Бути в кожного повинна
Дружня та міцна … 

Загадки та лічилки 

Згадайте своє дитинство! Як ми тоді любили загадки! По сто разів загадували і розгадували одне й те саме. Ось пролунало знайоме питання, напевно знаєш що це, але все одно хвилюєшся, замислюєшся і видаєш вірну відповідь. І кожного разу по-різному сприймаєш опис, по-новому уявляєш собі цю річ.

Але зараз все інакше: діти раніше дорослішають, раніше розумнішають, вони знають відповіді на всі запитання і прагнуть нових знань.

Кожного дня доводиться вигадувати щось новеньке, щось цікаве. Ось, наприклад, ідемо ми з дитиною із дитячого садочка, я дивлюся навколо себе і починаю вигадувати загадки про все, що бачу навкруги.

Побачила пташку і запитую:

Хто співає нам пісні,
Розчудові, голосні?
Крильця, дзьобик, хвостик має.
В небі високо літає?

- Це пташка! – радісно вигукує моя мала і я знов починаю щось вигадувати.

Килим зелений землю вкриває.
Що це за килим, хто відгадає?

- Це трава!

Потім ролі змінюються: дочка сама вигадує загадки, а я на них відповідаю. Можна придумати не загадку, а математичну задачу. Про квіти, про собачок та кицьок, про те, що продається у крамниці.

Варіантів – безліч. Непомітно ми доходимо до дому.

Ось так відбувається наше спілкування: дитина стає більш спостережливою, кмітливою та допитливою, час, якого нам завжди бракує, проходить з користю. А кожна відгадка стає для дитини цінним досвідом власного мислення.

Бажаю вам натхнення, гарного уявлення та успіхів у вигадуванні цікавих загадок для своєї дитини!

Нові загадки. Загадки про Україну

***

Цих загадок рівно сім,
Пропонуємо усім:
Їх сумлінно розгадати
Та у стовпчик записати.
З перших літер скласти слово,
Якщо впорались – чудово!

1. Коли все у тебе гарно,
Коли день пройшов не марно,
Наче квітка розквітаєш,
На обличчі її маєш.
Посміхаються вуста.
Що це? Відповідь проста.

2. В ньому сторінок багато,
Там і будні, там і свята.
Він події позначає,
Історичні дати знає,
Та рахує залюбки
Тижні, місяці, роки.

3. Ось стоїть біленька хата -
Там твої матуся й тато,
Твої сестри та брати
І, звичайно, там є ти.
Ще бабусі, дідусі,
Зібралися геть усі!
Бути в кожного повинна
Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!

4. Рідну мову я вивчаю,
З літер вже слова складаю.
Помічниця ось моя -
Букви в ній від А до Я
Стали лагідно в рядки.
Що це, знають малюки?

5. І вареники в сметані,
І крученики духмяні,
Сало, терте з часником,
Борщ червоний з буряком.
Одним словом як назвати,
Щоб гостей почастувати?

6. Вони смачненькі та чорненькі,
У ґрунт попали навесні,
Тепер із них у полі зріють
Яскраві соняхи рясні.
А згодом буде і олія
Прозора, жовта, запашна.
Їх можна з друзями лузати.
Про що ця загадка, хто зна?

7. Цей фахівець нам розказав
Про долі націй та держав,
Де наші пращури жили,
Які в них звичаї були?
Які одежа, посуд, хата,
Та ще цікавого багато.
Розкопки буде він вести,
Щоб нам минуле довести.

Відповіді на 7 загадок:

У смішка

К алендар
Р одина
А бетка
Ї жа
Н асіння
А рхеолог

 

***

Пасеться на лугу тварина:
Пухка і сіра, як хмарина.
Вона нам вовною дає
Турботу і тепло своє.
(Вівця)

Довгі вуха, куций хвіст,
До мисливства в нього хист:
Все знаходить навмання
Це маленьке _ _ _ _ _ _.
(Цуценя)

З квіток мед вона збирає
І у вулику ховає.
Кружляє цілий день мала
Здогадались хто? _ _ _ _ _ _.
(Бджола)

В нас гуляє біля тину,
Має носик-намистину,
Сам він схож на будячок
Це колючий _ _ _ _ _ _ .
(Їжачок)

Вона живе в болоті,
Зелена, як трава.
І цілий день нам чути
З болота “ква-ква-ква”.
(Жаба)

Я вночі дзижчу на вухо,
Та не джміль я і не муха.
Непомітно вас я – кусь!
Й крові вашої на’пюсь.
(Комар)

Не боїться ця пташка зими,
Сало любить вона, так як ми.
Жовта грудка та сиві крильця.
Здогадалися, хто це? _ _ _ _ _ _.
(Синиця)

І ввечері, і зранку
Вартую я на ґанку.
І кусаю, і гарчу-
В дім чужих не пропущу.
(Собака)

Здивувалась дітвора:
„Це тварина чи гора?
Як же їсть він, як він п’є?”
А для цього хобот є!
(Слон)

В мене довгий хоботок,
З квіт збираю я пилок.
Ще яскраві крильця маю,
Безтурботно я літаю.
(Метелик)

Величезний цей хижак
На людей наводить жах.
Проживає в річці Ніл
Небезпечний _ _ _ _ _ _ _ _.
(Крокодил)

В хаті я мишей ганяю,
Вуса ще з дитинства маю,
Лапками чешусь щодня.
Я пухнасте _ _ _ _ _ _.
(Кошеня)

Невеличка та сіренька
В нірці мешкаю тихенько.
Уночі по хаті – нир,
Я шукаю сало й сир.
(Миша)

В морі плаваю на дні,
Там спокійніше мені,
Як желе мої боки:
І прозорі, і м’які.
Якщо зловиш мене ти –
Можу руку обпекти!
(Медуза)

Я в ґадзівстві допомога
Маю вим’я і два роги.
Цілий день траву жую,
Молоко смачне даю.
(Корова)

В нього крила, в нього вуса,
Трохи я його боюся.
Як летить – так чути звук.
Бронзовий великий _ _ _.
(Жук)

Довго він в яйці сидів,
Мати його гріла.
Шкаралупу він пробив
І розправив крила.
Наче сонечко жовтенький,
Він маленький і тепленький.
(Курча)

У лусці мої боки –
Вони холодні та слизькі.
Плавать можу досхочу,
Та усе життя мовчу.
(Риба)

Птаха ця живе на морі,
Там літає на просторі.
Дзьобом рибу ловить влучно,
А співає різко й гучно.
(Чайка)

Швидко бігаю в траві,
Спробуй ти мене влови!
Міцно хвостик мій тримай,
Та збіжу я, так і знай.
Я тваринка непроста –
Проживу і без хвоста.
(Ящірка)

В річці риба проживає-
Довгу морду вона має,
Гострі зуби, хижу вдачу –
В річці всі від неї плачуть.
(Щука)

У хазяїна живу,
Сіно їм, овес, траву.
Працьовита я, грайлива,
Довгий хвіст, пухнаста грива.
(Кобила)

В лісі тваринка живе полохлива,
Добра, пухнаста, та дуже ляклива.
Вушка вона притискає свої,
Шурхіт усякий лякає її.
(Заєць)

Я пасуся на лужку
В хутряному кожушку.
Гострі ріжки бе-бе-бе,
Налякаю я тебе.
(Коза)

Птах моторний,
Як сажа чорний,
Їсти черв’яків мастак
Це спритний звичайний _ _ _ _.
(Грак)

В лісі у норі живе,
Дуже хитрою сливе.
Низька тварина ця на зріст,
Хутро руденьке,пишний хвіст.
Найкраща в лісі витівниця.
Ну що, впізнали? Це _ _ _ _ _ _.
(Лисиця)

У хаті зачинилася,
Тихенько причаїлася,
Та сидить німа від страху.
Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _?
(Черепаха)

Відкриваються щоночі
Величезні її очі.
Землю темрява вкрива-
Полювать летить _ _ _ _.
(Сова)

Як на гойдалках на вітках
Вони плигають у клітках.
Граються, кривляються,
Разом забавляються.
А веселі ці малята-
Пустотливі _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Мавпенята)

Він незграбний і товстий,
Завжди він чомусь сумний.
А на лобі в нього ріг,
Ця тварина _ _ _ _ _ _ _ .
(Носоріг)

Є горішки і грибочки
У дуплі на мотузочку.
Плигаю по гілочкам,
Я – руденька _ _ _ _ _ _ _.
(Білочка)

На зеленому лужку
Плига сірий в кожушку.
Куций хвостик, довгі вушки,
В лубяній живе ізбушці.
(Заєць)

Заповзята трудівниця,
Вона праці не боїться.
Дуже сильна ця комаха
Називається _ _ _ _ _ _.
(Мураха)

У савані проживає,
Чорно-білі смужки має.
І весела, і пригожа,
На конячку нашу схожа.
(Зебра)

Отруйне жало має,
Як вірьовка в’ється.
Спритна, влучна та холодна.
Як вона зоветься?
(Гадюка)

На дні річному проживаю,
Я небезпечні клешні маю,
Довгі вуса, чорні очі,
А вперед іти не хочу!
(Рак)

Хто з вас цю тварину знає?
Хто скоріше відгадає?
Гладенький бочок,
Рожевий п’ятачок,
І хвостик – крючок!
(Порося)

Надувається, ґелґоче,
Наче щось сказати хоче.
Бігає туди-сюди,
Краще його обійди!
(Індик)

Будить будильник нас кожного ранку,
Він кукурікає гучно на ґанку.
Всі прокидаються, сонце встає –
На кожнім подвір’ї будильник цей є.
(Півень)

Його дзьобик – молоток,
В лісі чути: “ток-ток-ток”.
Він з кори комах виймає,
Про дерева щиро дбає.
(Дятел)

Може скрізь вона літати,
Бо нема своєї хати.
Яйця іншим підкидає,
Скільки кому жити – знає!
(Зозуля)

Засвітились серед ночі
В темній хащі жовті очі.
Наче лісу грізний дух –
Гострі ікла, сірий смух.
Полювати йде хижак.
На весь ліс наводить жах.
(Вовк)

Він мисливець хоч куди –
Сітки ставляє завжди.
А тоді сидить та слуха –
Чи не попадеться муха?
Вириватися не слід!
З’їсть він муху на обід.
(Павук)

Ходить – бродить по двору
І лякає дітвору.
Заґелґоче, зашумить,
Наче зараз полетить.
Розбігайтеся, малята,
Бо почне він вас щипати!
(Гусак)

Вона в морі промишляє,
І людей, і риб лякає.
Гострі зуби в два ряди,
Ось плавець стирчить з води.
Краще б в морі потонула
Ця страшна, бридка _ _ _ _ _.
(Акула)

Чув я десь таке повір’я:
Коли в птаха біле пір’я,
Птах цей символ миру в світі.
Як же він зоветься, діти?
(Голуб)

Ходить птаха по подвір’ю:
Гребінець, борідка, пір’я.
А як сяде у гніздечко –
Нам знесе вона яєчко.
(Курка)

Взимку спить цей звір в барлозі
І прокинутись невзмозі.
Смокче лапу уві сні.
Хто це? Підкажіть мені.
(Ведмідь)

Крильця прозорі в цього вертоліта,
Над нами літає він майже все літо.
Для нього посадочна смуга – кульбабка,
А цей вертоліт – звичайнісінька _ _ _ _ _.
(Бабка)

Хоч бачить він погано,
Але копа старанно.
Під землею вирив хід
Сліпкуватий сірий _ _ _ _.
(Кріт)

В нього лапи й дзьоб червоні,
Не годуй його з долоні.
Дуже гучно заґелґоче,
І тебе вщипнути схоче.
(Гусак)

Ця птаха тендітна та сильна,
Пливе вона в річці повільно.
Шия довга, наче спиця,
А постава, як в цариці.
(Лебідь)

Він солодкий, соковитий,
Сонцем півдня він налитий,.
Не росте цей фрукт у нас
Товстошкурий _ _ _ _ _ _.
(Ананас)

На смак чудова, жовта, медова,
Їсть її малий Павлуша.
Здогадались, що це? _ _ _ _ _.
(Груша)

Солоденька, червоненька
Оця ягідка маленька.
Має кісточку тверду.
З’їм її, коли знайду.
(Вишня)

І красива, і пахуча
Квітка ця, на жаль, колюча.
(Троянда)

В полі влітку вистигаю,
Я зернят багато маю.
Золотистий та вусатий
Хліб приношу в кожну хату.
(Колос)

Той, хто їсть його, той знає –
Всіх мікробів він вбиває.
Овоч цей корисний дуже,
Та від нього сліз калюжа.
(Цибуля)

Під ногами у саду
Стиглу ягідку знайду.
Треба низько нахилиться,
Щоб зірвати _ _ _ _ _ _ _ _.
(Полуницю)

Влітку диво це знайду
В полі, в лісі і в саду.
Ці рослини кольорові
Запашні, такі чудові.
(Квіти)

Він на дубі виростає,
Шапочку гарненьку має.
З дуба в землю упаде
І весною проросте.
(Жолудь)

З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
В пирогах мене печуть
І в салат мене січуть!
(Капуста)

Для зеленого борщу
Кисле листя посічу.
Що за листя – всі впізнали,
Коли борщ покуштували.
(Щавель)

Все обвила ця рослина
Як зелена павутина.
Краще очі ти розплющ –
Це звичайний в’ється _ _ _ _.
(Плющ)

Намистиночки малі
Стебло тягнуть до землі.
(Конвалія)

В нас деревина така у дворі,
Фрукт цей з дитинства дають дітворі,
Корисне, доступне та дуже смачне,
Багате залізом та поживне.
(Яблуко)

В діжці ми їх засолили,
А тоді всю зиму їли.
Солоненькі та хрумкі
З пухирцями _ _ _ _ _ _.
(Огірки)

На болоті біля річки
Виросли пухнасті свічки.
Забіжу я наперед –
Це звичайний _ _ _ _ _ _.
(Очерет)

Квітка ця на сонце схожа,
На олію вона гожа,
Жовті пелюсточки має,
Їх до сонця повертає.
(Соняшник)

Як миша хвостик довгий маю,
Та я з городу не тікаю.
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат.
(Редиска)

Сонечко маленьке,
Кисло –солоденьке.
На частинки поділю
Своїх друзів пригощу.
Здогадалися, що це?
Корисне, з вітаміном “С”?
(Апельсин)

На кущах росте низенько
Оця ягідка кисленька.
Рвеш, так не подряпай ручки,
Бо на тих кущах колючки.
(Аґрус)

Ця жовтогаряча пані
В бархатистому жупані.
І солодка, і пригожа
На компот й варення гожа.
(Абрикоса)

Лист різний із оксамиту,
Соком ягідка налита.
А для хворої дитини
Кращі ліки – чай з _ _ _ _ _ _.
(Малини)

Багато ягід на гілках,
Їх взимку любить кожний птах.
Не з’їсть ту ягідку людина,
Гірка й несмачна _ _ _ _ _ _ _ _.
(Горобина)

Він такий гіркий один.
На городі виріс _ _ _ _.
(Хрін)

Він овальну форму має,
На городі виростає.
Ґадзині його консервують,
І рагу смачне готують.
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий _ _ _ _ _ _ _ _.
(Баклажан)

Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні.
Ягідка ця кислувата,
На кущі їх так багато!
(Порічка)

Борщ із нього варить ненька,
В нього шкурочка тоненька,
Солодкуватий він на смак,
Фіолетовий _ _ _ _ _.
(Буряк)

Помаранчева і гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Вже я стала чималенька.
Собою пригощу дитину.
Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _ _ _.
(Морквину)

Ця широколиста пані
На землі і на паркані.
У стручки, як у торби
Заховала всі скарби.
(Квасоля)

У землі вона зростає
І брунатний колір має.
Її смажать і печуть,
Її варять і товчуть.
Овоч цей всі люблять дуже,
Як же він зоветься, друже?
(Картопля)

В сукні зеленій стоїть на городі,
Дуже дивуються всі її вроді.
Коси довгі, зуби білі,
Хто ж це є в самому ділі?
(Кукурудза)

До мене з повагою ставляться всі,
Хоч в лісі стою на одній я нозі.
Як тільки до лісу грибник завітає –
То зразу поклоном мене привітає.
(Гриб)

Цього фрукту по шматку
В чай добавлю для смаку.
Запашистий та кисленький,
Наче сонечко жовтенький.
(Лимон)

В сукні зеленій стою цілий рік:
Сонечко світить, чи падає сніг.
Голок багато в ґадзівстві тримаю,
Тільки не шию і не вишиваю.
(Ялинка)

Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
(Помідор)

На сметану, масло, сир
Нам воно згодиться.
І корисне, і смачне,
Тече, як водиця.
Колір в нього, наче сніг,
Пригощу їм вас усіх!
(Молоко)

Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься?
(Дощ)

Здивувалося маля:
Стала білою земля.
Щось кружляє, наче пух,
Наче зграя білих мух,
Та додолу опадає,
Все ретельно укриває.
(Сніг)

Гріє взимку, наче груба
Хутряна, тепленька _ _ _ _.
(Шуба)

Щось на небі гуркотить,
Наче звір страшний летить.
Сильний дощ на землю ллється,
Звір у руки не дається.
Очі світяться яскраво –
Всі у дім тікайте жваво!
(Грім та блискавка)

Я маленький і кругленький,
На одежі я завжди,
Мене в петлю всиляють
Сто разів туди – сюди.
(Ґудзик)

Я ніколи не сиджу,
А ходжу, ходжу, ходжу.
І хоч з місця не зійду –
Все про час вам докладу.
(Годинник)

Пташка пір’ячко шукала,
Щось у стрісі будувала.
Покладе туди яєчка.
Її хатка – це _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Гніздечко)

Тісто, ягоди і крем,
Шоколад, прикраси, джем.
Дуже страву цю люблю
Її в кондитерській куплю.
(Тістечко)

Я у кожній є квартирі:
Сидіння, та ноги чотири.
Для комфорту спинку маю,
Багато місця не займаю.
(Стілець)

В руку мотузок взяла,
Їх на гору потягла.
Швидко з’їхала з гори,
Треба в гору знов тягти.
(Санки)

Довгий носик, ручку має,
Всіх нас чаєм пригощає!
(Чайник)

Про мене казка є відома,
Я не люблю сидіти вдома,
Пригоди ждуть мене завжди –
Я не боюсь вогню, води.
Дисциплінований, слухняний,
Це я – _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Солдатик олов’яний)

Є у мене річ важлива:
Не страшні ні дощ, ні злива.
Її розкрию над собою,
І не замочить дощ водою!
(Парасолька)

Я із гуми, надувна,
Як повітря я легка,
Міцно мотузок тримай
Та мене не відпускай!
(Повітряна куля)

Замість старого з чорнилом пера
річ ця у кожного є школяра.
В зошиті пише він нею гладенько,
Дуже старанно, охайно, чистенько.
(Ручка)

Взимку холодно стає,
Мама шубу достає,
Що ж на голову надіти,
Щоб малі не змерзли діти?
(Шапка)

З молока його зробили,
Та ретельно остудили.
Нам здається, що в жару
Його б з’їли по відру.
(Морозиво)

Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти?
(М’яч)

Металева та тоненька,
Мною сукню шиє ненька.
В мене тулуб є і вушко,
Я із голкою подружка.
(Голка)

Хто мене в ґадзівстві має,
Той завжди напевно знає:
Їдеш в ліс гриби збирати,
Тож мене потрібно взяти.
(Корзина)

Якщо став на ті дощечки,
Швидко їду я з гори,
А якщо впаду зненацька –
Ноги будуть догори.
Палки дві в руках тримаю,
Сам собі допомагаю.
Тут потрібна рівновага,
Тренування та увага!
(Лижі)

На дорозі їх багато –
Їде на колесах хата.
Двері спершу ти відчиниш,
На дивані відпочинеш,
А вона в єдину мить
Хоч куди тебе домчить!
(Автомобіль)

Можу я його розбити,
Можу на обід зварити,
Курка нам його знесе,
Що це діти? Це – _ _ _ _.
(Яйце)

Гострі зуби вона має,
Їсти нам допомагає,
Що бере в тарілці – все
Нам до рота донесе.
(Виделка)

Влітку ягід так багато.
Їх спочатку буду рвати,
Потім з цукром перетрем
Ось смачний і вийде _ _ _ _.
( Джем )

Ти розправ мої боки –
І пухкенькі, і м’які,
Поклади мене під вушко
І лягай мені на брюшко.
(Подушка)

В мене є три кольори,
Всі для діла, не для гри.
Пішоходи й водії
Знають правила мої.
Коли колір я міняю –
Тих чи інших зупиняю.
(Світлофор)

І ввечері, і зранку
Вартую я на ґанку.
Не кусаю, не гарчу,
В дім чужих не пропущу.
(Замок)

Із дівчатами для гри
Цей предмет ти не бери!
Річ коштовна і маленька,
Заховала її ненька.
Не помітиш, як загубиш –
Ще сама жаліти будеш.
(Каблучка)

На одній нозі стоїть,
Йде за колом коло,
Доки не зупиниться –
Не впаде ніколи.
( Дзиґа )
Руки в боки я стою –
Всіх вас чаєм напою.
Я гарячий, наче жар.
Хто я діти? _ _ _ _ _ _ _.
(Самовар)

Квіти в небі розпустилися
І на землю покотилися.
Палахкоче там і тут
Наче золотом _ _ _ _ _.
(Салют)

Голуба вода тече,
В’ється, наче стрічка.
Здогадалися, що це?
Це глибока _ _ _ _ _.
(Річка)

Тут міста, країни, скелі,
Океани і пустелі,
Гори, ріки і моря –
Мандрувати буду я!
Щоб по світу мандрувати,
Не виходжу я із хати,
Не сідаю у автобус,
А беру у руки _ _ _ _ _ _.
(Глобус)

На небі появилася,
Дощем вона пролилася,
Від землі піднялась парою,
Знов на небі стане _ _ _ _ _ _.
(Хмарою)

Є у зайця і лисиці,
У корови і куниці,
Навіть у дворі кота
Не зустрінеш без _ _ _ _ _ _.
(Хвоста)

Щоб рудим волосся стало
Фарбу дівчина достала.
Не зашкодить їй вона,
Це рослинна фарба _ _ _.
(Хна)

Будівельнику без них нічого робити –
Не збудує школу, дім і садок, де діти.
Починається на “Ц”, здогадалися, що це?
(Цегла, цемент)

Пані крижана зі стріхи
Ноги звісила для втіхи.
А як сонце припече –
Пані плаче і тече.
(Бурулька)

З неба зірочки летять,
Землю укривають,
А коли прийде весна –
Всі вони розтануть.
(Сніжинки)

Звідкіля у нас на небі
Риби, близнюки, ведмеді?
Лебідь розправляє пір’я.
Це все зоряні _ _ _ _ _ ’_ .
(Сузір’я)

Взимку скляр прийшов на річку
Наче склом накрив водичку.
Бавитися там не слід –
Бо крихкий на річці _ _ _.
(Лід)

На мене сідають дорослі і діти,
Коли вони схочуть перепочити.
Я в парку, в дворі, на зупинці стою:
І вам я хвилини спочинку даю.
(Лава)

Зранку всіх людей розбудить,
Гріє, пестить і голубить.
А на нього дивишся
І ненавмисно скривишся!
(Сонце)

В небі камінці блищать.
Їх не 7 , не 100, не 5.
А як падають униз –
Бажання згадуй, не барись!
(Зірки)

Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім!
(Веселка)

В цьому місці поїзди
Гуркотять сюди-туди.
Каси тут, чекання зал,
Одним словом – це _ _ _ _ _ _.
(Вокзал)

Я гучно в лісі закричу,
Кричати буду досхочу.
А що це в відповідь луна?
Неначе дражниться _ _ _ _ .
(Луна)

З какао цукерка ця і з молока,
Буває солодка, буває гірка,
Буває начинка: ізюм чи горіх,
Поділимо плитку велику на всіх!
Якщо запитаємо, навіть в малят,
Усі нам підкажуть, що це _ _ _ _ _ _ _ .
(Шоколад)

Є цей прилад в кожній хаті,
Що це, можете сказати?
Для матусі серіал і футбол для тата
Може скринька ця чудова легко показати!
(Телевізор)

Він в дім приносить подарунки,
На склі малює візерунки,
Річки заковує у лід,
Як зветься цей казковий дід?
(Дід Мороз)

Візерунки на вікні він намалював мені,
Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.
Хто впізнає невидимку, того, що поруч ходить взимку?
(Мороз)

Темно стало на дворі,
Сяє місяць угорі.
Спати треба, певна річ,
Бо прийшла на землю _ _ _ .
(Ніч)

Я живу у гаражі – перевожу вантажі,
Ще великий кузов маю, людям всім допомагаю.
Дрова я вожу, пісок. Іграшку на мій зразок
Он малий хлопчак повіз. Я звичайний _ _ _ _ .
(Ваговіз)

Замість справжньої дитини
Є у кожної дівчини.
Її пестять, одягають,
Спати ввечері вкладають.
І годують її смачно –
Дуже мамі вона вдячна!
(Лялька)

Я в барлозі взимку спав,
Мед із вуликів збирав.
Бант на шию пов’язали,
І до іграшок поклали.
Вайлуватий та м’який.
Відгадай, хто я такий?
(Плюшеве ведмежа)

Вправи на розвиток

Ми всі з дитинства пам’ятаємо загадку, як із “супу” зробити “борщ”.
На російській мові цей ланцюжок виглядав десь отак:
“Суп – сук – сок – бок – бор – борщ”.
Дивіться, змінюємо лише одну літеру, а змінюється значення усього слова.

Це дуже корисна вправа для дітей на розвиток фонематичного сприйняття. Також, за цим зразком можна придумати будь-які ребуси.

Тож, бажаю вам приємного відгадування загадок з чергуючими приголосними.

А самі зможете придумати щось подібне?

С “Ж” він ніччю вилітає
І дітей малих лякає.
С “З” стоїть він на вогні
Варить кашу й борщ мені.
(кажан, казан)

С “С” це фрукт дуже смачний,
С “З” це дощик заливний.
(слива, злива)

З буквой “Г” я важний птах,
На дереві сиджу.
З буквой “К” – міцний напій,
Бадьорим бути поможу.
(гава, кава)

З “С” у мене борщ нал’ють,
З “Ш” проходу не дають -
Ловить кіт мене щодня,
Хоч маленька дуже я.
(миска, мишка)

С “З” пасусь я на зорі,
В мене ріжки чималі.
Сіно на зиму для мене
З “С” накосять косарі.
(коза, коса)

З “Д” у мами я одна,
З “Б”- дубова, для вина.
(дочка, бочка)

Тварина я дика із буквою “Б”,
А з буквою “З” нагодую тебе.
Ти кашу вари в мені,
борщ і супець, якщо відгадаєш –
То ти – молодець!
(кабан, казан)

З “Ш” я дірку проколю,
З “М” я чистоту люблю.
(шило,мило)

З “М” я влітку розквітаю,
З “Л” я нігті прикрашаю,
З “Р” я в річці проживаю.
(мак, лак, рак)

З буквой “Й” папір я клею,
З “Н” я створюю алею.
(клей, клен)

З буквой “Г” мене в ігрі
Хай заб’ють в ворота.
З буквой “В” живу в селі,
В мене там робота.
(гіл, віл)

С буквой “С” я злак смачний,
Я корисний, поживний.
К “С” м’який добавлю знак –
Лютий з’явиться хижак.
(рис, рись)

Я на дереві любому
З буквой “Г” росту,
З буквой “Г” я по деревах
Плигати змогу.
(білка, гілка)

З буквой “Н” – герой казковий,
З “П” – автомобиль чудовий.
Швидко джип поїхав по дорозі,
Джин з кувшину вилізти невзмозі.

Лічилки

В лісі є грибів багато,
Почнемо їх рахувати:
Це 1 – гриби лисички,
2 – це рижик невеличкий,
Біля зайчика нори
Підберезник буде 3.
Ось 4 – маслюки,
В темних шляпках малюки.
Сироїжка буде п’ята,
Продовжуємо рахувати.
6 і 7 це два опенька,
8 – білий чималенький,
Хай красноголовець – 9,
А волнушка буде 10.
Поки в лісі ми гуляли
І грибочки рахували -
Цілий кошик назбирали!

На городі у бабусі
рахувати я навчуся.
Раз, два, три чотири, п’ять
Буду квіти рахувать.
Ось червоний гладіолус,
Ось волошка, ось жасмін,
Ось ромашка, хризантема,
Чотири, три, два, один.
А троянда біла – п’ять,
Буде в вазочці стоять.

Гуска з дітками гуляє,
Їм лічилку промовляє:
- Раз і два – в саду трава,
Три – це просто ГА-ГА-ГА,
А чотири, п’ять і шість
Мої лапи, дзьоб і хвіст.
Сім – на річку ми пішли,
Вісім – черв’ячка знайшли,
Дев’ять – з’їли черв’яка.
Ось лічилочка яка!