В Україні досить багато благодійних фондів різних напрямків. Великі вони чи маленькі, у всіх якась специфіка. А як розвивається благодійна діяльність наших найближчих сусідів? У Молдові, наприклад. Ми поспілкувалися з Лючією Гаврілітою – президентом БФ “Сперанта”. Лючія розповіла нам, про те, що передувало створенню центру та з якими дітьми там працюють.

Лючія, що означає назва «Сперанта»?

«Сперанта» означає – «Надія». Ми даємо надію батькам особливих дітей, на те, що діти зможуть адаптіроватся в цьому житті.

Чим займається Ваш центр?

Ми працюємо з дітьми та їх батьками. Ми надаємо батькам психологічну та юридичну допомогу. Адже це дуже важливо, знайти підхід до власної дитини і відстояти її інтереси. Що стосується дітей, то вони отримують тут різну допомогу. Починаючи з творчої реабілітації (малювання, плетіння, ігри), закінчуючи лікувальною (це логопед, ЛФК, психолог).

З якими дітьми, якого віку Ви працюєте?

Ми працюємо з дітьми, яким поставлений діагноз: ДЦП (дитячий церебральний параліч). У центр ми приймаємо з чотирьох років.

Чому Вам прийшла ідея створення такого центру?

У мене двоє дітей – Калін та Олена, в обох ДЦП. Коли моїй старшій дитині було три роки, а молодшій рік, мені запропонували від них відмовитися. Але, я не стала цього робити. Навпаки, коли стало зрозуміло, що медикаментозне лікування безсиле, я почала шукати інші способи оздоровлення. Я знайшла такі способи. Шукала подібні випадки закордоном, переймала досвід. Допомагаючи своїм дітям, я познайомилася з іншими людьми з подібними проблемами. Так прийшла ідея створити цей центр.

Слід зазначити, що, займаючи посаду заступника міністра соціального захисту, я провела деякі реформи в законодавстві. Зокрема я посприяла прийняттю закону, який стосується соціальної інтеграції людей з обмеженими можливостями. Цей закон сприяє відкриттю шкіл, та інших педагогічних закладів з інтеграцією дітей з обмеженими можливостями. Так як ці діти досі навчалися в спеціальних школах, або сиділи вдома, не маючи можливості нормально вчитися. У той же час в Молдові почалися і інші реформи. Тепер все більше і більше дітей з особливими потребами йдуть у загальноосвітні школи. Це є дуже важливим етапом адаптації таких дітей.

Які у Вас проекти?

Ми працюємо з різними проектами. Нас відвідують волонтери з різних країн, допомагають в нашому центрі. Зокрема, таким чином, ми організовували курси англійської мови (за участю іноземних волонтерів).

Які у Вас плани на майбутнє?

Бути поруч з нашими дітьми.

Детальніше про це центрі можна дізнатися на сайті www.speranta.md

Автор статті: Антонович Вікторія