Екологія життя

99282 (індекс видання) Українською [] | Російською ІСТОРИЧНА, КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ГАЗЕТА “ЕКСПЕДИЦІЯ ХХІ” — проект Інституту суспільних досліджень / електронна версія / 5 (119) 2012 р. про нас | RSS Увійти ОСОБИСТІСТЬ ТОЧКА ЗОРУ ДНІПРОЦЕНТРИЗМ ОСОБИСТА ДУМКА ЗВ’ЯЗОК ЧАСІВ ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ TERRA СOSSAСORUM SAMARICA КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ІСТОРІЇ ГЕНЕАЛОГІЯ ЗНАЙ НАШИХ НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ ЕТНОТУРИЗМ ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДІЯ АРТ-ПОШУК ОПОВІДАННЯ ДРУГ ЧИТАЧА КОЛЕКЦІЯ ВІТАЛЬНЯ ТЕАТР КІНО ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ АРХІВ НОМЕРІВ КультОгляд Літературний природник «Літні мотиви» Літо прийшло. Але творче життя Дніпропетровська не зупиняється! Гайда на природу! Молодіжна студія «Простір» розпочинає серію літературно-музичних природників «Літні мотиви». Протягом літа ми плануємо побувати з поетами та музикантами у різних мальовничих куточках нашого міста. Дереш привіз до Дніпропетровська «Голову Якова» Похмурим вечором молодь Дніпропетровська зібралася на зустріч із відомим львівським письменником Любком Дерешем. Автор приїхав із презентацією свого нового роману «Голова Якова», над яким трудився цілих 5 років. Міжнародний фестиваль «Сходи до Неба» 29 травня о 19.00 в Руському клубі «Культ Ра» (м. Київ, вул. Володимирська відбудеться зустріч з філософом, письменником, президентом фестивалю «Сходи до Неба» Володимиром Сімоновим. Міжнародний фестиваль дизайну «Корова» 2012 підвів підсумки Міжнародний фестиваль дизайну «Корова» 2012 (COW International Design Festival) оголосив переможців. Ними стали: Gabriella Barouch (Tel Aviv, Israel), Артюхин Андрій (Пенза, Росія), Anna Kasnyik (Будапешт, Угорщина), Marco Tуxico (Ла-пас, Болівія), Omer Hoffmann (Нью-Йорк, США), Егорова Ірина (Москва, Росія), Morteza Zahedi (Іран), Tomaso Marcolla (Лавіс, Італія), Wasted Rita (Майа, Португалія), Пасмочка Ірина (Черкаси, Україна). Архів газети виберіть номер 9 (99) 2010 р. 8 (98) 2010 р. 7 (97) 2010 р. 6 (96) 2010 р. 5 (95) 2010 р. 4 (94) 2010 р. 3 (93) 2010 р. 2 (92) 2010 р. 1 (91) 2010 р. 12 (90) 2009 р. 11 (89) 2009 р. 10 (88) 2009 р. 9 (87) 2009 р. 8 (86) 2009 р. 7 (85) 2009 р. 6 (84) 2009 р. 5 (83) 2009 р. 4 (82) 2009 р. 3 (81) 2009 р. 1 (79-80) 2009 р. 11 (78) 2008 р. 10 (77) 2008 р. 9 (76) 2008 р. 8 (75) 2008 р. 7 (74) 2008 р. 6 (73) 2008 р. 5 (72) 2008 р. 4 (71) 2008 р. 3 (70) 2008 р. 5 (119) 2012 р. 4 (118) 2012 р. 3 (117) 2012 р. 2 (116) 2012 р. 1 (115) 2012 р. 10 (112) 2011 р. 9 (111) 2011 р. 8 (110) 2011 р. 7 (109) 2011 р. 6 (108) 2011 р. 5 (107) 2011 р. 4 (106) 2011 р. 3 (105) 2011 р. 2 (104) 2011 р. 1 (103) 2011 р. 12 (102) 2010 р. 11 (101) 2010 р. 10 (100) 2010 р. 12 (114) 2011 р. 11 (113) 2010 р. АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА АРТ-ПОШУК Ольга Самусенко: Ігри, в які грають люди читати» ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ Микола Чабан: Губернатор-Дон Жуан читати» ВІТАЛЬНЯ Ольга Валенська: Стиль і мода від Анжели Васильєвої читати» Головна ⁄ Екологія життя ↓ ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ Стовбурові клітини — майбутнє медицини, що вже настає Автор: Наталія Сеген Кількість наукових відкриттів з кожним роком збільшується. Обсяг знань тільки в сфері медицини подвоюється кожні три роки. Про нові відкриття ми можемо прочитати в газетах чи Інтернеті і почути в новинах. А от про те, як ці нові знання використовуються на практиці, інформації менше. Але ж дуже хочеться дізнатися про застосування резонансних відкриттів в повсякденному житті і зрозуміти, яку користь вони приносять нам на практиці. «Експедиція XXI» № 5 (119) 2012 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ Проблеми Дніпра: нові аргументи Автор: Наталія Сеген Дніпро — головна водна артерія України, стан якої погіршується з кожним роком. Екологи б’ють тривогу. Вони стверджують, що необхідно вживати термінових заходів з відновлення і оздоровлення головної ріки нашої країни. Але що робити, щоб врятувати Дніпро і поліпшити його екологічний стан? «Експедиція XXI» № 4 (118) 2012 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ Зона відчуження: вічна проблема чи майбутня туристична перлина? Автор: Наталія Сеген У 1986 році на Чорнобильській АЕС сталася жахлива аварія, яка серйозно вплинула на життя не тільки нашої країни, а й усього світу. Загинуло безліч людей. Велика територія стала непридатною для проживання. З того часу пройшло вже 26 років. Чорнобильська катастрофа стала історією, а вислів «чорнобильська зона» став загальноприйнятим. Що ж відбувається на відчужених територіях зараз? Які екологічні наслідки аварії ми можемо спостерігати сьогодні? І як раціонально використовувати територію зони? Про це ми поговорили з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Сергієм Паскевичем. «Експедиція XXI» № 3 (117) 2012 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ Народний синоптик «пророкує» погоду за космічними ритмами Автор: Наталія Сеген Останнім часом погода підкидає нам все нові «сюрпризи», які трапляються в різних частинах нашої планети. Наприклад, в Арктиці, Ісландії та на півночі Канади цієї зими спостерігається аномальне тепло, а Західна і Центральна Європа потерпає від сильних морозів. У зв’язку з цим вчені все більше говорять про глобальну зміну клімату, а офіційні кліматологічні служби все частіше помиляються в прогнозах погоди. Але нам хочеться знайти джерело інформації, яке змогло б пояснити, що відбувається насправді, і дало прогноз погоди не тільки на кілька найближчих днів, але й на місяць і навіть рік. Тоді, в надії дізнатися секрети погоди, ми звертаємося до народних синоптиків. Прогнози погоди народного синоптика з Дніпропетровська Валерія Некрасова все частіше цитують у ЗМІ. Які методи використовуються ним для передбачення погоди? Що враховує народний синоптик при складанні прогнозів і як часто вони збуваються? Про це ми вирішили поговорити з самим Валерієм Некрасовим. «Експедиція XXI» № 2 (116) 2012 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ? Автор: Наталія СЕГЕН Дніпропетровські екологи кажуть, що Дніпро — зарегульована ріка, яка поступово перетворюється на болото. Вони стверджують: щоб спасти річку, треба спустити водосховища, і хоча це дуже складно зробити, але над цим треба працювати, розробляти план дій і прораховувати варіанти, бо іншої альтернативи немає. (Про це можна прочитати в статті «Дніпро — національна гордість чи загальноукраїнська проблема?» www.exp21.com.ua/ukr/ecology/113-9.htm ) Прокоментувати цю точку зору ми попросили директора Українського науково-дослідницького інституту водогосподарсько-екологічних проблем академіка НААН, доктора технічних наук, професора Яцика Анатолія Васильовича. «Експедиція XXI» № 1 (115) 2012 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ ПРАВО НА ЧИСТЕ ПОВІТРЯ ПОТРІБНО ВИБОРОТИ Автор: Наталія СЕГЕН «Чисте повітря» — для сучасного міського жителя це словосполучення здається трохи фантастичним. Чистим повітрям можна подихати, поїхавши на курорт, до лісу або в село до родичів, але жити у великому місті і дихати чистим повітрям — нереально. Так думаємо ми, приречено спостерігаючи за димом, який виповзає з заводських труб, і вдихаючи чергову порцію отруйних речовин. Але чи правильно змиритися і нічого не робити з ситуацією, яка склалася? Які кроки варто зробити тому, хто хоче, щоб екологічна обстановка в рідному місті стала кращою? Про це ми поговорили з Павлом Хазаном, експертом з питань сталого розвитку Української екологічної асоціації «Зелений світ». «Експедиція XXI» № 12 (114) 2011 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ ДНІПРО — НАЦІОНАЛЬНА ГОРДІСТЬ ЧИ ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМА? Автор: Наталія СЕГЕН Протягом останніх століть людина намагається перекроїти навколишнє середовище під себе. Але часто «новий крій» з часом виявляється неправильним і навіть шкідливим. Невеликі «промахи» людства часто набувають масштабів катастрофи, а «плюси» перетворюються на «мінуси». Однією з таких помилок, допущених на території України, багато хто вважає створення ряду водосховищ на річці Дніпро. Вчені заявляють: людське втручання в природний плин річки має досить серйозні наслідки. Водна артерія перетворюється на болото, а це неминуче спричинить за собою безліч негативних наслідків для нас і наших нащадків. Серед тих, хто закликає нас замислитися про сучасний стан речей і почати активно діяти, — директор інституту проблем природокористування та екології НАН України, доктор технічних наук, професор Шапар Аркадій Григорович. Вчений розповів нам про проблеми, які виникли після спорудження водосховищ, і запропонував можливі шляхи їх вирішення. «Експедиція XXI» № 11 (113) 2011 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ ГЕНЕТИЧНІ ТАЄМНИЦІ ЛЮДИНИ Автор: Наталія СЕГЕН З кожним роком наука «видобуває» все нові знання про будову і функціонування складної системи, званої людським організмом. Черговим досягненням в цьому напрямку стала розшифровка молекули ДНК людини — структури, в якій «записані» всі особливості будови організму і механізми його роботи. Що ж далі? Чи дає розшифровка геному людини відповіді на більшість актуальних питань, які «мучать» людство, або для повноти розуміння механізмів роботи нашого організму нам необхідні нові відкриття? Про геном людини, особливості та перспективи його подальшого вивчення ми поговорили із завідуючою відділом геноміки людини Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, доктором біологічних наук, професором Лівшиць Людмилою Абрамівною. «Експедиція XXI» № 10 (112) 2011 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ ТРОЛІНГ ОЧИМА ПСИХОЛОГА Автор: Наталія СЕГЕН Для багатьох Інтернет став незамінним засобом комунікації. З його допомогою ми знайомимося, спілкуємося, знаходимо старих друзів і заводимо нових. Але віртуальне спілкування не завжди приносить тільки позитивні емоції. На просторах Інтернету іноді зустрічаються досить агресивні істоти, які за допомогою звичайної розмови можуть надовго зіпсувати вам настрій. Їх називають тролями. Напевно, ви бачили мультфільми або читали книжки фінської письменниці Туве Янсон про мумі-тролів — повненьких, добродушних, схожих на гіпопотамів істот, готових гостинно зустріти, нагодувати, напоїти і залишити жити назовсім будь-кого, хто б до них не прийшов. Тролі, які існують у віртуальному просторі, зовсім не схожі на цих казкових героїв. Характер троля інтернетного дратівливий та агресивний. Ймовірно, він запозичений у злобних скандинавських міфічних істот, яких теж називають тролями. Від інших користувачів Інтернету троль відрізняється тим, що постійно прагне вивести з себе інших відвідувачів віртуального світу. Хто стає тролем? Який психологічний портрет цієї Інтернет-істоти? Чому виникає потреба тролити? Про все це ми поговорили з керівником Центру психічного здоров’я, кандидатом медичних наук Георгієм Володимировичем Шостаковичем. «Експедиція XXI» № 9 (111) 2011 ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ КІМНАТНІ РОСЛИНИ: ДРУЗІ ЧИ ВОРОГИ? Автор: Наталія СЕГЕН Людина — частина природи. Про це нам розповідають в школі на уроках біології і по телевізору в передачах про природу. Але відчути «спорідненість» з рослинами і тваринами багатьом з нас все важче. Велика частина населення Землі зараз живе в містах, а отже, існує в штучних ландшафтах, основними елементами яких є висотки, асфальтовані дороги і труби заводів. Але потреба у спілкуванні з природою у нормальної людини все-таки залишається. Напевно, тому люди часто заводять домашніх тварин і вирощують кімнатні рослини. І якщо дозволити собі тримати в квартирі тварину може не кожен, то виростити на підвіконні представника флори, який буде тішити око, створювати відчуття затишку і являти собою частинку живої природи у вашому світі, досить просто і цілком доступно. Які «взаємини» пов’язують людину та її кімнатну рослину? Чи може рослина нашкодити своєму господареві? Що треба знати, щоб правильно підібрати собі рослину? Про це ми поговорили зі старшим науковим співробітником відділу тропічних і субтропічних рослин Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України Ярославською Жанною Миколаївною. «Експедиція XXI» № 8 (110) 2011 Сторінки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ››› пошук по сайту № 5 (119) 2012 У цьому номері: Милослава Молчанова. Український бестселер від Мирослава Дочинця Ольга Самусенко. Ігри, в які грають люди Наїна Лєводворська. Ким бути? Робоча біда української молоді Валентин Старостін. Дніпропетровськ: місто забутих міст Микола Чабан. Губернатор-Дон Жуан Валерій Верховський. Фантастика має розширювати горизонти мислення Еліна Заржицька. Коли пролунає дзвінок… Наталія Сеген. Стовбурові клітини — майбутнє медицини, що вже настає Наїна Лєводворська. Феномен «Месників»: супергерої для дівчат Ольга Валенська. Стиль і мода від Анжели Васильєвої Катерина Колонович. Дереш привіз до Дніпропетровська «Голову Якова» UKR.NET Погода Погода у Дніпропетровську вологість: тиск: вітер: Погода у Києві Погода в Івано-Франківську Вакансії в Дніпропетровську Junior java developer Кредитний спеціаліст Програміст мікроконтролерів C# developer Web programmer работа каменщика Дружні сайти Реклама © 2009 Історична, культурологічна газета «Експедиція XXI» Шановні читачі! Свої відгуки та пропозиції надсилайте за адресою: е-mail: Головний редактор : Володимир Панченко Редактор : Вадим Бедринець Випусковий редактор : Наталія Сеген Коректор : Анастасія Буяльська Верстка : Євген Нікода Історична, культурологічна газета «Експедиція XXI» реєстраційне свідоцтво КВ № 15652-4124ПР від 28.09.09 р. Засновник: ТОВ «Ферміна» Проект Інституту суспільних досліджень Адреса редакції : 49034, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 159, кімн. 9 тел. (056) 790-12-62 Редакція може не поділяти погляд авторів опублікованих матеріалів Наклад: 10 000 екз.