У клÑнÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð´ÑÑÐ±Ð½Ð¸Ñ ÑваÑин Ñ Ð¡ÐÐÐ (ÐÑвденна ФÑнлÑндÑÑ) днÑми ÑÑавÑÑ ÐºÑмедний випадок. Ðо веÑеÑинаÑа СамÑÐ»Ñ Ð¥ÐµÐ¹ÑÐºÐ°Ð½ÐµÐ½Ñ Ð² кабÑÐ½ÐµÑ Ð·Ð°Ð»Ñзла бÑлка. ÐÑÐºÐ°Ñ Ð²Ð¸ÑÑÑив, Ñо звÑÑ ÑÑÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, пиÑе «ФонÑанка». «ÐеÑподÑвано Ñ Ð´Ð²ÐµÑÑ Ð·Ð°Ð±Ñгла бÑлка Ñ Ð²Ð¸ÑкоÑила до мене на ÑÑанинÑ. Я помÑÑив, Ñо Ð½ÐµÑ Ð¹Ð´Ðµ кÑов з ноÑа, Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° виглÑдала виÑÐ½Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ Â», – ÑозповÑв веÑеÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð¡Ð°Ð¼ÑÐ»Ñ Ð¥ÐµÐ¹Ñканен. Ðа Ñловами ÑÐ°Ñ ÑвÑÑ, гÑÑÑÑ Ñвно ÑозÑмÑв, Ñо ÑиÑÑаÑÑÑ ÐµÐºÑÑÑена Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно звеÑнÑÑиÑÑ Ð·Ð° допомогоÑ. ТваÑинÑÑ Ð´Ð°Ð»Ð¸ попиÑи Ð·Ñ ÑпÑиÑа, а поÑÑм нагодÑвали ÑблÑком, гÑÑÑеÑ, вÑвÑÑними плаÑÑÑвÑÑми Ñ Ð¶Ð¸ÑнÑм Ñ Ð»ÑбÑем. ÐеÑеÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°Ñ, Ñо пÑиÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ ÑÑавми могло ÑÑаÑи падÑÐ½Ð½Ñ Ð· гнÑзда.
|
|
ТвиÑнÑÑÑ |