Запорізька правда

Тридцять років тому в Запоріжжі народився новий театр - про його перші кроки ми згадуємо з актрисою Валерією Лютинською - Створення ТЮГу стало відповіддю на потребу області, - переконана актриса Валерія Лютинська. - Його чекали. Наш театр завжди, попри всі труднощі, був оточений любов'ю глядачів.

Похмурим осіннім днем пригадувати літо приємно і… дивно. Так уже влаштована людина, що їй важко повірити в сонце, коли за вікном періщить холодний дощ. І все ж подумки я повертаюся до своєї літньої подорожі (чотири з половиною тисячі кілометрів по Росії) та до останнього міста, яке відвідала тоді. Крізь завісу дощу перед моїми очима немов би спливають Волга, залитий сонцем катер і контури Жигулівських гір.

Як мало ми знаємо свій край! Нескінченну кількість разів проїздили цією дорогою на Пологи і далі, а от невтямки, що поруч з Інженерним можна звернути на декілька кілометрів в глибину, і відкриється перед тобою село Івана Франка.

У синів вимушені канікули - карантин, тому на базар сімейство вирушило разом. Олександр, як завжди, за кермом, Люба поруч, хлопці на задньому сидінні. Любов Олексіївна потерпає, що сини пропускають навчання, адже усе прогаяне треба буде надолужувати. Але потай (тихенько призналась) радіє несподіваній підмозі вдома. Сини вже дорослі, і довели це батькам навіч: разом з Олександром за тиждень-другий "вигнали" сарай, який родина зводить уже восьмий рік. Легко так, ніби граючись.

Збираючи бувальщини по селах Запорізького краю, натрапив на дуже цікавого діда. На вигоні за селом паслося невеличке стадо кіз, наглядав за яким дід у солом'яному брилі, з саморобною шкіряною торбою через плече й величенькою ґирлиґою в руці. Пастух походжав уздовж дороги, час од часу озиваючись до своїх підопічних.

Завтрашнє свято працівників сільського господарства зустріне великий колектив ТОВ "Агропромислова компанія" на чолі з Валентиною Михайлівною Поповою. А наша сьогоднішня розповідь - про один із підрозділів цього підприємства, виробничу дільницю відділка птахівництва села Нестерянка, що в Оріхівському районі. Ще два роки тому тут була птахофабрика "Нестерянська", яка поволі помирала: руйнувалося виробництво, щомісяця зростав борг із заробітної плати.

Проблема ліквідації складів хімічних засобів захисту рослин, які не придатні до використання (ХЗЗР), постала в нашій області багато років тому. Її неодноразово порушувала й "Запорізька правда".