This version of the page http://www.ukrinform.ua/projects/shevchenko/index.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2015-03-31. The original page over time could change.
Шевченко 200+1

Шевченко 200+1


Шевченко був великим сином своєї епохи та своєї країни. У рік 200-річчя поета Шевченковими словами говорив інший великий син своєї країни та вже іншої епохи – Сергій Нігоян. Він, як і Тарас Григорович, не дожив зовсім трохи до омріяної народної свободи.

І у 201 річницю Шевченка поему «Кавказ» читає вже не Сергій Нігоян, а Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Tweet
Як відомо, Тарас Григорович помер на наступний день після свого 47 дня народження, 10 березня за новим стилем (26 лютого – за старим), тож 10 березня 2015 року минає 154 роки із дня смерті поета. Життя Шевченка було складним, важкою була його смерть.
«Почти всю ночь провел он сидя на кровати, упершись в нее руками; боль в груди не позволяла ему лечь. Он то зажигал, то тушил свечу, но к людям, бывшим внизу, не отзывался. В пять часов он попросил человека сделать чай и выпил стакан со сливками. Убери же ты теперь здесь, — сказал
Т. Гр. человеку, — а я сойду вниз. Сошел Т. Гр. в мастерскую, охнул, упал, и в половине 6-го нашего дорогого, родного поэта не стало!..»
Олександр Лазаревський
"Боявся єси, Тарасе, що вмреш на чужині, між чужими людьми. Отже, ні! Посеред рідної великої сім'ї спочив ти одпочинком вічним. Ні в кого з українців не було такої сім'ї, як у тебе; нікого так, як тебе, на той світ не провожали. Були в нас на Вкраїні великі воїни, були великі правителі, а ти став вище всіх їх, і сім'я рідна в тебе найбільша. Ти-бо, Тарасе, вчив нас не людей із сього світу згоняти, не городи й села опановувати: ти вчив нас правди святої животворящої. От за сю-то науку зібралися до тебе усіх язиків люди, як діти до рідного батька; через сю твою науку став ти всім їм рідний, і провожають тебе на той світ з плачем і жалем великим".
Пантелеймон Куліш
Погодьтеся, що про Шевченка важко написати чи сказати небанально. Про генія Тараса Григоровича вже висловився ледь не кожен український письменник та політик. Творчість поета – це універсальний рецепт наближення до народу.
"Ідеологічна «боротьба за Шевченка» почалася після його смерті і триває досі. Ким тільки не оголошували поета: «українофілом» і «інтернаціоналістом», «червоним Христом» і «атеїстом», «комуністом» і «сепаратистом»... Різні політичні сили прагнули пристосувати поета до своїх цілей – користуючись тим, що у Шевченка, як в Біблії, можна знайти СЛОВО на всі випадки життя. З цією «боротьбою» пов'язаний і культ поета – подібного йому немає, мабуть, ні в одній країні. Хіба що в Шотландії в сільських сім'ях колись був схожий культ Бернса як близької, рідної людини".
Іван Дзюба
Ну а кожен пересічний українець написав про Шевченка хоча б один шкільний твір. Усі ми з дитинства засвоїли: Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. Або ще якісь заїжджені варіації.

Однак проходить кілька років, ми стаємо дорослими, навчаємося мислити абстрактно, перечитуємо 100 разів знайомі рядки «Катерини», «Сна» і «Заповіту»… і раптом відкриваємо для себе геній поета зовсім по-новому.






__________

Шевченко наново стає символом кожної прийдешньої епохи через слова тих, хто й сам став символом своєї епохи.
«Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».
«Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя».
Іван Франко
«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
Олександр Вишня
Картина Юрія Шаповала
«Не поет – бо це ж до болю мало, не трибун – бо це лиш рупор мас, і вже менш за все – «Кобзар Тарас», він, ким зайняло і запалало».
Євген Маланюк
«Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам'ять»
Євген Сверстюк
«Шевченко настільки повно висловив України (у нього є все – і природа, і звичаї українського народу, і історія, і бачення майбутнього, і витончена лірика ), що став її символом. І відносно до поета так чи інакше проявляється ставлення до України».
Іван Дзюба
Шевченко не був і не міг бути забутим
__________




Скільки б праць не було написано про його творчість, здається, ніхто і ніколи не розгадає повністю найголовнішого поетового феномену – неймовірного відчуття свого народу.

Можна розбирати Шевченкову поезію хоч по кожному слову окремо, можна досліджувати його у рамках будь-якої епохи української державності, всюди його слова звучатимуть як справжнє пророцтво.

Одного в нього не забереш: Тарас Григорович ніколи не висловлювався пафосно чи складно.

Його слова дійдуть кожному у душу, хто лишень забажає слухати.

Карикатура Миколи Капусти
«Весь чар його поезії полягає в тому, що вона абсолютно безпафосна. Вона може бути іронічна, авто іронічна, може бути із залізними формами параду, машкари і т.д. Але насправді пафос з'являється тільки в тих місцях, де вона підноситься до релігійного почування. Тобто, діапазон його почуттів надзвичайно широкий».
«В кожній читаючій родині Російської імперії був «Кобзар». І якби наша русистика була не колоніальною, і не табачниківською, то було б вже багато досліджень на тему впливу Шевченка на Росію XX століття». І Володимир Маяковський, і Олександр Галич, з якого починалася вся бардівська пісня, виросли на Кобзарі, як і інші відомі поети і письменники того часу».
Оксана Забужко
«Якщо ви хочете відкрити Шевченка по-новому, спробуйте вчити його вірші напам'ять підряд, і ви побачите досить цікавий ефект. По Шевченку зараз можна подорожувати як по комп'ютерній грі. Тобто, можна переходити з вірша на вірш, іноді навіть не відчуваючи переходів, через середину, через схожий образ, через схожий рядок».
Дмитро Капранов
100 мов
«Заповіт» Шевченка переклали на сто різних мов.

1384 пам'ятники
По всьому світові нараховується 1384 пам'ятників Шевченкові, що є найбільшою кількістю монументів, встановлених діячеві культури.
36 країн
Пам'ятники поетові є ще у 35 країнах, окрім України.
«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».
Джон Ф. Кеннеді
«Такий поет, як Шевченко, не одним українцям рідний. Де б він не вмер на великому слов'янському мирові, чи в Сербії, чи в Болгарії, чи в Чехах, — всюди він був би між своїми.»
Пантелеймон Куліш
І хоч справді поет всюди був би за свого, останні свої дні він безнадійно мріяв провести в Україні.

Тут він і спочиватиме до скону, будучи батьком всім, хто боротиметься за нашу свобідну країну.
Tweet

Читайте також:

© 2015 Укрінформ. Усі права застережені.
Копіювання, цитування, публікування і републікування або інше поширення інформації,
у тому числі й окремих частин текстів чи зображень,
без письмового дозволу Укрінформу заборонено.