Православіє в Україні - інформаційний веб-портал УПЦhttp://orthodoxy.org.ua/rss.xmlПравославіє в Україні - це висвітлення розмаїття життя православ'я в Україні, подій і питань, які є цікавими для віруючих або тих, хто цікавиться православ'ям.Православіє в Україніru7 квітня — церковне свято Благовіщення Пресвятої Богородиціhttp://orthodoxy.org.ua/data/7-kvitnya-cerkovne-svyato-blagovishchennya-presvyatoyi-bogorodici.html7 квітня Православна Церква відзначає велике Дванадесяте свято – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Саме цього дня людство в особі Діви Марії дізналося від Архангела Гавриїла про народження в світ Спасителя. Натомість Бог через Свого посланця отримав благу звістку від Діви Марії про те, що вона з радістю і смиренням приймає це Боже Благословення. Про свято Благовіщення Пресвятої Богородиці СЛУХАЙТЕ у радіокалендарі від о.Миколая Лисенка Ось як про цю подію розповідає нам Євангеліє: «Шостого ж місяця був посланий від Бога Ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем, на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви: Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами. Вона ж, побачивши його, стривожилась від слів його і міркувала, що б то значило це привітання? І сказав їй Ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Іісус. Він буде великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його; і царствуватиме над домом Якова повік, і Царству Його не буде кінця. Марія ж сказала Ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, яку називають неплідною, і вона зачала сина в старості своїй, і їй вже шостий місяць, бо у Бога не зостанеться неспроможним ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму. І відійшов від Неї Ангел». Євангеліє від Луки, 1:26-37 *** Це свято було встановлене в глибокій древності – про нього достовірно відомо вже з ІІІ століття, але в різних християн звалося воно по-різному: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок Спасіння. І лише від VII століття і на Сході, і на Заході його почали називати Благовіщенням Пресвятої Богородиці. Богослужіння свята Благовіщення сповнене урочистих, величних і радісних гимнів. Багато разів повторюється добре знане нам привітання Архангела: «Радуйся!» Головні мотиви цієї святої і неземної радості — це втілення Сина Божого, вшанування материнства і жіноцтва в особі Пречистої Діви Марії, це початок Спасіння роду людського. Прекрасные тексты Благовещения. О чем говорили между собой Богородица и Архангел Гавриил? Світла радість цього свята знайшла віддзеркалення і в білих шатах священиків під час богослужіння, і в уставі, який цього дня послаблює піст та дозволяє під час трапези вживати рибу і вино. *** Вітаємо всіх вас, шановні брати й сестри, зі святом Благовіщення! Побажаємо, по-перше, – готовності прийняти Волю Божу в нашому бутті: відчинити на заклик Божий двері душі та втілити Його Благословення, разом з Богородицею відповідаючи: «Нехай буде мені за словом Твоїм». Також бажаємо зберігати в серці радість – від молитви, від спілкування з Богом, від краси створеного Ним зовнішнього світу та від того, що Він подарував нам Спасіння у Вічності. Навіть тоді, коли небо нашого життя затягують хмари важких випробувань, плекаймо в собі цю радість – а вона знову освітить та зігріє душу теплим сонячним промінням! Христос посеред нас! ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7 апреля — праздник, наполненный солнечным светом. Благовещение... 5 запитань про свято Благовіщення Маловідомі подробиці Благовіщення – у відеоінтерв’ю з вл. Іларієм (Шишковським) Почему праздник Благовещения называется также Боговоплощением? Важные детали в иконах Благовещения Пресвятой Богородицы Редактор07.04.2017За підтримки Відкритого Православного Університету виходить книга про мозаїки Софії Київськоїhttp://orthodoxy.org.ua/data/vidkritiy-universitet-ta-zapovidnik-sofiya-kiyivska-prezentuyut-knigu-nadiyi-nikitenko-pro7 квітня о 16.00 у Національному заповіднику «Софія Київська» відбудеться презентація видання Надії Нікітенко «Мозаїки Софії Київської». Професор Надія Нікітенко — знаменитий український історик-культуролог, провідний дослідник Софійського собору, доктор історичних наук (2003), заслужений працівник культури України (2009). Автор 15 монографій і книжок та понад 200 статей. Дипломати, екскурсоводи та релігієзнавці стояли в черзі, аби попасти «в Софію на Нікітенко» Культовий екскурсовод та культова споруда зібрали аншлаг — фоторепортаж з лекції Надії Нікітенко у Софійському соборі *** Понад 40 років Н. Нікітенко досліджує перлину світової спадщини ЮНЕСКО. Саме завдяки її студіям вдалося обґрунтувати більш раннє датування Софії Київської (1011-1018 рр.) і зробити ряд інших вражаючих відкриттів. До сьогодні найґрунтовнішою у цій царині працею була монографія всесвітньовідомого мистецтвознавця-візантиніста В.Лазарєва, видана понад півсторіччя тому. Книга «Мозаїки Софії Київської» є результатом найновіших досліджень і відкриває завісу над багатьма таємницями славетних мозаїк Святої Софії — найдавнішого християнського храму, спорудженого на початку ХІ ст., що повністю зберігся на східнослов’янських теренах. Дивовижний і таємничий світ мозаїк Софії Київської завжди нестримно вабив до себе людські душі… Хто не знає знаменитого вислову: доки стоїть у Софії Оранта — стоятиме й Київ? Цей заступницький і чудотворний мозаїчний образ отримав у народі назву «Нерушима Стіна». Непідвладна часові велетенська Оранта стоїть у Софії вже 1000 років. Мозаїки своєю величчю і красою, духовним наповненням роблять храм воістину божественним і царственим. Чудова збереженість софійських мозаїк є великою заслугою науковців, реставраторів і музейних працівників. Про все це розповідає нова книжка Надії Нікітенко «Мозаїки Софії Київської». Крім альбому та детального опису кожної мозаїки Софійського собору, у книзі подано виклад історії реставраційної роботи та результати нових наукових досліджень. Видання багато ілюстроване й розраховане на широке читацьке коло. Тепер з’явилась можливість побачити храм очима предків не лише знаходячись усередині, а й гортаючи сторінки «Мозаїк Софії Київської». Видання здійснено за підтримки Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Час проведення презентації: 07.04.2017, 16.00 Місце проведення: Національний заповідник «Софія Київська», Будинок Митрополита (вул. Володимирська, 24, Київ). Акредитація за телефоном: 093 155 94 92 За матеріалами події у Facebook Редактор06.04.2017Давайте разом допоможемо зібрати 500 великодніх кошиків для нужденнихhttp://orthodoxy.org.ua/data/davayte-razom-dopomozhemo-zibrati-500-velikodnih-koshikiv-dlya-nuzhdennih.htmlУже багато років Спільнота святого Егідія і «Молодь за мир» дружать з нужденними та малозабезпеченими мешканцями Києва. Разом вони переживають труднощі зими, разом радіють на свята. РЕПОРТАЖ. Как прошел Рождественский обед для бедных в галерее Соборной? При свечах и с колядками (+ВИДЕО) Бутерброд как повод познакомиться, или Как волонтеры «достают» бездомных со дна Надо ли мыть руки... помогая бездомным? Аби привітати цих людей зі святом Воскресіння Господнього, Спільнота св.Егідія оголошує благодійну акцію допомоги: підготувати 500 великодніх кошиків для літніх людей, бідних родин, бездомних і безробітних. Як писав св. Іоанн Златоуст: «Увійдіть всі в радість Господа свого: і перші, і другі винагороду прийміть. Багаті і бідні, один з одним святкуйте!» «Навіть важко собі уявити, скільки будуть коштувати паски цього року! — пишуть організатори акції на ФБ-сторінці Спільноти св.Егідія. — Маємо надію назбирати кошик за 100 грн. Так, щоб і пасочка була, і кілечко ковбаски, і яєчко гарненьке... Хоч і недорого на одну, а разом виходить багато. Розраховуємо на вашу допомогу!» Вже завтра, 7 квітня, відбудеться перша, передвеликодня, зустріч волонтерів Спільноти з їхніми друзями. На зустрічі розкажуть про значення Вербної неділі, а також кому і коли учасники Спільноти св.Егідія хотіли би подарувати вербові гілку — символ миру. Під час акції її учасники разом підготують вербові гілки, які в суботу та неділю будуть дарувати киянам із побажаннями миру. Тут також розкажуть докладніше про акцію «500 Великодніх кошиків». Мир — саме те, чого потребує наше місто. У Вербну неділю в місто входить Цар миру, Його зустрічають з пальмовим гіллям, співаючи Йому «Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!» (Лк, 19:38) 7 квітня, п’ятниця, 18.30 Адреса: Хрещатик, 15, Пасаж. Телефон: 067 504 8372 Перші пожертви можна приносити на зустріч. *** Акція «500 Великодніх кошиків» триватиме з 15 до 23 квітня. На Пасху, у неділю, також можна буде приносити пожертви та подарунки до великоднього кошика на адресу: Хрещатик, 15/51, з 16:00 до 18:00. У понеділок, 17 квітня, кошики понесуть людям похилого віку в будинок престарілих, що на Лісовому масиві, та в будинок ветеранів сцени у Пущі-Водиці. У середу, 19 квітня, о 18.00 на Хрещатику, 15/51 члени Спільноти св.Егідія готуватимуть та роздаватимуть подарунки для бездомних. Якщо ви теж вирішили допомогти, телефонуйте: 067 502 85 89. За матеріалами ФБ-події Спільноти св. Егідія Редактор06.04.2017Лекція Олександра Філоненка та вистава «Радощів» знову збирають поціновувачів «КРАСИ» у Школі Анни Ярославниhttp://orthodoxy.org.ua/data/lekciya-oleksandra-filonenka-ta-vistava-radoshchiv-znovu-zbirayut-pocinovuvachiv-krasi-u-shkoli8 квітня в Національному заповіднику «Софія Київська» відбудеться третя відкрита лекція-бесіда Олександра Філоненка «КРАСА НАДІЇ» та вистава «Древо Ярослава Мудрого» від театральної студії «Радощі». Цієї суботи Школа Анни Ярославни, яка діє при заповіднику, прийматиме у себе в гостях «Дітей надії» вже вдруге. Краса, яка об’єднує: Школа Анни Ярославни та «Діти надії» спільно організовують лекцію-бесіду відомого богослова Цикл лекцій О. Філоненка, який триває із січня по травень 2017 р. у рамках проекту Центру «Діти надії» від БФ «Діти надії і любові», допомагає дітям, що постраждали від війни в Україні, їхнім батькам, друзям, нам та всім охочим по-новому відкривати красу й цінність життя, віднаходити довіру до інших та надію на добре майбутнє. Кожного місяця разом з О. Філоненком слухачі розглядають одне СЛОВО, яке стає провідником у справі відкриття краси упродовж місяця. Слова місяця обирали, виходячи з літургійного календаря та християнських свят, які святкують в ці місяці, а також із державного календаря України. Ці слова: • ЗУСТРІЧ (лютий) • ОЧІКУВАННЯ (березень) • НАДІЯ (квітень) • ДРУЖБА (травень) Лектор легко та невимушено розкриває глибинні сенси цих слів, принагідно знайомлячи слухачів із науковими та культурними відкриттями та винаходами різних епох, розповідаючи цікавинки із життя науковців, художників, музикантів та звичайних людей, показуючи прості та водночас вражаючі досліди й розповідаючи численні історії. І все це — у зв’язку з повсякденним життям кожного з нас — дитини або дорослого. Лекції супроводжуються багатим відеоматеріалом, запрошують ставити питання та обговорювати їх. Лекція квітня пропонує глибше поглянути на сенси НАДІЇ. Яку красу несе надія? Якою силою володіє ця чеснота? Як вона допомагає вистояти до кінця, сприяючи нам стати гідним обітниці, яку ми зустріли та на яку очікуємо? Готуйте свої питання та пропозиції: ми радо залучимо всіх до активного слухання та обговорення. *** Александр Филоненко (Alexandr Filonenko) (Харків) — кандидат філософських наук, викладач Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського у Києві. Філософ, фізик, богослов, публічний лектор, соціальний діяч, ініціатор проектів ООО «Еммаус», Центру європейської культури «Dante» й Адаптаційного центру «La casa volante» (Харків). *** Після зустрічі з О. Філоненком на гостей очікує подарунок — юні актори театральної студії «Радощі» покажуть виставу «Древо Ярослава Мудрого», прем’єра якої була приурочена до дня пам’яті князя Ярослава 5 березня та річниці заснування Відкритого Православного Університету. «Древо Ярослава Мудрого» — філософська вистава від «Радощів» Цей філософський спектакль розповідає про сучасників і нащадків святого благовірного князя Ярослава, піднімає теми мудрого правління, культурного розвитку, війни та примирення, братніх стосунків, актуалізує історію та поглиблює погляд на сьогоднішні події. Сергей Дудко (Sergij Dudko), режисер вистави, вже 10 років є художнім керівником дитячої театральної студії «Радощі», має професійну освіту режисера та колосальний досвід роботи з дітьми. *** Заходи проходять за підтримки Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості та Школи Анни Ярославни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Школа Анни Ярославни провела благодійну акцію для «Дітей надії» «Школа Анни Ярославни» підтримає дітей, постраждалих від війни на Сході України ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Лекція-бесіда «Краса ОЧІКУВАННЯ» від О.Філоненка *** Час проведення лекції «Краса надії» — 14:00. Час показу вистави «Древо Ярослава Мудрого» — 16:00. Місце: актова зала Теплої або Малої Софії — колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, Національний заповідник «Софія Київська». Вхід вільний Реєстрація на захід у формі docs.google.com/forms Запрошуємо всіх дітей, батьків, волонтерів та друзів! За матеріалами ФБ-сторінки події Редактор05.04.2017Про стосунки вчителів та учнів говоритимуть у програмі «Світло». 5 квітня, о 15:20http://orthodoxy.org.ua/data/pro-stosunki-vchiteliv-ta-uchniv-govoritimut-u-programi-svitlo-5-kvitnya-o-1520.htmlПро те, що сьогодні система шкільної освіти неефективна, знає кожен, хто з нею стикався: вчителі, батьки та й самі діти. При тому, що з лавиноподібним розвитком інформаційних технологій потреба реформування середньої освіти постала у всьому світі. Як, скільки і чому вчити? Чи залишиться педагогіка конкурентоздатною? Чи повинна школа виховувати чи тільки давати знання? Про педагогіку партнерства і стосунки у трикутнику «вчитель-учень-батьки» — у програмі «СВІТЛО». ТЕМА: «ВЧИТЕЛЬ — УЧЕНЬ: ХТО КОГО?» Ефір 5 квітня 2017, о 15:20 Гість студії — ректор Відкритого Православного Університету прот. Георгій Коваленко. Редактор04.04.2017«Великодня писанка» у Школі Анни Ярославни: фоторепортажhttp://orthodoxy.org.ua/data/velikodnya-pisanka-u-shkoli-anni-yaroslavni-fotoreportazh.htmlВесняний майстер-клас із класичної техніки писанкарства від Катерини Дятлової відбувся 2 квітня, у неділю, у Школі Анни Ярославни. Діти і навіть дорослі старанно виводили писачками на тоненькій шкаралупі власні мрії та фантазії — про Великдень, про весну, про любов та красу. Для тих, хто зацікавився і хоче підготувати до Пасхи і свою писанку (а також цікаво провести час із родиною) нагадуємо: 9 квітня Школа проведе іще один майстер-клас. Кількість місць обмежена. Реєструйтеся, будь ласка, у формі: https://goo.gl/jpgMIP Або за телефонами: 093 400 02 47 та 099 543 69 08 Коли: 09.04.2017 (неділя) О котрій: 13:00 Місце: Національний Заповідник «Софія Київська», Брама Заборовського Вік: діти від 8 років та дорослі. Вартість: вхідний квиток до Брами Заборовського. (10 грн. - дитячий, 20 грн. - дорослий, дошкільнятам — безкоштовно) + 30 грн на матеріали. Дивіться великий фоторепортаж з недільного заняття. Редактор03.04.2017«Таємний код віри» — про «Інтимне питання». Дивіться запис другого випуску на YouTubehttp://orthodoxy.org.ua/data/taiemniy-kod-viri-pro-intimne-pitannya-divitsya-zapis-drugogo-vipusku-na-youtube.htmlУ другій серії «Таємного коду віри», що вийшла 1 квітня, ведучий програми, ректор Відкритого Православного Університету прот. Георгій Коваленко досліджує ставлення різних релігій до інтимних стосунків. Чи все тілесне є грішним? Цнота — це залишок традиції чи справжній прояв благочестя? Як монахам вдавалося досягати свободи від похоті? І чому Церква вважає аборти тяжким гріхом? Нагадаємо: минулої суботи, 25 березня, на каналі 1+1 відбулася прем’єра науково-пізнавального циклу «Таємний код віри». Це спільна робота телеканалу та Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості. Прем’єра «Таємного коду віри» відбулася. Перший випуск вже можна переглянути в HD-якості +ВІДЕО Дивіться просто зараз другу серію із циклу «Таємний код віри. Інтимне питання» на YouTube. Фото з ФБ-сторінки "Таємний код віри" Редактор02.04.20172 квітня — Неділя 5-та Великого посту, пам’ять прп. Марії Єгипетської та собор преподобних Звіринецькихhttp://orthodoxy.org.ua/data/nedilya-5-ta-velikogo-postu-pamyat-prp-mariyi-iegipetskoyiП’яту неділю Великого посту, останню недільну сходинку перед Входом Господнім до Єрусалима, присвячено святій V століття Марії Єгипетській – як зразку щирості й глибини каяття. Таємниця її подвигу була розкрита іншому святому – преподобному Зосимі, подвижнику, який вирішив, що врешті досяг духовної досконалості. Тоді Господь, рятуючи Зосиму від гордині, відкрив йому інший вимір подвигу – дав можливість зустріти в пустелі преподобну Марію та почути історію її покаяння, яке пройшло крізь піст і молитву та тривало близько півстоліття. Православний календар. Преподобна Марія Єгипетська, прп.Звіринецькі *** Згідно з правилами Йорданського монастиря, Зосима, як і інші ченці, на час Великого посту попрямував у пустелю, шукаючи молитовного усамітнення. Саме там, у відлюдному місці, він побачив наче людську тінь, яка виявилася живою істотою. Відчуваючи святість людини, яку відкрив йому Господь, Зосима вблагав її розповісти історію свого життя. Людина виявилась жінкою, яка провела у повному відлюдництві понад 47 років. Майбутня свята в юності була далека від християнських чеснот. У віці 12 років Марія втікла з дому до великого міста — Олександрії. Там, недосвідчена, позбавлена батьківської опіки та оточена спокусами світу, вона втратила цноту та поринула в блудну пристрасть. Живучи розпусно та зваблюючи на це інших протягом 17 років, Марія при цьому заробляла собі на життя працею, сприймаючи задоволення тілесної пристрасті як розвагу та не беручи за це грошей. Промисел Божий привів її одного дня до Єрусалимського Храму Воскресіння Господнього, проте невидима сила не дозволила Марії перетнути його поріг. Дійшовши відчаю, вона нарешті усвідомила, що причиною цього є страшенний тягар гріхів і її нечистота. Із сльозами звернулась Марія по допомогу до Богородиці, і тільки після цього потрапила до Храму. Решту свого життя Марія провела в подвигах, які набагато перевищують людські можливості: причастившись Тіла і Крові Господніх, вона перейшла за Йордан та майже півстоліття провела у випаленій сонцем безлюдній юдейській пустелі, постом, молитвою та сльозами спокутуючи попереднє безбожне життя. Господь повністю преобразив за цей час Марію, наділивши її надзвичайними здібностями. Зосима на власні очі бачив, що під час молитви свята підноситься над землею, а коли їй треба було опинитися на другому боці Йордану, вона перейшла річку по воді. Саме на березі цієї річки на другий рік після зустрічі з Марією в пустелі старець чекав на неї в Чистий Четвер Страсної Седмиці, аби здійснити її заповітне бажання – причастити її Святих Христових Таїн. Після Причастя свята звернулася до Зосими ще з одним проханням – за рік знову прийти до місця їхньої першої зустрічі. Зосима сумував, що не спитав ім’я преподобної. Прийшовши через рік туди, де Господь відкрив її вперше, він знайшов святу вже померлою. Біля тіла на землі був напис: «Поховай, авво Зосимо, на цьому місці тіло смиренної Марії. Віддай прах праху. Моли Бога за мене, що померла в місяць квітень, у перший день, у ніч Спасительних Страстей Христових, після причастя Божественних Таїн». Зосиму надзвичайно здивувало, що напис було зроблено жінкою, яка не вміла писати; але ще більше його вразило те, що вона, згідно з написом, досягла того місця майже миттєво відразу після їхньої останньої зустрічі на березі Йордану, коли йому на це ж знадобилося понад 20 днів. Усі побачені Зосимою дива були лише наслідком головного дива – дива повного переродження людської душі через надзвичайне покаяння. Дійсно, за свої подвиги преподобна Марія Єгипетська отримала від Бога багато благодатних дарів, а в Одкровенні Згори їй було відкриті численні таємниці духовного життя. Проте найбільша таємниця, розгадана святою Марією – це те, що головною метою людини є життя з Богом, і що на цьому шляху щире каяття допомагає здолати будь-які гріховні перешкоди. Чому монах прийшов навчатися покаянню у бувшої грішниці і чим приклад життя преп.Марії Єгипетської корисний сучаснику? - єпископ Пантелеімон «Великим було її падіння, але величним стало покаяння» — Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Марії Єгипетської *** Також у п’яту неділю Великого посту особливо вшановуються преподобні та мученики Звіринецькі – святі, подвиг яких пов’язаний із стародавнім Київським Звіринецьким печерним монастирем, ровесником Печерської Лаври. Під час чергового нашестя степняків у вогняну добу Київської Русі його було засипано, а віднайдено на початку ХХ століття. Нині святиню відроджено, а знаходиться вона на вулиці Мічуріна поблизу Національного ботанічного саду на Печерську. Унікальність печер полягає в тому, що вони зберегли свій прадавній первісний вигляд, розповідаючи через нього, що ані вологе холодне повітря, ані відсутність сонячного світла не ставали на заваді нашим прадідам-подвижникам у тому, щоб, зневажаючи зовнішні труднощі, досягати найвищих вершин духовного буття. Епископ Иона — о неделе 5-й Великого поста. Почему наш народ любит Марию Египетскую и за что мы чтим преподобных Зверинецких? Архиерей-смертник. Священномученик Иоасаф (Жевахов), епископ Могилевский Зверинецкий монастырь: место, где «всё по-честному» Зверинецкий монастырь в Киеве: прогулка по следам прошлого и настоящим… *** У неділю п’яту Великого посту в храмах лунає Євангеліє, в якому Господь, наближаючись з учнями до Єрусалима, провіщав їм, що невдовзі Його зрадять і віддадуть первосвященикам та книжникам, і засудять на смерть, і вб’ють Його, і в третій день Він воскресне. А апостоли тим часом чекали земного тріумфу Христа як Царя Юдейського. Між ними виникла суперечка стосовно того, хто з них сяде праворуч і ліворуч Його Слави. Він же налаштовував їх на інше, промовляючи: «Хто хоче бути більший між вами, нехай буде вам слугою; і хто хоче бути перший серед вас, нехай буде для всіх рабом. Бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити та віддати душу Свою для визволення багатьох…» Апостол и Евангелие 5-го воскресенья Великого поста — с переводом и толкованием *** Не забуваймо: лише тиждень відділяє нас від Входу Господнього до Єрусалима та початку Страсного Тижня. Тому, сходячи на передостанню сходинку Великого посту, намагаймося, за прикладом святих, через подвиг утримання від спокус та щиросердне каяття здобути відповідні духовні плоди – бадьорість духу, щирість молитви, оновлення віри. А вслухаючись у слова Євангелія, осягнімо головне призначення людини – служіння Богові і ближньому, через яке тільки і можливо відкрити в собі найкращі людські якості. Христос посеред нас! *** І не припиняймо молитися про мир в Україні: Господи! Ти дав нам нову заповідь – любити одне одного. Онови цю заповідь в серцях наших благодаттю Пресвятого Твого Духа, та допоможи нам бачити Твій Образ в кожній людині, з якою ми зустрічаємося на життєвій дорозі. Зупини, Боже, руку, здійняту для насильства, та навчи нас помічати не лише власні потреби, а й чути і розуміти потреби і ближнього нашого, і усієї країни. Амінь! Ілюстрації: сайт Руський Афон Редактор02.04.20171 квітня — свято Похвали Пресвятої Богородиці, «субота Акафіста»http://orthodoxy.org.ua/data/svyato-pohvalu-presvyatoyi-bogorodici-subota-akafista.htmlТриває п'ятий тиждень Великого посту. Головна мета посту – покаяння. Але що це таке? Ось як визначає покаяння преподобний Іоанн Лествичник, пам’яті якого присвячено цей тиждень: «…Покаяння – це наше повернення до Бога; оновлення нашого хрещення; це подвиг, що звершується заради оновлення союзу з Богом, це – наша обітниця змінити своє життя… Це час, коли ми можемо навчитися смиренню – тобто миру з Богом, з самим собою та з усім створінням… Покаяння народжується від надії та рішучої відмови від відчаю. Той, хто кається – це засуджений, який заслуговує на вирок, але йде з-під варти без сорому, тому що покаяння – це примирення з Богом. Досягається воно через достойне життя, через війну з гріхами, які ми скоїли в минулому. …Покаяння – це очищення нашої совісті. Покаяння – це готовність без слова нарікання і в преображенні любов’ю, понести будь-яку печаль і будь-який біль…» Епископ Иона (Черепанов). «Лествица» и Лествичник: зачем мирянам читать книги, написанные монахами для монахов. Головне завдання християнина — за версією преподобного Іоанна Лествичника *** У суботу 5-го тижня Великого посту (цього року це 1 квітня) православні християни мають звичай з особливою шаною прославляти Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж Суботи акафіста. Історія цього святкування, встановленого у ХІ столітті, сягає 626 року – саме тоді спільна армія скіфів та сарацинів підступила під стіни столиці Візантії. Константинополь було врятовано завдяки заступництву Діви Марії, до Якої в молитвах полинуло населення міста – адже недарма ще рівноапостольний Костянтин, засновуючи нову столицю, доручив її молитовному захисту Пречистої. Таке ж молитовне заступництво повторювалось і в інші роки – зокрема в 677, 717 та 860, і це – лише крапля в морі серед тих численних випадків, коли Божа Мати рятувала не лише окремі людські душі, а й цілі міста. На утрені, яку зазвичай звершують ввечері в п’ятницю (нині це 31-го березня), у храмах співається Акафіст Божій Матері. В ньому прославляються всі події земного життя Святої Марії, через які Господь визволив людство від рабства гріха. Слово «акафіст» означає молитву, яка співається або читається стоячи. Він складається з 24-х гімнів, присвячених Пречистій та наповнених проханнями до Неї про допомогу. За думкою дослідників, акафіст було складено в VII столітті дияконом Великої Константинопольської Церкви – цебто Софії, Георгієм Пісідійським. Православна Церква звершує це торжество задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками. Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає кожну людину, немов би рідне дитя. Згадуючи про все це, віруючі люди з особливою любов’ю моляться до Святої Марії такими словами: О, Всеоспівана Мати, що народила за всіх святих Святішого Сина, \\ нинішній прийми наш дарунок, від всяких напастей визволи всіх \\ та майбутньої позбав муки тих, хто через тебе співає Хвалу Богу. Що таке Похвала Пресвятої Богородиці? Звідки пішло це свято? - СЛУХАЙТЕ від о.Миколая Лисенка Про сучасні дива по молитвах до Божої Матері ЧИТАЙТЕ: Сучасне диво від ікони Божої Матері «Призри на смирення» — розповідає єпископ Фастівський Даміан Богородиця та Її особлива благодатна допомога в Україні. Село Онишківці Даневская чудотворная икона Божьей Матери в Запорожье: чудеса и исцеления-2015 Ровно 100 лет одному чуду Богородицы… И другие случаи исцеления детей от иконы Божьей Матери «Троеручица Бердянская» *** Тримаймо піст — наче той воїн, який охороняє периметр власної душі від нападу ворожих пристрастей. Нехай завжди напоготові буде зброя – молитва, і не забуваймо цими днями підносити її не лише за свою душу, а й за всю нашу Вітчизну: Господи! Благослови Україну та її народ! Даруй мудрість і совість нашій владі, праведність і мужність нашому війську. Прийми наш піст та приведи людей Твоїх до щиросердного покаяння! Почуй наші молитви і зітхання та поверни на землю нашу благословенний мир. Онови в серцях наших Твою заповідь любити одне одного, і нехай цією любов’ю переможемо ми будь-яке зло – зовні та в середині нас. Амінь! Апостол и Евангелие 5-го воскресенья Великого поста — с переводом и толкованием Редактор31.03.2017Які таємниці приховує Кирилівська церква? — Великий фоторепортаж з лекції-екскурсії Ірини Марголіноїhttp://orthodoxy.org.ua/data/yaki-taiemnici-prihovuie-kirilivska-cerkva-velikiy-fotoreportazh-z-lekciyi-ekskursiyi-irini30 березня слухачі Відкритого Православного Університету побували на лекції-екскурсії. Про унікальну пам’ятку Києва — Кирилівську церкву — розповіла кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Ірина Марголіна. Як і обіцяла пані Ірина в анонсі, ми побували у ХІІ ст. А ще у ХVІ та ХІХ ст. Ірина Марголіна про Кирилівську церкву: «Ми відкриємо вікно у ХІІ ст.» Дивіться фоторепортаж від Максима Сидоренка. Редактор31.03.2017Цієї суботи, 1 квітня, «Таємний код віри» розкаже про «Делікатні питання в релігії». Початок о 10:00http://orthodoxy.org.ua/data/ciieyi-suboti-1-kvitnya-taiemniy-kod-viri-rozkazhe-pro-delikatni-pitannya-v-religiyi-pochatok-oМинулої суботи Відкритий Православний Університет спільно з каналом «1+1» запустили новий проект — 10-серійний документальний фільм «Таємний код віри». Прем’єра «Таємного коду віри» відбулася. Перший випуск вже можна переглянути в HD-якості +ВІДЕО У ньому ведучий, прот. Георгій Коваленко разом з істориками, філософами, релігієзнавцями та іншими експертами шукає відповіді на запитання, які хвилюють багатьох українців. Цієї суботи (1 квітня, о 10:00) вийде в ефір друга серія — «Делікатні питання в релігії». Мова йтиме про тілесні та сексуальні практики в традиційній культурі українців та як це узгоджувалося з релігією. Запрошуємо до перегляду! ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ведучий «1+1» отець Георгій Коваленко: «Нам не варто сваритися через патріархати» «Для конструктивної дискусії» — з’явилася нова ФБ-сторінка проекту «Таємний код віри» Ведучий «Таємного коду віри» Георгій Коваленко: «Ми зробили справжні відкриття і для себе, і для глядачів» Редактор30.03.2017Про особливості життя у соцмережах — дискусія у телепрограмі «Світло»http://orthodoxy.org.ua/data/pro-osoblivosti-zhittya-u-socmerezhah-u-programi-svitlo-22-bereznya-o-1520.htmlЧим відрізняється віртуальне спілкування від реального? На перший погляд, багато чим. А насправді, усе те саме, тільки через посередника. Що навіть зручніше. І привабливіше — бо нове, яскраве, багатоваріантне… Чим ще пояснити, що з появою соціальних медіа особисті зустрічі все частіше поступаються віртуальним контактам? Про особливості життя у віртуальній реальності — дивіться програму «СВІТЛО». Тема: «Життя у соцмережах». Гість студії – ректор Відкритого Православного Університету прот.Георгій Коваленко. Редактор29.03.2017Постоянная головная боль отнимает последние силы у инвалида І группы. Помочь могут курс спецлечения и наши молитвыhttp://orthodoxy.org.ua/data/postoyannaya-golovnaya-bol-otnimaet-poslednie-sily-u-invalida-i-gruppy-pomoch-mogut-kurs.htmlИ снова наш сайт размещает просьбу о помощи Владимиру Цимерману. «Этот SOS прилетел из весенних Карпат… — сообщает в ФБ Юлия Коминко. — Прямо тройная беда свалилась на нашего подопечного — Володю из села Турица, инвалида 1-й группы. Из-за недобросовестной работы паспортного стола он уже третий месяц не будет получать и ту «несчастную» пенсию по инвалидности. Совсем нет денег, нет (пока что) документов, а теперь из-за всех стрессов в связи с этой ситуацией резко ухудшилось здоровье, и болезнь агрессивно наступила. "Голова — как чугунок. Внутри какой-то гул стоит, и болеть практически не перестает. Пачки «Нурофена» на два дня еле хватает..." — пишет Володя. И так — с самого начала марта. Его заболевание — оливопонтоцеребеллярная дегенерация — не лечится. Только на какое-то время блокируются симптомы. Он болеет уже 17 лет. И держится только за счет поддерживающего лечения — два раза в год, весной и осенью. А из-за совокупности искушений лечение сейчас он пройти не может — совсем нет средств. В Карпатах весной сказочно красиво. Но невыносима мысль, что где-то там, в этой сказке и красоте, столько страданий терпит человек, которому мы все можем помочь. 10 тысяч гривен нужно на это лечение в Ужгородской областной больнице. 10 тысяч гривен — и страдающий человек уже завтра сможет получать обезболивание и поддерживающие препараты. Давайте поможем! Карта Приватбанка: 5168 7556 2716 4359. Цимерман Владимир Владимирович. Володю мы ведём с 2011 года. Всё проверено. Ситуация давняя. Здесь её история. Помолитесь о Володе, пожалуйста!» По материалам ФБ-страницы Юлии Коминко Редактор28.03.2017Розпочався 5-ий тиждень Великого посту. У середу ― Маріїне стоянняhttp://orthodoxy.org.ua/data/rozpochavsya-5-iy-tizhden-velikogo-postu.htmlП’ятий тиждень Великого посту важливий двома визначними богослужіннями: читанням Великого покаянного канону святого Андрія Критського та звершенням послідування Похвали Пресвятої Богородиці — «Субота акафіста». Утреня з Великим каноном звершується в середу ввечері. Це богослужіння надзвичайно зворушливе і водночас дуже тривале. Близько 250 тропарів міститься в каноні (звичайний канон утрені значно коротший). Крім цього, за утренею, поділене на дві частини, читається житіє преподобної Марії Єгипетської. Чому саме це житіє? Тому що преподобна явила в житті своєму як безодню гріховного падіння, так і висоту святості. Приклад преподобної надзвичайно багатогранний: це й нагадування про особливу небезпеку блудних гріхів, які потім, "мов дикі звірі", терзають душу і тіло; це і заклик до подвигів у справі покаяння ― преподобна Марія докладала надзвичайних зусиль для того, щоб позбутися гріхів і пристрастей, до яких вона звикла і які стали частиною її єства. Це також і приклад того, що, за молитвами Пресвятої Богородиці, Бог ніколи не відкидає грішника, який кається ― навпаки, Сам Спаситель посилає Свою благодатну допомогу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «МАРИИНО СТОЯНИЕ». Что в среду вечером будет происходить в храмах? 250 земных поклонов позади Редактор27.03.201726 березня, в четверту неділю Великого посту, Церква вшановує прп.Іоанна Лествичникаhttp://orthodoxy.org.ua/data/22-bereznya-v-chetvertu-nedilyu-velikogo-postu-cerkva-vshanovuie-prpioanna-lestvichnika.htmlПозаду чотири тижні Великого посту. Цієї неділі, 26 березня, Церква вшановує преподобного Іоанна Лествичника. Головним завданням постування є наше покаяння – не просто сповідь гріхів, а справжня зміна себе на краще. Однією з найлаконічніших думок з приводу того, що ж таке покаяння, є вислів преподобного Іоанна Лествичника: покаяння – це наше примирення з Богом. Глибокий мислитель і водночас видатний практик справжнього християнського життя, цей святий невипадково є символом не лише цієї великопісної неділі, а й усього наступного тижня Великого посту. Сходи до Царства Небесного – до дня пам’яті прп. Іоанна Лествичника СЛУХАЙТЕ, як з’явилася його відома "інструкція спасіння" *** «Не той виявляє смирення, — вчить святий, — хто сам себе сварить, але той, хто бувши збезчещений іншим, не зменшує своєї любові до нього…» Прп. Иоанн Лествичник. Икона. XVII в. (мон-рь Дионисиат на Афоне) Народившись у побожній родині, Іоанн у віці 16 років розпочав шлях духовного подвигу, оселившись у знаменитому Синайському монастирі та довірившись досвідченому духівнику. Одного дня разом зі своїм наставником вони відвідали знаменитого подвижника Іоанна Савваїта. Несподівано маститий старець омив юнакові ноги та поцілував його руку. На запитання келійника, чому він так вчинив, Савваїт промовив: «Я не знаю його імені, але достеменно знаю одне, синку: сьогодні я приймав майбутнього настоятеля Синаю і вмив ноги ігумену». Пророчі слова старця збулися – у віці 75 років Іоанна Лествичника було обрано настоятелем великої Синайської обителі. Але цьому передувало сходження східцями духовних подвигів до справжньої досконалості. *** 19 років Іоанн присвятив перебуванню в монастирі у послусі духівнику, наступні 40 років – аскетичним подвигам у віддаленій пустині. Про силу молитви преподобного свідчить випадок з його учнем: якось Іоанн послав його обробити шматок землі. Був жаркий літній день, і учень, втомившись від спеки, ліг спочити під скелю. Тим часом Іоанн відпочивав у келії. Тут йому несподівано явився невідомий подвижник та промовив: «Ти тут спокійно спочиваєш, а учень твій – у смертельній небезпеці!» Іоанн прокинувся та почав палко молитися. Коли ж увечері учень повернувся, Іоанн запитав: «Синку, чи не трапилася з тобою яка небезпека?» «Отче, сьогодні, коли я спав, несподівано почув твій голос, і вирішивши, що ти мене кличеш, швидко підвівся та побіг. Тієї ж миті величезний шматок скелі відірвався та впав на місце, де я мить тому спокійно відпочивав…» *** У повсякденному житті Іоанн оминав крайнощі аскетизму – їв та спав, але рівно стільки, щоб відновити сили. «Я не постував надмірно, – згадував преподобний, – і не зловживав посиленим нічним неспанням; натомість змирявся, і Господь скоро спас мене…» Головним завданням християнина преподобний вважав внутрішню постійну духовну працю над собою, без виконання якої неможливо досягти досконалості. Багато ченців приходило до нього з інших монастирів, щоб отримати духовну настанову. Але коли дехто почав із заздрості звинувачувати Іоанна в гордощах та славолюбстві, подвижник наклав на себе обітницю мовчання, не промовивши за рік жодного слова. І лише у відповідь на прохання багатьох, у тому числі й тих, хто раніше звинувачував його, Іоанн продовжив надавати корисні духовні поради, перевірені власним життям. Згодом усі ці повчання Іоанн зібрав у книгу, названу «Лествицею», або ж східцями, а до імені самого Іоанна додали ймення Лествичника. *** Ось як сам преподобний зауважив про це: «Згідно з малим розумом, даним мені, як невмілий архітектор, збудував я східці для сходження нагору. Кожен нехай зважить на себе та роздивиться, на якій він стоїть сходинці...» У Лестивці преподобного Іоанна кількість сходинок дорівнює тридцятьом – за числом земного повноліття Господа Іісуса Христа. Умовно можна згрупувати всі східці в кілька груп. Перша – це боротьба з метушнею. Вона включає в себе здобуття таких чеснот, як безпристрасність та послух. Далі йдуть східці, якими долаються скорботи на шляху до істинного блаженства: назва цих важливих східців – покаяння, пам’ять про смерть та плач про власні гріхи. Потім – етап боротьби з пороками через подолання гніву, сріблолюбства, обжерливості, лихослів’я, злопам’ятства. Наступна група східців допомагає подолати перепони в аскетичному житті. Це – перемога над байдужістю, обмеження зайвого сну, старанність у молитві, відсутність гордині. Передостання група східців допомагає встановити душевний мир за допомогою внутрішньої безмовності душі, молитви та безстрастя. І нарешті – вершина східців – це союз трьох головних чеснот – віри, надії та любові, досягнути яких у повній мірі можливо, здійнявшись поступово усіма попередніми сходинкам. Епископ Иона (Черепанов). «Лествица» и Лествичник: зачем мирянам читать книги, написанные монахами для монахов. *** Євангеліє, яке лунає в православних храмах саме в четверту неділю Великого посту, доносить до нас історію про зцілення Христом одержимого бісами юнака. Воно ще раз нагадує, наскільки важливим для людського єства є постування та молитовне життя. Цієї ж неділі чуємо наступні слова апостола Павла з його листа християнській громаді міста Ефес. «Верую, Господи! Помоги моему неверию!» Апостол и Евангелие 4-го воскресенья Великого поста — с толкованием *** Знаходячись в часовому просторі п’ятого тижня Великого посту, згадаймо слова преподобного Іоанна Лествичника: «…Розум пісника молиться тверезо, натомість розум нестриманого повний нечистих марень». Чому це важливо – спитаєте ви? Справа в тому, що саме молитва, а не харчовий склад їжі є першим показником правильного постування. Тож, якщо триматимемо розум у тверезості від усілякого роду зайвих бажань, тоді й тіло наше матиме змогу достойно очищуватись, отримавши підкріплення від справжньої молитви, без якої, за висловом Спасителя, очистити людину від спокус нечистої сили неможливо. Христос посеред нас! Редактор25.03.2017