Ганна Розмариця ніколи не хвилювалася, коли проводжала чоловіка на чергування. Ризиків у професії інспектора ДАІ не бачила. Так було і тієї ночі, аж доки не подзвонили і не повідомили, що Олександр загинув. Про те, що ловили так звану банду Дикаєва, дізнавалася вже з телевізора. Потім були обіцянки від міліційного керівництва і мерії допомогти. Влада Одеси навіть дала документ на нову квартиру. Відтоді минуло п'ять місяців. Ганна із двома дітьми так і поневіряється найманими квартирами, грошима допомогли лише колишні колеги чоловіка.
"Нас запросили, нам дали, мер мені вручив довідку або як це називається, потім по цій довідці мені вручили у Київській райадмінсітраціі ордер на квартиру, але там адреси немає, там тільки будівельна адреса, і я підписала документ, що чоловік у мене знімається з квартирного обліку", - каже вдова загиблого правоохоронця Ганна Розмариця.
Від тієї трагічної ночі минуло вже п'ять місяців. Про бойові дії в середмісті мирної Одеси почали забувати навіть свідки. Так само забудуть і відповідальні органи покарати за безглузді дві смерті на автотрасі, припускали містяни. Прокуратура спершу зініціювала звільнення трьох міліційних високопосадовців, що віддали наказ автоінспекторам і бійцям "беркуту" зупинити бандитів будь-що. А зараз порушила проти них кримінальну справу.
"У той період багато хто вважав, що ми забули про них, особливо керівники думали, що все закінчиться дисциплінарними покараннями, і громадськість, і прокуратура на цьому питання закриє, але це не так. Я думаю, кожен повинен заслужити і отримати те, що вони зробили", - каже начальник слідчого управління прокуратури Одеської області Олександр Кравцов.
Невдалою операцію назвали і самі її учасники, і навіть міністр. Засоби свідчили самі за себе - за три дні по трагедії на трасі командир взводу спецпідрозділу "Беркут" розповідав "ТСН", що на озброєних до зубів бандитів ішли, фактично, з голими руками. "Потрібно було взяти автоматичну зброю, але сказав цей керівник з апарату, ініціатор цієї операції сказав, що за інформацією від тих людей, які ведуть, нібито, зовнішнє спостереження, їх із сусідньої області з Миколаївською, що їх, нібито, там тільки дві людини, і вони повинні бути без зброї", - пригадує командир взводу батальйону міліції особливого призначення "Беркут" Євген Сідловський.
Чотирирічна та семирічна доньки Олександра Розмариці досі не знають, що тато загинув, мама ніяк не наважиться сказати про це дітям. Ганні Розмариці про звитягу чоловіка ще й донині нагадує лише посмертна нагорода "Закон і порядок". У міліційній класифікації її вважають заохочувальною.