Пе­ред­день Но­во­го ро­ку — са­ме час для підбит­тя підсумків і на­крес­лен­ня пла­нів. Ук­раїнський клуб аг­рар­но­го бізне­су ра­зом із ко­ле­га­ми звер­нув жур­на­ліст­ську ува­гу на най­бо­лючіші точ­ки аг­робізне­су.

   «Чудова організація», — похвалила роботу німецьких організаторів сільськогос­подарського заходу у Берліні відвідувачка з Японії. «Це — наша визначна особливість», — наголосила співробітниця компанії-організатора. На жаль, наша організованість у різних сферах буття далека від німецьких стандартів. Втім, хай там як, але жити у безладі впродовж тривалого часу складно. Накреслити стратегічні напрями державної аграрної політики в Україні й зробити крок до наведення ладу у цій сфері покликаний був круглий стіл, який відбувся в Національному інституті стратегічних досліджень.

   На око­лиці сто­лиці відбу­ла­ся кон­фе­ренція «Фор­му­ван­ня політи­ки роз­вит­ку та функціону­ван­ня сільсько­го ту­риз­му в Ук­раїні». У за­ході взя­ло участь близь­ко 130 де­ле­гатів та близь­ко двох де­сятків пред­став­ників за­собів ма­со­вої інфор­мації.

   У даній статті ми роз­г­ля­не­мо ак­ту­альні зміни в чин­но­му зе­мель­но­му за­ко­но­давстві, що виз­на­ча­ють пра­вові за­са­ди відчу­жен­ня пра­ва орен­ди землі сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го
при­зна­чен­ня.

   Рік тому я спробував окреслити перебіг подій 2012 року. Виявилося, що я можу заробляти на життя не тільки важкою журналістською працею «в поті чола свого», але й астроло­гічними прогнозами. Аби не змушувати читачів гарячково шукати той журнал («Пропозиція», №1, 2012) або сліпо вірити мені на слово, наведу свій прогноз на рік, що скінчився.

   Уп­ро­довж ос­танніх років аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс Ук­раїни ди­намічно роз­ви­вається. Зро­с­тає чи­сельність ве­ли­ких аг­ро­фор­му­вань та їхня ча­ст­ка у ва­ло­во­му ви­роб­ництві та ек­с­порті про­дук­ції. По­ряд з цим, спо­с­терігається за­не­пад сільської місце­вості, що су­про­во­д­жуєть­ся змен­шен­ням чи­сель­ності ро­бо­чих місць, старінням на­се­лен­ня, міграцією осіб пра­цез­дат­но­го віку. Ініціати­ва Мін­а­гро­політи­ки Ук­раїни «Рідне се­ло», оп­ри­люд­не­на в травні 2012 р., ста­вить за ме­ту підтрим­ку се­лян та по­кра­щан­ня жит­тя у сільській місце­вості.

   По-справжнь­о­му кислі грун­ти зай­ма­ють мен­шу ча­с­ти­ну зе­мель Ук­раїни. Од­нак про­бле­ма грун­то­вої кис­лот­ності ду­же важ­ли­ва, по­за­як навіть не­ве­личкі відхи­лен­ня цьо­го по­каз­ни­ка від нор­ми ма­ють суттєвий вплив на про­це­си, що відбу­ва­ють­ся у грунті та в рос­лині, а від цьо­го за­ле­жить фор­му­ван­ня вро­жаю.

   Сор­го зай­має пер­ше місце се­ред с.-г. куль­тур за по­су­хо- та со­лестійкістю. Мор­фо­логічні і фізіологічні особ­ли­вості сор­го, такі як бу­до­ва ли­ст­ко­во­го апа­ра­та, на­явність вос­ко­во­го за­хисно­го ша­ру, здатність еко­ном­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ду, мож­ливість три­ва­ло­го пе­ре­бу­ван­ня в стані анабіозу та відновлен­ня ве­ге­тації за по­яви во­ло­ги, зу­мов­лю­ють жа­ростійкість куль­ту­ри.

   Цілеспрямовані зусилля з пропаганди ненаркотичності сучасних сортів однодомних посівних конопель знайшли сприятливий відгук у відповідних державних структурах у вигляді Постанови КабМіну України про відміну охорони таких посівів. Це відкриває широкі можливості вирощування економічно вигідної культури, продукція якої користується широким попитом як в Україні, так і за її межами. 22 серпня 2012 р. вийшла Постанова Кабінету Міністрів України № 800 «Про внесення змін до деяких законів Кабінету Міністрів України», якою скасовано охорону посівів конопель із вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК), що не перевищує 0,08%.

   Більшість чи­тачів жур­на­лу дав­но й без про­блем розмно­жу­ють ма­ли­ну й ожи­ну. Але як бу­ти, як­що ма­теріалу для розмно­жен­ня ма­ло, а хо­четь­ся ви­ро­с­ти­ти яко­мо­га більше са­д­жан­ців і зро­би­ти це швид­ко? У про­по­но­ваній статті ми спро­буємо до­ступ­но й на­оч­но опи­са­ти де­я­кі спо­со­би інтен­сив­но­го розмно­жен­ня цих куль­тур.

   Із по­над 960 тис. га сільго­с­пугідь Київщи­ни 40% зай­ма­ють зер­нові та зер­но­бо­бові куль­ту­ри, але знач­ної ува­ги по­тре­бу­ють і технічні — 17–20% посівних площ. Се­ред них у 2012 р. со­няш­ни­ком бу­ло засіяно 87 тис. га, а цу­к­рові бу­ря­ки зай­ма­ли 28 тис. га. Роз­ши­рен­ня аре­а­лу ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку (в усіх рай­о­нах і на Поліссі) та змен­шен­ня посівів цу­к­ро­вих бу­ряків по­тре­бу­ють по­си­ле­ної ува­ги в пи­тан­нях за­хи­с­ту цих куль­тур.

   У Харківській об­ласті у ве­ресні-жовт­ні на па­да­лиці ози­мої пше­ниці та на ок­ре­мих посівах ози­мої пше­ниці ранніх строків сівби ви­яв­ле­но осеред­ки ма­со­во­го розмножен­ня пше­нич­но­го чо­ти­рино­го­го кліща (Aceria tritici Shevtch.).

   В ос­танні де­ся­тиліття ста­ло оче­вид­но: зміни у біос­фері, спри­чи­нені діяль­ністю лю­ди­ни, сяг­ну­ли ве­ли­чез­них мас­штабів, що зму­шує го­во­ри­ти про гло­баль­ну еко­логічну кри­зу.

   Свіжі овочі та фрукти, як і низка інших продуктів харчування, завжди мали великий попит в українських споживачів. І якщо влітку-восени українці здебільшого купують плодоовочеву продукцію вітчизняного виробництва, то з настанням холодів багато хто надає перевагу імпортованим плодам.

   Такої кількості новинок та покращених продуктів, як цього року, комісія з інновацій ще ніколи не бачила. Тож визначитися з медалістами було нелегко, та все ж дев’ятнадцятеро кращих із кращих були пошановані сріблом. Це продукти компаній із різних країн та різного напряму діяльності, які були представлені на виставці. Про деяких із них мова піде нижче.

   Таку назву мала цьогорічна конференція компанії «ПроАгро», яка відбулася 12 грудня та була присвячена питанням виробництва комбікормів, їхнього продуктивного використання та перспективам розвитку галузі. Ця «галузь в галузі» є невід’ємною складовою тваринництва.

   Індустрія сви­нар­ст­ва ди­намічно роз­ви­вається як в Ук­раїні, так і в Ро­сії та Біло­русі. І мені як фахівцеві це не мо­же не по­до­ба­ти­ся. Як­що го­во­ри­ти про по­каз­ни­ки у птахівництві, до­сяг­нуті в Ук­раїні (про це я знаю від своїх ко­лег-птахівників), то во­ни пе­ре­бу­ва­ють на ду­же ви­со­ко­му рів­ні. Без сумніву, че­рез кілька років мені хотіло­ся б ска­за­ти те ж са­ме й про та­ку перспективну га­лузь тва­рин­ництва, як сви­нар­ст­во.

   Останніми роками в Україну інтенсивно завозили поголів’я свиней із-за кордону. Племінних тварин виводять з метою підсилення або отримання певних господарсько корисних ознак. А імпортованих тварин наші господарства здебільшого використовують як поліпшувачів, що, своєю чергою, має позитивно вплинути на продуктивність вітчизняного поголів’я.

   Здавалося б, такий собі простий нюанс — раціон для худоби, — однак, він є вирішальним фактором у виробництві продукції тваринництва. Адже його ефективність напряму впливає на кількість та якість продукції. І ті господарства, які відповідально ставляться до питання годівлі власної худоби, можуть зі впевненістю робити ставку і на прибутковість тваринництва загалом.

   Кожне контрольне доїння надає фахівцеві повноцінні дані про рівень кормового менеджменту на підприємстві. На жаль, цей цінний матеріал дуже часто залишається невикористаним. Регулярний аналіз вмісту в молоці жиру, білка й сечовини дає можливість одержати багато інформації про якість годівлі корів і планомірно поліпшувати ці показники в довгостроковій перспективі.

   Стрімке зростання попиту на продукцію галузі птахівництва потребує нарощування обсягів її вироблення спеціалізованими господарствами різних форм власності. Проте така виробнича потреба не завжди адекватна селекційному підходу, інкубаційній складовій, основним вимогам ветеринарно-санітарного та зоогігієнічного забезпечення, порідним і віковим особливостям утри­мання та вирощування птиці.

   РУП «Мінський тракторний завод» постійно розширює мережу збуту власної продукції як у країнах СНД, так і країнах далекого зарубіжжя. Торік на ринок України виведено енергонасичені трактори «Беларус-3022 ДЦ.1» (номінальною потужністю 303 к.с.) і «Беларус-3522» (відповідно, номінальною потужністю 355 к.с.) 

   Серцем будь-якої техніки є двигун, від «правильної» роботи якого залежить ефективність та економічність її використання. Тому постійний контроль параметрів та своєчасна діагностика двигунів — актуальне питання для українських аграріїв.

   Бол­то­ве кріплен­ня ро­бо­чих ор­ганів куль­ти­ва­торів відби­рає ро­бо­чий час та си­лу. Швид­ше і простіше для знят­тя і мон­ту­ван­ня об­лад­нан­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти си­с­те­му швид­кої заміни. В цій статті ми на­ма­га­ти­ме­мо­ся де­тальніше роз­повісти про кож­ну із си­с­тем да­них куль­ти­ва­торів.

   Підло­ги ям доїльних ус­та­но­вок, ви­с­тав­лені на різну ви­со­ту, поліпшу­ють ком­форт під час ро­бо­ти на них. Що про­по­ну­ють ви­роб­ни­ки? На що слід звер­та­ти ува­гу прид­ба­ва­чам?