Реєстр РДДХ

Про Реєстр

Реєстр документів дозвільного характеру (далі - Реєстр) - єдина автоматизована загальнодержавна система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання відомостей про видачу документів дозвільного характеру, відмову в їх видачі, переоформлення, видачу дублікатів, анулювання (Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності").

Розпорядник Реєстру

Розпорядником Реєстру документів дозвільного характеру є Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Отримання відомостей з Реєстру

Відомості з Реєстру документів дозвільного характеру надаються у вигляді:

• Довідки.

Видача відомостей з Реєстру регулюється Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року №2806-IV та Наказом Державна комітету України з питань регуляторної політики та  підприємництва від 18 квітня 2006 року № 39 "Про Тимчасовий порядок формування, ведення та користування реєстром документів дозвільного характеру", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 травня 2006 року № 558/12432.

Захист інформації

Автоматизована система "Реєстр документів дозвільного характеру" має комплексну систему захисту інформації (КСЗІ), яка забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні, що засвідчується Атестатом відповідності, зареєстрованим в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 27.12.2012 за № 7090.

Розвиток та технічна реалізація

Реєстр документів дозвільного характеру (РДДХ) введено в робочу експлуатацію 16.01.2008 року. Програмне забезпечення ведення РДДХ працює у режимі "онлайн", тобто дані потрапляють до бази даних одразу у момент проведення будь-якої дії. На сьогодні у Реєстрі документів дозвільного характеру, відповідно до чинного законодавства, запроваджено сумісну роботу з дозвільними справами адміністраторів дозвільних центрів та відповідальних співробітників місцевих дозвільних органів. Реєстр має централізовану архітектуру, побудовану на базі системи керування базами даних промислового рівня та використовує технології віртуалізації і «хмарних» обчислень.