Меню
Реклама

Cолома пахне грішми, як газ і нафта
Вінниччина щороку потенційно може «збирати» з сільськогосподарських ланів 500–640 мільйонів кубічних метрів газу
Сьогодні солому, з одного боку хоче бачити в себе Європа, а з другого, в свідомості українського суспільства сталися якісні зміни щодо відновлювальних джерел енергії. Коли 2006 року один із перших у країні (принаймні перший на Вінниччині) теплогенератор ставили в школі села Вахнівка, то сільська громада поставилася до цього з недовірою, мовляв, свиню підсовуєте. Аргумент, що столиця Данії майже на чверть опалюється аналогічними генераторами, виявився малопереконливим для сельчан, тому вони взяли з обласної влади слово допомогти їм газифікувати село. Тепер не треба вмовляти. Всі дозріли!
Вінниччина, за даними досліджень аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», належить до найбільш енергоефективних регіонів країни. Втім, голова облдержадміністрації Микола Джига ставить завдання прискорити впровадження заходів з енергозбереження, які передбачено в обласній програмі. Справді, треба не йти, а бігти. Ціна на імпортований газ захмарна, крім того, довкола нас не дрімають. Абсолютна більшість пелет і брикетів, які виробляють у нашій країні, йде на експорт. Чітко простежується тенденція вивозити солому. Цю енергію продаємо за кордон значно дешевше, ніж вона коштує в імпортованому газі! Парадоксальну поведінку пояснювати приказкою «Чому бідний, бо...» вже недоречно, адже понад два десятиріччя ми самостійно приймаємо рішення. А відомо, що зменшення споживання видобувних енергоносіїв за рахунок використання відновлювальних зміцнює енергетичну незалежність, приводить до модернізації технологічних процесів на виробництві, соціальної інфраструктури, систем управління і менеджменту. То які перспективи, зокрема, в солом’яного ринку?

Аграрні області можуть заробляти на продажі солом'яних тюків. Фото з сайту innovativeindustry.net
Диво-альтернатива
Велике село Росоша газифіковане. Воно має перспективи, адже з перших намірів щодо адміністративно-територіальної реформи розглядається як базове для довколишніх сіл. Тому 2008 року обласна влада презентувала місцевій громаді теплогенератор вітчизняного виробництва (м. Кузнєцовськ), придбаний коштом державного бюджету в рамках загальноукраїнської програми з енергозбереження. Сельчани сприйняли дарунок з радістю: у них з’явилася можливість в опалюванні закладів соціальної сфери не залежати від імпортованого газу. Поки що він працює на половину своєї потужності, забезпечуючи теплом школу (раніше за рік на її опалення витрачалося майже 55 тис. м3 газу) і дитячий садок. Сільський голова Володимир Сличук запевнив, що це надійне та ощадливе джерело енергії. Порівняно з газом виробництво тепла з тюкованої соломи за місяць економить 40 тис. грн. Це неабиякі кошти для сільського бюджету. Красномовною є така динаміка цін. Коли 1 т соломи коштувала 150 грн, економія за рік становила 180 тис. грн. За минулий сезон відповідно — майже 400 грн і 235 тис. грн. Коли котел запрацює на повну потужність, а роботи з прокладення мережі до будинку культури та амбулаторії загальної практики сімейної медицини проводять, економія за рік становитиме 460 тис. грн. Приблизно стільки він і коштував. Володимир Сливчук знає ціну громадській копійці та навчився розбиратися в соломі як товарові. Він зауважив, що тюки мають бути щільно спресовані і вагою 300–350 кг — тоді тепловіддача максимальна. Нинішнього року, з його слів, є можливість придбати її трохи дешевше, ніж торік.
Партнером росошан та ще двох шкіл, які також опалюють соломою, є господарства свого Липовецького району. «Якби не було вигідно, ми цим не займалися б. Звісно, робота не проста, бо раптом пішов дощ — і це позначається на обсягах заготівлі. Та як-не-як, але минулого року з продажу соломи школам і населенню господарство отримало майже 300 тис. грн чистого прибутку», — сказав директор агрофірми «Нападівка» Сергій Петренко.
Район, образно кажучи, стає солом’яним центром області. Інвестиційним коштом у селищі Турбів завершується спорудження заводу, який за рік виготовлятиме 150 тис. т пелет зі стебел сільськогосподарських рослин. Ринок збуту — Німеччина. «Завод розміщено на нашій території, тому з користю для громади використаємо його потужності та нові технології, — зауважив голова Липовецької райдержадміністрації Анатолій Грищук. — Керівництво підприємства готове до співпраці, щоб перевести на опалення пелетами дві школи та два дитсадки в селищі. Я розмовляв з німцями, то вони запевнили, що в будь-якому разі опалювати пелетами вдвічі вигідніше, ніж газом».
Із бюджетних закладів заберуть блакитне паливо
Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації в регіоні протягом двох років усі котельні в бюджетних закладах, які працюють на газу, буде переведено на альтернативні види палива. Заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства енергетики та зв’язку облдержадміністрації Іван Вітюк упевнений, що завдання реально виконати. Для цього залучатимуть кошти сільських, селищних, районних, обласного бюджетів, а також із державного бюджету. Крім того, в країні є чимало структур, які готові вкладати інвестиції в переобладнання котелень і відповідно реалізовувати тепло бюджетним закладам. Власне, в області вже не один рік так робить комунальне спеціалізоване підприємство «Вінницяоблагроліс».
У ході змін збільшиться кількість котелень (це передбачено відповідною обласною програмою), які працюють на стеблах і бадиллі сільськогосподарських культур (тюки, пелети, брикети, гранули). Наразі в бюджетній сфері з цього обладнання є 8 потужних теплогенераторів (спалюють тюковану солому) та 14 установок Сухіна. Для порівняння в області — 27 районів. Себто те, що є і працює можна розглядати як встановлене задля експерименту. Мати під рукою наочні приклади теж важливо, зважаючи на наш менталітет. Разом з тим цей ринок може бути потужним як в окремому регіоні, так і загалом у країні. Біля соломи треба походити, щоб її заготовити, транспортувати, складувати та подати в котел. А це робочі місця. Вітчизняні підприємства налагодили виробництво сучасних теплогенераторів, а це, якщо зросте їх реалізація, теж нові робочі руки і відрахування до бюджетів. Зауважу, що майже 3 тонни соломи замінює 1 тис. м3 газу. Та скільки її можна використати на паливо в аграрній області з урахуванням того, що наука радить пожнивні рештки заробляти в грунт на органічні добрива?
У головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації зробили науково обгрунтовані підрахунки. Наприклад, з ранньої групи зернових і зернобобових торік в області було вироблено 414 тис. т соломи. З цієї кількості 206 тис. т треба заробити в грунт на органічні добрива, 27 тис. т іде на потреби тваринництва, а 198 тис. т можна використати на паливо. Аналогічно щодо озимих зернових. А ще ж поля дають сотні тисяч тонн бадилля кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Якщо відняти «на інші потреби», то з врожаю минулого року в області на паливо можна було реалізувати 1913 тис. т не зернової частини врожаю. Умовно це рівнозначно 640 млн. м куб. газу. Звісно, минулий рік був рекордний, проте щороку область може «збирати» зі своїх ланів не менш ніж 500 млн. м3 газу. Ці показники можуть збільшитися з розвитком тваринницької галузі, яка дає полям органічні добрива. «Умовно кажучи, з полів можемо отримувати майже третину газу, який споживають населення, бюджетна сфера та промисловість області», — зауважив І. Вітюк.
КОМЕНТАР
Український біогаз — на експорт у Європу
Ханс-Джозеф ФЕЛЛ,
німецький енергетичний експерт,
депутат Бундестага,
автор системи «зеленого тарифу»:
— Україна має високий сонячний і вітровий потенціал, може використовувати енергію морських потоків, геотермальну енергію...Але особливу увагу їй варто приділити біоенергетиці, зважаючи, що вона потужна сільськогосподарська країна. Як наслідок, Україна зможе не тільки покрити свої потреби, а й стати найбільшим експортером біогазу в Європу.
Нам часто кажуть, що розвиток відновлюваної енергетики — занадто велике навантаження для економіки. Це не так — вона, навпаки, стабілізує економіку. Завдяки її використанню створюються тисячі нових робочих місць, припиняється вимивання коштів на закупівлю викопних енергоносіїв за кордоном. Крім того, створюється низка переваг, про які рідко згадують: використання доступних місцевих джерел енергії, зниження витрат на утримання АЕС, переробку і захоронення радіоактивних відходів, рекультивацію земель, які постраждали від видобутку та спалювання вугілля тощо, впровадження нових інфрастуктурних проектів. А це в свою чергу надає потужного імпульсу для розвитку машинобудування, сільського господарства, забезпечення підприємств замовленнями, створення абсолютно нових виробництв. Так, у Німеччині за останні 10 років у сфері відновлюваної енергетики було створено понад 370 тис. нових робочих місць.
Тож, насправді держави витрачають набагато більше на субсидування традиційної енергетики, ніж на підтримку відновлюваної. Найбільші пільги у всьому світі припадають на викопні палива — уряди просто бояться збільшувати ціну на нафту, газ, вугілля до реального рівня. Адже це шлях у нікуди, бо ціни на них постійно зростають, і вони дедалі більше обтяжують економіку. Країни також зазнають збитків через глобальне потепління. Тому ми повинні зупинити всі шкідливі викиди в атмосферу, 80% яких — від видобутку й використання газу та вугілля.
Євросоюз кілька років тому поставив перед собою завдання збільшити частку відновлювальних джерел енергії у загальному енергобалансі до 20% до 2020 року, уряд Німеччини — 80% до 2030 року, тоді як частка альтернативної енергетики в енергобалансі України нині становить менш ніж 1%. І це коли нам треба збільшувати вісоток відмови від традиційних видів енергетики.
До речі, балансування енергосистеми при нарощуванні відсотка відновлювальних джерел енергії також цілком можливе. По-перше, потрібно поєднувати вітрову, сонячну енергетику з біоенергетикою. По-друге, досягати більшої гнучкості у споживанні. По-третє, слід нарощувати акумулюючі потужності — такі, як ГАЕС... Так, балансування енергосистеми — це завдання, але воно цілком вам до снаги. Якщо країна прагне підвищити економічні показники, вийти з енергозалежності і стати на рівень розвитку своїх європейських сусідів, то як показує практика, вона має інвестувати в стійку енергетику. Сьогодні це один із пріоритетних напрямків як на стабільних ринках, так і ринках, що інтенсивно розвиваються.
Олег ЧЕБАН
Урядовий кур'єр
Комплекси завдяки меморандуму
У Буковині активізували реалізацію інфраструктурних проектів на селі
Буковина визначилася із пріоритетами свого агропромислового сектору — це садівництво і птахівництво, що останніми роками демонструють на теренах краю високу рентабельність. Зрозуміло, велика увага й надалі приділятиметься рослинництву. Торік, приміром, області вперше за період незалежності вдалося досягнути рівня 1990 року з виробництва зерна при урожайності 44,5 ц/га. Ще кращими будуть цьогорічні показники. Закладена і міцна база для розвитку тваринництва: лише за минулий рік збудовано і реконструйовано 17 тваринницьких комплексів, у які інвестовано 70 млн грн.
Є 2—3 гектари землі — будуйся!
— Днями мали конструктивну розмову з керівниками всіх найпотужніших агрокорпорацій, що працюють в області, — зауважив голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв. — Підписавши меморандум намірів між владою і бізнесом, є домовленість про зведення агровиробниками до 2014 року тваринницьких комплексів у розрахунку — один на 3 тис. гектарів, що в обробітку. Після цього перейдемо до співвідношення у 2 тис. га, повідомив він, додавши, що окремі корпорації вже приступили до виконання меморандуму.
У садівництві ж завдяки вдалому поєднанню ідеальних агрокліматичних умов регіону із застосуванням новітніх світових технологій вирощування та захисту плодово-ягідних культур Чернівецька область, маючи 1,3% землеволодінь країни, може похвалитися 4% садів держави. Активно розвивається останнім часом інфраструктура зі зберігання і переробки вирощеного, що вже засвідчила свою конкурентоспроможність на європейських ринках. Зокрема, на базі товариства «Сварог Вест Груп» у селах Коболчин і Вашківці Сокирянського району введено в експлуатацію два сучасних потужних фруктосховища з регульованим газовим середовищем загальною ємністю 3,75 тис. тонн. Ця ж корпорація на території Романковецької сільської ради розпочала будівництво першої черги фруктосховища ємністю ще на 2,5 тисячі тонн з капітальними інвестиціями у 24 млн грн.

З таким товаром і на світовий ринок можна податися. Фото з сайту amandadavidsonphoto.wordpress.com
Заготівельно-збутова інфраструктура у пріоритетах
Стрімко розвивається у Чернівецькій області і птахівництво. До речі, Буковина — лідер в Україні за чисельністю і темпами приросту поголів’я індиків. За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, який нещодавно побував тут із робочим візитом, пропозиція області фінансово підтримати цю перспективну підгалузь схвалена аграрним відомством.
— У світі динамічно нарощують темпи виробництва індичатини. Тішить, що Україна також має тут хороші перспективи. Виплата дотацій за вирощену голову або кілограм живої ваги птиці, а відтак — нарощування виробничих обертів, дасть мультиекономічний ефект, — зробив висновок міністр, відвідавши профільне «УПГ інвест», що у селі Мамаївка Кіцманського району. — Адже йдеться про розвиток нового м’ясного сегмента — якісного, дієтичного, що високо цінується і користується попитом у світі. А головне — у цій сфері може працювати система кластера, коли довкола основного підприємства створюватимуть нові виробничі структури з новими робочими місцями, податковими відрахуваннями, і, врешті, вирішенням соціальних питань регіону. Словом, зможемо забезпечити якісною продукцією внутрішній споживчий ринок і вийти з нею на зовнішні.
Буковина бачить себе також пілотним регіоном із впровадження сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, додав Михайло Папієв. Адже край має традиції кооперації. В регіоні, який до всього має вигідне транскордонне розташування і є учасником багатьох міжнародних економічних програм, буде створена прозора заготівельно-збутова інфраструктура на засадах кооперації та її інтеграція з торгівлею, підприємствами харчової і переробної промисловості. Загалом серед стратегічних завдань області — і створення умов для залучення коштів у реальну економіку на селі через реалізацію виробничих та інфраструктурних проектів.
Світлана ІСАЧЕНКО
Урядовий кур'єр
На Кировоградщине правом на приватизацию земельных участков воспользовались 426,1 тыс. граждан
В Кировоградской области правом на приватизацию земельных наделов воспользовались 426,1 тыс. граждан. Всего приватизировано 533,4 тыс. земельных участков площадью 161,5 тыс. га. В частности, для жилищного строительства - 266,7 тыс. наделов площадью 43 тыс. га; ведение личного крестьянского хозяйства - 209,6 тыс. земельных участков площадью 114,4 тыс. га; садоводства - 48,4 тыс. участков площадью 4 тыс. га; дачного строительства - 0,5 тыс. земельных участков площадью 53 га; гаражного строительства - 8,1 тыс. земельных наделов площадью 67 га.
Кроме того, оформлено 138,9 тыс. государственных актов на право собственности на земельные участки.
Госземагентство
Госсельхозинспекция совместно с Центром «Облгосплодородие» разрабатывают меры, способствующие повышению плодородия почв
Меры по сохранению и повышению плодородия почв в Сумской области недавно обсуждались во время встречи руководства Государственной инспекции сельского хозяйства в Сумской области и Сумского областного государственного проектно-технологического центра охраны плодородия почв и качества продукции «Облгосплодородие».
В частности, благодаря совместным действиям двух организаций было тщательно проанализирована динамика основных показателей плодородия почв Сумщины и пути их улучшения. В частности, специалисты Госсельхозинспекции отметили, что особой проблемой по рациональному использованию почв в области является потеря черноземами органического вещества (гумуса), их интенсивное подкисление. Именно анализ и обобщение 40-летних материалов почвенно - агрохимического мониторинга земель Полесской, Переходной и лесостепной зоны Сумской области помогут комплексно оценить направления и ступени эволюции почвенного плодородия.
Во время встречи, стороны определились с основными мероприятиями, которые помогут достичь стабилизации плодородия и воспроизвести ее расширения благодаря увеличению посевов многолетних трав в севооборотах до 20 - 25%, широкому внедрению сидеральных культур и постоянном применении противоэрозионных мероприятий и т.п.. Кроме того, были обсуждены "Протокол о намерениях между Госсельхозинспекцией в Сумской области и Центром« Облгосплодородие", который был подписан между учреждениями раньше и одним из пунктов которого является отбор образцов и исследование изменения показателей качества состояния почвы, способны делать именно представители Центра, имеют необходимую инфраструктуру и профессиональные кадры.
В завершение представители обоих учреждений рассмотрели меры для продолжения сотрудничества по реализации мероприятий по повышению плодородия почв в области.
Госсельхозинспекция
За месяц в Киевской области продано более 1400 земельных участков
За период с 1 по 30 июля 2012 года, в 25 административных районах Киевской области было заключено 1420 сделок купли / продажи земельных участков.
Об этом сообщили в агентстве недвижимости SV Realty консалтинговой компании SV Development.
При этом, по данным экспертов, наибольшим спросом пользовались небольшие наделы площадью 6-20 соток (78% сделок), 15% приходится на участки от 20 до 50 соток и 7% на объекты от 50 соток до 1 гектара.
Как сообщается, средняя цена сделки за последний месяц несколько снизилась до $ 19 тыс. (В июне 2012 года, средняя цена сделки составила $ 19,1 тыс.).
Также специалисты отметили, что максимальное количество сделок (76%) приходится на участки до $ 18 тыс., 20% в ценовой категории от $ 18 до $ 30 тыс. и 4% - в категории свыше $ 30 тыс.
При этом самым дешевым из районов в 60 километровой зоне от Киева оставался Переяслав-Хмельницкий район, со средним показателем $ 1 015/сотка.
Самым дорогим - Киево-Святошинский и Обуховский районы, где средняя цена продажи (сделки) составила $ 4 561/сотка и $ 4 060/сотка соответственно.
Напомним, по итогам июня 2012 года на вторичном рынке земли Киевской области было продано 995 земельных участков, при этом средняя цена сделки не превышала 19,1 тыс.
Киевская ОГА
Буковина: землепользователи выплатили владельцам за аренду паев 243,4 тысячи гривен
С начала года на Буковине землепользователи выплатили владельцам за аренду паев 243,4 тысячи гривен. В свою очередь в области начислено арендной платы на сумму 62,2 млн гривен. В среднем ее размер составляет 517,3 гривен за гектар.
В целом, по состоянию на 01.07.2012, владельцы земельных наделов заключили 94,9 тысячи договоров аренды, из них: на 1-3 года - 10,9 тысячи, что составляет 11,5 процента от их общего количества, на 4-5 лет - 47,5 тысячи (50%), на 6-10 лет - 27,3 тысячи (28,8%), на 10 лет и более - 9,2 тысячи, или 9,7 процента.
Всего в Черновицкой области зарегистрировано 59,2 тысячи договоров аренды земельных участков и земельных долей (паев) общей площадью 120,2 тысячи гектаров.
Госземагентство
Страница 626 из 672
- В начало
- Назад
- 621
- 622
- 623
- 624
- 625
- 626
- 627
- 628
- 629
- 630
- Вперёд
- В конец
База участков
Поиск
Рассылка
Новости Zem.ua
-
Огляд новин законодавства за період 23.12. - 29.12.2013р
-
Суспільство
-
Презентація на тему "Державна реєстрація земельних ділянок та прав на них"
Реклама
