Віталій Портников: Сила права, а не сила зброї. Чим Туреччина сх
Доступність посилання Перейти до основного матеріалу [#content] Перейти до основної навігації Перейти до пошуку Шукати Шукати СЛУХАТИ НОВИНИ ВІДЕО та ФОТО ПОЛІТИКА БЛОГИ ПОГЛЯД ІНТЕРВ'Ю ВСЕ ЗА ДЕНЬ РЕГІОНИ Крим Україна Росія Світ СПЕЦПРОЕКТИ ДЕПОРТАЦІЯ ВІДЕОУРОКИ «ELIFBE» СВІДЧЕННЯ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМА КРИМУ ІНФОГРАФІКА МОВА RU KTAT Більше Усі сайти RFE/RL Крим.Реалії Остання програма Радіо Крим.Реаліі | Російське громадянство кримчан під питанням Наступна 08:35 - 08:37 Новини Радіо Крим.Реалії 08:38 - 08:59 Радіо Крим.Реалії | В боротьбі за легітимність. Чи допоможе приїзд французьких депутатів виправдати анексію Криму 18:30 - 18:34 Новини Радіо Крим.Реалії ІНФО Радіопрограми Крим.Реалії РОЗКЛАД І ЗАПИС Дивитися програми Крим.Реалії на SoundCloud Назад Вперед 0 ТОП новини Назад Вперед 0 Live Погляд Віталій Портников: Сила права, а не сила зброї. Чим Туреччина схожа на Україну 16 липня 2016, 20:01 Віталій Портников ©Shutterstock Поділитись Поділитися на Facebook Поділитися у Twitter Поділитися у ВКонтакте Поділитися на Google+ Поділитись на Odnoklassniki Надіслати листом Коли в українському медіапросторі обговорюють можливу роль якихось «патріотів», які скинуть легітимну владу і встановлять власне правління в країні, це виглядає усього лише теорією, схемою, яка може бути ніколи не втілена в життя. Минулої ночі в Стамбулі і Анкарі ми бачили справжнє обличчя військового перевороту. Військова техніка на вулицях, вибухи, бомбардування, справжні бої в центрі великих міст, люди, які з голими руками кидалися на танки і бронетранспортери. А найголовніше – повна невідомість. Ніхто в Туреччині не знав, що буде після військового перевороту – якщо він завершиться успіхом. Які наміри «патріотів», що вони готують країні? Так кожен громадянин Туреччини ставав заручником не свого власного голосу, не свого уявлення про майбутнє – а грубої сили. Стамбул. Люди, які вийшли на підтримку влади Ердогана Можуть сказати, що в Україні влада теж змінювалася в результаті протестів. Але сила України – в тому, що ці протести були народними і що їхні учасники не скидали, а захищали демократію. У 2004 році учасники першого Майдану відстояли право народу на чесні вибори. У 2013-2014 роках учасники другого Майдану захищали право громадян на вибір курсу розвитку країни і покарання тих, хто застосовує силу до беззбройних маніфестантів. В обох випадках Збройні сили України не втручалися в те, що відбувалося на вулицях Києва. В обох випадках важливі для країни рішення ухвалювала не армія, не вулиця, а парламент. Обраний громадянами парламент. Ви бачили те, що сталося з будівлею парламенту Туреччини? Путчисти завжди ненавидять народовладдя. На заклик президента країни Реджепа Ердогана, на вулиці вийшли люди, які зупиняли військову техніку заколотників. Стамбул, 16 липня 2016 року У нашій країні справжня війна почалася тільки після втручання окупанта. А чому? А тому, що в самій Росії рішення залежали саме від позиції армії, а не від позиції народу і політичних еліт. У 1991 році, під час серпневого путчу, армія, яку керівники СРСР вивели на вулиці Москви, вважала за краще зберігати нейтралітет, не захотіла стріляти в народ. Саме тому путчисти програли, а Радянський Союз загинув. У 1993 році армія, яку Борис Єльцин вивів на вулиці Москви, вирішила підтримати президента у конфлікті з депутатами і прямою наводкою розстріляла будівлю російського парламенту, в якому перебували опоненти Єльцина. В підсумку Росія перетворилася на авторитарну державу. А її громадяни зрозуміли, що все вирішує сила. Сила зброї. Сила України – у верховенстві права і громадянина. У тому, що вирішує народ, а не армія. Слабкість Росії – в тому, що все вирішує армія і спецслужби, а не народ. Саме тому Україна займає своє гідне місце в сім'ї європейських демократій, а Росія все більше скочується до диктатури і краху. Після поразки путчу в Стамбулі і Анкарі Туреччина також наблизилася до успіху демократичної моделі. Її громадяни переконалися, що майбутнє країни залежить не від сили зброї, а від сили закону і представницьких інституцій. І це дійсно видатне досягнення. Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції Оригінал матеріалу – на сайті Радіо Свобода Віталій Портников Київський журналіст, оглядач Крим.Реалії Підписатись ЗВЕРНИ УВАГУ! Іван Путілов Між двох олімпійських вогнів: хто представить Крим у Ріо? Цього року вперше на Олімпійських іграх кримські спортсмени будуть представлені в збірних відразу двох країн Фотогалерея: Хресна хода зі сходу підходить до Києва Михайло Штекель Яких збитків екології України завдала анексія Криму? В ІНШИХ ЗМІ Інтерактивна версія цієї інфографіки не доступна на вашому пристрої ЦІКАВО: Суспільство Між двох олімпійських вогнів: хто представить Крим у Ріо? Політика Фейки прокремлівських ЗМІ: «НАТО повзе до нас» Інтерв'ю Чим був для фанів електронної музики фестиваль «КаZантип»? Нагору ДОЛУЧАЙСЯ! ПІДТРИМКА Ваше відео і фото Радіо RSS / Podcast ІНФО Крим.Реалії. Про нас Передрук Контакти © Крим.Реалії, 2016 | Усі права застережено. XS SM MD LG