Вісник Переяславщини

Закінчили свою роботу пришкільні дитячі табори, а канікули тривають. Як проведуть їх діти Переяславщини – вдома чи в поїздках, з користю чи без, чи вдасться їх оздоровити, чи буде їм про літо що згадати восени, розпитували у їхніх батьків журналісти «Вісника».

Наталя Кабанова, 48 років, с. Дем’янці:

– У мене діти вже дорослі. Сину 26 років, а доньці 24. У них є уже свої діти. Але, мабуть, цього року вони на літо нікуди не поїдуть відпочивати – складна ситуація в державі. Боязко кудись далеко їхати. Свого часу мої діти відпочивали у таборі під Переяславом. Але з того віку вони уже давно вийшли, а онуки ще не доросли до табору, старшенькому лише 2 рочки. Тож будемо відпочивати влітку вдома.

Юлія Боліла, 45 років, с. Помоклі:

– Наш менший син Саша, йому 15 років, цього року закінчив 9 класів. Не відвідував ні пришкільний дитячий табір, ні ще якийсь, бо в школі саме здавав екзамени. Зараз відпочиває вдома. Звичайно, допомагає по господарству, але має час і погуляти з однолітками, позаглядати до комп’ютера. В Мелітополі маємо рідню. Раніше влітку їздили до них, там недалеко Азовське море. Та цього року через події в країні вирушати в далеку дорогу, мабуть, ризиковано. Натомість плануємо сім’єю проїхатися Київщиною, а ще хочемо побувати в Корсуні-Шевченківському на Черкащині. Там є цікаві місця.

Оксана Луценко, 32 роки, місто:

– Зараз ми з донькою Марією відпочиваємо в санаторії сімейного типу «Термал Стар». Це на Закарпатті, недалеко від Ужгорода. В попередні роки ми їздили до Криму, проте зараз туди не хочеться. Але як чудово, що ми обрали Закарпаття! Прекрасні краєвиди, термальні джерела, в санаторії – маса розваг для дітей. Є можливість підлікуватись. Тут відпочивають люди з усієї України – зустрічали і одеситів, і дніпропетровців, і харків’ян, і жителів столиці. Після повернення плануємо ще відпочити в нашому «Славутичі». Точніше, донька відпочиватиме, а я працюватиму.

Костянтин Середа, 34 роки, місто:

– Мої донечки Аня та Іра відпочивають у моїх батьків – бабусі Наді та дідуся Віталія – у селі Циблі. Телефонують і говорять, що не нудьгують: катаються на роликах, велосипеді, читають книги та бавляться на ноутбуці. Донечки невибагливі в харчуванні, то говорять, що бабуся готує смачно. Моя мама купує молоко в сусідів, а городина своя – без нітратів та гербіцидів. У липні станемо на «ночовку» на Дніпрі, коли у мене та дружини Олі буде відпустка. Кудись далеко відправляти дітей чи самі їхати не збираємось, наразі спокійніше вдома.

Олена Новікова, 36 років, місто:

– На початку червня з чоловіком та півторарічною донькою Лізою відпочивали в єгипетському місті Хургада. Туди можна їхати з маленькими дітьми, бо біля берега – мілководдя. Крім того, для дітей до двох років переліт і відпочинок безкоштовний. Це була наша перша подорож за кордон. Раніше їздили на море в Одеську, Миколаївську області, Крим. Та оскільки дитина маленька, нам підходив лише швидкий переліт. Вона перенесла його дуже легко. Мій старший син навчається у Києві у футбольній школі. У них якраз тривав період змагань, то він залишився вдома. Попереду в нього тренувальні збори, які триватимуть місяць. Чи вдасться йому відпочити влітку, поки що не знаю.

Галина Ступак, 60 років, с. Шевченкове:

– До мене щоліта з Переяслава приїжджає моя внучка Вікторія, їй 8 років. У табір на відпочинок батьки не відправляють, бо ще мала, а в бабусі – надійний догляд. Річки в нашому селі немає, то вона з подружками катається на велосипедах, на роликах, добре, що для цього є рівна дорога. Ось тільки з їжею…Звикла у місті до купованих ковбас та солодощів. То я вже їй стараюся частіше зготувати чи вареничків, чи пиріжечків з капустою, як вона любить.

234 total views, 1 views today