Свято Купайла
Народний календар 69856 переглядів
[3]
Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
Християни не мають Великодня
Традиції 7081 перегляд
[0]
Великдень – це велике Праукраїнське Свято, перемога Світла Дажбожого над Зимовою темрявою. Ніякого відношення до “воскресіння Христоса” ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Пасха – “це по-українськи Великдень”. Це груба помилка.
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
Народний календар 76661 перегляд
[3]
Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
Народний календар 71601 перегляд
[2]
Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Споконвіку ведеться, що Весна – пора кохання.
Благовіщення і Жайворонки
Народний календар 41082 перегляди
[1]
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.
Великдень Дажбожий
Народний календар 53250 переглядів
[0]
Переважна більшість населення України на даний момент вважає себе християнами і, відповідно, навесні святкує найвизначніше своє свято – Воскресіння Ісуса або, як іще його називають – Великдень.
Великдень та Різдво - Сонячні свята
Народний календар 71607 переглядів
[1]
Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
Великдень символізував початок нового року
Народний календар 19903 перегляди
[0]
Задовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні Великдень Дажбожий. Його святкували під час весняного рівнодення.
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
Народний календар 38611 переглядів
[0]
Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Народний календар 44789 переглядів
[0]
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.
Стрітення або Громниці
Народний календар 49980 переглядів
[0]
У народній уяві Стрітення – це свято зустрічі Зими з Літом. Зима колись вважалася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами. А Літо — гарною, рум’яною дівчиною.
День Маланки. Новий рік. День Василя.
Народний календар 102739 переглядів
[0]
Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 13—14 січня.
Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
Народний календар 140565 переглядів
[2]
Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
“Щедрик” - найвідоміша у світі новорічна мелодія
Надбання 68163 перегляди
[1]
Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року.
Чугайстер: міфічний персонаж народної поезії Карпат
Традиції 7334 перегляди
[0]
На Бойківщині забулося ім’я Лісового Діда — Чугайстра. Тут його називають просто Дідом, а на Закарпатті Ночником. Очевидно, що ім’я Чугайстрин було табуйованим. Нині ми маємо справу з осколками міфів, і в цих скельцях досить чітко видно зображення слов’янського бога Волоса-Велеса, що називався і Чугайстрином.
Сторінки (всього - 9): 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | » найдавніша