Восьмого травня по всьому світу в церквах, меморіалах та в родинах згадували полеглих у Другій світовій війні. Пізнього вечора 8 травня 1945 року була підписана капітуляція нацистської Німеччини. В ці святкові дні – 8 і 9 травня – Інститут національної пам’яті України та національна телекомпанія України пропонують причепити до свого одягу «червоний мак» – ця квітка є символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів. Автори ідеї певні, що попередній символ Дня Перемоги – «георгіївська стрічка» – дискредитована учасниками російської агресії проти України та й низкою українських політиків.
У полі Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є;
Там жайвір ноту дістає
Ледь чутно між гармат місцями.
Нас більш нема. Хоч цими днями
Жили, стрічали сонце з вами.
А зараз ложе в нас он де
У полі Фландрії.
Забудьте свари з ворогами,
Слабкими кидаєм руками
Вам факел, хай снаги стає.
Без клятви не заснем ніде,
Хоч маки і ростуть над нами
У полі Фландрії.
Це рядки поеми «У полі Фландрії», написані в травні 1915 року канадським військовим лікарем Джоном Макрейєм, він переживав смерть свого товариша, офіцера Алексіса Гелмера. Згодом, під впливом цієї поеми викладачка Університету Джорджії Моїні Майкл напише свого вірша «Ми збережемо Віру», у якому заприсягнеться носити «Червоний мак» у пам’ять за загиблими Першої світової війни. І вже з часом мак став символом пам’яті жертв усіх воєн.
Згадуючи драматичну історію масштабного військового протистояння на початку 20-го століття, Харківська дослідниця Першої світової
Любов Жванко зазначає, що «мак як пам’ятний символ добре вписується і в український історичний контекст».
«Український письменник Михайло Стельмах переповідав легенду про козака Мака, який від ординців рятував дівчат і був знищений ворогами. Вороги покрошили його на мак. Думали, що вже про нього ніколи пам’яті не буде, а навесні в тих полях розквітли маки. Дійсно, цей символ є пам’ятним для всіх загиблих українців у різні часи, різних війн», – розповіла про українське коріння символічних маків доктор історичних наук Любов Жванко.
Над графічним зображенням «червоних маків», які тепер можна побачити в заставках, присвячених Дню Перемоги на телеканалах, інтернет-сайтах та під час офіційних урочистостей, працювала група харківських дизайнерів «3Z студіо».
Один із авторів Сергій Мішакін розповів, що в їхньому баченні «Червоні маки» нагадують слід від кулі, довкола якого розтікається кров, а поруч із квіткою бачимо дати початку і закінчення Другої світової війни та слова заклику «Ніколи знову». «Те що ми побачили в цьому червоному маці – це рана. Кожна квітка – конкретна смерть, конкретна рана», – зауважив Мішакін у розмові з Радіо Свобода.
Просять порозуміння
У Харкові 9 травня з’являться пам’ятні «червоні маки», проте головною символікою для ветеранів залишатимуться «георгіївські стрічки». Ветерани Другої світової війни просять з порозумінням поставитися до близького їм символу, хоча вони ображені на заколотників і політиків, які його сплюндрували.
«Зрозумій одне, тим ветеранам, яким уже по 90 років, вони з тією символікою помруть, зі стрічкою. Це ж у них на орденах, медалях. Вони вважають за образу, що ці тітушки взяли цю символіку. Але нову символіку харківські ветерани не сприймуть, не ображайтеся», – звертається до молодого покоління виконавчий директор Харківської обласної Асоціації громадських організацій інвалідів і ветеранів війни
Валентина Дрободько.
На відміну від військового пафосу, до якого нас привчила радянська пропаганда, «червоні маки», за задумом дизайнерів, більшою мірою говоритимуть людям про страждання і пам’ять.