На це питання є роз'яснення Уповноваженого органу:

Лист-роз'яснення щодо змін внесених до Закону України "Про здійснення державних закупівель" №3302-04/32330-12 від 27.08.2012

Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг підприємствами

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” від 08.07.2011 № 3681-VI, який набрав чинності 03.10.2011, внесені зміни до Закону та виключені “кошти підприємств та їх об’єднань” із поняття “державні кошти”.

Так, згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону.

Визначення понять “державні кошти”, “замовники”, “підприємства” та “розпорядник державних коштів” наведені у пунктах 4, 10, 21 та 27 частини першої статті 1 Закону відповідно.

У свою чергу, з 05.08.2012 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” від 04.07.2012 № 5044-VI, яким внесено зміни до Закону, зокрема абзаци другий – п’ятий частини першої статті 2 Закону замінено двома абзацами такого змісту:“Дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону. Дія цього Закону не поширюється на випадки укладення трудових договорів”.

З огляду на викладене, у разі якщо замовник є підприємством у розумінні Закону, та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг не за рахунок державних коштів, визначених в пункті 4 частини першої статті 1 Закону, то на такі закупівлі дія Закону не поширюється.

Якщо загальна річна сума на теплопостачання в кошторисі установи більше 100 тис. грн.. необхідно проводити закупівлю за двома лотами.

Після опублікування у ВДЗ не пізніше як за 15 днів до дня розкриття пропозицій.

Так, треба було віднімати суму додаткової угоди. Але якщо Ви цього не зробили, то укладайте договір на суму пропозиції, і зразу робіть додаткову угоду на зменшення суми договору.

Продовжується дія договору, а отже, і сторони договору залишаються тими, що його уклали.

Укладайте пряму угоду до 100 тис. грн. Суму в кошторисі також необхідно відкоригувати.

Назва премету закупівлі не повинна змінюватись при подовженні дії договору.

Якщо будуть отримані додаткові кошти, тоді потрібно укласти окремий договір на цю суму (до 100 тис.грн.), тільки після отримання коштів коли закінчився попередній договір (вичерпали всі кошти). При цьому в договорі передбачити як будуть здійснені розрахунки (тобто після надходження бюджетних коштів). Зіслатися можна на те, що ці кошти не були передбачені в кошторисі і в плані закупівель. Обовязково описати це все в протоколі засідання комітету конкурсних торгів. 2. Розпочинати нову процедуру закупівлі на 2013 рік необхідно у грудні 2012 року по очікуваній вартості, але в договорі передбачити коригування очікуваної вартості, об’ємів споживання, розрахунки. Договір про закупівлю на 2 місяці укладається незалежно від проведення нової процедури закупівлі на 2013 рік. 3. Дод. угода на 20 % від суми договору 2012 року укладається на час проведення основної процедури закупівлі на початку року (2013 року).

На це питання є роз'яснення Уповноваженого органу:

Лист-роз'яснення щодо змін внесених до Закону України "Про здійснення державних закупівель" №3302-04/32330-12 від 27.08.2012

Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг підприємствами Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” від 08.07.2011 № 3681-VI, який набрав чинності 03.10.2011, внесені зміни до Закону та виключені “кошти підприємств та їх об’єднань” із поняття “державні кошти”.

Так, згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону.

Визначення понять “державні кошти”, “замовники”, “підприємства” та “розпорядник державних коштів” наведені у пунктах 4, 10, 21 та 27 частини першої статті 1 Закону відповідно.

У свою чергу, з 05.08.2012 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” від 04.07.2012 № 5044-VI, яким внесено зміни до Закону, зокрема абзаци другий – п’ятий частини першої статті 2 Закону замінено двома абзацами такого змісту:“Дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону. Дія цього Закону не поширюється на випадки укладення трудових договорів”.

З огляду на викладене, у разі якщо замовник є підприємством у розумінні Закону, та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг не за рахунок державних коштів, визначених в пункті 4 частини першої статті 1 Закону, то на такі закупівлі дія Закону не поширюється.

Не зовсім зрозуміле питання. Якщо мова йде про укладення договорів на період відсутності доведених кошторисів, є розяснення Мінекономіки від 22.02.12 №3302-04/6576-12, а саме:
«Слід зазначити, оскільки законодавством не встановлені прямі обмеження щодо визначення суми договору відповідно до розміру бюджетного призначення (бюджетного асигнування), замовник-розпорядник (або одержувач) бюджетних коштів у договорах про закупівлю може визначати суму договору відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника). При цьому при укладанні договору про закупівлю розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов'язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов'язань виключно при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).

Таким чином, за наявності тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів) при укладанні договору про закупівлю замовником беруться зобов'язання щодо оплати частини товарів (обсягу робіт, послуг) в межах доведеної суми та передбачається умова щодо оплати залишкової кількості товарів (залишкового обсягу робіт, послуг) виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Після доведення постійних кошторисів (планів використання бюджетних коштів) розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів реєструють бюджетні зобов'язання відповідно до вимог нормативно-правових актів Державної казначейської служби України.

Варто при цьому зазначити, що при визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники-розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів можуть виходити саме з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись виходячи, зокрема, із потреби у відповідних товарах (роботах, послугах) у минулих роках та аналізуючи економічні фактори, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів (робіт, послуг».

Роз’яснення Мінекономіки № 3302-25/14839-08 від 09.12.2011 стосуються іншої ситуації, коли замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі очікуваного обсягу та вартості такої закупівлі. У Вашому випадку в первинний договір (на 560 тис. грн) не вносились зміни, та сума його не змінювалась (не зменшувалась), а тільки бюджетні зобов’язання брались на частину суми договору згідно з затвердженим кошторисом.

На нашу думку, по цьому договору можливо зареєструвати в Держказначействі зобов’язання на додатково виділені кошти в сумі 50 тис. грн. Можливо, Вам у нагоді також стане роз’яснення Мінекономіки від 22.02.12 №3302-04/6576-12, де не виключається можливість укладення договору на очікувану вартість закупівлі та взяття зобов’язань за укладеним договором на частину суми в залежності від виділених коштів згідно з кошторисом.

Да, обязательно надо ссылаться на п.5 ст 40 ЗУ о госзакупках.

Якщо головний розпорядник коштів (райвідділ освіти) прийняв рішення здійснювати закупівлю послуг харчування та послуг теплопостачання для підпорядкованих структур за рамковими угодами. В іншому разі закупівлю зазначених послуг для власних потреб самостійно здійснюють всі інші розпорядники коштів нижчого рівня.

Не зрозуміло, чому потрібно укладати в даному випадку дод. угоду на зм. ціни ? А взагалі зменшення ціни можна здійснити відповідно до п.5 ст.40 ЗУ про держ.закупівлі.

Не зрозуміло на які цілі буде закупатись ПММ у сумі 95 тис. грн. Головне, правильно визначити предмет закупівлі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 10 Закону процедура закупівлі, попередня кваліфікація учасників не можуть проводитися до/без публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель згідно з абзацом першим частини другої цієї статті.

Отже, початком процедури закупівлі є публікація оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

На виконання вимог статті 19 Закону при заповненні звіту про результат проведення процедури закупівлі, форма якого затверджена Наказом, зазначається інформація про закупівлю, зокрема щодо прийнятого рішення комітетом з конкурсних торгів відповідно до статті 30 Закону, частини другої статті 31 Закону і частини п'ятої статті 39 Закону.

Таким чином, затверджений звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом процедури закупівлі.

Враховуючи зазначене, при проведенні процедури закупівлі Замовник може усунути порушення до її завершення, а не після.

Застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства передбачає адміністративну відповідальність членів комітету з конкурсних торгів замовника у відповідності до статті 43 Закону та статті 164-14 Кодексу України про адміністративні порушення. Указане порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі повторного вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;
5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті;
6) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
7) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
8) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Бюджетні зобов'язання, що випливають з договору про закупівлю, укладеного у формі електронного документа, підлягають реєстрації та обліку Державною казначейською службою України на загальних підставах.

Частиною 2 ст. 18 Закону скарга може бути подана тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника або оператора електронного майданчика, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель.

Таким чином, Законом не встановлено імперативної норми щодо питань які можуть бути оскаржені учасниками торгів, а отже якщо скаржник відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону має документальне підтвердження підстав, через які подається скарга, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, він може подавати скаргу до Органу оскарження.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону замовники - розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.

Пунктом 27 частини першої статті 1 Закону визначено, що розпорядник державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установ|и чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання.

При цьому визначення терміну "державні кошти" передбачено пунктом 4 частини першої статті 1 Закону. Виходячи з викладеного замовниками є, зокрема, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

У разі, якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, згідно з частиною першою статті 41 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до таких вимог: 1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на бюджетні програми, бюджетні призначення щодо яких встановлені законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, за якими повністю зберігаються цільові обмеження; 2) щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених частиною шостою «статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу, а також пунктами 4 і 5 частини другої цієї статті).

При цьому абзацом першим пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 228 (зі змінами) передбачено, що у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками. При цьому зведені тимчасові кошториси не складаються.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону комітет з конкурсних торгів, зокрема планує проведення процедур закупівель. Водночас ураховуючи, що Закон не містить прямих обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, замовник і для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (чи на початку наступного) розпочати процедуру закупівлі за бюджетні кошти за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної вартості за умови, що в основних умовах договору про закупівлі), в договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування. При цьому| при укладанні договору розпоряднику бюджетних коштів необхідно обов'язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов'язань при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), оскільки згідно з частиною четвертою Статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлений цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Разом з тим частиною п'ятою статті 40 Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених в частині п'ятій статті 40 Закону.

Крім того, відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом робочих днів з дня їх затвердження. Річний план закупівель та зміни до нього оприлюднюються замовником шляхом розміщення на власному веб-сайті або за (його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження).

Власні кошти підприємств виведено з-під дії Закону України "Про здійснення державних закупівель". Отже, кошти комунальних підприємств, які вони отримали в результаті своєї господарської діяльності не відносяться до державних коштів.

Збільшити суму укладеного за результатом проведеної процедури закупівлі договору неможливо. У разі надходження (отримання) додаткових коштів можливі різні варіанти вирішення проблеми.

Якщо ці кошти замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі та якщо сума виділених коштів менше порогового значення (для послуг – 100тис. грн.) – можливо укласти новий прямий договір. Здійснення такої закупівлі повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Якщо сума додаткових коштів перевищує 100тис. грн..- необхідно на цю суму проводити одну з процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Питання незрозуміле. Можливо, мається на увазі : чи необхідно проводити процедуру закупівлі послуг з поточного ремонту приміщення на суму 113 тис. грн..?

Відповідь:
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренду), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

На думку більшості експертів послуги в будівництві в розумінні Закону це послуги, які пов’язані з будівництвом (геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги), але за умови що зазначені послуги необхідні для виконання робіт та не були включені до проекту.

Слід зауважити, що Мінекономіки до цього часу не надало офіційного роз'яснення стосовно визначення понять «Товари та послуги в будівництві».

Таким чином, на нашу думку поточний ремонт приміщень є послугою в розумінні Закону і торги потрібно проводити якщо вартість предмета закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення суми боргу. Отже, при визначенні очікуваної вартості закупівлі борги минулого року не враховуються.

Якщо дана закупівля товарів, робіт та послуг у минулому році здійснювалась з дотриманням вимог Закону - всі розпорядники державних коштів, на яких розповсюджуються норми Закону

20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього протягом року (у разі наявності).

Необхідно звернутись до ДП «Український наукового дослідний інститут зв’язку». У висновку ДП“УНДІЗ” повинно бути зазначено, що заміна існуючих номерів телефонів (напр. ПрАТ “Київстар”) призведе до погіршення оперативного зв’язку, створить перешкоди у роботі, а також призведе до додаткових витрат бюджетних коштів. Крім того, на сьогодні відсутня процедура перенесення номерів з номерних ресурсів, які виділені для користування ПрАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.” іншому оператору зв’язку.