Кримські татари: трагедія нації

У вівторок, 26 квітня, підконтрольний Росії Верховний суд Криму визнав Меджліс «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність на російській території. Таким чином було задоволено позов підконтрольного Росії кримського прокурора Наталії Поклонської, яка звинуватила Меджліс в антиросійській діяльності. Трагічну історію і сьогоднішні проблеми кримськотатарського народу обговорюють уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, російський політолог Валерій Хом'яков і кримськотатарський журналіст Айдер Муждабаєв.

​

Айдер Муждабаєв

​Айдер Муждабаєв: Заборона Меджлісу – це символічний акт, оскільки Меджліс неможливо заборонити, адже він ніколи не був офіційно зареєстрований. Це – кримськотатарське самоврядування, якому майже 30 років. Тому заборона ця з формальної точки зору нікчемна.

А з фактичної точки зору це означає не заборону Меджлісу, а те, що вони полегшують собі процедуру репресій щодо кримських татар. Тобто вже не потрібно буде доводити фіктивну провину – якийсь липовий тероризм, який вони не можуть нікому «пришити» в Криму, вже два роки шукають зброю, вибухівку в домівках, але нічого, звісно, знайти не можуть. Не потрібно буде приписувати будь-яких інших протиправних дій – масових заворушень, за якими намагаються сфабрикувати кримінальні справи, приводу для яких теж, звичайно, не було. Все це – фіктивні звинувачення. Вони самі втомилися від цієї формалістики, як свого часу сталінські НКВСівці втомилися від перших судових процесів. Тому вони потім придумали «трійки» і стали людей швидко судити, ув’язнювати і знищувати. Така ж мета є і в цьому рішенні. Звинуватити в причетності до Меджлісу можна будь-якого кримського татарина. Тепер будь-яка книжка з портретом Джемілєва буде підставою для російського суду. Ворота для масових репресій відкриті.

– Мустафо, нагадайте, будь ласка, які були статутні цілі Меджлісу, кажучи формальною мовою? Для чого він створювався?

Мустафа Джемілєв

​Мустафа Джемілєв: Це представницький орган кримськотатарського народу, який відстоює права кримських татар у місцевих органах влади, тобто для сприяння і співпраці з органами влади, для вирішення наших проблем, а також щоб представляти кримських татар в міжнародному плані. До 1991 року, коли був створений наш перший Курултай і обраний Меджліс, можна сказати, що повним представником кримськотатарського народу був Національний рух кримських татар. А з 1989 року – Організація кримськотатарського національного руху.

І вже напередодні розпаду Радянського Союзу, коли вже була «перебудова», можна було проводити вибори, – хоча не зовсім відкрито, але, тим не менше, була така можливість, – вирішили створити представницький орган кримських татар, який обирається безпосередньо народом, незалежно від того, чи бере участь він в національному русі чи ні. І ось за принципом «один делегат національного з'їзду від тисячі осіб» у всьому Радянському Союзу, де проживали кримські татари, проводилися вибори делегатів. Так ось, ці делегати були обрані на національному з'їзді в кількості 250 осіб. Його називали Другим національним з'їздом, тому що Перший національний з'їзд був у 1917 році, його розстріляли більшовики. І ось цей Національний з'їзд таємним голосуванням обрав 33 особи членами Меджлісу терміном на п'ять років – це виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу. Але це – вершина айсберга.

Потім почалися вибори місцевих і регіональних меджлісів у всіх місцях проживання кримських татар. Таким чином останні вибори були в 2012 році, до моменту окупації Криму було близько 230 місцевих і регіональних меджлісів, де задіяні в цілому 2300 осіб. Тому коли говорять про заборону Меджлісу – це не тільки заборона 33 осіб, але і всієї системи національного самоврядування кримськотатарського народу. Тобто всього 2 тисячі 300 місцевих і регіональних членів Меджлісу кримськотатарського народу, делегатів Курултаю, в цілому – десь 2,5 тисячі осіб. Відповідно до логіки російського права, їх називають «екстремістами». Причому той, хто допомагає або обирає цих «екстремістів», – це теж своєрідний «екстреміст». І виходить, що практично весь кримськотатарський народ можна назвати «екстремістами». Тому зараз, може, не відразу, але відкривається простір для широких репресій проти всього кримськотатарського народу.

​Айдер Муждабаєв: Світова спільнота нічого вдіяти не може, крім заяв. А в Росії взагалі ніхто за кримських татар не виступає, за винятком крихітної групи совісних людей. Це призведе, звичайно, до масштабних репресій щодо кримських татар. І найголовніше – до атмосфери тотального страху. Вже зараз люди по телефону говорять дуже обережно, бояться зайве слово сказати. Я знаю атмосферу серед кримських татар – вона жахлива, це атмосфера беззахисності, безправ'я, як в 30-і роки.

Їм треба остаточно придушити кримськотатарський народ, знищити його як сутність, залишити його лише як ширму, щоб в якісь свята дресировані люди підносили чебуреки і цілували портрети Путіна. Вони ж розуміють, що кримські татари ніколи не змиряться з цим, ніколи не визнають підсумки незаконно проведеного і сфальсифікованого, ганебного «референдуму», на якому нібито 97 відсотків висловилися за «приєднання» Криму до складу Росії. Звичайно, це повна маячня. Кримські татари взагалі на цей «референдум» не ходили. І таких результатів бути не могло. Але кримські татари – це головний доказ у справі про незаконну анексію Криму. І цей доказ, звичайно ж, потрібно знищити. Щоб не було ні чутно, ні видно кримських татар, щоб всі боялися. Зараз їм почнуть погрожувати, тому люди, які не зможуть жити в цій атмосфері, будуть їхати. А решта будуть мовчати і збирати ненависть до тих, хто поставив їх в таке становище.

Валерій Хом'яков: Я не думаю, що це рішення Кремля. Я думаю, що визрівало воно в красивій голівці пані Поклонської.

​Мустафа Джемілєв: Це абсолютно неправильно. Мадам Поклонська, за розповідями багатьох, – це дівчина з інтелектом восьмикласниці. Власне, можна простежити, як вона іноді виступає без папірця. Відразу можна зрозуміти, з ким ми маємо справу. Вона кроку не зробить без того, щоб не отримати інструкцію з Москви. Головна сила на території окупованого Криму – це ФСБ Росії. Там досить клацання або указки – і вона побіжить туди, куди їй скажуть. Тому переоцінювати роль цієї мадам навряд чи варто.

І виникає запитання: для чого такі дурниці роблять? Зокрема, керівництво Росії не тільки заборонило Меджліс. Якщо виходити з інтересів Російської Федерації, то взагалі входити в Крим було великою дурістю, як і вся війна з Україною. Такого збитку, по-моєму, ніхто не зміг би завдати. І зараз на Заході прямо говорять, що в історії Росії не було ще такого керівника країни, який приносив би стільки шкоди своїй державі.

Айдер Муждабаєв: В такій ситуації кримські татари, напевно, були тільки в момент депортації, коли будь-який солдат міг ткнути їх прикладом, вистрілити в будь-яку людину і так далі. Ти навіть можеш не бути активістом – це не має значення. Ти можеш не сподобатися сусідові, колезі по роботі, твій магазинчик може не сподобатися конкуренту – все, вже нічого не потрібно. Ти – кримський татарин, і цього достатньо, щоб на тебе написати донос.

Ще у зв'язку з цим виникає соціальна проблема. Справа в тому, що там будуть відбуватися процеси, які нам добре знайомі з нацистської Німеччини, Радянського Союзу часів Сталіна, коли від людей, які можуть потрапити під репресії, будуть сахатися, як від прокажених. А так як для всіх в Криму очевидно, що всі кримські татари можуть потенційно стати жертвами репресій, з кримськими татарами будуть менше спілкуватися, будуть говорити своїм дітям, щоб не ходили до них в гості, будуть мало розмовляти, будуть ставитися як до прокажених. Тому що сьогодні спілкуєшся з кримським татарином, а завтра він виявиться «терористом».

Валерій Хом'яков: Я все-таки бачу в цій відвертій дурниці спробу розколоти кримських татар на кілька шматків. І нам, звичайним громадянам, через відомі канали та у відомих програмах показувати, що всі вони тут за Путіна, за Кремль, за його багатонаціональну, миролюбну політику, як раніше говорили. А що там є якісь маргінали в особі Меджлісу, пана Джемілєва, Чубарова і інших людей, які вже перебувають не в Криму, на жаль, вони змушені були виїхати – з насиджених місць зігнали людей... До цього треба бути готовим, в тому числі керівникам Меджлісу. А організаційно, я думаю, завжди можна придумати іншу форму. Тим більше, Муждабаєв абсолютно правильно помітив – нема в Мін'юсті реєстрації Меджлісу кримськотатарського народу. Немає такої організації. Як ви можете заборонити те, чого немає?! Значить, люди можуть придумати іншу форму з тим, щоб ніхто не забороняв їх громадську діяльність, пов'язану з вихованням людей, своїх дітей, зі збереженням своїх звичаїв, мови, навчання і так далі.

Є факти викрадення і вбивств людей. Ми стежимо, кого вони викрадають і вбивають. Це не тільки активісти національного руху. Причому факти вбивств не тільки не розслідуються, – це використовується як козир. Скажімо, коли допитують когось із членів Меджлісу або активіста національного руху в нинішньому Криму, якщо той тримається гідно, йому кажуть: «А ти не боїшся стати «исчезновенцем?», – або: «Ти не боїшся, що завтра твої діти можуть зникнути?». Практикується те, що навіть за часів Сталіна не робилося. Так, за Сталіна інакомислячих вбивали, розстрілювали, але так, щоб відкрито сказати: «Завтра твої діти зникнуть, якщо ти будеш так себе поводити», – це рідко практикувалося. А зараз відродилося все найпохмуріше, що було за радянської влади. І не зважаючи на неодноразові заклики Меджлісу до свого народу триматися і не залишати батьківщину, на сьогодні, за нашими оцінками, приблизно 15-17 тисяч кримських татар вже покинули Крим, вони – на материковій частині України.

А скільки зараз з Ваших однодумців політв'язнів в російських місцях позбавлення волі?

Мустафа Джемілєв: В цілому в нас – 13 осіб. Там три категорії ув'язнених. Одна категорія – це з релігійних міркувань. Хоча нічого екстремістського вони не скоювали, у них тільки знаходили якусь літературу, з точки зору Російської Федерації – заборонену, «екстремістську». Друга група – це ті, які зустрічали мене 3 травня 2014 року. Виявляється, вони незаконно перейшли кордон. З точки зору міжнародного права це – не кордон. Вони переходили з однієї частини України в іншу.

А третя категорія, серед яких і перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, – це мітинг 26 лютого 2014 року, до так званої анексії, до окупації, до «референдуму». Кримські татари виступали проти спроб сепаратистських сил у Криму приєднання до Росії. Ось цей мітинг 26 лютого вони розцінюють як несанкціонований і незаконний. А що, 26 лютого ми повинні були брати дозвіл на проведення мітингу? Вони діяли відповідно до українського законодавства, а там не треба було брати дозволи для того, щоб проводити мітинг. Ось за такими абсурдними звинуваченнями зараз Ахтему Чийгозу загрожує від 15 до 20 років позбавлення волі. Вони вважають, що він організовував мітинг проти «приєднання» до Росії.

І найголовніше – обстановка терору. В цілому до кінця минулого року було, здається, понад 200 обшуків у будинках, школах, в мечетях кримських татар. 95-96 відсотків – це обшуки в будинках і в школах кримських татар.