Секс і політика. Що на язиці в українських владоможців

Уже в перший день роботи новообраної Верховної Ради Нестор Шуфрич, як справжній знавець справи, запевнив, що хоч-не-хоч, а перша шлюбна ніч з опозицією відбудеться.

По закінченні другого дня сесії вже депутат-опозиціонер Михайло Хміль прокоментував, що комуністи у Раді тримають регіоналів «за одне місце». 

Проаналізувавши зібрані за кілька років у відкритих інформаційних джерелах висловлювання наших політиків, ми дещо несподівано для себе зробили відкриття: значна частина з них схиблена на сексуальній темі. 

Без згадки про оголену жінку, певну позу чи статевий орган багато з них не здатні прокоментувати ні політичні катавасії, ні економічну ситуацію. Ох, не дожив Фройд до наших днів! Який би матеріал мав для нових дослідів! 

Автор цих рядків не претендує на славу психоаналітика, тож просто пропонує найвлучніші цитати «за Фройдом» наших владоможців, додавши до них мінімальні коментарі. Зауважу лишень, що там, де цитата відверто втрачатиме свою влучність через переклад, подаватиму її мовою оригіналу, сиріч російською. 

Отже, читайте і збуджуйтеся. Бо як влучно зауважив народний депутат Микола Катеринчук, «секс – це життя». До речі, ще один знаний політик Анатолій Кінах колись на це питання відповів ще красномовніше: «Секс - це аура! А не тільки фізичний контакт між двома людьми. Це природа, любов, все те, що відрізняє людину від тварини. Вперше книгу про секс я прочитав років у 15, адже виріс у селі, в пуританській сім'ї». Бідний, бідний Кінах… 

Проблема немочі

Чому в нашій політиці не все гаразд? Називають десятки причин, однак забувають про головну. А що, коли державою намагаються керувати імпотенти. Це, зауважте, не я вигадав. Про це натякають самі ж політики. Ще на зорі незалежності відомий гострослов Іван Плющ у стінах Верховної ради дав чітко зрозуміти, чому певне питання ніяк не може пройти депутатське чистилище. "Чого ти його пхаєш, як воно не впихається", – роз'яснив Іван Степанович ситуацію своїм колегам. 

У можливостях владоможців засумнівався й учень Івана Плюща Віктор Ющенко. "Демонструйте, що у вас з'явилися мораль і свідомість, що ви – державні службовці, а не євнухи", – апелював Віктор Андрійович.

Не менші сумніви у спроможності політиків і в політолога Дмитра Видріна: "Вони не читають книг, не дивляться фільми, напевне, навіть коханням не займаються". І, схоже, добродій Видрін мав рацію, бо, опосередковано, йому вторить Наталя Вітренко: "Я цих усіх мужичків бачила при владі і, знаючи, на що вони здатні, не хочу мати із ними справи". Звичайно, ще питання з питань, чи "мужички" хочуть мати справу з Наталею Михайлівною, але це вже інше. 

У цьому контексті важливо зважити на першопричини сексуально-політичних проблем. Нам вдалося знайти їх аж три. До імпотенції можуть призвести залякування, побої або постійне волочіння за сороміцьке місце. Будь-ласка, приклади. Соціаліст Олександр Баранівський дослідив: "Наше суспільство з дитинства виховують на залякуванні. Дітей лякають бабаями, вовками, злими духами, а коли в селі хлопчики бігають без штанців, то їх лякають, що їм щось можуть відрізати".

Мер Києва Леонід Черновецький після вікопомної бійки з Юрієм Луценком вказав на іншу причину можливого виникнення хлопської немочі: "Він вискочив із натовпу і двічі мене вдарив. У місця, якими чоловіки зазвичай гордяться". 

Нарешті, Леонід Кучма щиро зізнався, що також причетний до калічення політиків: "Якби я їх за одне місце не тримав, вони б усю країну рознесли". 

Але проблеми, виявляється, не лише у чоловічій лінії. Володимир Сівкович побачив негаразди і в "жіночих" політсилах: "У БЮТ тут ситуація така: сексом вони позаймалися, але оргазму не отримали. У результаті, їх можна назвати фригідною партією".

Але не все так безперспективно. І це тішить. Ярослав Сухий так прагнув позбутися депутатської недоторканості, що аж заспівав: "Ты целуй меня везде, я доторканный уже". Чим не ліки від немочі. Тільки от хто б то цілував? 

Але ми оптимісти. Особисто я, із чоловічої солідарності, щиро вірю, що невдовзі кожен політичний лідер може повторити фразу нинішнього бютівця, а колишнього керманича львівських рухівців Олекси Гудими, яку він сказав на прес-конференції ще в далеких дев'яностих: "Наша організація налічує 10 тисяч твердих, фіксованих членів". 

А поки що політики комплексують, що виявляється у спробах вивищитися над колегами. Як зауважив Остап Вишня української політики Олександр Волков: "У мої часи у Верховній Раді був порядок, а не цей хаос, що коїться зараз: х… міряються, діла не роблять".

Проблема зовнішності

Навіть якщо ти маєш добре здоров'я, але страшний, як Варфоломіївська ніч, шансів досягнути успіху у протилежної статі у тебе небагато. Цікаво, що проблемою зовнішності найбільше цікавилися ліві політики. Може, західною косметикою не користуються з ідеологічних міркувань. "Метр сімдесят два. Ну, це недолік, я щитаю, я хотів, щоб я був вищий. Я хотів би, щоб у мене прічоска булка хороша, а вона уже не та", – бідкався екс-спікер Верховної Ради Олександр Ткаченко. 

Соціаліст Цушко до своєї зовнішності ставиться менш критично, хоча в його словах таки помітні нотки відчаю і ностальгії за часом, який уже не повернути: "Коли я працював у радгоспі, то був молодий і красивий. А зараз тільки красивий". 

До речі, у товариша Цушка свій оригінальний метод збереження краси: "Мені 44 роки, хоча виглядаю старшим. Не п'ю, не курю, хоча дуже багато працюю. Тому, хлопці, працювати треба в міру, щоб дівчатам подобатися".

Але є політики, яким важко допомогти стати красивими і сексуальними. Ну от, наприклад, Михайло Бродський. І тому чоловік нервується та ображає ближніх. Не втік від Михайлового сарказму і недавній глава держави: "Ющенко так розпарився, що готовий клізми свиням ставити в надії сподобатися свинаркам". 

Але зовнішність не єдина чеснота. Про це усім спробував нагадати Олександр Баранівський у пориві поетичного натхнення: 

Обманчив Юлин внешний вид,
Поскольку в женской плоти хрупкой
Натура Юлина таит
Единство арфы с мясорубкой!

Будемо вважати, що це він теж із заздрощів.

Проблема пози

Ну, це вже дуже інтимно. Тому не будемо довго просторікувати, наведемо лишень дві цитати, які свідчать про підхід різних людей до справи. Дуже завуальовано підходить Борис Безпалий: "Я на боці своєї позиції. У цілому, я в опозиції за масштабними вимірами, але моя позиція не завжди збігається з позицією опозиції у деяких питаннях". 

Складненько прокоментувати… Натомість регіонал Василь Кисельов – чоловік конкретний і передбачливий: "Що стосується готовності до виборів, то ми виборчу кампанію не починаємо, а просто оглядаємо своє господарство і оцінюємо позиції". Діловий підхід, чи не так? 

Проблема шлюбу

Якщо ти не імпотент, якщо маєш прийнятну зовнішність і об'єктивно оглянув своє господарство, прикинувши водночас позицію, можеш розраховувати на політичний шлюб. А шлюб – це ж так хороше! Вельон і біла сукня, шампанське і лімузини, марш Мендельсона і мірточка в косі, яка символізує незайманість. Щоправда, з останньою в нашій країні свої проблеми. 

Колись Раїса Богатирьова досить весело охарактеризувала дії опозиції, сиріч "помаранчевих" укупі з "біло-сердечними": "Мені дії опозиції сьогодні нагадують престарілу дівку, яка постійно втікає з-під вінця, бо не впевнена у своїй цноті".

До речі, судячи з усього, найбільше цнотливих зібралося якраз у Партії регіонів. Якщо вже фліртувати, то з Вольтером. "Минулого тижня зателефонував знайомий, молодий олігарх із пропозицією відпочити на його яхті. Я йому відповіла: "Я тебе дуже поважаю, але, не ображайся, залишуся сьогодні з Вольтером", – чесно зізналася Ганна Герман. 

Якщо вірити Юрієві Луценкові, його кабмінівська шефова – жінка дещо іншого норову. Ось як головний міліціонер не геть по-джентльменськи описує одну зі своїх розмов із Юлею Тимошенко: "Потім взяла мене за руку і каже: "Юро, ти мене не любиш". Я кажу: "Юлю, я одружений, просто боюся, що буде далі". 

А далі був знаменитий "шлюб" між НУНС і БЮТ, оспіваний їхніми опонентами. "Із самого початку весілля НУНС і БЮТ було схоже на весілля гея і лесбійки, тому жодної продуктивності чи, по-іншому, дітей, чекати від цього весілля не доводилося", зауважував опальний комуніст Леонід Грач. 

Він же, до речі, із сексуальним натяком уточнив, чому комуняки будуть в опозиції (це коли він ще сам не був в опозиції до комуняк): "Ми політичним СНІДом від вас заразитися не хочемо". Обережний хлоп! 

Але йому суперечить політолог Віталій Куликов: "Коалиция ПР и КПУ – это брак по расчету, а НУНС и БЮТ – брак по залету". Хоча тут не все до кінця зрозуміло: "зальот", начебто, був, а дітей так і не дочекалися? Непорядочок! 

Між іншим, згаданий вище Луценко дав власний рецепт, як можна було врятувати "політичний шлюб" Ющенка із Тимошенко. Все геніальне – просте. Треба лишень вигнати з-під ліжка третього: "Головною умовою для ефективності перемовин має стати відставка Балоги. Тато з мамою мають домовитися, а зайвого коханця з дому треба вигнати". 

Серед політиків трапляються як справжні знавці подружньої справи, так і, звиняйте, неуки. "Я фосфор за десять діб вивчив краще, ніж свою дружину за 34 роки", – зізнався Олександр Кузьмук після аварії в Ожидові. Питається, що хлоп робив із жінкою 34 роки? 

Ні, щоб повчитися житейської мудрості у Ярослава Сухого. Той знає, як переконувати дружину у кожному питанні: "У мене дружина – росіянка. От я, щоб її української мови навчити, навіть до сексуальних аргументів удавався". Як такого чоловіка не послухати? Тим паче, що він таки спеціаліст. "Ну немає такого – я зупиняю указ на два дні. Це статевий акт можна призупинити, та й то не рекомендовано", – зі знанням справи зазначив якось пан Сухий, критикуючи дії екс-президента Ющенка.

Загалом, гарна сім'я сприяє у політичній діяльності. Коли партнери задоволені – суспільству легше. Бо як напрочуд мудро зазначив Нестор Шуфрич: "Якщо комусь щось хочеться, то хотітися повинно вдома, і держава за це страждати не повинна". 

У крайньому разі можна порадіти за тваринок, як, приміром, Роман Безсмертний: "Дуже люблю собак, у мене їх двоє – ротвейлер Боні та східноєвропейська вівчарка Алан. А ще в мене є кролик Вася. Він товаришує із крільчихою Даною, причому це все відбувається у моїй квартирі. Цього року вивелося четверо кроленят". Вітання крільчисі.

Проблема орієнтації

Дивно, але чомусь до пікантної теми задолюбства українські політики звертаються з особливим бажанням. А почалося все з ображеного непотраплянням у прохідну частину виборчого списку НУНС Івана Гаврилюка. Розізлившись ігноруванням його персони, народний артист випалив, як на духу: "У списку блоку НУНС є брати, свати, дочки, мами, коханки, немає тільки педерастів. Здається, немає". А що таке "здається"? Тут треба або хреститися, або напрягтися і з'ясувати остаточно, вирахувавши всіх сумнівних членів блоку.

Але, можливо, саме недвозначні натяки Івана Гаврилюка змусили захвилюватися литвинівця Олега Зарубінського, який якось прорік чи то з відчаю, чи то з розпуки: "Гратися з нами ніхто не буде і прикривати нами голий зад також".

От хто-хто був завжди напоготові, аби не потрапити в непевну ситуацію, так це Леонід Данилович Кучма. Про моральну стійкість екс-президента влучно зазначив його давніший соратник Микола Задорожній, котрий висунув свою версію частих непорозумінь Кучми із Заходом: "Кучму не любили в ЕС потому, что он не поворачивался к абсолютно оголубевшей Европе задом, когда они этого хотели". Честь і хвала Леонідові Даниловичу!

Інколи гомосексуальні звинувачення набувають уже геть непристойного звучання і ми, поморщивши фізіономії, наводимо їх лише з тих міркувань, аби продемонструвати моральний образ нашої політики. 

Ось, для прикладу, як політолог Віктор Небоженко охарактеризував знаного бютівця: "Олександр Турчинов має вигляд блаженного, якому поставили клізму. І це не реклама клізми". До честі побожного Турчинова він собі не дозволяє аж таку словесну вакханалію, обмежившись двозначними заявами про порядність своєї політичної сили: "Партія регіонів використовує блакитний колір, але ми не дозволяємо собі називати опонентів "голубцями" чи секс-меншинами". О!

У стінах Верховної Ради свого часу мило поспілкувалися одіозний регіонал Вадим Колісниченко та тоді ще бютівець Олег Ляшко. Перший з притаманною йому ідіотською прямотою врубав на адресу колеги: "Человек, который дважды сидел на зоне, который имеет нетрадиционную сексуальную ориентацию, настолько грязный, что возле него даже не хотят сидеть коллеги. И этот человек пытается учить нравственности кого-то! Этому человеку - не место в парламенте". 

На що добродій Ляшко в боргу не залишився і чітко парирував удар за принципом «сам дурень»: «На себе в зеркало подивися! Голос свій послухай! Спеціаліст з орієнтації! Зі своїм «пєтушиним» голосом починаєш комусь про орієнтацію розказувати!»

Загалом же Ляшко зі своїми політично-сексуальними у гомосексуальні халепи фантазіями потрапляє регулярно. Останній випадок трапився ось-ось. Ляшко зчепився у Раді з комуністом Адамом Мартинюком, який ледь не відірвав йому голову. "Ви краще виборцям розкажіть, за що за горло мене схопили", - обурився Ляшко. "Я розкажу. Я не тільки за горло схвачу, а і за інше місце ваше, яке у вас дуже продуктивне", – розставив місця на свої місця Мартинюк.

А загалом, варто зазначити,що саме у гей-темі наші політики почасти перевершують себе. У плані моральності, звичайно. І як тут втриматися, аби не згадати легендарний афоризм Юрія Луценка: "Краще бути геєм, аніж політичним педерастом". Від подальшого цитування цієї проблеми утримаємося з огляду на грядущі свята. І вже для того, аби не виставляти державних мужів у геть дезорієнтованому світлі, перейдемо до іншої проблематики. Традиційної. Бо жінок вони, на щастя, теж люблять. Інакше про них би не говорили. 

Проблема жінок

Ви чули загадку від Віктора Пинзеника: "Чим відрізняється бюджет від роздягненої жінки?". І сам Віктор Михайлович дав відповідь на своє запитання: "У роздягненої жінки інколи декого ще можна зняти. З роздягнутого бюджету ніколи нічого вже зняти неможливо". І що хотіти потім від бюджету, коли фінансистам одне в голові. 

Гарний комплімент своєму майданному побратиму зробив колись той таки Юрій Луценко: "Коли Томенко з'являвся на Майдані, дівчата змагалися за честь затягнути його до себе у намет". Утім, Луценко не уточнив, чи спокусився пан Томенко на таку увагу. 

Не хочу, аби глупі феміністки вважали, що жінок у нас використовують суто для ілюстрації: чи то пинзениківського бюджету, чи то томенківської залихвацькості. Жінки у нас іще й впливові. Самі собою. Щоправда, впливовість у них не перманентна. Принаймні так вважає Володимир Литвин: "Справжня впливовість українських жінок виявляється ближче до ночі". От молодець Володимир Михайлович! Знову всіх помирив! 

Але не встиг Литвин примирити, як Янукович знову всіх пересварив. Виступаючи в Давосі, він видав свою знамениту антифеміністичну роладу: “Для того, щоб увімкнути Україну, достатньо подивитися на неї власними очима, коли почнуть квітнути каштани в Києві. І в містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово!” 

Суть сварки в тому, чи мав право президент спокушати іноземців українськими жінками. За західними мірками, може, й не надто делікатно, але хай би вже мої любі українці мовчали. У багатьох народів національна героїня – це жінка, яка, аби не потрапити в руки нелюбого чужинця накладала на себе руки, скажімо, кидалася з фортечного муру в прірву. У нас же героїня Роксолана. Відчуйте різницю! 

Проблема повій

Жінки, як відомо, бувають не лише впливовими, а й продажними. Інколи, щоправда, одне другому не заважає. Але ми зараз не про сексуальних кар'єристок.

Ще на зорі незалежності вічний філософ Іван Степанович Плющ підмітив: "Ситуація в Україні є бл…ю". Згрубша та ситуація не змінилася й донині. 

І тут цілком доречним виглядає рецепт від Кирила Куликова: "Потрібно міняти стандарти підходу, а не людей. Тут уже пізно совгати ліжка, потрібно дівчаток міняти". 

Однак, на відміну від пана Куликова, не всім був чи є час до дівчаток. Як от Йосипові Вікентійовичу Вінському, який весь у роботі: "Дехто з коаліції любить розслабитися з жінками, але для мене зараз не час цим займатися". Слід розуміти, що ключове слово тут "зараз"? Дарма. Треба поспішати, бо потім може прийти до влади Олександр Михайлович Волков і припинити бардак: "Мы обещаем харьковчанам после прихода к власти навести порядок в стране, а потом и убрать всех бл...дей на местах". Оригінальна передвиборча програма. Але, як би сказав Савік Шустер, вона розколює суспільство. 

На закінчення нашого словесно-еротичного дослідження хочеться навести слова першого всенародно обраного. Леоніда Кравчука варто почути усім політикам: "Я готовий з'явитися перед камерами без краватки, але я не готовий з'явитися перед ними оголеним". 

Тут є про що подумати. Хоча, гадаю, знайдуться прихильники і в позиції, висловленої Андрієм Шкілем: «Секс – фізіологічна необхідність! Яка приносить ще й задоволення. І політику, який не займається сексом - не місце в політиці! Наша політика і так асексуальна».

Роман Онишкевич