Версiя для друку Обговорити в форумi

 Союз укра╖нок Укра╖ни до Великодн╕х свят пров╕в акц╕ю в ус╕х рег╕онах держави п╕д назвою: “Одягнемо мера м╕ста у вишиванку”. Севастопольськ╕ союзянки п╕шли дал╕: вони вишили сорочки не лише сьогодн╕шньому меру – Серг╕ю Куницину, а й тим, хто очолював м╕ську держадм╕н╕страц╕ю у попередн╕ роки. Таким чином вишиванка д╕сталася одному з колишн╕х гол╕в м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ ╤вану ╢рмакову. На жаль, вишивальниц╕ ще й дос╕ не змогли зустр╕тися з Леон╕дом Жуньком, котрого шанують ╕ пам’ятають у Севастопол╕, але вони спод╕ваються, що, попри неабияку зайнят╕сть, в╕н знайде час до Великодня зустр╕тися з ними. А поки що до його сорочки вишиваються фрагменти.
 Надзвичайно елегантна вишиванка чорного кольору д╕сталася командувачу ВМС ЗС Укра╖ни, в╕це-адм╕ралу ╤горев╕ Тенюху. Пошанован╕ увагою севастопольських союзянок-вишивальниць й директор Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного Центру Олександр Коротун та адм╕рал у в╕дставц╕, а нин╕ в╕домий б╕знесмен, меценат Серг╕й Рибак.
 При╓мно вражен╕ бажанням першого заступника голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Володимира Казар╕на також мати сорочку, вишиту руками севастопольського ж╕ноцтва, вони охоче взялися виконувати ще й те замовлення. До вельми поважно╖ компан╕╖ долучився й журнал╕ст та громадський д╕яч, власник в╕домого сайту “Укра╖нське життя в Севастопол╕” Микола Владз╕м╕рський. Вишиванка для нього над╕йшла з Америки в╕д союзянки ╤рини Руснак, яка в╕дв╕ду╓ сайт “Укра╖нське життя в Севастопол╕”.
 Дочасно, через хворобу, п╕шов з життя ще один колишн╕й, особливо шанований севастопольцями, голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Борис Кучер. Вишитий рушник для родинного портрета Б. Кучера отримала його дружина.
 Вишиванки вручала голова Союзу укра╖нок Севастополя Богдана Процак на Благов╕щення, 7 кв╕тня, у м╕сцевому Укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центр╕. Серг╕й Куницин того дня мав бути присутн╕м на в╕дкритт╕ храму в Красноперекопську, тому отримав сорочку в держадм╕н╕страц╕╖ наступного дня.
 Акц╕ю розпочав настоятель Севастопольсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви о. Микола словами побажаннями добра та злагоди з╕бранню та ╖хн╕м родинам. В╕н ще зазначив, що свято Благов╕щення ╓ в╕щуном того, що невдовз╕ настануть ще б╕льш╕ свята. В традиц╕ях укра╖нського народу вдягати у Великодн╕ свята найкращий одяг. Але, кр╕м одягу, людина перш за все ма╓ дбати про свою духовн╕сть. Бо, як святковий одяг для т╕ла, духовн╕сть ╓ найдостойн╕шим одягом для людсько╖ душ╕.
 Першим вишиванку отримував Володимир Казар╕н. Щиро подякувавши, в╕н розпов╕в, що ця вишиванка стане третьою у його колекц╕╖.
 Першою й найулюблен╕шою до цього часу була вишита б╕лим по б╕лому, так званим полтавським стилем. Акц╕я, котру проводить Союз укра╖нок, на його думку, ма╓ надзвичайне значення. “Вишивка - це не просто орнаменти для декору та прикрас, - вважа╓ В. Казар╕н. - Це мова, якою майже н╕хто з сучасник╕в не волод╕╓ повною м╕рою. В т╕ орнаменти вписана ╕стор╕я життя й родинн╕ зв’язки, велик╕ ╕ траг╕чн╕ под╕╖. Якби ми змогли повною м╕рою повернути ╕сторичну пам’ять, яку збер╕га╓ у соб╕ вишивка, ми би д╕зналися найправдив╕шу ╕стор╕ю нашо╖ земл╕ й нашого народу: про його рад╕сть, коли вишивалося червоним, та про б╕ль втрати, коли на полотно просилися хрестики з чорних ниток. Сьогодн╕ ми здатн╕ в╕дчути це лише серцем. Збагнути вишивку розумом сучаснику бува╓ не п╕д силу. Але, якщо ми захочемо повернути соб╕ ту ╕сторичну пам’ять, ми не будемо в╕дсторонено, як в музе╖, роздивлятися ц╕ орнаменти. Бо вони ╓ найорган╕чн╕шою частиною нашого життя”.
 В╕це-адм╕ралу ╤горю Тенюху вишита сорочка нагадала дитинство, Олександр Коротун, котрий родом з Полтавщини, згадав, що мав за сво╓ життя чимало вишиванок, але так сталося, що вс╕ вони вже стареньк╕, а ось тепер буде нова. ╤ван ╢рмаков, беручи сорочку, в╕дзначив, що доля Укра╖ни у ж╕ночих руках. “Якщо нам ж╕нки вишили по так╕й чудов╕й сорочц╕, то напевне ми таки того варт╕”, - обнад╕йливо запевнив в╕н присутн╕х чолов╕к╕в. Адм╕рал у в╕дставц╕, б╕знесмен Серг╕й Рибак не лише щиро дякував за вишиту сорочку, а й запросив з╕брання до орган╕зованого ним столу, достойного свята Благов╕щення.
 Найяскрав╕ша сорочка д╕сталася Микол╕ Владз╕м╕рському: французьк╕ нитки виявилися трохи барвист╕шими за в╕тчизнян╕. Дякуючи за подарунок, в╕н говорив про ╕стор╕ю орнамент╕в, датованих ще ск╕фською добою, про закодован╕ в них знаки, покладен╕ на п╕дсв╕дом╕сть укра╖нц╕в. К╕лька вишиваних речей в╕н вже ма╓ вдома, але ця сорочка буде для нього найдорожчою.
 Мине ще десятил╕ття ╕ зац╕кавлен╕сть мовою, культурою, ╕стор╕╓ю народу стане нормою для нашого сусп╕льства. Торкнеться це, безперечно, й нашого рег╕ону. А поки що вклон╕мося ж╕ноцтву Союзу укра╖нок за ╖х пост╕йну, наполегливу й таку потр╕бну для сьогодення роботу, спрямовану на утвердження держави Укра╖на.
 Л╕д╕я СТЕПКО.
 м. Севастополь.

На фото: фрагмент укра╖нського «вишиванкового» свята у Севастопол╕.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2008 > Тема "Урок української"