Проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від _____________ 2015 р. №_______

(неофіційний текст)

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
провадження туроператорської діяльності

І. Загальні положення

1. Ліцензійні умови провадження туроператорської діяльності (далі – ліцензійні умови) розроблені відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про туризм», «Про захист прав споживачів» та інших нормативно-правових актів.
2. Ці Ліцензійні умови визначають вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатами, які провадять туроператорську діяльність та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
3. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються в такому значенні:

туроператорська діяльність – діяльність туристичних операторів з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізації та надання туристичних послуг щодо виїзного, в’їзного та внутрішнього туризму.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон), «Про туризм».

1. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять та які мають намір провадити туроператорську діяльність.
2. Здобувач ліцензії, який має намір провадити туроператорську діяльність, подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за формою, згідно з додатком 1 до ліцензійних умов.
3. До заяви про отримання ліцензії додаються наступні підтвердні документи:

1)    засвідчена керівником здобувача ліцензії (уповноваженою або довіреною особою) копія документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристами (гарантія банку або іншої кредитної установи) у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про туризм»;

2)    відомості за підписом керівника здобувача ліцензії (уповноваженої або довіреної особи) щодо місць провадження туроператорської діяльності за формою, згідно з додатком 2 до ліцензійних умов;

3)    засвідчена керівником здобувача ліцензії (уповноваженою або довіреною особою) копія договору, укладеного із страховою компанією, про обов’язкове страхування туристів, що здійснюють туристичні подорожі;

4)    опис документів, що подаються для одержання ліцензії, у двох примірниках.

1. Заява про отримання ліцензії на провадження туроператорської діяльності та підтвердні документи подаються до органу ліцензування та приймаються ним відповідно до вимог Закону за описом за формою, згідно з додатком 3 до ліцензійних умов. Один екземпляр опису уповноваженою посадовою особою органу ліцензування видається здобувачу ліцензії (а у разі подання здобувачем ліцензії документів до органу ліцензування нарочно – видається йому нарочно одразу після заповнення), а другий екземпляр опису залишається в органі ліцензування.

ІІ. Кадрові вимоги до провадження туроператорської діяльності

     1. Керівник туроператора, його філії, іншого відокремленого підрозділу повинен мати вищу освіту, що підтверджена дипломом про здобуття вищої освіти, та стаж роботи у сфері туризму не менше 3 років, що підтверджується записами в трудовій книжці, або вищу освіту у сфері туризму, що підтверджена дипломом про здобуття вищої освіти.

2. У штаті туроператора повинно налічуватись не менше 30 відсотків працівників, які мають стаж роботи у сфері туризму не менше 3 років, що підтверджується записами в трудових книжках, або вищу освіту у сфері туризму, що підтверджена дипломом про здобуття вищої освіти.

3. Здобувач ліцензії чи ліцензіат у сфері туроператорської діяльності повинен дотримуватися установленого главою ІІІ Кодексу законів про працю України порядку прийняття та оформлення громадян на роботу.

ІІІ. Організаційні вимоги до провадження туроператорської діяльності

1. Ліцензіат зобов’язаний зберігати протягом дії ліцензії оригінали документів, копії яких подаються органу ліцензування відповідно до ліцензійних умов та документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії відповідно до пункту третього статті 14 Закону.

2. Ліцензіат зобов’язаний зберігати протягом дії ліцензії документи (копії), які підтверджують достовірність даних, що зазначалися здобувачем ліцензії у документах, які подавалися органу ліцензування відповідно до ліцензійних умов.

Ліцензіат зобов’язаний зберігати договори на туристичне обслуговування з туристами (або з туристичними агентами, якщо договори укладаються через туристичних агентів).

3. Ліцензіат зобов’язаний у письмовій формі повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені у його підтвердних документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дати набуття таких змін.

4. Ліцензіат зобов’язаний провадити туроператорську діяльність, виключно в межах місць провадження такої діяльності, зазначених у заяві про одержання ліцензії та використовувати виключно такі місця для провадження туроператорської діяльності.

5. Ліцензіат зобов’язаний мати власний ВЕБ-сайт.

6. Туроператор повинен укладати з туристом договір про туристичне обслуговування в письмовій формі відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про туризм», а у разі укладання його в електронній формі також відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

7. У випадку укладання договору на туристичне обслуговування безпосередньо туроператором він повинен оформити та видати туристу платіжний документ (корінець прибуткового ордера, квитанцію, касовий чек тощо), що підтверджує унесення туристом до каси туроператора вартості туристичних послуг, обумовлених договором з туристом. Якщо турист сплачує вартість туристичних послуг за договором на туристичне обслуговування через банківську установу або з використанням електронних платіжних засобів, оформлення платіжного документа туроператором не здійснюється.

8. Туроператор під час організації туризму повинен оформити та видати туристу безпосередньо або через турагента такі документи:

договір з туристом на туристичне обслуговування або ваучер, якщо договір укладається шляхом видачі ваучера;

договір на обов’язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування (крім випадку самостійного укладення такого договору туристом);

проїзні документи (квитки, в тому числі електронні квитки), якщо перевезення входить до складу послуг, передбачених договором на туристичне обслуговування.

9. При укладанні ліцензіатом агентського договору з туристичним агентом на посередницьку діяльність з реалізації комплексу туристичних послуг, сформованих туроператором, ліцензіат повинен отримати від туристичного агента копію документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності турагента перед туристами (гарантія банку або іншої кредитної установи) щодо зазначеної посередницької діяльності.

10. Туроператор веде облік виданих туристам договорів обов’язкового страхування за формою, наведеною у додатку 4.

11. У разі настання нещасного випадку та (або) заподіяння шкоди життю чи здоров’ю туриста, пов’язаних з наданням послуг з перевезення та (або) розміщення в період надання обумовлених договором на туристичне обслуговування послуг, ліцензіат протягом однієї доби з моменту, коли йому про це стало відомо, повинен проінформувати про це орган ліцензування.

12. Ліцензіат зобов’язаний щорічно до 30 березня року, наступного за звітним, подавати звіт органу ліцензування за формою, наведеною у додатку 5.

13. У разі планового припинення ліцензіатом туроператорської діяльності  (ремонт, санітарна обробка місця провадження діяльності, тощо), він зобов’язаний не пізніше ніж за десять днів до такого припинення повідомляти орган ліцензування про дату та строк припинення такої діяльності, розміщувати цю інформацію на ВЕБ-сайті та при вході до місця провадження туроператорської діяльності.

14. У разі позапланового припинення ліцензіатом туроператорської діяльності у зв’язку із виникненням форс-мажорних обставин (пожежа, затоплення тощо) ліцензіат повідомляє про це орган ліцензування упродовж десятьох робочих днів з дня настання таких обставин.

15. Ліцензіат зобов’язаний забезпечити присутність свого керівника, його заступника або іншої уповноваженої, або довіреної особи під час проведення органом ліцензування, в установленому Законом порядку, перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.

IV. Технологічні вимоги

1. Місце провадження туроператорської діяльності повинно відповідати таким вимогам:

мати інформаційну вивіску або інформаційну табличку із зазначенням повного найменування ліцензіата;

бути забезпеченим оргтехнікою та програмним забезпеченням, засобами телефонного зв’язку, доступом до мережі Інтернет;

при вході до місця провадження туроператорської діяльності має бути розміщено інформацію про режим роботи ліцензіата.

2. Туроператор на видному та доступному для туриста місці в тій частині місця провадження туроператорської діяльності, де здійснюється укладання договорів на туристичне обслуговування, повинен розмістити таку інформацію та документи:

копія документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності ліцензіата перед туристами;

відомості про керівника, заступників керівника (за наявності) та головного бухгалтера ліцензіата та номери їх телефонів (мобільних телефонів – у разі наявності), адреси електронної пошти (у разі наявності);

книгу відгуків та пропозицій громадян;

Закон України «Про туризм»;

Закон України «Про захист прав споживачів»;

ці Ліцензійні умови;

адресу та телефони центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму, відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

V. Спеціальні вимоги до здійснення туроператорської діяльності

1. Туроператор не має права провадити інші види господарської діяльності, крім тих, що визначені абзацом другим частини другої
статті 5 Закону України «Про туризм».

2. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність.

____________________________________________________________

Если вы поставляете агентскую услуг нерезиденту- код 02 — Постачання неплатнику податку.

Нагадаємо, що  віповідно до  Наказу Міністерства фінансів України  від 22 вересня 2014 року N 957, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року N 1129, у верхній лівій частині податкової накладної робиться відповідна помітка «X» з зазначенням  типу причини (це вичерпний перелік):

01 — Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій);

02 — Постачання неплатнику податку;

03 — Постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 — Постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 — Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 — Переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 — Експортні постачання;

08 — Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 — Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 — Визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 — Складена за щоденними підсумками операцій;

12 — Складена на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін (у разі здійснення контрольованих операцій);

13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 — Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання;

17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Леся Загородня,
Міжнародна Туристична Компанія «Ай Ті Сі»

Ответ: Туроператору на вознаграждение, туристу- на допуслуги.

Вопрос 2.Если туроператоры работают в НЕТТО, то у меня и обязательства не возникают, и какие имеются в виду допуслуги?
Имеется ввиду: если опертор поручал продавать за 12, а продали з 14, и 14-12=2 это дополнительно полученное с туриста=допуслуги: подбор тура, информация о стране следования…….

Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Повна:
Відповідно до п.207.6 ст.207 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Комитет Верховной Рады Украины по вопросам семьи, молодежной политики и спорта на заседании 20 января 2015 года принял решение о разработке новой редакции проекта закона о туризме, сообщила пресс-служба Лиги страховых организаций Украины (ЛСОУ) со ссылкой на ее президента Александра Залетова.

Как отмечается в пресс-релизе, последние происшествия с украинскими гражданами за рубежом обязывают государство повысить уровень страховой защиты в размере не менее 30 тыс. евро.

Кроме того, необходимо создать систему гарантирования на случай неплатежеспособности или банкротства туроператора.

«Разработка и принятие новой редакции закона о туризме — важный вопрос в деле повышения качества обслуживания туристов и обеспечения стабильного развития отрасли. Поэтому повышение уровня и качества медицинского обеспечения наших граждан, пострадавших во время путешествий, является одним из составляющих реформирования законодательной базы», — подчеркнул президент Лиги.

Как сообщил А.Залетов, ЛСОУ разработала соответствующие поправки к закону, которые направлены для обсуждения в комитет Верховной Рады по вопросам семьи, молодежной политики и спорта.
Источник

25.12.2014 г. Законопроект № 1578 от 22.12.2014 г.  «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины (относительно налоговой реформы)» был принят в первом чтении. Самые неприятные для туроператоров, турагентов  плательщиков единого налога нормы не прошли в первом чтении:

• не будет обязательного кассового аппарата для плательщиков единого налога для туроператоров, турагентов
• не будет урезания расходов на 30% при работе с для туроператорами, турагентами, плательщиками единого налога

Оскільки оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), полісів обов’язково страхування та інших документів, пов’язаних з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, здійснювалось не безпосередньо платником податку, а туристичним агентством (комісіонером) за договором комісії, то у платника відсутні первинні документи щодо витрат, пов’язаних з оформленням зазначених документів, і відповідно для визначення об’єкта оподаткування такі витрати не враховуються.

Повна:
Підпунктом 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ) визначені витрати на відрядження фізичних осіб, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, зокрема, у складі витрат враховуються витрати на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 р. ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
З урахуванням викладеного, оскільки оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), полісів обов’язково страхування та інших документів, пов’язаних з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, здійснювалось не безпосередньо платником податку, а туристичним агентством (комісіонером) за договором комісії, то у платника відсутні первинні документи щодо витрат, пов’язаних з оформленням зазначених документів, і відповідно для визначення об’єкта оподаткування такі витрати не враховуються.

Джерело: сайт Міндоходів

Міндоходів дає таку відповілдь:
На дату отримання туристичним оператором авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання не формуються до моменту оформлення документу, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Повна:
Відповідно до п. 207.2 ст. 207 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.3 ст. 207 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною (п. 207.6 ст. 207 ПКУ).
Таким чином, на дату отримання туристичним оператором авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання не формуються до моменту оформлення документу, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Джерело: сайт Міндоходів

Коротка:
Пунктом 1 статті 9 Закону № 265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Вказана норма Закону № 265 поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з розрахунків за туристичні послуги.

Повна:
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України від 15 вересня 1995 року №324/95-ВР „Про туризм” (далі — Закон №324), туристичний продукт — попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Статтею 5 вказаного Закону №324 учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Суб’єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є:
туристичні оператори — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
туристичні агенти — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Враховуючи викладене вище, норма пункту 1 статті 9 Закону №265 поширюється на суб’єктів господарювання (юридичних осіб), які здійснюють операції з розрахунків за туристичні послуги.

Джерело: сайт Міндоходів

В случае если поставки туристического продукта (туристической услуги) , предназначенного для его потребления (получения ) за пределами таможенной территории Украины , осуществляется туроператором — плательщиком НДС , то базой налогообложения НДС у такого туристического оператора является полученное вознаграждение . Если такая поставка осуществляется туроператором — неплательщиком НДС , то полученное вознаграждение НДС не облагается . При этом , если сумма вознаграждения , полученная неплательщиком НДС , превышает сумму 300 тыс. грн . , то такой плательщик подлежит обязательной регистрации плательщиком НДС.