Автодорогу Київ-Чоп, або М06, є трасою міжнародного значення, і нещодавно її було реабілітовано на кошти європейських банків.
Перший кредит у 75 млн. євро Україна («Укравтодор») отримала від Європейського банку реконструкції та розвитку у 2000 році. За ним був ще один у розмірі 100 млн. євро у 2004 році. У 2006 році «Укравтодор» отримав третю позику, цього разу одночасно від двох банків – ЄБРР та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Банки виділили по 200 млн. євро кожний.
В селі Болярка, Житомирського району, Житомирської області, швидкісна траса М06 проходить прямо через село, розділяючи його навпіл.
Після реабілітації перетнути дорогу стало небезпечною задачею, будівельники «забули» побудувати інфраструктуру для того, щоб село могло продовжувати нормальне повсякденне життя.
Квіти на пішохідному переході на пам’ять загиблих
Обмеження швидкості на території села немає, надземні пішоходні переходи «проектом не передбачено», існуючі наземні переходи практично ніяк не марковані, що призводить до великої кількості ДТП на них, в тому числі зі смертельними випадками.
Люди вимушені йти вздовж траси
Відсутні пішохідні доріжки, що йдуть вздовж траси. Оскільки сама траса після реабілітації була огороджена відбійниками, щоб дістатись від магазину до клубу, наприклад, треба йти або болотом, або перелазити через відбійники і йти вздовж траси, ризикуючи життям. Взимку, навесні та восени пройти болотом фізично неможливо, тож люди ідуть по дорозі, поруч з важким автотранспортом.
Троє дітей з села Болярка припинили ходити до школи, що розташована на іншому боці дороги, бо перетинати дорогу Київ-Чоп двічі на день занадто небезпечно.
Мешканці Болярки не можуть переганяти худобу, бо немає обіцяних скотогонів, не можуть їздити кіньми, бо немає доріжок, не можуть обробляти землю, оскільки відбійники заблокували заїзди до деяких ділянок. Зате ГАІ штрафує тих, хто з відчаю наважився проїхати територією села на возі по трасі, бо ж в правилах дорожнього руху це заборонено.
Щоб дістатись до школи та додому, діти двох шкіл цілий рік бігали через швидкісну трасу по нерегульованому переходу
В сусідній Березівці (Житомирського р-ну, Житомирської обл.) будівельники залишили недобудованим пішохідний міст на рік (!). Увесь цей час, діти з двох шкіл, що стоять з одного боку дороги, мали перебігати трасу по нерегульованому переходу, двічі на день. Обмеження швидкості руху при цьому було відсутнє. Тільки втручання журналістів СТБ примусило будівельників, закінчити зварювальні роботи та відкрити міст. Але на ньому так само було відсутнє накриття, обіцяне селянам на початку реабілітації.
Мешканці сіл з 2009 року оббивали пороги усіх інстанцій, що приймають участь у проекті: до Укравтодору (пана Демішкана), до Укрдорінвесту (пана Галащука), турецької підрядної будівельної фірми «Гульсан», до британської консалтингової фірми «Hyder Consulting Ltd.», до Житомирської обласної держадміністрації (пана Кулика) і т.д., намагаючись привернути увагу до ситуації, що склалася, і вирішити проблеми, що буквально паралізували нормальне життя села, але марно.
Після трьох років листування з Укравтодором, ЄБРР, підрядниками та прокуратурою, після безрезультатних звернень до прем’єр-міністра Миколи Азарова, змучені мешканці села Болярка вирішили пікетувати офіс Укравтодору в Києві. Вулична акція привернула увагу десятків друкованих ЗМІ, і принаймні три телеканали зробили на цю тему сюжет, а крім того, за щасливим збігом обставин, саме в цей період Укравтодор вів перемовини з ЄБРР щодо нового кредиту на чергову реконструкуцію дороги (Київ-Ягодин).
Завдяки цим факторам проблему болярчан, яку ніхто не міг вирішити протягом трьох років, було вирішено протягом 10 днів. Було прокладено обіцяні пішохідні доріжки, які можна чистити взимку від снігу трактором, було полагоджено дренажну трубу, через яку заливало город літньої мешканки села, а також було змінено швидкісний режим на території населеного пункту – 60 км/год.
На жаль, за всіма подіями одна обяцянка залишилась так і не виконаною – не було встановлено світлофори на вимогу. Спочатку Укравтодор це мотивував відсутністю грошей в бюджеті (ця вимога з’явилась пізніше, як єдиний можливий захід з підвищення безпеки пішоходів), а потім за подіями Майдану, це питання поступово “спустили на гальмах”.
Для того щоб якось компенсувати підвищений рівень небезпеки для пішоходів, до якого призвела реабілітація траси Київ-Чоп, ЄБРР реалізував програму, в рамках якої місцевому населенню роздали світлоповетальні жилети та брелки. Наскільки ефективним є подібний захід, покаже час. Представники банку стверджують, що досвід Київ-Чоп став для них важливим уроком, і в усіх наступних проектах по реабілітації доріг в Україні, безпека пішоходів є однією з наріжних складових.