Супутникам загрожує «затор» у космосі

• Накопичення космічного сміття призводить до пошкодження супутників
• Allianz шукає способи зниження ризиків і вивчає новітні технології з розчищення космічного сміття
• Страхування відіграє ключову роль для комерційних операторів супутників

У квітні 2012 р. Європейське космічне агентство втратило контакт зі своїм супутником для спостереження Землі «Енвісат», що призвело до його виходу з ладу. «Енвісат» буде обертатися навколо Землі ще приблизно 150 років, а потім згорить при вході в атмосферу. Якщо величезний 8-тонний супутник-привид зіткнеться з яким-небудь іншим об'єктом і розпадеться на частини, отримана хмара уламків може ще більше посилити вже існуючу загрозу для робочих супутників.

Новий звіт компанії Allianz Global Corporate & Specialty (AGCS), під назвою «Космічні ризики: нове покоління непростих завдань», досліджує ті значні ризики, які представляють із себе мільйони уламків, що обертаються по орбіті, для супутників і космічних польотів, а також звертає увагу на необхідність термінової розчищення космічного сміття. Даний звіт також підкреслює важливу роль страхування в створенні можливостей для розвитку космічної галузі.

«Простір навколо нашої планети стає все більш і більш переповненим, - заявив Тьєррі Колліот, Керуючий директор з космічного страхування AGCS. - З тих пір, як почалося дослідження космосу, люди залишали там різні об'єкти, від використаних стартових ракетних двигунів і супутників, що вийшли з ладу, до втраченого або вибухнувшого дослідницького обладнання. На сьогоднішній момент ситуація з космічним сміттям стала необоротною. Кількість уламків тепер настільки велика, що вони не розпадуться самостійно виключно в силу атмосферного опору. Навпаки, їх число навіть збільшується: стикаючись, об'єкти розпадаються на фрагменти, які в свою чергу також стикаються, утворюючи некеровану ланцюгову реакцію».

Понад 35 млн. об'єктів на орбіті
Майже 800 супутників, що обертаються по земній орбіті, є джерелами географічних і метеорологічних даних, а також засобом забезпечення телекомунікаційних послуг. Вони перебувають під постійним обстрілом космічного сміття. На даний момент зареєстровано приблизно 16 000 об'єктів розміром більше 10 см. Проте, вважається, що кількість незареєстрованих об'єктів у багато разів перевищує це число. За попередніми оцінками, кількість дрібних об'єктів розміром від 1 до 10 см, складає близько 300 000, а об'єктів розміром менше 1 см - 35 млн. Ці об'єкти пересуваються на дуже високих швидкостях, що становлять близько 10 км / с, що більше ніж у 10 разів перевищує швидкість кулі. На таких швидкостях навіть крихітні об'єкти можуть нанести руйнівні ушкодження. Вони здатні пробити оболонку супутника і серйозно пошкодити електронну апаратуру, а в гіршому випадку – призвести до повної конструктивної загибелі.

Як краще захистити супутники? Можна використовувати способи попередження зіткнень або зменшення їх наслідків, але траєкторії великих об'єктів не завжди можна передбачити з повною впевненістю і досить заздалегідь. Крім цього, багатошарові ізоляційні оболонки і амортизаційні системи можуть обмежити розмір пошкоджень при невеликих зіткненнях.

Виведення з орбіти недостатньо
Крім забезпечення захисту супутників, органи космічного нагляду і вчені ретельно працюють над скороченням загального обсягу космічного сміття. Сьогодні оператори супутників зобов'язані виводити супутники з орбіти протягом 25 років з моменту закінчення місії, хоча тільки останнє покоління супутників має відповідні функціональні можливості. Одним із способів виведення з орбіти є руйнівне повернення в земну атмосферу. Велика частина конструкції згорає в силу атмосферного опору і створюваної ним температури. Незгорілі фрагменти падають на незаселені території на поверхні Землі або в океан.

«Тим не менше, систематичного виведення з орбіти нових супутників у кінці їх життєвого циклу недостатньо», - зазначає Колліот. На думку експертів, необхідно додатково усувати 10 великих об'єктів на рік, щоб вивести обсяг космічного сміття на стабільний рівень.

Нові технології з розчищення завалів вселяють надію. Наприклад, використання лазерних інструментів, здатних знищувати великі об'єкти, а також космічні кабелі може забезпечити кероване виведення з орбіти цілих систем. «В області технологій з активного розчищення космічного сміття з'являються багатообіцяючі ідеї», - визнає Колліот. «Проте, на даній стадії, в силу високої вартості і технологічних обмежень, ми ще не побачили реального прориву».

Більшість комерційних супутників застраховано
З метою забезпечення ефективного виконання польотів приблизно чверть усіх супутників на земній орбіті застрахована від фізичних ушкоджень, а також перерви у виробництві. Більшість супутників належить комерційним постачальникам телекомунікаційних послуг. Вони працюють на так званих геостаціонарних орбітах на висоті 36 000 км над земним екватором не більше 15 років, і в момент запуску їх вартість становить до 200 млн. дол. Решта супутників використовується, головним чином, для вивчення Землі і управляється державою на основі «самострахування ». Їх вартість складає приблизно 40 млн. дол. і зазвичай вони проводять до 5 років на низьких навколоземних орбітах на висоті від 300 км до 2000 км.