Підсумки тижня: Розборки в Раді, польська перемога Порошенко і НАТО готується до бліцкригу

Завершення літнього політичного сезону в українському парламенті ознаменувалося спробами «патріотичної» опозиції запам'ятатися своєму виборцю напередодні заслуженого відпочинку на Мальдівах і Канарах.

5 липня група народних депутатів від РПЛ, "Батьківщини" і "Самопомочі" заблокувала трибуну Верховної Ради з вимогами створення комісії по комунальним тарифам.

Амбіції у ініціаторів блокування були не маленькі - як мінімум, домогтися перемоги, а інакше, за словами Олега Ляшка, «якщо ми не розблокуємо трибуну, це призведе до дострокових парламентських виборів». Власне, те, що головна політична мета для Ляшко і Тимошенко - це дострокові вибори в Раду, що плавно переходять у дострокові вибори президента, секрет Полішинеля з моменту виходу цих фракцій з коаліції.

Однак честолюбні плани Юлії Володимирівни і Олега Валерійовича були порушені фракцією «Народного фронту» і БПП, які вранці 7 липня перекрили доступи до блокування парламентської трибуни і президії. В результаті Рада змогла працювати, а Олег Ляшко повеселив електорат, оголосивши сидячий страйк в сесійній залі.

Безумовно, що спроби Тимошенко і Ляшко розгойдати ситуацію в країні і створити умови для політичної кризи на цьому не закінчаться. Підвищення тарифів на своїх гаманцях українці в повній мірі відчують з початком опалювального сезону. І якщо обіцяна прем'єром Гройсманом система субсидій виявиться через бюрократичну тяганину недоступною для більшості українців - у нинішньої влади можуть дійсно початися серйозні проблеми.

З іншого боку, після очікуваного вже в липні отримання мільярдного траншу від МВФ, до якого автоматично прив'язане отримання ще кількох мільярдів доларів кредитів - курс гривні може зміцнитися ще більше.

А якщо ціни на нафту в серпні-вересні, як пророкують багато експертів, почнуть стрімко падати, знижуючи ціни і на газ - то Україна зможе закуповувати його за набагато нижчими цінами, ніж зараз. Якщо всі ці пазли зберуться - то Кабмін Гройсмана може з гордо піднятою головою оголосити про значне зниження ціни на газ, пояснюючи це не хотєлками опозиції, а ринковою кон'юнктурою і зміцненням гривні. І «тарифний» козир опозиції опиниться бито - а поки інших конструктивних обґрунтувань необхідності терміново провести нові вибори від Тимошенко і Ляшко ми не чули.

Польський "сюрприз" і перемога Порошенко

Протягом останніх двох десятиліть Польщу цілком обгрунтовано називали головним союзником України на Заході. Навіть у важкі часи - останні роки правління Кучми і Януковича Польща ніколи не відверталася від України, лобіюючи її інтереси в структурах НАТО і Євросоюзу.

Але прихід в Польщі до влади лідера польських правих Анджея Дуди і його партії «Право і справедливість» поставив україно-польську дружбу перед новими випробуваннями. За день до візиту Петра Порошенка до Варшави на саміт НАТО польський Сейм визнав трагічні події на Волині в 1943-44 років, які в Польщі називають «Волинською різаниною» геноцидом польського народу. Відзначимо, не вдаючись у деталі історичних подій - що звірствами і вбивствами поляків і українців займалися, на думку істориків, обидві сторони - як УПА, так і польська «Армія Крайова». І суперечка про те, хто перший почав, не припиниться, ймовірно, ніколи. Кількість загиблих поляків, за різними підрахунками, становила 35-60 тисяч, а українців - 21-24 тисячі осіб.

За «вдалим збігом» депутати Київради на засіданні в четвер, 7 липня, підтримали перейменування проспекту Московського в честь лідера ОУН Степана Бандери. Сталося б ця подія місяцем пізніше або раніше, воно не чинило б свого впливу на атмосферу візиту Петра Порошенка до Польщі. А так атмосфера напередодні Варшавського саміту була розігріта до межі.

Втягнувся б український президент в цю нав'язану йому чужу гру і зробив би різку заяву - то Володимир Путін міг би відкривати шампанське - відносини стратегічних партнерів Польщі та України могли опинитися на роки зіпсовані.

Однак, перебуваючи в Польщі, Порошенко зробив сміливий крок і перевернув нав'язаний Україні дискурс в потрібному для майбутнього українсько-польських відносин напрямку.

Президент України поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві і став на коліна перед меморіалом.

Ось як прокоментував вчинок Порошенка український політолог Тарас Березовець:

«Те, що Петро Порошенко зробив хід конем і не побоявся вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії в Польщі, дуже правильно і своєчасно. Польща наш довгостроковий і надійний союзник, і ми не дамо Москві посварити нас з нашим вірним другом. У нашій спільній з поляками історії багато трагічного. І тому сьогодні українці і поляки повинні проявити максимум такту до нашої спільної історичної пам'яті. Президент це розуміє. Забувати про трагічні епізоди не можна. Потрібно пам'ятати і шанувати, але рухатися вперед з холодною головою, зверненою в майбутнє, а не минуле».

НАТО готує бліцкриг

Сьогодні у Варшаві триває саміт НАТО. Напередодні було прийнято рішення про розгортання батальйонів в країнах Балтії і Польщі. У кожній з цих країн буде дислоковано по тисячі військовослужбовців у багатонаціональних батальйонах союзників, які сформують США, Німеччина, Великобританія і Канада.

Також сторони домовилися про запуск системи ЄвроПРО і багатонаціональну присутность в чорноморському регіоні.

На думку російського політолога Анатолія Несміяна (Ель-Мюрид), концентруючи війська, НАТО готується до висування Росії жорсткого ультиматуму про демілітаризацію Криму, Придністров'я і, можливо, Калінінграда.

"Потрібно згадати, що севастопольська база в Криму має легітимний і міжнародно визнаний статус до 2017 року. Потім вона стає нелегітимною  -  І Захід почне вимагати безумовного виконання договору про виведення бази на материк. Логіка проста - Захід не визнає "анексію Криму ", а тому міжнародні договори з Україною діють з точки зору Заходу без врахування подій березня 14 року. Потрібно відзначити, що договір про статус бази в Севастополі Росія розірвала "за фактом"  -  повідомивши, що так як Крим тепер її територія, договір втратив чинність. Дякую всім, всі вільні ", - пише Ель-Мюрид.

І російську громадську думку, судячи з усього, вже почали готувати до майбутньої капітуляції. Губернатор Севастополя Сергій Меняйло не виключає проведення повторного референдуму про приєднання до Росії. До чого б це? ..