Острів добра
Кажуть у народі: краще близький сусід, аніж далекий родич. Мабуть, так воно і є. В усякому разі, мені ця приказка до вподоби.
Наш двір завжди повнився дитячими голосами. Цілими вечорами, взимку – на ковзанах, влітку – на роликах і велосипедах, тут гасали наші діти і їх друзі з усього міста, а, підрісши, допізна засиджувалися на лавочці у дворі, яку також зробили мої сусіди своїми руками. Газони, квіти, дерева – все це з’явилося тут завдяки мешканцям нашого будинку.
Наш дім – це оазис доброти у місті. Тут завжди піклуються про бродячих тварин, і безліч котиків та песиків усіх мастей квартирує навколо, чекаючи на ласий шматочок, що неодмінно перепадає усім. І якщо якась тваринка хвора, то мої сусіди будуть її лікувати і непокоїтися про її одужання. Часто бачу, як у дворі знаходять притулок бездомні люди, і підозрюю, що це вони знімають часом випраний одяг з мотузків. Але ніколи ні для мене, ні для моїх сусідів це не було особливою проблемою. Цим не переймалися, і не нарікали, лише знизуючи плечима на такі прикрі втрати. Пішло – і з Богом, кажуть. Ще наживемо, аби дав Бог здоров’я. Я дуже поважаю своїх сусідів, за те, що вони не переймаються матеріальним, а більше духовним. Якщо у дворі зламають деревце, то обурення і розпачу буде значно більше, аніж за якимось светриком.
Острів добра
Справжнє лихо нашого двору – це сміттєві баки, до яких спостерігається справжнє паломництво з усіх усюд. Часом сюди приїжджають круті машини, власники яких гордо виносять с наворочених салонів пакети з мотлохом, анітрохи не соромлячись під докірливими поглядами. Мовляв, ми – господарі життя. Таким, як ми, навіть не личить платити за вивіз сміття, так, дивись, можна і до втрати статусу опуститися. Та ми вже змирилися. Лише б під наші вікна не викидали своє добро, а так – переживемо.
Звичайно, міська влада знає про феномен нашого будинку і намагається завжди кинути додаткові сили на наш об’єкт, тому у дворі відносно чисто. Адже ми живемо у центрі міста, наша вулиця – його візитна картка. І ми все ж таки хочемо, аби у нашому дворі було затишно. Ми про це дбаємо. Наш дім – острів добра.
