Сім фактів із політичної біографії Віктора Шемчука, голови Львівської ОДА

«Погляд» спробував визначити 7 найцікавіших, на нашу думку, фактів із політичної біографії новопризначеного керманича Львівщини. Судячи із них, а також із розповідей людей, котрі особисто добре знайомі із Віктором Шемчуком, можна зробити висновок, що чоловік він не конфліктний, але впевнений у собі та принциповий. Однак чи вистачить йому цих чеснот, аби дати раду із складною Львівською областю покаже час. До речі, саме таке формулювання – «час покаже» - лунало з уст практично кожного співрозмовника, з яким доводилося розмовляти про перспективи Віктора Шемчука на новій посаді.

Ну а наразі ж тільки факти.

1. 160-ий найвпливовіший

За підсумками 2007 року журнал «Фокус» поставив 37-річного Віктора Шемчука на 160 місце у рейтингу «200 найвпливовіших українців».
Прийшовши того року у Верховну Раду за списком НУНС Віктор Шемчук написав заяву про складення повноважень заступника Генпрокурора України – прокурора АР Крим. Однак саме в той час багато експертів прогнозували, що у депутатах Шемчук довго не затримається – його розглядали як одного з наймовірнішх кандидатів на посаду Генерального прокурора після Олександра Медведька.
До речі, з призначенням Шемчуку не пощастило вперше, але не востаннє. У 2011 році частина Верховної ради розглядала його як ймовірного кандидата на посаду Міністра юстиції. І знову проліт.


2. Прокурор на тиждень

У травні 2007 року в пік протистояння між президентом Ющенком і Верховною Радою Віктор Шимчук виконував обов’язки Генерального прокурора.

Втім, зрозуміло, що за такий термін він не встиг зробити ні доброго, ні поганого.


3. «Сексуальний» законодавець

9 вересня 2011 року Віктор Шемчук зареєстрував у Верховній Раді законопроект №9136 про скасування кримінальної відповідальності за секс із 16-річними.

У пояснювальній записці йдеться, що нелогічно переслідувати осіб за розбещення дітей до 16-ти, а за статеві стосунки – до 18-ти.

Зазначається, що Комітет ООН з прав дитини висловив занепокоєння з приводу мінімального шлюбного віку для хлопців (18 років) та для дівчат (17).

Окрім того, комітет збентежило, що в українському законодавстві не встановлено чіткого мінімального віку статевого повноліття, що становить проблему при розслідуванні кримінальних справ за статтею 155 – про статеві відносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Саме цю проблему, на думку автора, і мав вирішити запропонований законопроект.

"Кримінальне законодавство таких країн, як Болгарія, Латвія, Голландія, Білорусь, Азербайджан, Узбекистан, Грузія, Таджикистан, Казахстан передбачають кримінальну відповідальність за сексуальні відносини з особою, яка не досягла 16-річного віку", - йшлося у записці.

Шемчук зазначав, що встановленням мінімального віку статевого повноліття вдасться мінімалізувати людський фактор при встановленні зрілості особи, а це є обов'язковою процедурою при розслідуванні справ за 155 статтею.

4. Борець із тіньовим фінансуванням партій

У 2009 році Віктор Шемчук активно виступав за законодавче забезпечення можливості контролю за джерелами фінансування українських партій.

Інакше в політичні та виборчі процеси будуть проникати кошти як з тіньової економіки, так і з злочинних співтовариств, заявляв Шемчук в коментарі для "Дзеркала тижня".
"Ситуація, яка склалася з виборчим законодавством взагалі і з діяльністю партій зокрема, призводить до того, що на сьогодні ніхто не контролює джерела поповнення бюджету партій, їх каси", - казав В.Шемчук.

"Без механізму фінансового контролю за політичними партіями ми не можемо бути впевнені, що завтра в нас не буде створена, наприклад," партія організованого злочинного співтовариства ", або" партія неплатників податків ", або партія, що фінансується з джерел інших країн або інших держав , в тому числі і їхніми спецслужбами ", - зазначав В.Шемчук.

5. Противник бійок у парламенті

«Я не брав участі в цьому принципово з кількох причин. По-перше, парламент - це не місце для бійки, тут необхідно використовувати інші аргументи. По-друге, вже якщо міркувати згідно сформованої ситуації, тому що можу боляче вдарити. Як прокоментував один з моїх колег-депутатів: «Я не хотів би потрапити тобі під руку», - розповідав в олдному з інтерв’ю Віктор Шемчук.

Була й третя причина. Віктор Вікторович вважає, що коли вже битися – то битися по-справжньому: «По-третє, зміст бійки в тому і полягає, що приймає в ній участь розуміє, що це останній аргумент. Ще бажано знати кінцеву мету цієї бійки. У нас у більшості випадків, а я трохи розумію в бійці, це відбувається безцільно і жартома. У таких виставах я не хочу брати участь».

Цікаво буде дізнатися, що він думає про нинішні бійки у Раді.

6. Розчарований в українському парламентаризмі

«Рішення про те, що я не буду балотуватися знову і не буду брати участь у виборах, незалежно від способу висунення кандидатом в народні депутати України, було прийнято абсолютно виважено. Рівень парламентаризму, або рівень тієї роботи парламенту, до якого ми сьогодні скотилися, він, все-таки, не влаштовує мене як самодостатню особистість, як юриста, як людини, як громадянина України», - заявляв Шемчук.

Я ні до кого не ходив, не просився, ні з ким на цю тему не розмовляв. Знову ж таки, до мене теж ніхто не приходив і на цю тему зі мною не розмовляв. Це викликано, тими ж передумовами, про які ми тільки що говорили. Сьогодні в парламенті потрібні бійці, які будуть бездумно бігти на трибуну, причому, з одного боку і з іншого. Сьогодні потрібні люди, які будуть беззастережно віддавати картку для голосування. Оскільки я не зовсім дисциплінований в цьому плані товариш, думаю, це було однією з причин, чому таких пропозицій не надходило», - говорив Шемчук в інтерв’ю «АН-Крим».

Слова Шемчука «Погляду» підтвердив його давній знайомець у політиці Геннадій Москаль: «Шемчук міг би пройти і в цю Верховну Раду. Але він розчарувався у її роботі».

7. Шемчук і Луценко як брати-близнюки

Між колишніми колегами із «Народної самооборони» багато спільного.

Обоє народилися в Західній Україні. Луценко у Рвному, Шемчук – у Тернополі. Обоє навчалися у Львові. Луценко – в політехніці, Шемчук в Університеті ім. Франка. Батьки обох обіймали високі посади в державних і партійних органах КПРС. Враховуючи, що Рівненщина та Тернопільщина розташовані по сусідству, батьки цілком ймовірно зналися. Не виключено, що в дитинстві зналися і Луценко-молодший з Шемчуком-молодшим («Погляд» при нагоді обов’язково поцікавиться), хоча навряд чи Юркові було цікаво бавитися із молодшим від нього на 6 років Вітею. Батьки обох у різні часи були депутатами Верховної Ради. Були депутатами і їхні сини, при чому одного разу – 2007 року – від однієї політичної сили.

Нині, говорячи в одному з інтерв’ю про ув’язненого Юрія Луценка, Віктор Шемчук із неприхованим співчуттям зазначає: «Я не бачу складу злочину в тому, що Луценко святкував День міліції. Це традиційний захід, під час якого, зокрема, вшанували пам'ять співробітників органів внутрішніх справ, загиблих при виконанні. Це злочин? Уявіть, скільки віз стоїть на документі, який приносять міністру на підпис, будь то постанова про продовження ОРД, або кадровий наказ. Скільки там було віз його підлеглих, або повинно було б бути. Тому мене складно переконати в тому, що він єдиний має відповідати за це, якщо вже це визнано судом злочином».

Фото: noviny.narod.ru