Зимонька-зима

Зима, як правило, починається з першого снігу. На Заході України сніговий покрив встановлюється переважно в грудні. Так, у Тернополі середня дата його становлення 15 грудня, Львові — 23,     Чернівцях — 27,  Івано-Франківську — 27. У грудні (22)        зареєстрований найкоротший день — день зимового сонцестояння. Це день найнижчого положення сонця в річному ході, пора глибокого спокою живої природи.        Згідно з астрономічним календарем, зима триває три місяці: з грудневого сонцестояння (22 грудня) до березневого рівнодення (21 березня). За календарем метеорологів зима розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря опускається нижче нуля гра­дусів, і закінчується, коли вона піднімається вище відміченого рівня.

У народній творчості зиму характеризували такими епітетами, як злюка, сива чародійка, нескінченна, погана, мокра, важка тощо. Однак її називали також чудовою, м’якою, казали, що вона рум’янить і молодить людей.

Про неї, зиму, існує безліч прислів’їв, прикмет, приказок.

• Без снігу зима — влітку врожаю нема.
• Безхмарність при сильному морозі — утримається .....

Літо йде до осені 23 вересня. Це день осіннього рівнодення. Сонце знову, як і в березні, переходить за лінію небесного екватора, але вже не в північній, а в пів­денній півкулі небесної сфери. Настають найкоротші осін­ні дні: ледве сховається сонце — і вже насувається ніч. Поступово скорочується світловий день, холоднішає. У повітрі пливуть павутинки. Золоте, так зване «бабине літо».

Жовтіє листя. Дозрівають плоди. На південь тягнуться зграї птахів. Усе частіше і частіше йдуть дощі, мрячить. «В осінній час, за народним прислів’ям, — сім погід у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху іде».

Кінцем осені кліматологи й агрономи вважають день, коли середньодобова температура опускається нижче +5 С.

За народним календарем, осінь зустрічається з зимою лише в день осіннього сонцестояння — 22 грудня.

Із осінню пов’язано багато народних прикмет, спостережень, прислів’їв.

• Бджоли восени щільно воском заліплюють вулик, залишаючи ледь помітний отвір — на холодну зиму, залишають його відкритим до теплої зими.
• Білки будують гнізда низько — на .....

Фенологи, спостерігачі природних явищ, вважають, що літо розпочинається з першого червня. Астрономи більш точні )) — вони відраховують час за неРесним циферблатом — Сонцем. Астрономічне літо настає в той момент, коли сонце знаходиться на максимальній віддалі на північ від небесного екватора, тобто досягає у полудень максимальної висоти. А це буває близько 22 червня. За народним календарем цей день присвячується Кирилу святителю.

З раннього ранку до пізньої ночі кружляють у повітрі птахи, добуваючи корм для пташенят. Вщухає їх весільний гомін.

Випадають рясні роси. Починається косовиця трав, а згодом і збирання хлібів. У народі кажуть: «Хліб — усьому голова».

У серпні починає спадати жара, з’являються перші жовті листочки у беріз і кленів.

Про літо складено чи не найбільше прислів’їв, приповідок, приказок.

• Апетит перед зміною погоди у свійських і диких тварин пропадає.
• Бабака свист тонкий пронизливий — на зміну погоди.
• Бджоли ввечері пізно повертаються в вулики — .........

          Коли день зрівняється з ніччю (21 березня — день весняного рівнодення), вдруге зустрічають весну (перша зустріч відбулася ще 25 лютого). Втретє весну зустрічають 7 квітня (Благовіщення Господнє). За народним календарем перший день весни — це другий день після рівнодення — 22 березня (Сорок Святих). На рівнодення люди уважно спостерігали за погодою. Народне прислів’я твердить: «Зима на Сорок Святих закінчується, весна починається». За народним повір’ям стійке тепло настає з початку руху соку клена. У першій половині березня задзвенить пісня жайворонка, почнеться сокорух у беріз, жовтими квітами-сонечками засвітиться мати-й-мачуха. Згодом прогуркотить перший грім, затьохкає травневими ночами соловейко. Кажуть, у нього може бути аж двадцять шість колін-переливів. Дерева вберуться листям і квітами. Астрономічний день закінчення весни — 22 червня, день літнього рівнодення.

Землею буде крокувати весна, про яку народ склав безліч прислів’їв, приповідок: