Історія свідчить
Українською [] | Російською ІСТОРИЧНА, КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ГАЗЕТА “ЕКСПЕДИЦІЯ ХХІ” — проект Інституту суспільних досліджень / електронна версія / 5 (131) 2013 р. про нас | RSS Увійти ОСОБИСТІСТЬ ТОЧКА ЗОРУ ДНІПРОЦЕНТРИЗМ ОСОБИСТА ДУМКА ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ TERRA СOSSAСORUM SAMARICA КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ ГЕНЕАЛОГІЯ ЗНАЙ НАШИХ НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ ЕТНОТУРИЗМ ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДІЯ АРТ-ПОШУК ОПОВІДАННЯ ДРУГ ЧИТАЧА КОЛЕКЦІЯ ВІТАЛЬНЯ ТЕАТР КІНО ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ АРХІВ НОМЕРІВ «The Best City UA-2013» КультОгляд Визначені імена фіналістів Всеукраїнської літературної премії імені Олександри Кравченко (Девіль) За підсумками другого туру конкурсного відбору Всеукраїнської літературної премії імені Олександри Кравченко (Девіль) фіналістами стали 12 авторів. Сяйво в июне 14-16 июня в Днепропетровской области пройдет фестиваль «Сяйво. Целительство и ремесла» Колектив Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей презентує третю серію мультфільму «Як черепаха Наталка до школи збиралася» «Бажаєте зробити дитині сюрприз напередодні Дня захисту дітей? Подивіться разом третю серію мультфільму «Як черепаха Наталка до школи збиралася», — пропонує директор бібліотеки Ольга Шарабура. Перегляд фільму «Санітарна зона» 22 травня 2013 у 16.00 кіноклуб імені Данила Сахненка запрошує на перегляд художнього фільму «Санітарна зона» та зустріч з його автором, режисером і продюсером Юхимом Гальперіним. Вхід вільний. Архів газети виберіть номер 9 (99) 2010 р. 8 (98) 2010 р. 7 (97) 2010 р. 6 (96) 2010 р. 5 (95) 2010 р. 4 (94) 2010 р. 3 (93) 2010 р. 2 (92) 2010 р. 1 (91) 2010 р. 12 (90) 2009 р. 11 (89) 2009 р. 10 (88) 2009 р. 9 (87) 2009 р. 8 (86) 2009 р. 7 (85) 2009 р. 6 (84) 2009 р. 5 (83) 2009 р. 4 (82) 2009 р. 3 (81) 2009 р. 1 (79-80) 2009 р. 11 (78) 2008 р. 10 (77) 2008 р. 9 (76) 2008 р. 8 (75) 2008 р. 7 (74) 2008 р. 6 (73) 2008 р. 5 (72) 2008 р. 4 (71) 2008 р. 3 (70) 2008 р. № 6 (120) 2012 р. 5 (119) 2012 р. 4 (118) 2012 р. 3 (117) 2012 р. 2 (116) 2012 р. 1 (115) 2012 р. 5 (131) 2013 р. 4 (130) 2013 р. 10 (112) 2011 р. 3 (129) 2013 р. 9 (111) 2011 р. 2 (128) 2013 р. 8 (110) 2011 р. 7 (109) 2011 р. 1 (127) 2013 р. 6 (108) 2011 р. 12 (126) 2012 р. 5 (107) 2011 р. 4 (106) 2011 р. 11 (125) 2012 р. 3 (105) 2011 р. 10 (124) 2012 р. 2 (104) 2011 р. 9 (123) 2012 р. 1 (103) 2011 р. 8 (122) 2012 р. 12 (102) 2010 р. 11 (101) 2010 р. 7 (121) 2012 р. 10 (100) 2010 р. 12 (114) 2011 р. 11 (113) 2010 р. АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДРУГ ЧИТАЧА Олександр Мухарев: Таємничий замок Катерини Севрюкової читати» ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ Володимир Думанський: Гетьманова наука читати» ВІТАЛЬНЯ Олеся Гудима: «Натхнення вивітрюється з людини, яка лицемірить у мистецтві» читати» Головна ⁄ Історія свідчить ↓ ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Як скорочували стенографа, або Стенографія — дзеркало демократії? Автор: Микола Чабан 6 грудня 1882 року Катеринославське губернське земське зібрання на черговій сесії ухвалило: незначною більшістю 14 проти 13 голосів стенографічних звітів не друкувати і суму на це з цього § виключити. Так закінчилася семирічна робота спеціально запрошеного стенографа щодо складання найдокладніших стенографічних звітів у губернському і повітовому земствах. Рішення не друкувати стенографічних звітів можна розглядати як наслідок наступу реакції 1880-х років. Крихка гласність згорталася… Але привід, як водиться, був цілком слушний: треба в бюджеті скорочувати зайве. Тому й видання місцевої земської газети було визнано невчасним. (Вона почне виходити лише в 1915 році, напередодні п’ятдесятиріччя земства, під час Першої світової війни. А тоді це було своєчасно?) Гласність виявилася занадто витратною. І все ж були боязкі спроби відгукнутися на це під час тієї ж сесії. «Експедиція XXI» № 5 (131) 2013 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Якуб-ага, або Важко бути росіянином Автор: Владислав Грибовський У будинку німецького вченого Петера Симона Палласа, що відзначився на російській службі й після 1783 року оселився у Сімферополі, стався неабиякий переполох. Син колезького радника Якова Рудзевича, Костянтин, наречений доньки Палласа, на щось образився під час гри в карти. На лихо, тієї ж миті до кімнати ввійшов молодий кримськотатарський мурза, який вже мав чин російського офіцера; він по-дружньому тицьнув Костянтина в плече і мовив: «Здоров був, брате!» І це ще більше обурило роздратованого молодика, котрий слово «брат» сприйняв як принизливий натяк на своє татарське походження, старанно приховуване за щойно набутим лиском росіянина-дворянина. Шаленіючи, він налетів на свого кривдника, зніяковілого від несподіваного нападу його люті; втім наречена утримала майбутнього чоловіка від бійки. Не наважуючись вихлюпнути і на неї своє оскаженіння, Костянтин узяв її хустку і вийшов з кімнати, щоби, мовляв, витерти своєї зопріле чоло. Та більше не повернувся: приїхавши додому, він кілька разів увігнав кинджал собі в груди, кров витер тією ж хусткою, котру запечатав у пакунок, і відрядив з ним свого служника, щоби повернути нареченій те, що їй належить, і, в такий спосіб, виказати всю глибину її неправоти. Незабаром він помер, скривджений і незрозумілий… «Експедиція XXI» № 5 (131) 2013 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Кримські дороги Шарля-Клода де Пейссонеля Автор: Владислав Грибовський Шарль-Клод де Пейссонель (1727–1790) був помітною людиною свого часу. Французький дипломат з багаторічним досвідом роботи в Османській імперії, вчений-ерудит — у тому сенсі, в якому взагалі можна говорити про інтелектуалів-просвітителів, не обтяжених науковою спеціалізацією, — він належав до числа тих, хто впливав на формування стійких уявлень західних європейців про країни ближнього для них Сходу і не зовсім близької Східної Європи. У Російській імперії він здобув популярність як автор об’ємного трактату про торгівлю на Чорному морі, який і до цього часу залишається першокласним джерелом з історії Кримського ханства. «Експедиція XXI» № 4 (130) 2013 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Обійдемося без Столипіна — вирішили катеринославські гласні Автор: Микола Чабан І все ж, чому в Катеринославі сто років тому так і не відкрили пам’ятник жертві терориста Петру Столипіну? Справа в тому, що серед противників цієї ідеї несподівано опинився впливовий Михайло Родзянко. «Експедиція XXI» № 11 (125) 2012 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Сині Води: відома битва у невідомому місці Автор: Юрій Вілінов,Вадим Ільїнський Восени 2012 року відзначатиметься 650-річчя битви на Синіх Водах. Тоді, у 1362 році великий князь литовський Ольгерд, маючи шість гуфів (військових загонів, вірогідно, трохи менших за полк), розгромив три тумени (кожен — десяток тисяч вершників) Золотої Орди. Загинули всі три ординські еміри. За підсумками битви при Синіх Водах Велике князівство Литовське приєднало більшу частину тодішньої України. Ці землі відносно добре існували «під Литвою» більш двох століть — аж до Люблінської унії 1569 року, коли Литва була вимушена передати українські землі Польщі. Король Сигізмунд ІІІ «Шалений» почав утискувати православну віру. Відповіддю була низка козацьких повстань: від Криштофа Косинського і Северина Наливайка аж до війни Богдана Хмельницького. Ось, виявляється, які зв’язки існують в українській історії! «Експедиція XXI» № 9 (123) 2012 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Неймовірні подорожі святого отця Автор: Владислав Грибовський В українській історичній літературі, присвяченій Запорозькій Січі, мабуть, жоден з представників православного духовенства не зажив такої знанності свого мирського імені, як архімандрит Леонтій, в миру — Лука Яценко-Зеленський (1729?–1807). З часу публікації його “Двох подорожей на Запорозьку Січ” Д. І. Яворницьким за ним закріпилося амплуа автора детальних “замальовок з натури” життя та побуту запорозького козацтва. “В этой книге представлены такие картины из жизни запорожцев, какие Вы не найдете нигде — ни у Мышецкого, ни у Лассоты, ни у Никиты Коржа, ни у кого из тех, кто видел запорожцев и писал об них”, — писав Дмитро Яворницький до Іллі Рєпіна 10 грудня 1926 р. «Експедиція XXI» № 8 (122) 2012 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Ідеологія з наганом Автор: Микола Чабан …Це сталося в травні 1910 року. Процвітаюча економія Телесницьких в селі Воскресенівка Павлоградського повіту (нині Васильківський район) готувалася бути якнайуспішніше представленою на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці в Катеринославі. Виставка повинна була відкритися менш ніж через два місяці — 1 липня. І ось напередодні цього свята сталося щось неймовірне — зухвалий наліт на економію. «Експедиція XXI» № 7 (121) 2012 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Російські нагороди Петра Калнишевського Автор: Владислав Грибовський В сучасних масових історичних уявленнях поширені різні погляди щодо нагород та пов’язаних з ними владних рангів і військових чинів останнього кошового отамана Запорозької Січі — Петра Івановича Калнишевського (поч. ХVIII ст. — 1803 р.). Протягом останнього двадцятиріччя усталилася думка, що він мав чин генерал-лейтенанта Російської імперії та був нагороджений орденом Андрія Первозванного. Після канонізації П. Калнишевського Помісним собором УПЦ КП у 2008 р. цей орден став постійним елементом його агіографічних зображень (як, зокрема, в іконі “Святий праведний Петро Калнишевський” художника Є. Григорова, 2008 р.). Проте існує й інша традиція передачі образу останнього кошового, пов’язана з його прижиттєвими зображеннями на іконі Покрова Богородиці з січової церкви, копії якої зберігаються в музеях Одеси, Дніпропетровська та інших українських міст; вона вказує на інший фалеристичний знак — золоту медаль на синій стрічці. Саме цю нагороду відтворив запорізький скульптор Микола Соболь у пам’ятнику Калнишевському, встановленому на Соловках у 2004 р. Тож за умов, коли масштаб суспільного інтересу до постаті Петра Калнишевського перевищує спроможність науковців здійснити кваліфіковане дослідження його біографії, лишається значний простір для довільних суджень, більше того — їх “догматизації”. Ця стаття має за мету з’ясувати питання про те, які саме нагороди і пов’язані з ними військові чини мав насправді останній кошовий отаман, відстежити походження історіографічних міфів щодо цього, а також з’ясувати час виникнення практики надання представникам запорозького козацтва російських нагородних знаків та висвітлити їх типологічну специфіку. «Експедиція XXI» № 6 (120) 2012 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Губернатор-Дон Жуан Автор: Микола Чабан Ця історія комусь може нагадати жіночий фільм. Це коли дружина протягом усього сеансу зраджує чоловікові, а наприкінці він благає її про прощення… А хтось скаже: та ні, це історія про начальника. Про людину, яка приходить вчасно в той день, коли ви спізнюєтеся, і запізнюється в ті дні, коли ви приходите вчасно. «Експедиція XXI» № 5 (119) 2012 ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Родоначальник української гвардії Автор: Олександр Слоневський Доля Івана Михайловича Шепетова, українця родом з Кам’янського, прекрасна і трагічна водночас. Його батько, Михайло Йосипович Шепетов, кочегар центрального котельного відділення Дніпровського заводу, 26 квітня 1916 року загинув на заводі в результаті нещасного випадку у віці 57 років. Іван Шепетов також почав свою трудову діяльність на Дніпровському заводі, де працював токарем. З 1918 року брав участь у громадянській війні, потім закінчив піхотні курси, кавалерійську школу, військово-політичні курси. «Експедиція XXI» № 4 (118) 2012 Сторінки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ››› пошук по сайту № 5 (131) 2013 У цьому номері: Наїна Леводворська. Надзвичайна зірка Слава Фролова Олексій Овчаренко. Чи є майбутнє в української науки? Володимир Думанський. Гетьманова наука Владислав Грибовський. Якуб-ага, або важко бути росіянином Микола Чабан. Як скорочували стенографа, або Стенографія — дзеркало демократії? Віоліна Ситнік. Покликання, або Один день з життя мольфари Олександр Мухарев. Таємничий замок Катерини Севрюкової Сеген Наталія. Українська кардіохірургія — від сучасних труднощів до інноваційного майбутнього Андрій Бондаренко. Український театр: чи є майбутнє після славного минулого? Наталія Пасічник. Олеся Гудима: «Натхнення вивітрюється з людини, яка лицемірить у мистецтві» UKR.NET Погода Погода у Дніпропетровську вологість: тиск: вітер: Погода у Києві Погода в Івано-Франківську Вакансії в Дніпропетровську Менеджер з продажу сантехніки Няня гувернантка Експерт з нерухомості Бухгалтер-касир Адміністратор сайту работа диктора в Одессе Дружні сайти Реклама © 2009 Історична, культурологічна газета «Експедиція XXI» Шановні читачі! Свої відгуки та пропозиції надсилайте за адресою: е-mail: Головний редактор : Володимир Панченко Редактор : Вадим Бедринець Випусковий редактор : Наталія Сеген Коректор : Анастасія Буяльська Верстка : Євген Нікода Історична, культурологічна газета «Експедиція XXI» реєстраційне свідоцтво КВ № 15652-4124ПР від 28.09.09 р. Засновник: ТОВ «Ферміна» Проект Інституту суспільних досліджень Адреса редакції : 49034, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 159, кімн. 9 тел. (056) 790-12-62 Редакція може не поділяти погляд авторів опублікованих матеріалів Наклад: 10 000 екз.