Є монгольська народна мудрість: немає нічого страшнішого за недобитого ворога.
Янукович успадкував не тільки ординські смаки, але й мудрість. На відміну від помаранчевих, які успадкували лише смаки.
Часом нам здається, що це ми самі обираємо для себе напрямок руху. Проте, рельєф нашого шляху – вже напевне сформувала сліпа доля. І влада йшла – йшла і дійшла до сходинок долу. І відтепер кожен її крок – це крок донизу. І чим рішучіший крок – тим нижче.
Звісно, можна змінити напрямок на протилежний, але це означатиме йти проти себе.
Тепер вони її побили. Цього не могло не статися за існуючої пенітенціарної системи і її твердого наміру не підкорятися.
Коли її судили, всі країни, яким є до нас справа, не схвалювали цього. Коли її ув'язнили, всі обурилися. Коли її засудили до семи років, всі вирішили не мати з нами справ.
Коли її не амністували і не випустили по апеляції, всі згодились з тим, що потроху треба запускати механізм тиску.
Її катують, і всі визначили Януковича, як брата Хусейна чи Каддафі. Йому вже не відмитися. Жорна Господні мелють повільно, але вірно.
Міжнародні стосунки часом нагадують між-людські. Я можу обурюватися, але не реагувати на те, що якась незнайома мені людина з іншого під'їзду знущається над своєю кішкою.
Саме тому французький іноземний легіон ще не переодягнений у традиційні вишиті сорочки білоруських колгоспників, і не штурмує урядові будівлі Мінську.
Проте, якщо кота мучить мій колега по членству у товаристві захисту тварин, якщо картоплю у моїх сусідів краде мій бізнес-партнер – я не можу не написати заяву дільничному інспектору.
Янукович добивається асоційованого членства в ЄС і приймає в себе Євро-2012, з ним розмовляла сама Ангела Меркель, з ним вітався за руку Обама і в нього нема достатніх об'ємів газу на експорт. В його ситуації було нерозумно бити Юлю в живіт.
Можливо, він зрозумів це, і зробив наступний рішучий крок вперед по сходах, що ведуть донизу: він санкціонував розпоширення відео Юлі з Власенком. Мабуть, хтось сказав йому, що краще хай обговорюють, як її цілують, ніж як її лупцюють.
Мій знайомий експерт з експорту енергоносіїв, до якого я прислухаюся з питань буддизму, який не любить Юлю, сказав, що нині йому її шкода, що він став їй співчувати.
Нещасна жінка в тюремній камері, несправедливо засуджена людожерами, яку катують, і яка теж, попри все прагне кохання – це вже мелодрама. Тюремний роман. Неможливо стримати сліз. Ми вже не тільки обурені, ми розчулені. Європейці плачуть. Ми всі стільки разів за подібне читали в дитинстві.
Вони гадали її скомпрометувати? Вони зробили її всім нам рідною, вдихнули нове життя в телесеріал, надали нової об'ємності її образу.
Власенку після цього варто балотуватися в мери Києва – сказав мій експерт – жінки проголосують.
Це ж, мабуть, вони там, в адміністрації, полюбляють переглядати відео з її камери, насолоджуються. Може, в них є спеціальний телеканал, підглядають у прямому ефірі. Вечір у Межигір'ї. Світиться великий телевізійний екран.
Відклавши всі державні справи і ключку для гольфу, власник маєтку уважно спостерігає за жінкою в камері. Поряд стос дискет із улюбленими епізодами. За кадром коментує голос міністра внутрішніх справ. Теплий весінній вечір. Життя вдалося.
Якщо відверто (поки нас не чує Янукович, я сподіваюся він не читає таких довгих текстів, як ця стаття) Юля значно корисніша нації нині, коли вона зберігає мужність у тюрмі, аніж раніше, коли вона забезпечувала свій інтерес у Кабінеті Міністрів.
Христос казав за камінь, відкинутий будівничими, який став наріжним. Вона є наріжним каменем, об який обламає зуби режим, і який потім, зі слідами цих зубів буде відкинутий будь-якими будівничими за непотрібністю.
Вона мала величезні можливості, і як вона скористалася ними? Чи питає вона себе: навіщо я сиджу? В ім'я своєї впертості? За яку ідею?
Жодної ідеї. Янукович сяде, вона його зусиллями стане президентом, і що? Нас перестануть бити під час протестних акцій? Покращаться умови утримання ув'язнених? Стане більш ефективною економіка? Навряд чи!
З нар позитивно впливати на суспільство вдається краще, ніж із високого крісла.
Мої політизовані брати й сестри! Якщо абстрагуватися від цілком природного бажання наживи, ми з вами прагнемо влади, аби використати її як інструмент для розбудови нації, вирішення соціальних проблем, сприяння культурі тощо.
Відкрию вам секрет: нині владні посади – це вже поганий інструмент. Розбудовувати націю, допомагати нужденним, творити культуру краще вдається підпільникам і неформалам, аніж чиновникам. Робіть це прямо зараз, не витрачайте часу на політику. Хіба лише на протидію політикам.
Політика – це бізнес. Коли вам захочеться проголосувати за якогось політика, чи безкоштовно його підтримати, підіть спочатку подаруйте сто доларів банкіру чи безкоштовно помийте підлогу в бутіку, який він подарував своїй коханці.
Банкір і власниця бутіка відрізняються від депутата та очільника партії хіба що меншим лицемірством.
Треба безкоштовно захищати Юлю, як в'язня. Підтримувати її, як політика – тільки за гроші!