28.08.2012 15:31

«Мовчання ягнят», Джонатан Деммі

Володимир Войтенко, АК

Чотирнадцятий сезон програми АРҐУМЕНТ-КІНО на телеканалі «1+1» розпочинається одним із найзнаменитіших за всю історію світового кіномистецтва трилерів – «Мовчанням ягнят»/ Silence Of The lambs (1990, США).

Його постановника Джонатана Деммі удостоєно за цей твір «Срібного ведмедя» Берлінського міжнародного кінофестивалю. Взагалі ж, фільм на початку 90-х, коли вийшов на екрани, отримав масу престижних нагород і надзвичайну увагу публіки, перевершивши бюджетні вкладення у США у сім разів, а в світі – у чотирнадцять. Стрічка отримала п’ять «Оскарів» у найпрестижніших чільних номінаціях – утретє за історію; і досі цього ніким не повторено. А минулого року «Мовчання ягнят» було занесене до Національного кінореєстру Сполучених Штатів як фільм, що «має велике культурне, історичне та естетичне значення».

Розпочинається стрічка тим, що студентка школи ФБР Клариса Старлінґ (її втілює Джоді Фостер) отримує завдання увійти в контакт з ув’язненим психоаналітиком-канібалом доктором Лектером (актор Ентоні Гопкінс). Адже є сподівання, що з допомогою Лектера можна буде піймати іншого вбивцю-маніяка, що той здирає шкіру з убитих ним жінок та лишає лялечку метелика у роті жертви.

«Мовчання ягнят» заафільмовано за мотивами однойменного роману письменника Томаса Гарріса. І цей роман є одним із кількох, у яких описуються походеньки Лектера, й котрі після тріумфу стрічки Деммі просто були приречені на екранізацію, часом – на повторну. У жанровому ж сенсі «Мовчання ягнят» небезпідставно, поряд з визнанням класичних ознак трилера, також називають чилером, себто фільмом, що кидає в холод. А ще зауважують його драматургійні мелодраматичні елементи, які надають глядачеві також можливість співчувати. Співчувати по-людськи слабкій представниці закону, яка ризикує перетворитися на беззахисну жертву у двобої з надзвичайно розумним – таким, що викликає суперечливі почуття – злочинцем.

Взагалі ж, роль Ганнібала Лектера є однією з найзірковіших у кінокар’єрі Ентоні Гопкінса. Акторові вдалося неперевершено втілити образ психіатра за фахом і, сказати б, людожера за покликанням. Він перебуває на екрані якихось шістнадцять хвилин, але практично цілком захоплює глядацьку увагу своєю харизмою, від якої непідробно віє енергетикою зла. Разом із тим, Ганнібал Лектер постає цілком увічливим, обхідливим джентльменом. Аби такого правдивого ефекту досягти, Ентоні Гопкінс доклав усіх можливих зусиль. Зокрема, він вивчав досьє багатьох відомих убивць, відвідував місця їхнього ув’язнення, а також гучні судові процеси. Та найбільше його вразила відеоплівка із сумнозвісним Чарлзом Менсоном – той під час розмови не моргав. Гопкінс безпомильно втілив цю моторошну якість у «Мовчанні ягнят»…

Поряд із героєм Гопкінса Клариса Джоді Фостер постає ніби не такою виразною. Та це принциповий образ для фільму і принципова роль для самої Фостер, до якої вона ішла усвідомлено; тим часом, від Клариси Старлінґ відмовилися кілька актрис, зокрема, Мішель Пфайфер. І взагалі, найкращими, найвиразнішими, найпроникливішими в картині є, безумовно, ті сцени, де Клариса-Фостер спілкується із Лектером-Гопкінсом. Фостер, що зажила в Голлівуді слави виконавиці-інтелектуалки, також абсолютно занурилася в образ дівчини, котра, аби піймати маніяка, має навчитися мислити, як він. (Принагідно про творчий шлях Джоді Фостер ітиметься у спеціальному сюжеті програми).

Варто зауважити, що Джонатан Деммі наповнив страхітливий хід подій у «Мовчанні ягнят» не лишень філософськими висновками про двоїстість людської натури та неможливість людини пізнати саму себе чи про відносність зусиль творити добро. Його режисерську позицію, як справедливо зауважили тогочасні критики, виразно пронизує іронійний, суто постмодерністський підтекст, що він 20 років тому був так до двору. Але, можливо, нині нам вдасться побачити, ми зможемо почути в «Мовчанні ягнят» щось іще – важливе для всіх і для кожного…