Версiя для друку Обговорити в форумi

╢ так╕ пол╕тичн╕ питання в Укра╖н╕, про як╕ можна сказати, що будь-як╕ вибори в ц╕й кра╖н╕ ╕снують саме для них. Одне з таких питань – це мовне питання. Точн╕ше, рос╕йськомовне питання. А в глибин╕ виру╓ ╕нша драма – про долю укра╖нсько╖ мови. Хоча, будучи на поверхн╕, рос╕йська тема звучить все гучн╕ше й гучн╕ше. ╤з наближенням президентських вибор╕в це питання знову ста╓ одн╕╓ю з валют укра╖нського пол╕тичного ярмарку. Та й як╕ вибори без рос╕йсько╖ мови?
Напрошу╓ться каламбур, що за в╕дсутност╕ рос╕йсько╖ мови як тако╖ не було б в Укра╖н╕ повноц╕нних вибор╕в.
Р╕зко в повний голос про статус рос╕йсько╖ мови вигукнув В╕ктор Янукович. Вкотре вже в╕н поклявся (цього разу перед одеситами), що сво╓ю власною рукою, якщо вона стане президентською, в╕н п╕дпише закон про державний статус рос╕йсько╖ мови...
Ц╕й заяв╕ передувало публ╕чне запевнення Юл╕╖ Тимошенко, яка категорично висловилась за те, що ╓диною державною мовою в Укра╖н╕ буде укра╖нська. Невже зм╕на статусу може якось зм╕нити ситуац╕ю навколо мови? Укра╖нська мова вже багато рок╕в ма╓ державний статус, а й дос╕ ╓ в кра╖н╕ багато нар╕кань про незахищен╕сть р╕дно╖ мови. ╤ дос╕ лунають голоси, що держава мало що робить для розвитку укра╖нсько╖ мови.
Тим часом В╕ктор Янукович вир╕шив задовольнити свою сталу аудитор╕ю повторенням того, з чим в╕н виступа╓ роками перед кожними черговими ╕ позачерговими виборами.
Якщо ж в╕н об╕цянку не викона╓, то не б╕да. В╕н уже пояснював, чому невдовз╕ п╕сля якихось вибор╕в його фракц╕я у парламент╕ викинула рос╕йськомовне питання з╕ свого парт╕йного набору засоб╕в боротьби з опонентами.
Пояснення було лог╕чно вбивчим. У Парт╕╖ рег╕он╕в нема╓ б╕льшост╕ у парламент╕, щоб зм╕нити мовну конституц╕йну норму. Так що В╕ктор Янукович тепер уже зна╓, як в╕дбиватися в╕д тих, хто дор╕катиме його парт╕╖ ╕ йому в невиконанн╕ старо╖ об╕цянки. Головне – тримати тему в процес╕.
Але так ╕ залиша╓ться вта╓мниченим, що ц╕нне в державност╕ статусу мови. Дай ус╕м ╕снуючим мовам який завгодно статус – що в╕д цього зм╕ниться по сут╕? Нехай рос╕йська ма╓ будь-який статус, нехай державний знак отримають ус╕ мови меншостей, що проживають в Укра╖н╕ – ╕ азербайджанська, ╕ польська, ╕ угорська, ╕ грецька – що це врешт╕ дасть, якщо не буде розвиватися головна мова кра╖ни?
Натом╕сть ц╕нн╕сть ус╕х мов п╕двищиться автоматично сама собою, якщо укра╖нська мова в╕д свого ╕снуючого становища перейде в розряд необх╕дно╖ мови в Укра╖н╕. Якщо точн╕ше – мови сп╕лкування в родин╕. Чи р╕дко трапля╓ться таке, що на публ╕ц╕ ще якось демонструють свою укра╖нську, а у вузькому сп╕лкуванн╕ механ╕чно переходять на рос╕йську?
╤ ╓ цьому пояснення: так, мовляв, легше. ╤ мова втрача╓ свою необх╕дн╕сть. Вже не йдеться про головн╕ державн╕ трибуни. А серед них ╕ найдержавн╕шу Верховну Раду.
Кому такий жах може приснитися, що в американському Сенат╕ один ╕з його член╕в виступатиме ╕спанською? Або з трибуни французького парламенту один ╕з депутат╕в заговорить по-НЕфранцузькому? Або ще г╕рше: в Державн╕й Дум╕ Рос╕╖ раптом якийсь невр╕вноважений почне виступати укра╖нською?
По-перше, в тих закордонних установах ╕сну╓ ч╕ткий порядок – не волод╕ючи мовою, туди не потрапиш. В╕дс╕в почина╓ться ╕з зародку.
А укра╖нська депутатська трибуна так╕ парадокси спок╕йно переносить. ╤ не лише депутатська.
Укра╖нська мова ще не придбала «статусу необх╕дно╖ мови». Вона зробила р╕шуч╕ кроки вперед. Вона вирвалася майже з нуля. З мертво╖ зони. Але вона ще не стала необх╕дною.
Цей статус ╖й доведеться ще виборювати. ╤ не лише п╕д час передвиборних батал╕й. Це коп╕тка ╕ дуже дел╕катна праця. Найдержавн╕ша в╕д ус╕х ╕нших. Бо в н╕й закладено прямий м╕ст до справжньо╖ незалежност╕. Тобто мова повинна стати такою ж необх╕дною, як ╕ сама незалежн╕сть.

Олександр Народецький.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1825122.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2009 > Тема "З потоку життя"