Бур’ян, що раніше міг володарювати лише на узбіччях та смітниках, нині захоплює поля. Це нетреба ельбинська, яка поширилася в Україні майже повсюдно.

Нетреба ельбинська Xanthium albinum (Widd) H.Scholz. — рослина зі значною морфологічною мінливістю і значними адаптогенними властивостями, які зумовлюють її експансію в нові місця зростання й успішне приживання на все нових угіддях. Нині цей бур’ян широко розселився по Євразії — від Великобританії до Кореї. У нашу країну був занесений у 20-х роках минулого століття. Зараз має суцільний ареал, за винятком Одеської області, де крім нетреби ельбинської досить розповсюджена нетреба пенсільванська (Xanthium pensylvanicum Wallr.).

Гербіциди формують нову забур’яненість

У зв’язку з широким застосуванням гербіцидів змінилася структура засмічення угідь. Деякі види, що вважалися рудеральними, тобто пов’язаними зі смітниками, насипами, збитими пасовищами тощо, поміняли свою «спеціалізацію» й розширили межі своєї адаптації в Україні. З 60—80-х років минулого століття вони почали дедалі більше завойовувати неорні вгіддя, а далі — поступово вторгатися на поля. Одним із таких видів є саме нетреба ельбинська, котра завоювала неорні вгіддя, витісняючи нетребу звичайну (Xanthium strumarium L.). Нині вона вторглася на поля.
Отже, ми маємо справу з дуже небезпечним бур’яном, який останнім часом все більше окупує поля цінних просапних культур, таких як соя, кукурудза, соняшник, і, що особливо неприємно — її супліддя погано відділяються від урожаю насіння цих культур, що в свою чергу завдає значних збитків.

Біологічні особливості

Нетреба ельбинська — ярий однорічник. Розмножується насінням. Сходи з'являються пізно навесні (кінець квітня — початок травня), коли ґрунт прогрівається до +20...+24 °С. Насіння може виносити сім'ядолі з глибини понад 10 см. На місці торішніх заростей з'являється до 160 сходів на 1 м2. Цвіте з липня до жовтня. Плоди починають визрівати з кінця серпня. При пошкодженні кореня на вузлах стебла, які знаходяться на поверхні ґрунту або трохи нижче, утворюється додаткове коріння, що приймає на себе функції відмерлого кореня.
Звичайно в перший рік з двох сім'янок, що знаходяться у спільній обгортці, проростає лише одна. У лабораторних умовах насіння проростало на 8—10-й день після висіву. Через 10—15 днів з'являються сім'ядолі, потім через 4—5 днів — перша пара листочків. Процент проростання в лабораторних умовах незначний (20—30%), що взагалі характерно для більшості бур’янів. Під час проростання насіння виділяє речовини, які пригнічують ріст і розвиток інших рослин, наприклад, стоколосу прибережного.
Насіннєва продуктивність однієї рослини — 316 сім'янок, окремих екземплярів — до 3000 сім’янок. Насіннєва продуктивність на один квадратний метр — 8192 сім'янки. Насіння розноситься тваринами, людиною, водою, транспортом. Всі зазначені біологічні особливості нетреби ельбинської забезпечують їй поширення й виживання.

Екологічні особливості

Цей вид часто росте на свіжому річковому алювію, при цьому явно віддає перевагу піщаним відкладенням. Проте він легко пристосовується й до інших екологічних умов. Росте в найрізноманітніших місцях на різних ґрунтах, особливо на околицях великих міст, уздовж доріг; поширений по берегах річок, де він створює суцільні зарості. Вторгається на поля і як всякий однорічний бур’ян, будучи нітрофілом, ефективніше використовує внесені добрива, ніж культурні рослини.
Отже, цей бур’ян має надзвичайно широку екологічну амплітуду.

Шкодочиннність

Нетреба ельбинська засмічує посіви кукурудзи, соняшнику, сої, розріджені посіви зернових колосових культур, особливо рясно росте по краях тимчасових зрошувальних каналів, трапляється і в садах. Вона є надзвичайно конкурентоспроможною рослиною. Згідно з даними вчених США, це один з найбільш шкідливих бур'янів сої: якщо з ним не боротися, знижує врожай до 60%, а вартість боротьби з ним і збитки від нього обходяться в сотні мільйонів доларів на рік.
Для успішного контролю цього виду треба чітко дотримуватися простих рекомендацій.

Запобіжні засоби

Перш за все слід провести обстеження територій — як самих полів, так і прилеглих неорних угідь, т. зв. закрайків полів. Це потрібно для виявлення найпоширеніших видів бур’янів, частки нетреби й підбору найбільш ефективних заходів її контролю. Враховуючи те, що заселення полів бур’ян здебільшого починає з придорожніх смуг, треба проводити скошування цих смуг на низькому зрізі в фазу бутонізації. Таким чином створюються умови для відростання місцевій трав’янистій рослинності, яка буде пригнічувати нетребу, не допускаючи утворення насіння. Якщо тут не провести боротьби, то звідси бур’ян мігрує на закрайки полів, витісняючи місцеві види бур’янів і культурні рослини та загрожуючи подальшим вторгненням на поля. У результаті поле виявляється в своєрідній «рамці» з чужинних видів. У попередженні появи нетреби  на полях вирішальне значення має ретельне очищення посівного матеріалу, наприклад соняшнику, від насіння цього буряну.

Агротехнічні заходи

Серед усіх заходів захисту від нетреби ельбинської найважливіше місце належить саме агротехнічним: дотримання чергування культур в сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, своєчасний догляд за посівами. Аргументом є і те, що агротехнічні заходи порівняно дешевші. До того ж ці заходи добре поєднуються з іншими. За умов своєчасного й правильного обробітку ґрунту рівень засміченості знижується на 50—60%.
Найкращі результати забезпечують заходи, спрямовані на створення оптимальних умов для росту й розвитку культурних рослин. На засмічених нетребою полях доцільно висівати насамперед культури суцільного висіву, які формують густу листостеблову масу (озимі пшеницю, жито, тритікале та ячмінь), збільшуючи норму висіву на 10—15%. Не бажано розміщувати на дуже засмічених нетребою полях кукурудзу, сорго, буряки, соняшник, сою, овочеві культури, які дуже пригнічуються цим бур’яном.
На дуже засмічених нетребою полях найдоцільнішим є застосування пару — при правильному обробітку він знижує засміченість ґрунту на 70—80%. Варто також проводити післязбиральне лущення стерні з наступною зяблевою оранкою. Навесні — обробіток пару згідно з технологією.
Сприяє очищенню верхнього шару ґрунту від насіння нетреби і напівпаровий обробіток зябу. Його необхідно застосовувати на полях, які йдуть під ярі культури (якщо поле звільняється від попередника наприкінці липня — на початку серпня).
Напівпаровий обробіток ґрунту починають з лущення стерні лемішними лущильниками на глибину 10—12 см. Після появи сходів нетреби поле орють на відповідну глибину залежно від культури, яка буде висіватися наступного року. За нестачі вологи в ґрунті для прискорення проростання сходів бур’яну поле після оранки ущільнюють котками. Протягом літньо-осіннього періоду проводять пошарову культивацію пару. Якщо з тих чи тих причин напівпаровий обробіток не проводиться, тоді обов'язкове дворазове лущення стерні, перше — на глибину 6—8 см дисковими лущильникам, друге — лемішними на глибину 10—12 см.
Просапні культури можна висівати лише після проведення як мінімум двох культивацій: ранньою весною на глибину 10—12 см і після проростання бур'янів. Сіють просапні культури наприкінці оптимального строку тільки після знищення масових сходів бур’яну. Щоб забезпечити рівномірні сходи, глибину висіву збільшують на 2—3 см.
Догляд за посівами включає післясходове боронування ярих зернових, досходове та післясходове боронування просапних, культивації, ручні та хімічні прополювання посівів. Ці заходи проводять тоді, коли бур'ян знаходиться у фазі білої ниточки. До- і післясходове боронування слід проводити зубовими боронами ЗБЗСС-1,0 з пасивною установкою зубів (для попередження травмування проростків насіння вирощуваної культури) або ЗБП-ОД ЗОР-0,7 при швидкості руху агрегата 4—5 км/год. При цьому знищується 50—70% і більше ниткоподібних проростків та інших бур’янів.
Важливе значення в боротьбі з бур'янами має післяпосівне коткування посівів ярих культур. Воно сприяє прискореному проростанню насіння бур'янів, які знищуються наступним досходовим або післясходовим боронуванням.

Хімічні заходи

Зауважимо, що нетреба ельбинська чутлива до більшості гербіцидів, які застосовуються в період вегетації вирощуваних культур.
Соя потребує обробок гербіцидами у фазу перших справжніх трійчастих листків, найбільш оптимальним в цей період є обприскування посівів препаратами на основі тифенсульфурон метилу. Сходи ранніх бур'янів у цей період формуватимуть, відповідно, 2—4 листки, а значна частина пізніх ярих видів, до яких належить і нетреба ельбинська, теж дадуть сходи. Застосування гербіцидів на основі тифенсульфурон метилу потребує високої рівномірності нанесення робочої рідини на поверхню рослин, тому обприскують посіви лише наземною апаратурою з штангою. У ґрунті діюча речовина препарату досить швидко розкладається під впливом сонячних променів, гідролізу та мікрофлори до нетоксичних сполук. Період напіврозпаду становить не більше 6 днів.
Кукурудза має два критичні періоди, в які вона дуже чутлива до несприятливих факторів, що впливають на зниження врожаю: під час утворення 2—3-го листків (початок диференціації майбутнього стебла) і в фазу 6—7-го листків (визначення розміру качанів, тобто майбутнього врожаю). Отже, перші обробки гербіцидами проти нетреби слід проводити досходово, а наступні — в фазу 3—5 листків кукурудзи.
При ранньому внесенні добре себе зарекомендували препарати на основі римсульфурону з тифенсульфуролметилом, які застосовували в фазу від 2 до 5 листків культури. Також ефективними є препарати на основі римсульфурону та дикамби, які слід застосовувати у фазу 2—4 листків бур’яну.
Добрий результат дає і застосування препарату на основі римсульфурону в суміші з 2-етилгексиловим ефіром 2,4-Д, а також 2,4-Д і дикамби.
У діапазоні температур 10…28 ºС ефективним є системний післясходовий гербіцид на основі діючої речовини дикамба диметиламінова сіль. Обприскування треба проводити у фазу 3—5 листків культури, обмежувальним фактором є надмірна роса чи близький дощ. Також у цій фазі та за 2—4 листків у нетреби можна застосовувати гербіцид на основі тифенсульфуронметилу.

Оскільки нетреба ельбинська не так давно розпочала активний процес вторгнення на поля, слід звернути увагу на стан прилеглих неорних угідь, які, на жаль, останнім часом  все більше перетворюються на розсадники карантинних і чужинних видів бур’янів. Такий простий прийом, як скошування в період бутонізації, перешкоджатиме утворенню насіння в нетреби, а отже, й засміченню посівів цим злісним, поки що недостатньо вивченим бур’яном. 

Валентина Мар’юшкіна, доктор с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інститут захисту рослин НААНУ

журнал "The Ukrainian Farmer" грудень, 2011 року

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі "The Ukrainian Farmer" та інтернет сторінці журналу за адресою http://www.agrotimes.net/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права".

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал "The Ukrainian Farmer" з гіперлінком http://www.agrotimes.net/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому "АГП Медіа" .