Меню
ПОСЛУГИ ДЛЯ КОМПАНІЙ






Короткий інформаційний звіт про участь Асоціації «Земельна спілка України» у роботі над удосконаленням законодавчої бази земельних відносин у 2013 році. Детальніше...
Послуги «Земельної спілки України»
В Закарпатье нормативную денежную оценку земель населенных пунктов провели в 580 поселениях
С начала года нормативную денежную оценку земель населенных пунктов провели в 580 поселениях области, что составляет 95,24 процента от их общего количества.
Из 29 поселений, требующих первичного проведения нормативной денежной оценки земель, договоров заключено в 15 населенных пунктах на сумму 273,2 тыс. гривен. Относительно возобновления нормативной денежной оценки для 116 населенных пунктов, то сегодня договоров заключено в 72 поселениях на сумму 1,1 млн грн, что составляет 62 процента от потребности.
В этом году за средства местных бюджетов первичную и повторную денежную оценку земель выполнили в 47 населенных пунктах на сумму 644,3 тыс. гривен.
Госземагентство
В Херсонской области установлены новые границы в 30 населенных пунктах
На сегодня в 30 населенных пунктах Голопристанского, Генического, Чаплинского, Каховского, Бериславского, Александровского, Скадовского районов и на территории города Каховки установлены новые границы: общая площадь территории составляет более 6 тысяч гектаров. Сейчас ведутся работы по разработке необходимой землеустроительной документации для других 15 населенных пунктов в разных районах области.
В Херсонской области границы всех 698 населенных пунктов были установлены в 1992 - 1995 годах. С тех пор большинство поселений фактически изменили свою территорию, но юридически эти изменения не были закреплены.
Как объясняют специалисты, расширяются, в основном, инвестиционно привлекательные поселения. Увеличивается количество жителей, не хватает свободных земельных участков для строительства жилья, а следовательно, и территория населенного пункта увеличивается, возникает необходимость в корректировке, изменении и установке новых границ. К примеру, площадь села Большевик в Голопристанском районе увеличилась практически в семь раз - ранее она составляла 114,2 га, после обновления границ - 715,6 гектара.
Согласно Земельному Кодексу Украины пределы населенных пунктов устанавливаются по проектам землеустройства, которые разрабатываются в соответствии с генеральными планами населенных пунктов или технико-экономических обоснований их развития. Финансирование этих работ по закону должно проводиться за средства государственного и местных бюджетов. Программой развития земельных отношений на территории Херсонской области на 2009 - 2013 годы на установку и обновление границ предусмотрено более 13 млн гривен. В частности, на 2012 год запланировано выделить 2,7 млн грн из местных бюджетов.
Обновление границ населенных пунктов обеспечит дальнейшее благоустройство территорий согласно производственным, хозяйственным, культурно-социальным потребностям, будет способствовать установлению оптимальных размеров арендной платы за использование земельных участков различного целевого назначения, предоставит возможность реализации прав граждан на получение земельных участков для строительства жилья.
Госземагентство
Меліорація: користь чи шкода?
Пам’ятником меліораторам хтось жартома, а хтось усерйоз називає дренажний екскаватор, що стоїть на межі Костопільського та Березнівського районів. Звели його в 1979-му, рівно 33 роки тому: саме тоді в цих місцях Рівненського Полісся просто-таки кипіла робота меліораторів. Тому й підняли на п’єдестал екскаватор як визнання їхніх здобутків.
У семи няньок…
Тоді на Рівненщині осушили й залучили в сільськогосподарський обіг не одну тисячу гектарів болотистої поліської місцини. Відтак з двох мільйонів гектарів угідь краю 47% — меліоровані, а це найбільше в державі.
Втім, якщо в радянські часи про меліорацію «ходили» виключно успішні рапорти, то нині вона часто приносить якщо не шкоду, то зайві проблеми: меліоративні канали та дренажні системи замулилися або ж узагалі відпрацювали свій ресурс, їх інфраструктура потерпає від крадіжок металу. Чимало з них фактично перетворилися на безгоспні: внаслідок розпаювання земель, на яких вони містяться, лише на Рівненщині маємо 100 тисяч (!) власників потужних і менш потужних меліоративних споруд.
— Не краща ситуація і в інших областях (принаймні про це говорили науковці та практики із 16 регіонів України, які нещодавно зібралися на нараду в Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП) у Рівному), — каже голова Держкомводгоспу Василь Сташук. — Ось чому нинішній уряд уперше за роки незалежності загострив увагу на цій проблемі й націлює на відтворення господарсько-меліоративного комплексу країни, а відтак — відродження осушувальної меліорації, яка й сьогодні особливо актуальна в поліській зоні. У Кабміні розуміють: розв’язувати цю проблему треба з новими підходами, прислухавшись до науковців та узагальнивши досвід інших країн. У першому читанні вже прийнятий законопроект «Про загальнодержавну програму меліоративного господарства до 2025 року». Виконання запланованих цим документом заходів дасть нам змогу, образно кажучи, за деревами побачити ліс чи, якщо хочете, за меліоративними каналами — нашу Поліську землю. Кажу «нашу», бо я теж народився і виріс на Рівненщині і моя «альма-матер» — саме рівненський «водник», де зосереджено стільки інтелектуального потенціалу, що університету цілком під силу напрацювати новітні підходи до розв’язання проблеми меліорації.
І журавлина вже не росте
Втім, у меліорації, здається, стільки ж критиків, як і прихильників.
У далекому поліському селі Сварицевичі, що в Дубровицькому районі на Рівненщині, 74 кілометри меліоративних каналів. Їх номінальними власниками нині є сільська громада.
— Свого часу ми, як мовиться, впиралися до останнього, аби не брати їх на баланс, адже розуміли, що то — дорога в нікуди, — розповідає Сварицевицький сільський голова Павло Крупко. — Адже урядова постанова №1253, що прийнята в 2003 році, передбачала передачу каналів у районне, а не місцеве управління. Втім, райуправління водного господарства управляють лише магістральними каналами, а ось внутрішньогосподарськими мали б управляти ми. Як це зробити без відповідних фахівців та коштів, ні я, ні мої земляки, що з діда-прадіда живуть на Поліссі, не знають. Торік, щоправда, люди, які мають статус безробітних, чистили канали за рахунок так званих громадських робіт. Я теж тоді віддав на паливно-мастильні матеріали частину своїх власних коштів, бо мені болить доля рідної землі. Але хіба це — вихід? Ви ж подивіться, тут, у каналах, уже поросли осика та береза. Це самосіви, які швидко розростаються. Відтак — наші грунти знову заболочуються, тут множаться комахи, а землі стають непридатними для обробітку. Старші селяни пам’ятають, як на осушених пізніше торф’яниках, вони збирали величезну журавлину. Тепер, коли сталося повторне заболочення, ягоди тут теж уже не ростуть — їм «хочеться» природного ландшафту. Врятувати ситуацію може хіба що цілеспрямована допомога держави. Адже меліорація — справа не з дешевих…
Справді, не з дешевих, погоджуються вчені. І додають: «Максимальна врожайність зернових на українських меліорованих землях — до 40 центнерів з гектара, тоді як у Голландії, Данії, країнах Прибалтики, Фінляндії, що перебувають у тих самих природно-кліматичних умовах, — 80, — оперує відповідною статистикою «батько» кількох поколінь меліораторів, академік Степан Вознюк. — Причина в тому, що ми вже десятиліттями не спрямовуємо ресурси в модернізацію меліоративних систем. За Радянського Союзу на меліорацію йшло стільки ж коштів, як на підтримання обороноздатності, уявляєте? А далі…Ось уже 20 років, як ця робота в занепаді. Тому без допомоги держави тут, звісно ж, не обійтися.
Самофінансування — не вихід
А що, власне кажучи, держава? Коштів «на все й одразу» в неї немає. Але й повне самофінансування галузі — теж не вихід. Адже маємо виклики один серйозніший від іншого.
— Меліорований гектар дає в два-чотири рази вищі врожаї — це світова практика. Тому, власне кажучи, на меліорації тримається світ. ХХ століття було воістину століттям меліорації: кількість меліорованих земель у різних країнах світу зросла з 8 до 350 мільйонів гектарів. Тому іншого шляху, як розвивати цю галузь, немає. Але перспектива української меліорації в її оптимізації: вона має бути економічно вигідна й екологічно прийнятна для суспільства. Подивіться, який неоднорідний світ: у країнах Скандинавії уряди доплачують фермерам, щоб не вирощували зайвої продукції, тоді як інша частина світу голодує. Сьогодні кліматичні умови так стрімко змінюються, що навіть на Рівненщині через 30 років може бути субтропічна зона: уже сьогодні маємо доволі-таки глобальне потепління — середня температура у вегетативному періоді розвитку рослин становить 14 градусів за Цельсієм, а ще недавно була 11. Звісно, за цим стоїть зміна технологій, видів та сортів рослин. Бо саме рослинництво — основа агропромислового виробництва. А головною проблемою завтрашнього дня в світі буде продовольча — це вже, здається, ні для кого не секрет, — каже завідувач кафедри гідромеліорації НУВГП Анатолій Рокочинський. — При ЮНЕСКО є комісія з продовольства, яка, зокрема, видала такі рекомендації: кожна країна повинна мати 25% меліорованих земель, що відігравали б роль своєрідного буфера, на який можна спиратись в отриманні запасу врожаїв за глобальних змін кліматичних умов. Тому, скажімо, у США, де інвестиції в меліорацію на чільному місці, 70% цих витрат бере на себе держава, ще 30% галузь заробляє сама. Чому б і нам не піти цим шляхом? Інакше, як на мене, бодай про якусь інвестиційну привабливість меліорованих земель говорити не доводиться. До того ж, на Рівненщині чи не всі вони перебувають на ураженій Чорнобилем території й мають відповідний, «чорнобильський», статус.
А поруч — Республіка Білорусь, де збережений увесь меліоративний потенціал: канали не заростають, насосні станції та дренажні системи працюють. Бо меліорація там була і є державним пріоритетом. Тим часом випускники НУВГП своє «місце під сонцем» обирають не в Україні: гідромеліорація — чи не єдиний фах, який не потребує жодної нострифікації ні на Заході, ні на Сході…
До речі. Експерти вважають: настав час задуматися, перш ніж знову пускати дренажний екскаватор на поліські землі. Адже в Україні розорано в середньому 57% земель, тоді як у Франції — 48, Німеччині — 28, Великій Британії — 25, у США — лише 20. Натомість середня врожайність зернобобових у нас — 18-20 центнерів з гектара, у Франції — 63,9, Великобританії — 70,9, Норвегії — 40. Можливо, вихід в оптимізації землеробства через відтворення природних властивостей грунтів, підвищенні врожайності завдяки селекції? Висловіть свою думку на болючу для держави проблему.
ДОВІДКА «УК»:
В Україні 3,3 млн га осушених земель, 0,5 млн із них уже не використовуються. Погіршується структура посівних площ, відтак — знижується врожайність.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
Урядовий кур’єр
97% населенных пунктов Львовской области получили нормативную денежную оценку земель
По состоянию на 1 июня 2012 года в 1866 населенных пунктах Львовской области проведена нормативная денежная оценка земель, что составляет 96,7% от их количества. Общая площадь оцененных земель - 413,1 тыс. га, сообщает Львовская ОГА.
Первичная нормативная денежная оценка земель населенных пунктов завершена практически во всех районах области кроме Жидачевского, Золочевского, Яворивского и Самборского. Остается непроведенной нормативная денежная оценка города Новый Калинов Самборского района и еще 49 сельских населенных пунктов общей площадью 5,51 тыс. га.
В 2012 году планируется завершить первичную денежную оценку и провести переоценку 220 населенных пунктов, в 2013 году - 641 населенного пункта.
Согласно Программе развития земельных отношений во Львовской области на 2011-2015 годы на проведение первичной денежной оценки 37 населенных пунктов выделено 186 тыс. грн из областного бюджета. Для проведения повторной денежной оценки земель населенных пунктов области необходимо 10 млн 816 тыс. грн, а в 2012 году в местных бюджетах для этого предусмотрено только 2 млн 86 тыс. грн (19% от потребности).
Західна інформаційна корпорація
Самовольно построенный культурно-спортивный комплекс в Вышгороде снесен по решению суда
Решением хозяйственного суда Киевской области удовлетворен иск Инспекции ГАСК в Киевской области и ООО «Вираж» обязано снести самовольно построенный в Вышгороде культурно-спортивный комплекс.
По результатам проверки установлено фактическое невыполнение указанного судебного решения. Прокуратурой Вышгородского района Киевской области возбуждено уголовное дело в отношении директора ООО «Вираж» по признакам преступления, предусмотренного ч.2 ст. 382 УК Украины (неисполнение судебного решения).
Указанное уголовное дело с обвинительным заключением направлено в суд.
Отделом государственной исполнительной службы Вышгородского райуправления юстиции решение хозяйственного суда от 15.08.11 реально выполнено - самовольно построенный спорный культурно-спортивный комплекс снесен.
Генеральная прокуратура Украины
В Запорожской области полностью завершены работы по первичной нормативной денежной оценке земель населенных пунктов
На сегодня в пределах области проинвентаризировано 206,3 тыс. га земель населенных пунктов, что составляет 87 процентов от их общей площади. Работы по инвентаризации земель за пределами населенных пунктов выполнены на площади более 100 тыс. га, или 89 процентов от общей площади.
Первичную нормативную денежную оценку земель населенных пунктов завершили во всех 950 поселениях. На сегодняшний день работы по возобновлению устаревшей нормативной денежной оценки земель уже выполнены в 521 населенном пункте, что составляет 56 процентов от потребности.
Кроме того, с начала года в пределах области продано 34 земельных надела общей площадью 6,7 га стоимостью около 3,9 млн гривен и прав аренды на 2 земельных участка площадью 0,1 га и стоимостью 55 тыс. гривен. В Государственный и местные бюджеты поступило почти 4,5 млн гривен, в том числе в Госбюджет - 591 тыс. гривен. Также с начала года на аукционах фонд государственного имущества Украины продал 2 земельных участка площадью 0,6 га и стоимостью около 177 тыс. гривен.
Открытым вопросом в регионе остается сохранение и воспроизводство почвы. На сегодня в области зарегистрировано 1226 землевладельцев и землепользователей, которые используют земельные участки сельхозназначения площадью более 100 гектаров. Только 240 из них заключили договоры на разработку проектов землеустройства.
Госземагентство
Крым: В Симферополе сформируют список претендентов на земельные участки на массиве «Петровские высоты»
В Крыму создана рабочая группа по формированию и согласованию списков граждан, претендующих на получение земельных участков на территории массива «Петровские высоты» в Симферополе.
В состав группы вошли председатель Республиканского комитета Крыма по делам межнациональных отношений и депортированных граждан Эдем Дудаков, представители местных органов власти, инициативных групп граждан.
Поступившие в рабочую группу списки граждан планируется направить в Крымское региональное отделение «Центр государственного земельного кадастра» для проверки данных на наличие у граждан земельных участков. Затем обработанные материалы направят на рассмотрение земельной комиссии при Совете министров Крыма с последующим утверждением окончательного варианта списка, по которому Симферопольский городской совет будет выдавать земельные участки под строительство индивидуального жилья.
Рескомзем
Сторінка 619 з 627
- Початок
- Попередня
- 614
- 615
- 616
- 617
- 618
- 619
- 620
- 621
- 622
- 623
- Наступна
- Кінець
База ділянок
Пошук
Розсилка
Новини Zem.ua
-
Чи можна передати у власність на підставі договору про довічне утримання земельну ділянку, яка перебуває у спільній власності?
-
Огляд змін у земельному законодавстві, які відбулися у квітні 2014 році
-
Огляд новин законодавства за період 05.05. - 11.05.2014
ПОСЛУГИ ДЛЯ ГРОМАДЯН


