This version of the page http://pogoda.rovno.ua/meteoyavleniya (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2016-06-09. The original page over time could change.
Явища погоди | Метеостанція Рівне
  • Головна
  • Наш колектив
  • Фотогалерея
    • Літаючі експонати
    • Наш метеомайданчик
    • Летовище "МА Рівне"
  • Щоденник погоди
    • Місто Рівне
      • 2012 рік
        • Вересень 2012 року
        • Жовтень 2012 року
        • Листопад 2012 року
        • Грудень 2012 року
      • 2013 рік
        • Січень 2013 року
        • Лютий 2013 року
        • Березень 2013 року
        • Квітень 2013 року
        • Травень 2013 року
        • Червень 2013 року
        • Липень 2013 року
        • Серпень 2013 року
        • Вересень 2013 року
        • Жовтень 2013 року
        • Листопад 2013 року
        • Грудень 2013 року
      • 2014 рік
        • Січень 2014 року
        • Лютий 2014 року
        • Березень 2014 року
        • Квітень 2014 року
        • Травень 2014 року
        • Червень 2014 року
        • Липень 2014 року
        • Серпень 2014 року
        • Вересень 2014 року
        • Жовтень 2014 року
        • Листопад 2014 року
        • Грудень 2014 року
      • 2015 рік
        • Січень 2015 року
        • Лютий 2015 року
        • Березень 2015 року
        • Квітень 2015 року
        • Травень 2015 року
        • Червень 2015 року
        • Липень 2015 року
        • Серпень 2015 року
        • Вересень 2015 року
        • Жовтень 2015 року
        • Листопад 2015 року
        • Грудень 2015 року
      • Січень 2016 року
      • Лютий 2016 року
      • Березень 2016 року
      • Квітень 2016 року
      • Травень 2016 року
      • Червень 2016 року
      • Липень 2016 року
    • Місто Дубно
      • 2013 рік
        • Квітень 2013 року
        • Травень 2013 року
        • Червень 2013 року
        • Липень 2013 року
        • Серпень 2013 року
        • Вересень 2013 року
        • Жовтень 2013 року
        • Листопад 2013 року
        • Грудень 2013 року
      • 2014 рік
        • Січень 2014 року
        • Лютий 2014 року
        • Березень 2014 року
        • Квітень 2014 року
        • Травень 2014 року
        • Червень 2014 року
        • Липень 2014 року
        • Серпень 2014 року
        • Вересень 2014 року
        • Жовтень 2014 року
        • Листопад 2014 року
        • Грудень 2014 року
      • 2015 рік
        • Січень 2015 року
        • Лютий 2015 року
        • Березень 2015 року
        • Квітень 2015 року
        • Травень 2015 року
        • Червень 2015 року
        • Липень 2015 року
        • Серпнь 2015 року
        • Вересень 2015 року
        • Жовтень 2015 року
        • Листопад 2015 року
        • Грудень 2015 року
      • Січень 2016 року
      • Лютий 2016 року
      • Березень 2016 року
      • Квітень 2016 року
      • Травень 2016 року
      • Червень 2016 року
      • Липень 2016 року
    • Місто Сарни
      • 2013 рік
        • Квітень 2013 року
        • Травень 2013 року
        • Червень 2013 року
        • Липень 2013 року
        • Серпень 2013 року
        • Вересень 2013 року
        • Жовтень 2013 року
        • Листопад 2013 року
        • Грудень 2013 року
      • 2014 рік
        • Січень 2014 року
        • Лютий 2014 року
        • Березень 2014 року
        • Квітень 2014 року
        • Травень 2014 року
        • Червень 2014 року
        • Липень 2014 року
        • Серпень 2014 року
        • Вересень 2014 року
        • Жовтень 2014 року
        • Листопад 2014 року
        • Грудень 2014 року
      • 2015 рік
        • Січень 2015 року
        • Лютий 2015 року
        • Березень 2015 року
        • Квітень 2015 року
        • Травень 2015 року
        • Червень 2015 року
        • Липень 2015 року
        • Серпень 2015 року
        • Вересень 2015 року
        • Жовтень 2015 року
        • Листопад 2015 року
        • Грудень 2015 року
      • Січень 2016 року
      • Лютий 2016 року
      • Березень 2016 року
      • Квітень 2016 року
      • Травень 2016 року
      • Червень 2016 року
      • Липень 2016 року
  • Місячні огляди
    • 2012 рік
      • Жовтень 2012 року
      • Листопад 2012 року
      • Грудень 2012 року
    • 2013 рік
      • Січень 2013 року
      • Лютий 2013 року
      • Березень 2013 року
      • Квітень 2013 року
      • Травень 2013 року
      • Червень 2013 року
      • Липень 2013 року
      • Серпень 2013 року
      • Вересень 2013 року
      • Жовтень 2013 року
      • Листопад 2013 року
      • Грудень 2013 року
    • 2014 рік
      • Січень 2014 року
      • Лютий 2014 року
      • Березень 2014 року
      • Квітень 2014 року
      • Травень 2014 року
      • Червень 2014 року
      • Липень 2014 року
      • Cерпень 2014 року
      • Вересень 2014 року
      • Жовтень 2014 року
      • Листопад 2014 року
      • Грудень 2014 року
    • 2015 рік
      • Січень 2015 року
      • Лютий 2015 року
      • Березень 2015 року
      • Квітень 2015 року
      • Травень 2015 року
      • Червень 2015 року
      • Липень 2015 року
      • Серпень 2015 року
      • Вересень 2015 року
      • Жовтень 2015 року
      • Листопад 2015 року
      • Грудень 2015 року
    • Січень 2016 року
    • Лютий 2016 року
  • Новини України
  • Контакти
  • Зворотній зв'язок

Тематичний путівник

Класифікатор явищ





Явища погоди

Місцеві вітри

МІСЦЕВІ ВІТРИ. Існує багато місцевих вітрів, які несуть ту чи іншу погоду і мають назви, пов'язані з географічними особливостями місцевості. В Андах, наприклад, існує сильний перевальний вітер — хунта, а в Аргентині дме холодний памперо. Памперо — сухий вітер, а суракон (в Болівії) приносить дощі. Широко відомий теплий вітер сірокко в Італії, але в Ізраїлі, Аравії й Месопотамії його знають як сухий вітер пустині. В Середній Азії дме пекучий з пилом вітер афганець, який в Афганістані називають кара-буран, що означає «чорна буря». Дме афганець день, два, а іноді й чотири доби підряд. На Іранському нагір'ї поганої слави зажив так званий «вітер ста двадцяти днів». Він починає дути наприкінці травня чи на початку червня й дме з північного заходу протягом 120 днів безперервно, стихаючи лише на ніч. Сильні сухі вітри з піском і пилом особливо часто проносяться над аравійськими й африканськими пустинями. Серед них особливе місце посідає самум, місцевий вітер Аравії й Монголії. Слово «самум», або «сам», перекладається з арабського як «отруйний». Коли дме самум, температура повітря . . . . .


Відомі вітри й урагани

Мусони. В теплу пору року поверхня материків нагрівається сильніше, ніж вода. Це приводить до досить значної різниці в тиску атмосфери над сушею й морем і до виникнення особливої циркуляції повітря, яку називають мусонною. Походить ця назва від старогрецького слова «маунсін» (сезонний). Дійсно, для мусонів характерний яскраво виражений сезонний хід. Літом, коли сильніше нагрітий суходіл, з моря дме вологий вітер — літній мусон, який приносить щедрі опади Взимку ж, навпаки, утворюється потік з холодної суші на більш тепле море у вигляді сухого й холодного зимового мусону. У верхніх шарах на висоті від 500 м до 2 км виникають зворотні, компенсаційні потоки повітря, які називають антимусонами. Мусон є типовим явищем для початку літа, коли суходіл нагрітий сильніше, ніж море, й тому «втягує» більш холодні маси холодного морського повітря. Завдяки тривалому збереженню великої різниці температур між суходолом і морем значна різниця атмосферного тиску виникає на величезних просторах. Тому мусони характеризуються великою швидкістю вітру й далеко поширюються як в глиб материка, так і над відкритим морем. Особливо сильний мусон спостерігається . . . . .


Несамовита Бора

НЕСАМОВИТА БОРА. В старогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм. Звідси й пішла назва одного з вітрів — бора. Бора часто «гостює» в гірських країнах, головним чином поблизу узбережжя. Давно відома бора (так звана «немере») на березі Адріатичного моря — поблизу Трієста, в Далмації. У Франції її називають інакше—«містраль». В Радянському Союзі добре відомі новоземельська бора (так званий «мисливський вітер»), бори на узбережжі Байкалу (сарма і харахаїха), на кавказькому узбережжі Чорного моря в районі від Геленджика до Анапи. Але особливо жорстокою буває бора в Новоросійську. Звичайно вона лютує взимку чи восени. Швидкість вітру часто перевищує 40 м/с, іноді досягаючи 60 м/с. Під час бори температура взимку нерідко опускається нижче —20° С.

. . . . .


Загальні поняття видимості

При сучасних темпах розвитку народного господарства, техніки, а саме, швидкісного транспорту все більш актуального значення набуває проблема видимості. Вчення про видимість – це науковий напрям, основною задачею якого є дослідження закономірностей зорового сприйняття різноманітних природних і штучних об’єктів ландшафту та сигнальних вогнів у різних атмосферних умовах.

Видимість - зорове сприйняття об’єктів, обумовлене існуванням контрастів яскравості і кольору між предметами і фоном. Видимість характеризується дальністю видимості (як далеко видно) і ступенем видимості (наскільки добре видно). На практиці майже завжди цікавляться лише дальністю видимості.


Ураган

Ураган - це вітер, який дме зі швидкістю понад 32 метрів на секунду тривалий час. Його ще називають тайфуном - вихор із зниженим атмосферним тиском всередині. Дуже часто ураганами називають і тропічні циклони, особливо в Північній і Південній Америці. Вважають, що шторм переходить в ураган при швидкості вітру більше 120 кілометрів на годину, а при швидкості 180 кілометрів на годину ураган називають сильним ураганом. Найнебезпечніші з ураганів ті, які утворюються неподалік від узбережжя. Вони не тільки змітають на своєму шляху все, але і обрушують на берег величезні хвилі.

Цікаво, що в Америці тайфунам прийнято давати жіночі імена, причому в алфавітному порядку, починаючи з літери «А». Але кожен рік імена починають давати заново.
Як утворюються урагани?


Причини виникнення хвиль цунамі

Термін «цунамі» в перекладі з японської мови означає «хвиля у гавані». Під цією назвою розуміють хвилі на поверхні моря, які спричиняються зміщенням ділянки дна океану при землетрусах, зсувом ґрунту та виверженням вулканів. Хвилі цунамі спостерігаються переважно у сейсмічно активних районах Світового океану, виникають внаслідок підводних землетрусів силою більш ніж 5…6 балів за шкалою Ріхтера, з епіцентром на глибині менше 50 км. Значні хвилі цунамі спричиняють великі руйнування вздовж узбереж морів та океанів, тобто розрахунок параметрів хвиль цунамі та їх прогноз має велике значення для господарської діяльності у прибережній зоні.

У наш час не існує надійних методів прогнозу виникнення цунамі. Звичайно, коли мова іде про прогноз цунамі, мають на увазі попередження про явище, яке вже існує та наближається до тієї чи іншої ділянки узбережжя. Засоби захисту від цунамі зводяться до винесення споруд за межі зони затоплення, а також організації служби попередження про цунамі. Такі служби створені у США, Японії, Росії та деяких країнах південно-східної Азії. Щоб система попередження цунамі була ефективною, вона повинна впродовж кількох хвилин визначити усі необхідні параметри землетрусу (положення епіцентру, час, магнітуду, глибину фокуса, відстань від джерела до узбережжя) та цунамі.

Основна причина утворення цунамі .....


Небезпечні та стихійні метеорологічні явища, обумовлені температурою повітря.

Температурою повітря обумовлені майже всі небезпечні та стихійні метеорологічні явища безпосередньо і побічно. Нижче зупинимося тільки на тих, де має місце кількісний критерій.

Заморозки – зниження температури (у повітрі або на поверхні ґрунту, а також на висоті 2 см) нижче 0 °С у вегетаційний період, укладений між датами стійкого переходу температури повітря через 5 °С навесні та восени для ранніх культур. У квітні весняні заморозки найчастіше (7 раз на рік) спостерігаються в Запорізькій області та АР Крим, в травні (60%) - в північних та східних областях. Восени найбільш морозонебезпечними (50%) є Київська, Сумська і Чернігівська області. В Україні заморозки виникають в антициклонах та гребенях, які сформувалися в масах арктичного повітря, а також у малоградієнтних полях підвищеного тиску і баричних відрогах, орієнтованих із заходу на схід. Крім того, вони можливі при адвекції холодного повітря в тиловій частині циклонів. Найчастіше такі заморозки бувають адвективно-радіаційними. Пізні весняні та ранні осінні заморозки становлять найбільшу небезпеку для трав’янистих рослин і плодових культур, оскільки рослини в цей час інтенсивно розвиваються або дозрівають і їх опірність мала.


Стихійні метеорологічні явища, пов’язані з вітром.

 До небезпечних стихійних явищ відносяться: вітер і шквали – максимальна швидкість 25 м·с-1 і більше, на високогір’ї Карпат та в гірських районах Криму (Плай, Пожежевська, Ай-Петрі, Ангарський перевал) - 40 м·с-1 і більше. На Україні сильний вітер спостерігається головним чином в холодний період року з максимумом в січні (23%), майже така ж його повторюваність ранньою весною (22%) і пізньою осінню (19%). Сильний вітер, піднімаючи в повітря пил і сніг, збільшує навантаження на проводи, висотні споруди, погіршує видимість і тим самим ускладнює рух транспорту. При сильному вітрі відбувається інтенсивне випаровування, що різко знижує вологість ґрунту. Певних закономірностей в просторовому розподілі шквалонебезпечних ситуацій для території України не виявлено, хоча вони можуть створюватися майже щорічно (імовірність 77%). Шквали часто призводять до катастрофічних наслідків, які завдають збитків насамперед сільськогосподарському виробництву та спричиняють полягання зернових посівів, поломку дерев, іноді руйнують споруди і обривають лінії електропередач, призупиняють будівельні роботи. Наприклад,


Класифікація атмосферних опадів

Атмосферні опади, які випадають із хмар, за генезисом поділяють на три види.

          Облогові опади. Вони випадають із шарувато-дощових та високо-шаруватих фронтальних хмар. Охоплюють величезні площі широкою смугою у зоні фронтів і продовжуються протягом багатьох годин, інколи 1-2 доби. Ці опади середньої інтенсивності. У помірних широтах вони є переважаючими. Влітку опади із високо-шаруватих хмар випаровуються і не досягають земної поверхні.


Серпанок, туман, імла

            Серпанок – слабке помутніння атмосфери внаслідок скупчення  завислих у приземному шарі продуктів конденсації та сублімації водяної пари. Ці продукти мають мікроскопічні розміри. Горизонтальна видимість при серпанку зменшується до 1-10 км. Продукти конденсації та сублімації водяної пари (краплі та кристали) розсіюють сонячні промені, усі предмети мають білувато-сіруватий колір і не чіткі обриси.

           Якщо продукти конденсації та сублімації водяної пари більших розмірів і більша їх концентрація то горизонтальна видимість зменшується ще більше. Сильне помутніння атмосфери через скупчення завислих у приземному шарі продуктів конденсації та сублімації водяної пари, що призводить до зменшення горизонтальної видимості на відстань менше одного кілометра називається туманом. У слабких туманах горизонтальна видимість становить 999-500 м, у помірних – 500-100 м, у сильних – менше 100 м. У дуже сильних туманах видимість менша 50 м, а інколи навіть 1-2 м.

           При позитивних температурах туман складається із крапель води. При невеликих від’ємних температурах туман складається із переохолоджених крапель. При температурах -100С і нижче тумани уже змішані, поряд існують краплі та кристали. При дуже низьких температурах вони стають повністю кристалічними. За своєю структурою хмари та тумани ідентичні.


Сторінки

  • 1
  • 2
  • наступна ›
  • остання »