програму акселерації у Нью Йорку, спілкувався з аудиторією через Skype.

AgriEye позиціонується як комплексне рішення, до якого входять: безпілотна платформа та камера власної розробки і спеціальний алгоритм обробки інформації, який відповідає за оперативну обробку даних та полегшення прийняття рішень.

«Ми задоволені нашою роботою у Штатах. Ми бачимо велику зацікавленість нашим продуктом з боку малих фермерських господарств. Тепер ми хочемо вийти на ринок Південної Америки і зараз шукаємо можливості для цього», – зазначив Андрій Севрюков.

Команду WattCMS представляв Андрій Гордєєв. Їхній стартап спеціалізується на контролі мікроклімату та енергоресурсів.

«Система замірює температуру, вологість, освітленість, склад газового середовища. Також ми вимірюємо ефективність використання енергоресурсів: електроенергію, воду і газ. Датчики фіксують параметри і відправляють інформацію на cloud. Потім їх можна переглянути з мобільного телефону. Залежно від показників, ми даємо рекомендації, аналізуємо стан агрегатів і знижуємо витрати на енергоресурси. WattCMS використовують для створення оптимальних умов мікроклімату людини — в будинках, лікарнях, дитячих садках і школах», – наголосив співзасновник Андрій Гордєєв.

Виступ UA Berry викликав жваву дискусію: до співзасновника компанії Олексія Петренка гості ставили багато запитань. “Фішка” стартапу – у новітній технології вирощування полуниці круглий рік як на міні-фермах, так і на промислових об’єктах. Між іншим, за короткий час цю технологію творці адаптували для промислового вирощування інших рослин.

«У системі контролю клімату ми використовуємо новітні технології: сенсори які працюють через радіоканал; систему віддаленого керування через інтернет, при цьому вартість такої системи значно дешевша за аналоги. Додаткова перевага в тому, що свою технологію ми тестуємо і використовуємо на практиці. Наявність власного полігону дозволяє нам перевіряти всі корективи і вдосконалювати систему без затримок. До речі, що стосується міні-ферми з вирощування полуниці, то її аналогів у світі взагалі немає. Нині ж займаємося розробкою офісної мініферми з вирощування полуниці», – розказав співзасновник компанії UA Berry Олексій Петренко.

Останнім на заході виступив Андрій Селезньов, технічний директор і засновник Petiole та FishBuoy, який вийшов в ефір через Skype. Він розповів про особливості розумного буя для рибних ферм, ставків та інших водойм.

«Рибний буй може надавати аквафермеру інформацію про температуру води, кислотність та інші параметри водного середовища. Це допомагає людині працювати “на випередження”, економити корм та запобігати загибелі риби. Поки що наш продукт знаходиться на стадії альфа та бета-тестування. Коли ми будемо впевнені, що мінімальна конфігурація продукту задовольняє 80% потреб клієнта, ми запропонуємо це рішення всім», – зазначив Андрій Селезньов.

Асоціація AgTech Ukraine висловлює подяку коворкінг центру КПІ Belka Spase за гарне місце для проведення зустрічі, а також всім учасникам та гостям заходу за активність та зацікавленість темою високих технологій для агросектора.

Також запрошуємо всіх до нашої спільноти у Facebook, аби залишатися в курсі всіх подій та новин асоціації AgTech Ukraine.

Переможці ХАКАТОНУ-2016. 2 МІСЦЕ. Fractal Tools

Сьогодні у фокусі – стартап Fractal Tools та його головний директор і співзасновник Євген Лохматов. На Хакатоні Аграрних Інновацій-2016 проект посів друге місце, а його розробники отримали приз – 15 тисяч гривень.

Fractal дає змогу швидко створювати як окремі пристрої Інтернету речей (Internet of Things, IoT), так і об’єднувати їх у мережі чи навіть групи мереж. Система вже впроваджена деякими власниками тепличного бізнесу, що дає їм змогу повністю автоматизувати моніторинг мікроклімату і частково автоматизувати контроль освітлення та поливу.

На якій стадії перебуває зараз Ваш продукт?

Продукт де-факто вже стартував. Наші демонстраційні стенди, експериментальні прототипи b2b продуктів та готові клієнтські рішення – усе повністю зібране у візуальному конструкторі та функціонує завдяки IoT платформі Fractal. Зараз допрацьовуємо користувальницький інтерфейс для мейкерів, шукаємо останні баги та готуємося до закритого beta-релізу. До речі, інтерфейс Fractal виглядає ось так:

Багато хто звертається до нас з проханням власноруч потестувати наш візуальний конструктор, зібрати iOS чи Android-додаток або спробувати функцію “прошивання по вітру”. Урешті-решт, ми хочемо надати людям інструменти та можливості самостійно розробляти автоматизовані системи вирощування будь-яких рослин. І зробити їх справді розумними, щоб Вони приймали рішення самостійно, а втручання володаря було лише за гострої необхідності.

Ми не зациклюємось на доробці візуального конструктору і вже створюємо коробочні продукти для масового ринку. В Україні немає такої компанії, що склала би нам гідну конкуренцію в ціні та функціоналі Розумних Систем. Наша місія – зробити поріг входу в світ сучасних аграрних технологій прийнятним абсолютно для всіх – навіть для старшого покоління. Це стосується як ціни, так і необхідних технічних навичок. Якщо ж Вашому дідусеві все-таки щось буде незрозуміло, сучасні онуки завжди прийдуть на поміч.

Хто вже користується Вашою розробкою?

Наразі основні користувачі візуального конструктору Fractal – його творці. Уже зараз він дозволяє нам заробляти гроші на впровадженні IoT рішень в агросекторі та на ринку розумних пристроїв.

Нещодавно нам довелося закрити публічний доступ і нині доступ є у частини команди та кількох дружніх тестувальників. Як результат – IoT рішення на базі Fractal вже впроваджуються власниками тепличного бізнесу для повної автоматизації моніторингу мікроклімату і часткової автоматизації контролю освітлення та поливу. Для тепличників ми цікаві тим, що наші рішення дозволяють обирати будь-яку апаратну платформу. Вони можуть підібрати необхідні прилади залежно від технічних умов, потреб і головне – бюджету. Це стосується як контролерів та керуючих пристроїв, так і датчиків температури, вологості, CO², освітлення, кислотності, мінералізації, рівня води, потоку тощо. При цьому функціонал програмного забезпечення та його ціна залишаються незмінними.

Які Ваші плани на 2017?

За результатами перших двох місяців, 2017 рік має бути дуже насиченим за всіма показниками. Цього року нашим головним завданням є публічний реліз Fractal. Наразі ми вже беремо участь у програмі національного конкурсу EGAP Challenge і вже за місяць представимо наше коробочне рішення для тепличників.

Паралельно ми працюємо і над іншими розробками. Ми ж стартап, тому адаптуємо свою бізнес-модель під потреби ринку. І вважаємо, що саме це і є нашою основною конкурентною перевагою.

Розкажіть наостанок про участь у Хакатоні Аграрних Інновацій – 2016. Чим був корисний для Вас цей досвід?

За результатами Хакатона від AgTech Ukraine, з нами відразу зв’язався Макс Гурвіц і запросив на «TRACTION Camp AgTech Silicon Valley Tour». Ми побували в багатьох Каліфорнійських високотехнологічних агропідприємствах і дослідницьких центрах, що дало нам чітке розуміння про ситуацію на цільовому ринку. У Кремнієвій Долині ми дізналися, як влаштований технологічний бізнес в передовому IT-регіоні світу, заручилися необхідною менторською підтримкою, потенційними клієнтами та діловими зв’язками. Також нам вдалося особисто презентувати свій продукт “Fractal” Ніку Білогірському, і вже за кілька місяців ми взяли участь у «TechCrunch Disrupt Ukraine and Friends Startup Pavilion 2016» у Сан-Франциско. Ми і справді отримали величезну користь від участі у Хакатоні Аграрних Інновацій, за що завдячуємо асоціації AgTech Ukraine.

Переможці ХАКАТОНУ-2016. 3 МІСЦЕ. FishBuoy

Відсьогодні ми починаємо писати про переможців Хакатону Аграрних Інновацій – 2016!

Знайомтеся, це стартап FishBuoy та його засновник Андрій Селезньов, технічний директор Petiole. На Хакатоні Аграрних Інновацій-2016 команда посіла третє місце й отримала 10 тисяч гривень.

FishBuoy — це розумний буй для ставків та інших водойм, який вимірює температуру води та її хімічні показники для визначення оптимального часу годівлі риби та недопущення забруднення водойм. Конкурентна перевага його перед існуючими рішеннями у ціні, яка нижча за закордонні аналоги у кілька разів. У рамках Хакатону-2016 було розроблено додаток для Android, у якому можна спостерігати за динамікою показників і керувати всіма процесами зі смартфона.

• Коли і як у тебе виникла ідея створити стартап?
• Ідея створити стартап народилася не відразу. Спочатку я лише вирішував реально існуючу проблему свого друга, який займається розведенням риби. Він зіштовхнувся із тим, що одного дня його риба загинула. Швидше за все, це було пов’язано зі зниженням рівня кисню. Хоча, уже постфактум можна також думати про наявність певних хімічних речовин у воді. У будь-якому разі — це фінансові втрати на декілька десятків тисяч гривень. Тому після того, як така бізнес-втрата відбулася, я почав більш активні роздуми, як запобігти аналогічним ситуаціям у майбутньому. Почувши такі сумні рибні новини, я придумав технологічне рішення проблеми. Його я втілив у системі «Рибний Буй». Спочатку я гуглив і намагався дізнатися, чи реально це реалізувати на технічному рівні. Після того, як я перечитав купу матеріалів, я зрозумів, що це можливо і тоді почав діяти.
• Які труднощі тобі довелося долати?
• Основною проблемою була нестача часу. Однак частково її вдалося вирішити завдяки вдосконаленню особистого тайм-менеджменту.
• Чим твій продукт може зацікавити покупця?
• Наш буй може надавати аквафермеру інформацію про температуру води, кислотність та інші параметри водного середовища. Це допомагає аквафермеру працювати “на випередження”, економити корм та запобігати загибелі риби. Адже окремі види риби під час зниження або підвищення температури на п’ять-десять градусів змінюють свою поведінку та припиняють їсти, активно рухатися та розмножуватися. А зниження рівня кисню у воді — це взагалі критичний показник, на який треба реагувати миттєво.
• Коли ви плануєте вийти на ринок?
• Поки що наш продукт знаходиться на стадії альфа та бета-тестування. Коли ми будемо впевнені, що мінімальна конфігурація продукту задовольняє 80% потреб клієнта, ми запропонуємо це рішення всім.
• А є зацікавленість завоювати закордонні ринки?
• Звісно, є. І скоріше за все — це ринок Польщі. Це відбудеться, щойно ми презентуємо проект остаточно.
• Скільки коштуватиме система «Рибний буй»?
• Для кожного клієнта ми розраховуємо індивідуальну вартість буя, оскільки це залежить від конфігурації (зокрема, датчиків), які потрібні для бізнесу нашого користувача.
• Розкажи про участь у Хакатоні Аграрних Інновацій – 2016. Чим був корисний для твоєї команди цей досвід?
• Участь в цьому Хакатоні була знаковою, адже це була перша публічна презентація проекту «Рибний буй». Ми отримали найголовніше — зворотній зв’язок стосовно нашого проекту, підґрунтя для роздумів та подальшого розвитку. Крім того, наш проект посів призове місце, що стало ще одним приємним моментом від участі в Хакатоні.
• Розкажи про плани на 2017 рік.
• Цього року п’ять користувачів мають придбати сервіси та буї для свого бізнесу. Поки що це українські покупці, а саме промислові виробники риби.
• Розкажи нам про свою команду.
• Реалізація проекту була би неможливою без моїх друзів зі стипендіальної програми “Завтра.Юа”. Вони мені допомагають із маркетингом проекту та його представленням на різних тематичних заходах.
• І наостанок. Чому, на твою думку, Україна гальмує у розвитку передових технологій?
• Питання риторичне. Як громадянин України, я стикнувся з окремими прогалинами законодавства і розумію, що напрямків для вдосконалення у цій частині є безліч. Однак, як молодий інноватор я не бачу жодних проблем. Головне – щоб було бажання впроваджувати передові технології.

Юрій Петрук виступив модератором на Міжнародному Гранд Форумі BIT-2017

Голова асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук виступив модератором круглого столу «Чим можуть допомогти одна одній дві найперспективніші галузі України – ІТ та агро?» на Міжнародному Гранд Форумі BIT-2017.

Загалом у роботі круглого столу взяло участь більше 60 представників агропідприємств, телекомунікаційних та IT-компаній. Свої презентації представили 10 спікерів, які мали по 10 хвилин на виступи і ще 10 хвилин для відповідей на запитання аудиторії.

За словами Юрія Петрука, подія була цікавою і такі заходи треба організувати частіше, бо вони дають можливість побачити нові вектори потенційного розвитку.

«Для асоціації AgTech Ukraine цей захід корисний тим, що на наших очах відбувається побудова ринку високих технологій для агросектору і ми є його безпосередніми учасниками і творцями. Круглий стіл також цікавий з огляду на те, що виникає взаємодія між аудиторією та спікерами – сьогодні ми чули багато різних питань від аудиторії і це ознака того, що взаємодія між IT та агро набирає обертів у нашій країні – відповідно це дає шанс талановитим людям започатковувати інноваційні проекти на перетині цих важливих галузей і просувати бренд України у світі».

Своїми думками щодо круглого столу поділився один із учасників круглого столу, засновник компанії SkokAgro Сергій Скок.

«Аграрії часто не знають про те, які технологічні рішення чи програмні продукти вони можуть використовувати у своєму бізнесі, а IT-розробник, водночас, не знає, що потрібно агросектору. Оцей місток потрібно проводити, щоб з’являвся діалог і максимальна ефективність. Ми вже пройшли етап, коли IT та агро потрібно звести разом – тепер потрібно сегментувати ці речі: окремо те, що стосується зберігання даних; окремо те, що стосується аналітики даних; окремо прогнозування. Хочу сказати, що тим самим мостом, який поєднує айтішників та аграріїв є асоціація AgTech Ukraine, завдяки якій ми розвинулися зі стартапу в компанію і я дуже радий, що все більше IT-розробників починає розумітися в темі і все краще відчувають потреби ринку. Я взагалі порадив би кожному технарю, який воліє працювати на благо агроринку, їхати в поля і постійно спілкуватися з аграріями».

 

Директор SmartFarming Назар Малиняк теж взяв участь у роботі круглого столу. Він розповів учасникам заходу про перспективи аграрного ринку в контексті IT-технологій та відзначив успішність взаємодії стартапів та агрокомпаній на базі асоціації AgTech Ukraine.

«До організації заходу питань немає. Мені сподобалася ідея розподілення по модулях. Щоправда я більше очікував від власне круглого столу – думав, це буде більше дискусія. Тому що частина спікерів, які прийшли сюди – вони прийшли себе продавати. Хоча планувалося від початку, що це буде дискурс. Тут були аграрії і це позитивна річ, бо вони приходять сюди, щоб зрозуміти, що відбувається всередині галузі; які тенденції синергії IT та агросфери».

AgTech Ukraine запрошує на Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій 2017

24-26 березня в київському офісі Microsoft Ukraine відбудеться найбільший хакатон, присвячений технологічним інноваціям у агросекторі – Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій 2017.

Цієї весни уже втретє прогресивні аграрії, молоді ентузіасти, досвідчені бізнесмени, програмісти, дизайнери, маркетологи, інженери та інші аграрні інноватори зберуться разом, щоб показати що нового та цікавого можуть запропонувати для агросектору високі технології.

Досвідчені ментори з різносторонньою експертизою будуть допомагати, критикувати, підказувати, ділитися досвідом і відповідати на запитання учасників, щоб вони змогли презентувати найкрутіші проекти і голосно заявити про себе на всю Україну.

Для переможців передбачені грошові винагороди, призи від партнерів та маркетингова і консультаційна підтримка від асоціації AgTech Ukraine.

«Для агрокомпаній, що долучаться до хакатону, це хороший шанс “захантити” собі в команду справді ініціативних спеціалістів, які допоможуть створювати та впроваджувати інноваційні технологічні рішення», — каже голова асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук.

Попередні учасники хакатону отримали вагомий поштовх у світ бізнесу та високих технологій, а також можливість брати участь  у найрізноманітніших конференціях, виставках та інших публічних заходах. Про них пишуть, про них говорять, ними цікавляться. Хакатон – це перша сходинка у велике життя для молодих команд, цікавих проектів, амбітних ідей та перспективних стартапів, тому не проґавте свій шанс і починайте готуватися уже сьогодні!

«Ми знаємо гравців ринку; знаємо, кого може зацікавити цей продукт; допомагаємо початківцям вийти на ринок; радимо інвесторів», – зазначає співзасновник асоціації AgTech Ukraine Артем Бєлєнков.

ДО РЕЧІ, минулий хакатон зібрав 150 учасників, 23 ментори, а до фінальних презентацій дійшло аж 25 проектів, більшість яких активно розвиваються дотепер. Команди, які посіли перші три місця за результатами голосування суддів, отримали грошові призи на загальну суму 50 000 гривень. Крім того, обрані учасники відвідали Кремнієву Долину у рамках туру TRACTION Camp AgTech USA, де мали змогу познайомитися з топовими agtech компаніями та інвесторами. Ще три стартапи отримали можливість пройти інкубаційну програму в лабораторії-акселераторі Інтернету речей IoT HUB Kyiv.

Участь у Всеукраїнському Хакатоні Аграрних Інновацій 2017 безкоштовна за умови попередньої реєстрації.

Підписуйтеся на новини асоціації AgTech Ukraine у Facebook.

Сторінка події у Facebook.

Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій 2016

Артем Бєлєнков: «Ми маємо дати push українським стартапам, аби про них заговорив світ»

Сучасна людина не уявляє життя без смартфону, інтернету та різних корисних девайсів. Ми прагнемо встигати більше – таку ж позицію поділяють і аграрії. Але деякі агрокомпанії досі нехтують IT-рішеннями, що можуть збільшити врожайність і заощадити чимало коштів та час. Чому гальмуємо, розповів співзасновник асоціації AgTech Ukraine Артем Бєлєнков.

«ОДНА ІЗ ГОЛОВНИХ ЗАДАЧ AGTECH UKRAINE – ЗМІНИТИ ІМІДЖ УКРАЇНИ В СВІТІ»

— Артеме, добрий день! Почнемо з найголовнішого – яку мету ставить перед собою асоціація AgTech Ukraine?

— Їх декілька. Я б виокремив три.

По-перше, це допомогти завзятим та ініціативним людям, які створюють стартапи в  сфері сільського господарства: надати їм підтримку в маркетингу, у співпраці із сільськогосподарськими виробниками, дати їм своєрідний push, щоб про них заговорив весь світ. Або ж допомогти контактами, піаром, висвітленням їхньої діяльності чи навіть дати можливість їм відвідати цільові виставки і допомогти знайти інвестора. У майбутньому, на цій базі ми маємо мету побудувати програму-акселератор під бізнес-development таких стартапів. Ми також заохочуємо активну молодь, що має ідеї, але не знає, як відкрити власну справу. Та й взагалі, є чимало розумних людей і ми хочемо максимально залучати їх до цього, бо цей ринок достатньо широкий, а потенціал у нього просто величезний.

По-друге, в Україні є проблема зі сприйняттям інновацій та нових технологій, особливо – в сільському господарстві, де часто застосовуються підходи минулого століття. Тому наше завдання – підвищити інформованість; показати, що є успішні кейси; задати певний вектор, щоб люди розуміли, куди треба рухатися. Середні й великі підприємства витрачають шалені гроші задарма, самостійно набиваючи синьці. Наша задача – максимально розповсюджувати вже існуючий досвід, експертизу і знання та показувати найкращі практики та рішення.

І по-третє, вже більш серйозне і глобальне завдання – змінити сприйняття України в світі. Бо за кордоном вважають, що ми виробляємо товари, які інші потім перероблюють і везуть до нас у вигляді готового продукту на зразок макаронів чи борошна. Асоціація прагне максимально просувати Україну в якості agtech-хабу – аби показати, що ми сильні не лише в сільському господарстві, а й в створенні та застосуванні різних інновацій. Україна має наслідувати приклад Нідерландів та Ізраїлю. У нас є потужна інженерна база, чимала кількість розробників-програмістів, великі агрохолдинги, що здатні впроваджувати різні інновації – тож треба діяти! Ми маємо всі передумови, щоб стати інноваторами в сільському господарстві та експортувати ці рішення, а не імпортувати якісь залізяки з-за кордону.

«МИ ПРОСУВАЄМО СТАРТАПИ AGTECH UKRAINE БЕЗКОШТОВНО»

— Яку користь компаніям і стартапам принесе вступ до асоціації?

— Почнімо зі стартапів. У рамках AgTech Ukraine проходять івенти; є майданчики, на яких ми можемо ставити демостенди; є сторінки в соцмережах, сайт, електронні розсилки інформаційних дайджестів та анонсів. Ми формуємо і просуваємо контент – і все це безкоштовно для стартапів-членів AgTech Ukraine, без жодних вкладень. Ми знаємо гравців ринку; знаємо, кого може зацікавити цей продукт; допомагаємо початківцям вийти на ринок; радимо інвесторів. Якщо говорити про сільськогосподарські підприємства, то їм вступ до AgTech Ukraine цікавий з точки зору пошуку нових ідей. Компанії можуть взяти участь у наших заходах, захантити собі міцних горішків – і ось, вони тепер в твоєму штаті й створюють ексклюзив для твого підприємства. Аграріям теж буде цікаво приходити на наші події і потім впроваджувати щось нове у себе на виробництві.

«АГРАРНА ОСВІТА ПОТРЕБУЄ ДОКОРІННИХ ЗМІН»

— Як саме діяльність асоціації позначиться на Україні та світі?

— Ми хочемо кілька речей змінити. По-перше, систему освіти, щоб сільське господарство не сприймалося на зразок «поїхати в село і в багнюці корів доглядати», а було на рівні IT-спеціальності – що це круто, і хороша зарплата, і на експорт працюєш, і до валюти прив’язка – ну просто прекрасно. Ми хочемо поміняти філософію – показати, що в сільському господарстві не тільки агрономи потрібні, але і грамотні аналітики, IT-інженери. Якщо ти навчаєшся на агронома, то повинен після закінчення університету вже знати, які рішення на ринку є, куди він рухається; знати найкращі проекти; вміти використовувати нові технологічні рішення. Агрокомпанії реально потребують розумних спеціалістів. Наше завдання – підвищити кадровий та інноваційний потенціал сільського господарства, зокрема завдяки зміні системи освіти.

По-друге, ми хочемо підвищити інформованість в сільському господарстві, щоб люди стали більш обізнані, а відповідно стали витрачати менше грошей задарма. Усе, що ми робимо так чи інакше має призвести або до збільшення експорту с/г продукції, або до збільшення ефективності її виробництва, або до експорту нових технологій та експертизи. Я вважаю, що для країни це круто з точки зору іміджу – розумні люди не їхатимуть звідси. Натомість сюди приїжджатимуть досвідчені фахівці з-за кордону і розвиватимуть тут свій бізнес.

Щоб Україна стала помітною, як хаб аграрних інновацій; щоб у нас проходили топові конференції на цю тему, а не тільки в Силіконових долинах чи Нідерландах. Щоб ми приваблювали досвідчених фахівців. Щоб українські мізки залучали на консалтинг за кордон, щоб наші фахівці їздили світом і розповідали, як треба впроваджувати технології і яку користь це принесе.

«KEEP GOING»

— І на завершення. Які плани в асоціації AgTech Ukraine на 2017-ий рік?

— Я переконаний, що цього року асоціація отримає максимальний experience. Є внутрішні цілі: це чітко відбудувати структуру асоціації та взаємодію із її членами. Зовнішні цілі такі: об’єднати учасників ринку та зусилля з іншими ініціативами, наприклад, з Ukrainian Food Valley, AgroHub, Agro Challenge. Ми хочемо залучити максимальну кількість людей до AgTech Ukraine і допомогти початківцям реалізувати свої ідеї.

До речі, цього року ми плануємо проведення таких заходів, як: Precision Farming. Technology, AgTech Forum, Precision Farming. Equipment, Міжнародний та Всеукраїнський Хакатони аграрних інновацій, а також різні зустрічі інформаційного характеру.

Із приводу дат ми визначимося вже незабаром, але можу розкрити невеличку таємницю — найближча подія від асоціації AgTech Ukraine відбудеться, орієнтовно, наприкінці березня.

Агротехнологічна кластеризація. Початок

Минулого тижня компанії Астарта та Borsch Ventures (одна з дочірніх структур KM-Core) публічно оголосили про створення спільного підприємства Agro Сore,  діяльність якого буде зосереджена на розробці IT-рішень для агробізнесу та підтримці розвитку аграрних стартапів українських та зарубіжних команд.

“Ми маємо власну команду інженерів та розробників, яка спільно з експертами компанії Астарта створюватиме власні високотехнологічні сервіси для агробізнесу”, – розповів ЛІГА.net Ілля Гандзейчук, генеральний менеджер Agro Core.

З відкритих джерел можна легко дізнатися, що компанію було зареєстровано 30.12.2016, а розмір її уставного капіталу становить 5,3 мільйона гривень.

«Але судячи з команди, яку хантили для цього проекту і часу на підготовку до запуску, інвестиції там серйозні і компанії налаштовані працювати у довготривалій перспективі», – зауважує Юрій Петрук, засновник асоціації AgTech Ukraine.

РОЗВИТОК IT В УКРАЇНСЬКОМУ АПК

Юрій Петрук

Відсоток проникнення високих технологій в українському агросекторі поки що доволі низький — близько 10-12% порівняно зі світовими лідерами. Нам потрібно брати приклад з Австралії, Ізраїлю, США, Канади та Нідерландів, де IT-рішення в сільському господарстві застосовуються дуже широко.

«В Україні чимало аграрних компаній взагалі не замислюються над розумними технологіями. З іншого боку, існують доволі передові господарства, агрохолдинги і навіть фермери, що знають про конкурентні переваги, які можна отримати від впровадження IT-технологій — і успішно застосовуються їх на практиці. Між іншим, багато таких інструментів окуповуються вже в перші роки використання, а надалі починають приносити додаткову вигоду або заощаджувати гроші, час та зусилля», – каже Юрій Петрук.

НАЙПОПУЛЯРНІШІ IT-РІШЕННЯ В УКРАЇНІ

Олексій Олейніков

Сьогодні інновації в українському сільському господарстві ще не достатньо популярні. Таку думку висловлює керуючий партнер InVenture Investment Group, співзасновник асоціації AgTech Ukraine Олексій Олейніков.

«Нові технології активно використовуються як у рослинництві, так і в тваринництві. У першому випадку – це технології від системи farm-management, дронів і робототехніки аж до e-commerce в сфері реалізації сільськогосподарської продукції. У тваринництві застосовують сенсорні технології, системи безпеки і контролю за вирощуванням тварин. Взагалі-то, на сьогодні складно точно оцінити рівень впровадження «розумних» технологій в агросекторі України. У 2017 році асоціація AgTech Ukraine планує провести повноцінне аналітичне дослідження на тему розвитку agtech сектора в Україні», – зазначає Олексій Олейніков.

ПЕРСПЕКТИВИ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАБІВ

Agro Сore – не перший і явно не останній хаб, а аграрних інноваторів в Україні поки що, на жаль, не так багато, щоб на усіх вистачало. А тому замість розвитку інфраструктури може скластися ситуація конкуренції, а не співпраці між такими хабами, припускає засновник асоціації AgTech Ukraine.

«За кордоном такі хаби зазвичай виникають при університетах або у спеціалізованих наукових установах і спонсоруються агрокомпаніями, венчурними та інвестиційними фондами. Також такими осередками стають профільні організації. І це одна із цілей заснування асоціації AgTech Ukraine. Перевага такої моделі в тому, що вирішуються глобальні проблеми, розробляються більш комплексні технології і відбувається обмін знаннями, що сприяє збільшенню кількості проектів та зростанню конкурентоспроможності на світовому ринку», – наголошує Юрій Петрук.

Інші агрохолдинги теж вкладають гроші у розвиток IT-рішень. За словами Олексія Олейнікова, останні кілька років про створення власних R&D центрів та різноманітних програм для розвитку нових технологій замислюються Kernel, Svarog West Group, Ukrlandfarming, МХП та інші компанії.

Улітку Svarog West Group та КПІ оголосили про початок довготривалої співпраці у розробці інноваційних високотехнологічних продуктів для агросектору із залученням професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та спеціалістів технологічного парку.

На підтримку розвитку молодих компаній та стартапів спрямований і проект AGRO Startup Crash Test. AGRO SCT — це регулярні неформальні заходи для технологічних підприємців і представників агрокомпаній, націлені на розвиток та підтримку інновацій в аграрному секторі. Для учасників цей захід – прекрасна можливість розповісти про свій проект і отримати відгуки та рекомендації від учасників агроринку.

Ще одна ініціатива зародилась влітку 2016 року – фундація AgroChallenge. Платформа націлена на побудову екосистеми для інвестування коштів в інноваційні проекти в аграрній сфері. Нині AgroChallenge передбачає створення бізнес-акселератора інвестиційних та інноваційних проектів, грантовий фонд підтримки інноваційних проектів в агросекторі, Фонд Аграрних інвестицій та Клуб інвесторів Agro2027, інвестиційну платформу і регулярний всеукраїнський конкурс проектів в аграрній сфері. Також у найближчих планах AgroChallenge – створення мережі регіональних центрів компетенції, що покликані допомагати вирішенню проблем сільськогосподарських підприємств.

До речі, наприкінці 2016 року невістка Петра Порошенка, Юлія Порошенко оголосила про відкриття коворкінгу AgroHub для українського агробізнесу, що залучатиме не тільки великі корпорації та підприємців-інноваторів, але і різні профільні академії та наукові інститути.

І наостанок нагадаємо про плани асоціації AgTech Ukraine на 2017:

• Проведення нових форматів подій, зокрема міжнародних
• Проведення аналітичних досліджень в сфері AgTech;
• Співпраця з іноземними профільними організаціями на світовому ринку AgTech;
• Розробка та проведення тренінгів для викладачів аграрних і технічних вишів;
• Формування електронного каталогу компаній, товарів і послуг в сфері аграрних технологій;
• Запуск програми підтримки та розвитку стартапів в сфері AgTech.