Учні старших класів шкіл з українською мовою навчання повинні усвідомити вражаючий факт: саме в останнє десятиліття таке прикре явище, як тероризм стало чи не найбільш ефективною методою вирішення локальних і глобальних політичних завдань.
До того тероризм подражнював нас як спеції в борщі, де основними інгредієнтами були вибори, армії, уряди, міжнародні угоди, "повстання мас", тощо. Нині для того, щоб приготувати борщ достатньо лише терору і цукрового буряку. Інші компоненти можна з легкістю симулювати смаковими добавками.
Табачник цілком має рацію, коли прагне перетрусити підручники з метою навчити наших дітей любити Москву сильніше за Львів. Проте, навіть його міністерство вперто не помічає провокаційного характеру навчального розкладу. Той учень, який хоча б одне півріччя не поспить на уроках хімії і "художнього виховання", напевно виросте латентним терористом. Бо для початкового тероризму, власне, більше нічого й не треба, окрім хисту до хімії, естетичної жилки й ненависті до міністра освіти.
Українські трудящі, поза сумнівом, щиро обурені вандалізмом тих, хто влаштував вибухи у Запоріжжі та Макіївці і підпалив офіси Партії Регіонів. Проте, з чисто мистецької точки зору оці нічні тривожні заграви... та й ідол Сталіна не втратив на художній вартості від того, що його рознесло на шматки. Отже кілька слів за мистецтво.
Як відомо, Янукович, Азаров і особливо Могильов ведуть нас прямо до Європи. Але що на нас там очікує? Перевага естетичного над етичним. Це специфічно європейська риса. Взагалі зосередженість на прекрасному, пластична здатність не притаманна неєвропейцям.
Щоправда, ми можемо іноді милуватися японською графікою, ісламська архітектура являє нам два-три цікаві зразки, буває дотепним корейський синематограф (коли послуговується європейськими правилами монтажу). Проте, самі азіати неправильно насолоджуються власними досягненнями і вважають успіхами зовсім не те.
Іще кіренаїки визначили, що насолоди немає у спокої, тільки в русі. Краса розкривається у зміні. Найкраща естетична форма на завтра набридає, а за тиждень вона вже потворна. Вона знову вражає хіба ще по двох тактах заперечення. Азіати живуть серед потворного, позаяк, їхнє прекрасне одноманітне.
Існують антипластичні народи – творці потворного. Скажімо, семіти. Ні фінікійці, ні давні євреї, ані араби не намалювали, не вирізьбили, не зліпили буквально нічого красивого за тисячі років спроб. Добре відомі нам за Біблією євреї наважилися включити до збірки священних текстів таку контраверсійну і вишукану річ, як Екклезіаст, але були безсилі це проілюструвати. Саме тому Гдь вимушений був дати їм заповідь не зображувати "ані того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах".
Або Єгипетська цивілізація спромоглася на створення примхливих і витончених образів. І неможливо не замилуватися статуеткою Анубіса. Але в кожному, навіть провінційному, музеї світу є єгипетська колекція, і коли ти споглядаєш вже стотисячну статуетку Анубіса, яка виконана за тими самими лекалами на тому самому поганському конвеєрі, тоді здається, що над тобою знущаються.
Найсильніші естетичні переживання ми одержуємо в тих залах Каїрського музею, які зберігають викопане в Тель-ель-Амарні. Ехнатон, ще до народження європейців, був Європейцем на єгипетському троні – він впровадив монотеїзм, імпресіонізм і здійснив антиконституційний переворот.
І що вчинили невдячні єгиптяни одразу по його смерті? Все зламали і все забули.
Завданням мистецтва є не тільки нас розважати, але й змінювати. Вважають, що однією з причин протестантизму було надмірне стягнення коштів з пастви на побудову собору св. Петра – найбільшої споруди ренесансу.
І тоді Рим став вгамовувати протестантів за допомогою бароко. Можливо, то була помилка – проти готики німці не наважилися б повстати. Колись люди сприймали мистецтво всерйоз. Вистачало проповіді, щоб полишити світ, поеми, щоб повстати, триптиха, щоб наважитися його вкрасти...
І деінде ще залишилися ті наївні, що, як древлє, розкривають свої душі прекрасному прямо в Макіївці.
Те, що там сталося, ми безліч разів бачили в американському кіно. І їли поп-корн. А вони повірили. Вони не знали, що начальство не дивиться мелодрами і скоріше допустить, щоб висадилася у повітря вся Макіївка, аніж дасть їм ті жалюгідні копійки, що вони просять.
Аби впливати на світ, вражати, мистецтво змушене вдаватися до сильних засобів. Руйнувати форму, як в модернізмі, руйнувати зміст, як в постмодернізмі, визискувати порнографію, насильство, естетизувати потворне, фізіологічне, психіатричне. Проте суть європейської душі в тому, що все приїдається і все приїдається швидко.
Нас ще здатна вразити хіба що ціна художнього твору. Коли ми бачимо нашвидкуруч заляпаний фарбою картон Пікасо, який коштував на останньому аукціоні 30 млн. доларів, ми сприймаємо його серйозно і довго вдивляємося в надії зрозуміти чого ми там не бачимо. Але й долар піддається інфляції. Фішкою найближчого часу буде "неполіткоректність", лише вона здатна збурити, образити, зупинити нас.
Прославитися можна буде тільки расистським пано, романом, який брутально заперечує гендерну рівність, карикатурою на пророка Мухаммада, нахабною гетеросексуальністю балету.
Карикатурою на Христа не прославишся – всім до дупи. Запереченням України багато не заробиш – Колєсніченко їздить зовсім не на мерседесі. Хоча, можливо, наші маленькі терористи таки зроблять хулу на Духа Святого і обмазування лайном України настільки небезпечним, що на цьому зможуть збивати копійку і вдови тих, хто хулу і лайно практикує?
_________________________________________________________________________________
Хто вони, звідки, куди ідуть
Радянська людина простіша, тому краще виживає, ніж українська. Щоб бути радянською людиною потрібно не опиратися. Щоб бути собою, Русі необхідно було робити надзусилля.