Звіад Корідзе: «Між державним і суспільним мовленням має бути чітка розмежувальна лінія, а не перехід»

Звіад Корідзе розповів про практику формування наглядової ради GPB. За його словами, перша редакція грузинського закону про мовлення не забезпечувала незалежність наглядової ради, оскільки механізм був такий: президент обирав кандидатів і подавав їх на розгляд парламенту, який обирав із них 15 членів наглядової ради. Таким чином, наглядова рада формувалася, за словами пана Корідзе, з подачі президента, що робило її незахищеною від політичного впливу.

За інформацією пана Корідзе, результатом роботи такого механізму став керований мовник, якому диктували, що і як робити, які меседжі випускати в ефір, які теми висвітлювати тощо.

«Така наглядова рада була не здатна попередити проблему так званого червоного телефону, який завжди дзвонив і диктував, що і як показувати в ефірі», – розповідає пан Корідзе.

Нагадаємо, Міхаїл Саакашвілі раніше звинувачував GPB у провадженні цензури. Також наглядова рада заявляла про тиск на неї.

Звіад Корідзе також розповів про проблеми всередині мовника: на початку його існування майже всі повноваження були сконцентровані в руках топ-менеджменту, не було розгалуженої системи управління і делегації повноважень іншим ланкам менеджменту, що призвело до зниження якості контенту. Окрім того, GPB від початку перебуває в стані фінансового дефіциту, накопичуючи борг.

Реакцією громадськості на недоліки в організації діяльності суспільного мовника стала розробка змін до законодавства. Зміни до закону були ухвалені влітку 2013 року.

Однією з основних ідей, реалізованих в оновленому законі, стало збільшення рівня прозорості роботи наглядової ради: проведення відкритих засідань, на яких можуть бути присутні і ставити питання представники громадськості. Іншою принциповою зміною стало збільшення рівня фінансової прозорості, зокрема проведення міжнародного аудиту в кінці кожного фінансового року. Також було збільшено державне фінансування: якщо раніше воно здійснювалося в розмірі 0,12% державного бюджету, то тепер – 0,14% (зараз це становить 38 млн ларі, що дорівнює близько $25 млн).

Щодо наглядової ради, то, відповідно до внесених у законодавство змін, громадяни, що претендують на членство в наглядовій раді, тепер подають заявку безпосередньо голові парламенту, а не президенту. Далі утворюється громадська комісія з відбору заявок, яка подає шорт-лист кандидатів на розгляд парламенту, омбудсмену Грузії і Верховній раді Аджарії. Ці органи обирають дев'ятьох членів наглядової ради.

Експерт застеріг громадськість України від зволікання, яке може провалити створення суспільного мовлення, і порадив скористатися тим, що теперішня влада демонструє відповідну політичну волю, адже це може змінитися.

«Дуже важко повірити у слова влади про те, що вона за становлення суспільного мовлення. Тому бажаю скористатися сьогоднішнім бажанням влади України, але не повірити. Просто скористатися, а не повірити. Зараз є шанс, треба тиснути на владу, щоб отримати хороший закон і створити хороше суспільне мовлення. Інакше через кілька місяців у них обов'язково виникне бажання придушити цю ж структуру, яку зараз вони підтримують», – каже пан Корідзе, який також радить робити процес створення суспільного мовлення в Україні більш прозорим, ніж свого часу він був у Грузії.

«Досвід, практика і традиції державного мовлення не можуть працювати на благо створення суспільного мовлення. Тому треба провести чітку розмежувальну лінію: тут ми завершуємо державне мовлення, а тут починаємо суспільне, а не переходимо від одного до іншого. Функцією суспільного мовлення є демократична консолідація, але цього не можна сказати про державне», – такими словами завершив свій виступ Звіад Корідзе.

Міжнародна конференція «Від державного мовлення до суспільних медіа» розпочала свою роботу 1 липня у Києві і триватиме два дні. У конференції  беруть участь представники іноземних мовників та вітчизняної державної телерадіокомпанії. Фахівці обговорюють організаційно-правові аспекти реформи НТКУ, питання структури та фінансування. Вчора під час конференції виступили прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, генеральний директор Європейської мовної спілки Інгрід Делтенре, гендиректор НТКУ Зураб Аласанія, заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Лариса Мудрак та інші.

Джерело: Суспільне мовлення