Київ

Хмарно

Голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергій Ківалов особливо пишається званням почесного громадянина Одеси тому, що любить це місто і його колоритних жителів, море і таку ж примхливу погоду.

- Сергію Васильовичу, яку погоду Ви любите, а яку - ні?

- Не знаю, як у природи, а у мене точно поганої погоди не буває. Дуже добре розумію фразу: «Не буває поганої погоди, буває поганий одяг». Або погана компанія.

- А погода впливає на Ваш настрій?

- Якщо й впливає - то тільки позитивно. Мене погода апріорі засмутити не може. Вранці, перше, що я роблю, вставши з ліжка - дивлюся у вікно. Незалежно від того, що я там побачив - сонечко чи, дощ, сніг, град або бурю - мені все подобається. Як мені здається, сама по собі погода не може бути приводом для поганого настрою.

- А якщо, наприклад, Ви планували заходи на свіжому повітрі, вранці встали - а там дощ. Що тоді?

- Тоді ми з цього, як може здатися на перший погляд, негативу, будемо витягати позитив. Ми з родиною вже багато років живемо «на два міста» - і в Києві, і в Одесі. Мабуть, у кожному місті ранній ранок має свій неповторний, притаманний тільки йому колорит. Але в Одесі світанки незвичайні, зовсім особливі! Ніколи не розумів людей, що нарікали на дощ. Його шум заспокоює. А літній теплий дощ з дитинства закликає походити босоніж по теплому мокрому асфальту. Іноді, погодьтеся, хочеться вимокнути до нитки.

Крім того, дощ варто любити ще й за те, що він утримує людей вдома. Ми, наприклад, часто скасовуємо всі заходи, якщо на вулиці дощ і з чистою совістю сидимо вдома всією сім'єю: і нам приємно, оскільки не так часто вдається просто побути вдома, і для всіх «відмазка» залізна - мовляв, куди ж можна йти, коли з неба ллє, як з відра... Чесно кажучи, ми з онуком Сергієм гуляємо в дощ, навіть в море виходимо, правда, якщо дощ не сильний, немає вітру, і не далеко від берега.

- А як Ви ставитеся до грози?

- Дуже люблю. Особливо, коли грім дуже сильний. І щоб блискавка - на півнеба. А після грози, Ви, напевно, звертали увагу, як ніколи відчувається дзвінка тиша.

- Ви - одесит, морський чоловік. Напевно, шторм спостерігаєте часто. Вас стихія не лякає?

- Звичайно, ні. Ви знаєте, напевно, явища природи, хоч ми їх і спостерігаємо все своє життя, не набридають ніколи. Це те, що не приїдається. Думаю, ні з чим незрівняти «атмосферні» враження, що відчуває людина, коли спостерігає шторм. Величезні хвилі зі спіненими «баранчиками», що розбиваються об берегову лінію, наповнюють повітря запахом моря. Неможливо в такі хвилини не відчути і не побачити краси стихії та її неймовірної потужності. Природа не втомлюється нагадувати людині, як вона мала і беззахисна перед нею.

- Зазвичай політики люблять стабільність. Тому й погода їм, як правило, подобається спокійна. А Вас, я бачу, більше вабить стихія?

- Я люблю стабільність, прогнозованість, але не застій. А в погоді ніколи не можна бути впевненим на сто відсотків, що буде завтра. Навіть при всіх досягненнях гідрометеорології... А мінливість погоди - це і є її стабільність. Адже те, що погода в будь-який момент може помінятися, новиною не є. Просто до всього і завжди потрібно бути готовим.

Взагалі, в природі все гармонійно. Думаю, всім знайомі емоції, що виникають, коли дивишся на морську гладь. Повний штиль, на небі ні хмаринки, яскраве південне сонце - все це діє на мене заспокійливо.

До речі, я з ранньої весни до пізньої осені роблю зарядку виключно на вулиці, обов'язково вранці плаваю. При будь-якій погоді.

Гришина Оксана
17.06.2011