Below is the text of the page https://a7d.com.ua/ stored 2012-07-06 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

Завантаження. Будь ласка, зачекайте... Аграрний тиждень. Україна [/] Реєстрація | Не пам'ятаю пароль... Логін: Пароль: Додати до закладинок Головна Про видання Реєстрація Передплата Контакти Для листів: 01001, Київ-1, а/с304 тел: +38 (044) 223-13-01 Долар - 8.0152 Евро - 10.4026 Учора, 17:31 Шкільна розбудова Учора, 17:11 Газ для Рядового Учора, 16:41 ВОЛИНЬ. Ще одна хлібна комора Учора, 15:45 СВІТОВІ ЦІНИ НА ЗЕРНО КОМПЕНСУЮТЬ АГРАРІЮ НЕДОБІР ПО ВАЛУ Учора, 14:46 Половина українського врожаю страждає від спеки та посухи Учора, 13:31 Рада приняла закон: власть будет отбирать у людей арендованную землю Учора, 13:09 Реформи в аграрному секторі вимагають прискорення – В.Янукович Учора, 12:38 Подякував аграріям, які досягли врожайності 70 ц/га Учора, 12:29 «Ялта. Золотий грифон – 2012» Учора, 12:25 Аграрії зацікавлені в експортуванні зерна на довготривалій основі Завантажити электронну версію з ресурсів наших партнерів 0 1 2 3 4 5 Докладніше 20 років інституту Агроекології та природокористування 0 1 2 3 4 5 Докладніше Чи буде коньячна «явка з повинною»? Консолідація громадських організацій, що об’ єднують виноградарів та виноробів. Збереження 1,5% збору на розвиток виноградарства. Захист вітчизняного ринку від засилля імпортної, часом менш якісної винної продукції. Захист права називати коньяк – коньяком, а шампанське – шампанським, незважаючи на те, що вони вироблені в Україні. Ці питання, серед інших, були в центрі уваги засідання Ради директорів Української корпорації по виноградарству та виноробній промисловості «Укрвинпром». Засідання відкрив віце-президент «Укрвинпром», генеральний директор корпорації «Закарпатсадвинпром» Володимир Гісем, зазначивши: - Сьогодні на полицях як українських, так і російських магазинів море японських та китайських плодово-ягідних вин. Хоча при тій кількості сировини, яку має Україна, й перспективах значного нарощування її виробництва взагалі відпадає потреба в імпорті. До того ж, маємо найкращий вітчизняний зерновий спирт, який покращує якість виноробної продукції, а не погіршує, як імпортний. У свою чергу, генеральний директор корпорації «Укрвинпром» Олександр Мацко додав: - Хочу підкреслити, що питання, які ми з вами сьогодні розглянемо, потребують, передусім, спільного, згуртованого підходу. І стосується це всіх виробників, хто працює у вітчизняному виноградарстві й виноробстві. Поодинці ми ці проблеми не вирішимо. А краще, щоби інтереси підприємств галузі представляла одна потужна й незалежна професійна організація, яка могла б успішно обстоювати позиції вітчизняних виноградарів та виноробів на всіх владних рівнях. 0 1 2 3 4 5 Докладніше В ожидании винной ягоды Виноградари АР К рым серьезно озабочены нависшей угрозой отмены правительством однопроцентного акцизного сбора, взимаемого от продажи алкогольных напитков, пива и табачной продукции, за счет которого им компенсируются расходы на посадку новых виноградников. Недавно принятое постановление Кабмина изменяет порядок начисления компенсации, согласно которому Минагрополитики Украины должно разработать соответствующие формы подачи документации на получение компенсации. Прошло уже больше двух месяцев, но этого так и не сделано. Крымские виноградари отправили в Киев все необходимые материалы для начисления компенсации, а ответа все нет. Сегодня различные «ущемления» выплаты финансовых средств связывают с большими затратами государства на Евро-2012. Время идет, и никто вразумительных объяснений и обещаний аграриям не дает. Руководители отрасли и виноградари считают, что процесс выплат компенсации затягивается умышленно. Если вопрос не будет решен в ближайшее время, то крымские виноградники вновь постигнет участь лихих 90-х, когда отрасль пришла в упадок: лоза вырубалась, а новые посадки не осуществлялись. В итоге крымское виноделие как отрасль развалилось под прессом аналогичной импортной продукции, а достичь былых высот ему будет очень трудно. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Американская белая бабочка Hyphantria cunea Drury относится к семейству медведиц ( Arctiidae ), отряду чешуекрылых ( Lepidoptera ). Не так давно этот вредитель считался карантинным объектом на территории Крыма. Но сегодня он встречается повсеместно не только на полуострове, но и в Херсонской, Запорожской и других областях. На европейском континенте первые экземпляры бабочки были пойманы около Будапешта на острове Чепель в августе 1940 года. Родина этого вредителя - Северная Америка. Есть основания полагать, что бабочка была завезена на остров с каким-либо грузом. На территории Украины вредитель был обнаружен 1952-м в пограничных районах Закарпатья, а сегодня зарегистрирован во многих областях Украины и на юге европейской части России. По последним данным, бабочка повреждает около 200 различных древесных, кустарниковых и травянистых растений. Сотрудники кафедры начали исследования по изучению биологических особенностей и мер борьбы с американской белой бабочкой с 2001 года (под руководством доктора с.-х. наук, профессора Славгородской-Курпиевой Л.Е.). Методика исследований была разработана Госинспекцией по карантину растений и научным руководителем. Нами установлено, что на многолетних насаждениях американская белая бабочка повреждает лиственные породы, предпочитает шелковицу, грецкий орех, клен ясенелистный. В промышленных садах до августа этот вредитель не обнаружен. Считаем, это связано с тем, что там в течение весенне-летнего периода систематически проводятся защитные мероприятия, направленные против ряда вредителей семечковых и косточковых садов. Вредитель появляется в промышленных садах в конце августа – сентябре. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Квітковий оберег від Луїса В африканця Луїса Камля із Зімбабве в українському селі Недайвода, що на Дніпропетровщині, тепер інше ім’я. Після того, як православний священик отець Петро охрестив іноземця у церкві Святих Петра і Павла, його нарекли Миколою. Односельці звикли до свого незвичайного мешканця і навіть встигли душею полюбити привітного та кумедного африканця. Сільські мужики майже рік навчали Миколу українських звичаїв. Від душі реготали, коли він намагався заспівати їм «Галю» та цурався сала із самогоном. Кепкували над його вимовою, та ніколи не зобижали. Навпаки, допомагали, чим могли. Хто города зоре, хто дров привезе безкоштовно. Розуміли люди, як важко чорношкірому чоловікові у чужій далекій країні. Та найбільше переймалася долею свого коханого дружина Роза. Бо їм обом довелося виплакати не одну чашу гірких сліз від численних людських образ і горя. Певне, тому і опинилися вони у селищі Недайвода: сільські люди не тримають каменя за пазухою та сприймають світ таким, як він є. Розуміють, у житті може трапитися усіляке, навіть таке, як у Луїса та Рози. «Якби мені хтось років десять тому сказав, що я буду жінкою африканця – не повірила ні за що!», - говорить Роза. 0 1 2 3 4 5 Докладніше №23 (235) Аграрний тиждень. Україна Міліціянтам «підріжуть крила»? актуально, стор. 3В Україні запрацювала Чиказька біржа, агроринок, стор. 4-5 Є генофонд! М’ясному скотарству – бути, тваринництво, стор. 10-11 Ви не можете завантажувати файли з нашого сервера 0 1 2 3 4 5 Докладніше Украинская Баннерная Сеть Міліціянтам «підріжуть крила»? Безпідставні «наїзди» міліціянтів знайомі майже кожному українському бізнесмену. Коли на замовлення корупційних чиновників у підприємців незаконно вилучається фінансово-господарська документація. Коли банкрутують перспективні фірми та компанії. Коли протиправні дії силовиків захищає сліпа і безголоса Феміда. Хіба це не сучасна практика оперативно-розшукових дій наших правоохоронців, за якою часто криються якісь анонімні повідомлення чи заяви, без зазначення конкретних фактів?! Покласти край необґрунтованим перевіркам підприємців спробував нардеп Георгій Смітюх. 31 травня він зареєстрував у Верховній Раді актуальний законопроект (реєстр. №10542) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення неправомірного втручання в господарську діяльність суб'єктів підприємницької діяльності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності та заходів боротьби з організованою злочинністю». Законопроект передбачає внесення змін до Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Документ колеги підтримали парламентарі на засіданні Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. 0 1 2 3 4 5 Докладніше В Україні запрацювала Чиказька біржа Серед потужних країн-експортерів зерна Україна донедавна була чи не єдиною, де не діяв ф’ючерсний біржовий ринок. У цивілізованому світі бізнесу це викликало і здивування, і співчуття, адже мало виростити високі урожаї сільгоспкультур – треба ще й вміти те все із гарантією на високі прибутки продати. З багатьох причин таке не вдавалось. Та із 6 червня цього року тут усе змінилось на користь (хочеться, зрештою, так сподіватись) українських фермерів, керівників сільгосппідприємств. Саме 6 червня 2012-го в країні Чиказька торгова палата (СВОТ) – товарна біржа у складі найпотужнішої у світі Чиказької Групи (CME Group) – вперше в історії українського агробізнесу випустила в обіг ф’ючерсний контракт на продовольчу пшеницю Чорноморського регіону. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко так прокоментував цю подію: - Діюча у нас практика, коли українські виробники або орієнтуються на зовнішні ринки, що не завжди відображає ситуацію в Україні, або йдуть на неорганізований ринок, де є багато ринків, досить часто себе не виправдовує. Чиказька ж біржа - це для України не лише крок назустріч організованому глобальному ринку торгівлі зерном і новітніми технологіями управління ціновими ризиками, а й свідоцтво того, що наша країна здатна ефективно співпрацювати з визнаними світовими лідерами. За словами Л. Козаченка, страховий фонд, який повинен обслужити контракти, оцінюється в 1 млрд. доларів. Кошти, як видно, немалі. Поки що все робитиметься через чиказький майданчик. Але за підсумками року, якщо все буде гаразд, то, можливо, у нас буде вже своя клірингова організація і локальна платформа. 0 1 2 3 4 5 Докладніше 15 років в аграрному ритмі « Добре ім'я краще за велике багатство, і добра слава краща за срібло і золото !» Цар Соломон Спеціалісти визнаного лідера насіннєвого ринку України компанії «Агро-Ритм» добре пам’ятають цей мудрий вислів. Залучивши провідних вчених-експертів, закупивши необхідну техніку і розпочавши самостійно вирощувати посівний матеріал, вони швидко та впевнено досягнули солідних результатів. З року в рік «Агро-Ритм» пропонує добірний продукт, який гарантує високі врожаї. Найголовніше, що це багатогалузеве підприємство ані на щаблину не знизило за ці роки високу якість насіннєвого матеріалу! - Сьогодні «Агро-Ритм», - каже його директор Віктор Стоцький, - складається з чотирьох виробничих частин, з чотирьох самостійних бізнесів: перша - це маркетинг, реалізація продукції і торговий офіс, в якому працює 20 чоловік. Як відомо, гроші - це кров підприємства, є гроші – все рухається. Друга – це вирощування якісної продукції на 6 тис. га землі, третя – доведення вирощеного зерна до насіннєвого режиму. І четвертий напрямок, без якого не можна успішно працювати, – це наукова діяльність: селекція, тісна співпраця з науковими установами, створення нових сортів та гібридів. І всі вони діють, комплексно доповнюючи один одного. Можемо продати 1000 тонн, вирощуємо 1000 тонн, переробляємо 1000 тонн і забезпечуємо якісним посівним матеріалом ці тисячу тонн. За 15 років роботи «Агро-Ритм» здобув повагу партнерів і довіру клієнтів в Україні та за її межами. Тут вирощують високоякісне насіння пшениці, ячменю, сої, соняшнику, кукурудзи, гороху, проса, сої, еспарцету та люцерни. Словом, все що потрібно селянину. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Ніхто ще не вмер від «білої смерті Стало популярним «худнути» на продуктах, що не містять цукру: так званих «льодяниках», «колах», «морозиві», «дієтичному хлібі» і т. д. і. т. п. Але далеко не всі знають, що оті «0 калорій» можуть обернутися в кращому випадку залежністю від лікарського ліжка. От і голова правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Микола Ярчук при згадуванні про синтетичні підсолоджувачі не стримує гніву: - Це гірше, ніж тютюн, гірше, ніж горілка! Бо горілка й тютюн - природного походження. Цукрозамінники ж з усілякої хімії виробляються. - Вибачте, Миколо Миколайовичу, але ж натуральний цукор інколи називають «білою смертю». Що на те скажете? - Такий негативний ярлик клепають ті, хто виробляє, постачає, використовує синтетичні замінники. Насправді ж цукор, завдяки цінним харчовим, смаковим і фізичним властивостям, є харчовим продуктом першої необхідності. Крім приємного смаку, він є високоефективним джерелом енергії для організму людини. Всі інші речовини, які використовуються для підсолоджування, вважаються замінниками. - Що ж із цукрової синтетики найбільш популярне? 0 1 2 3 4 5 Докладніше Теорія обману Сьогодні в Україні багато якісних молочних продуктів і сумлінних виробників, які, піклуючись про власну репутацію, дбають про покращення ґатунку своєї продукції. Але й фальсифікат не полишає наші полиці. Про хитрощі тих, хто нас обманює, нам розповіла президент Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко. - Лідіє Олексіївно, який зміст Ви вкладаєте, власне, в поняття «фальсифікат»? - На українському молочному ринку за останні десять років освоєні сучасні технології молочних продуктів, різноманітних і складних за вмістом. Контроль за якістю і безпечністю сировини, компонентів і готової продукції зростає з кожним роком, оскільки це є основним фактором конкурентоспроможності, добросовісної конкуренції на ринку і здоров’я споживачів. Однак ми змушені визнати, що упорядкування ринку до добросовісної конкуренції проходить повільно. На жаль, відсутність державного контролю на споживчому ринку сприяло тому, що недобросовісні виробники допускають фальсифікацію на ринку. Під фальсифікацією розуміють обман покупців шляхом неправдивої інформації на етикетці щодо фактичного складу продукту. Будь-який вид фальсифікації обов’язково супроводжується вартісною та інформаційною фальсифікацією. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Украинская Баннерная Сеть Є генофонд! М’ясному скотарству - бути Сіра українська порода великої рогатої худоби – найстаріша порода євроазійського континенту. Вона займає особливе місце серед порід м’ясної худоби України. А за категоризацією FAO та EAAP відноситься до першої категорії генофондових об’єктів – «вітчизняний генофондний об’єкт, який знаходиться на межі зникнення». Незабутнє враження залишилось у фахівців і науковців, які завітали до Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова». Саме тут кращих тварин цієї породи вони і побачили, взявши участь у всеукраїнській нараді-семінарі «Про стан та перспективи розвитку галузі м’ясного скотарства України у 2012 році». Ініціювали проведення цього заходу Рада Української асоціації «М’ясне скотарство» за підтримки Мінагрополітики України і Національної академії аграрних наук України. Досвід кращих До речі, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» є ще й Національним науковим селекційно-генетичним центром з вівчарства. Тож запропонувати вченим для огляду є що. Тому й розмова вийшла цікавою та насиченою. А розпочалася вона з огляду селекційних досягнень у тваринництві. В ДПДГ НААН «Каховське» якраз і побачили учасники наради генофондове стадо сірої української породи ВРХ. Попри те, що її чисельність нині становить десь 1000 голів (менше 2% загальної чисельності м’ясної худоби) - її значення в структурі генофонду галузі важко переоцінити. Ця порода широко використовувалася при створенні червоної степової, української м’ясної, поліської м’ясної та інших вітчизняних порід м’ясної і молочної худоби. В породі протягом тисячоліть розвивалися механізми, які забезпечують генетико-автоматичні процеси і зберігають ідентичність тварин та її генофонду. 0 1 2 3 4 5 Докладніше І розганяється зоряний кінь… Після двадцятирічного занепаду кінна галузь немов отримала «друге дихання». Все частішими стали повідомлення про спортивні досягнення кінного спорту, а от про самі кінні заводи, про ту важку роботу з розведення й утримання благородних тварин - почуєш в ряди-годи. Отже, й виникла у нас думка - розпитати директора ДП «Конярство України» Тетян у Ничепоренко про «свіжий вітер змін» у конярстві . - Рапортувати про досягнення ще рано, бо практичні результати у такій галузі як конярство з'являються мінімум через два-три роки, - зауважує Тетяна Володимирівна. - Однак завдяки зусиллям ми вже не лише декларуємо наміри підняти конярство, а й робимо реальні кроки по його відродженню та ефективному розвитку. Колись за чисельністю коней Радянський Союз був першим у світі, налічуючи їх 40 млн. голів. Але розвал тодішньої наддержави та економічна розруха спричинили занепад кінних заводів… Сьогодні ж в Україні розводиться 13 порід коней. Хоча за останні роки поголів'я помітно скоротилося. Основна причина - низька рентабельність кіннозаводства. Та вже розроблена стратегія відродження галузі. А її ключовою складовою є підвищення ефективності та конкурентоспроможності, збереження та поліпшення генофонду існуючих в Україні порід коней. Сподіваюсь, ці заходи виведуть галузь на самофінансування та нададуть можливість Україні здобути гідне місце на міжнародному рівні. 0 1 2 3 4 5 Докладніше Український хміль. Яка його якість? Одним із найголовніших пріоритетів держави для розвитку аграрної сфери є формування сучасного ринку комерційних сортів агрокультур. Упродовж багатьох років для України хміль був високоприбутковою специфічною культурою, яка в умовах розширеного виробництва здатна забезпечити потребу пивоварної промисловості та інших галузей народного господарства унікальною сировиною. Українські сорти хмелю ароматичної та гіркої груп, завдяки сприятливим для них агрокліматичним умовам вирощування, славилися здавна та мають високі пивоварні якості. Торік, як і в 2010 році, спостерігалось зменшення валового збору хмелесировини на 49,1% у порівнянні з 2009-м, коли було найбільше зібрано хмелю за останнє десятиріччя – 1340 тонн. Валовий збір хмелю в 2011-му становив 681,4 тонн. За останні три роки площа насаджень хмелю скоротилась щонайменше на 443 гектари. Торік його зібрали лише з 645 гектарів. Нинішній стан у хмелярстві спричинений тим, що тільки малі та середні пивоварні заводи, яким належить до 10% пивного ринку України та ПАТ «Оболонь», в своїх технологіях використовують хміль гранульований вітчизняного виробництва. Найбільші ж пивоварні компанії з іноземним капіталом, уклавши попередні довгострокові контракти, закуповують виключно імпортну хмелесировину у вигляді гранул та екстрактів гірких сортів американського і німецького виробництва, а також ізомеризованих препаратів, у т.ч. тетра-гідро-ізо-екстрактів. Основою цих препаратів є сполуки неприродного характеру, яких ні в хмелі, ні в натуральних хмельових препаратах, а тим паче в пиві, виготовленому з натуральної хмелесировини – не виявлено. Це і зумовило подальше витіснення вітчизняних хмелевиробників з українського ринку. Починаючи з 2009-го, в галузі виникла проблема з реалізацією хмелю, створивши за 2 роки рекордні його залишки. Це призводить до зубожіння хмелярських господарств і ставить під загрозу функціонування всієї галузі. 0 1 2 3 4 5 Докладніше << 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 175 >> Новини » Фоторепортаж Новини » Фоторепортаж Новини » Фоторепортаж Навігація НОВИНИ ВИДАННЯ НАШІ ПАРТНЕРИ ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ РОЗМІСТИТИ СТАТТЮ РОЗМІСТИТИ ОГОЛОШЕННЯ ФОТОБАНК ЗАВАНТАЖИТИ ФАЙЛ ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК Новини №21 (233) Готуємо ґрунт до майбутнього урожаю Американці радять українцям вирощувати не пшеницю, а ра ... Сокращении объемов золотовалютных запасов «Гаврилівські курчата» вимагатимуть від Київобленерго в ... У липні відкривається найбільший в Україні хлібозавод Будемо працювати по 12 годин на добу? Депутати удосконалять державну підтримку українського с ... Европейская пшеница продолжает расти с оглядкой на Чика ... Американський метелик знищує Крим Опитування Про що б ви хотіли прочитати в нашій газеті? Агро політика Аграрна освіта Новинки агротехніки Ноу-хау Ціни на техніку Рослинництво Селекція Ціни на с/г культури Вирощування Технології Годівля Досвід господарств Укази Закони Накази Соціальні питання Екологія Власний дім Події Партнери AgroNews Агроконтроль Аграрний союз України ТОВ Укрветсоюз СФГ Асканійське ЕФПІТ Syngenta ООО «СХП «Нива» Союз птахівників України Агроперспектива Аграрна біржа Ерідон Теги Аграрної політики посівна новини техніка технологія , головою , міських , партія , союзу Соціалізація Календарь « Липень 2012 » Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Наші друзі Пошук роботи в Києві Dj Адміністратор магазину Developer android Режисер монтажу Плиточник работа в киеве бухгалтер по совместительству Налог на роскошь для бедных Собственный бизнес Украина ищет газ Недвижимость Новости банков новости Харькова работа вакансия , http://sinoptik.ua/погода-харьков , происшествия донецк , Мадагаскар 3 , DIVApro.biz , http://avtosale.ua/car/Doneckaja/ РОЗДІЛИ НОВИНИ АГРОПОЛІТИКА АГРАРНА ОСВІТА АНАЛІТИКА ГАРЯЧА ТЕМА ЕКОЛОГІЯ ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ОСОБИСТІСТЬ (ІНТЕРВ'Ю) ПОСІВНА РОСЛИННИЦТВО СВІТОВИЙ ДОСВІД ТВАРИННИЦТВО ТЕХНІКА ЦІНИ НА С/Г ПРОДУКЦІЮ WEEKEND Фотозвіти ВІДЕО Питання та відповіді Задати своє питання Каталог файлів Електронная версія тижневика Ефективне страусівництво Замовляйте через редакцію Архів Липень 2012 (64) Червень 2012 (271) Травень 2012 (269) Квітень 2012 (305) Березень 2012 (190) Лютий 2012 (273) Січень 2012 (255) Грудень 2011 (311) Листопад 2011 (184) Жовтень 2011 (206) Вересень 2011 (202) Серпень 2011 (219) Липень 2011 (222) Червень 2011 (202) Травень 2011 (96) Квітень 2011 (196) Березень 2011 (315) Лютий 2011 (294) Січень 2011 (109) Грудень 2010 (106) Листопад 2010 (177) Жовтень 2010 (206) Вересень 2010 (28) Серпень 2010 (22) Липень 2010 (62) Червень 2010 (50) Травень 2010 (80) Квітень 2010 (84) Березень 2010 (79) Лютий 2010 (38) Січень 2010 (35) Грудень 2009 (36) Листопад 2009 (35) Жовтень 2009 (49) Вересень 2009 (46) Серпень 2009 (12) Липень 2009 (58) Червень 2009 (55) Травень 2009 (61) Квітень 2009 (54) Березень 2009 (56) Лютий 2009 (70) Січень 2009 (26) Грудень 2008 (62) Листопад 2008 (7) Жовтень 2008 (44) Вересень 2008 (54) Серпень 2008 (3) Липень 2008 (64) Червень 2008 (40) Травень 2008 (61) Квітень 2008 (57) Березень 2008 (56) Лютий 2008 (60) Січень 2008 (43) Грудень 2007 (57) Листопад 2007 (27) Жовтень 2007 (64) Вересень 2007 (38) Серпень 2007 (14) Липень 2007 (49) Червень 2007 (45) Травень 2007 (108) Квітень 2007 (62) Березень 2007 (141) Показати весь архів Тепер доступна Мобільна версія сайту Зверніть увагу: Передплата на 2012 триває, постійно! Погода Погода в Киеве влажность: давл.: ветер: Loading... Аграрний тиждень.Україна © 2007-2012. Будь-яке використання матеріалів цього сайту без посилання на нього заборонено!