Завантаження. Будь ласка, зачекайте... Аграрний тиждень. Україна [/] Реєстрація | Не пам'ятаю пароль... Логін: Пароль: Додати до закладинок Головна Про видання Реєстрація Передплата Контакти Для листів: 01001, Київ-1, а/с304 тел: +38 (044) 223-13-01 Долар - 8.0152 Евро - 10.4026 Сьогодні, 15:21 У Мінагрополітики прогнозують, що хлібороби зберуть щонайменше 50 млн тонн зерна Сьогодні, 15:04 На столичних ярмарках сільськогосподарську продукцію продаватимуть зі знижкою Сьогодні, 15:00 У Азарова определили размеры премий за телок и бычков Сьогодні, 13:22 Перехідні залишки пшениці становитимуть 6-7 млн тонн – Мінагрополітики Сьогодні, 11:58 На закупку зерна выделено более 2 млрд – Минагропрод Сьогодні, 11:54 Українцям знову заборонять відвідувати ліси Сьогодні, 11:10 Путін: Росія підтримає своїх виробників на зовнішніх ринках Сьогодні, 11:10 Путін: Росія підтримає своїх виробників на зовнішніх ринках Сьогодні, 11:09 Виробник Jim Beam придбає ще два алкогольні бренди Сьогодні, 11:08 Перші підсумки: Як працює нова система дотацій для виробників молока Завантажити электронну версію з ресурсів наших партнерів 0 1 2 3 4 5 Докладніше #15(226) Доведеться «попотіти» законодавство стор. 4 Умови праці мають бути безпечними актуально стор. 16 Краплинне зрошення порятує землян землекористування стор. 8-9 Покладаються на власні сили регіони стор. 5Через терни до теплиць стор. 15 Ви не можете завантажувати файли з нашого сервера 0 1 2 3 4 5 Докладніше Покладаються на власні сили Озимина в регіоні цього року перезимувала непогано. Тож пересівати необхідно не більше 10%, що є цілком природнім , запевняють у Головному управлінні агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації . Цього року Черкащина збиратиме озимі зернові з більш ніж 300 тис. гектарів. Посіви, що загинули, аграрії пересівають в основному ярою пшеницею. Під неї відведено 38 тис. гектарів. Та якщо погодні умови в цілому більш-менш сприятливі, то фінансові - навряд. Особливо сутужно фермерам і дрібним землевласникам. Для проведення посівної кампанії черкаським селянам необхідно близько 2 млрд. грн., реально ж агропідприємства області забезпечені засобами на 1,8 млрд. гривень. Не вистачає немало-небагато 200 млн. гривень. – Коштів замало, – коментує ситуацію голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Черкащини, заслужений працівник сільського господарства України Сергій Стецюк. – Дуже багато грошей іде на закупівлю ресурсів, на виплати за паї. А б уло би більше грошей, то й технології б застосовували інші. На мою думку, не вистачає третини необхідних коштів. У багатьох господарствах не вистачає їх для пересіву: пальне подорожчало, не вистачає добрив. Якщо азотними в Україні забезпечені, то калійних і фосфорних, які виробляються за кордоном або на імпортній сировині, немає. Обмаль коштів і для закупівлі сільгосптехніки, яка постійно дорожчає. Тож доводиться фермерам задовольнятись ремонтом старої. – Трактор МТЗ-80 уже до 200 тис. грн. коштує, – наводить приклад Сергій Стецюк. – Щоб оновити парк, необхідно в один рік кошти за всю вирощену продукцію віддати лише на закупівлю сільгосптехніки. Тому фермери активно купувати техніку не поспішають... 0 1 2 3 4 5 Докладніше Олексій Зайцев: «Зробити державу однією з найбагатших у світі - реально» Поки експерти агроринку одностайні в прогнозах, що цьогоріч досить складно буде отримати запланований вал зерна, виробники не панікують. Ведуть посівну, вирішують повсякденні проблеми, розмірковують над майбутнім. - Якщо говорити про загибель пшениці, то по Україні буде десь 10%. Не так багато, як очікували, - вважає відомий аграрій, голова наглядової ради ТОВ «Агрофірма «Сади України» Олексій Борисович Зайцев. - Похмура погода змінюється теплою, йдуть дощі, пшениця розвивається. Вона не дасть суперурожаю, та все ж він буде. Гірша ситуація на півдні з ріпаком (за оцінками, 40-50% вимерзло), з озимим ячменем (25-30% загинуло). До речі, пшениця не вимерзла, вона восени не зійшла, бо було дуже сухо. Це в Україні повторюється кожні 2-3 роки. А уявіть, якщо ці поля засіяти і зрошувати? Ми мали би розвинену пшеницю, яка увійшла би загартованою в зиму, а влітку дала 50, 60, 70 ц/га… - А чи варто пересіяти загиблі площі кукурудзою? - Питання… В Америці, скажімо, вона сіється в зоні, де опади складають 800-1200 міліметрів. А у нас на півдні - 400-450, сході - 450-500 міліметрів. Надто мало. Кукурудза, соя, горох - дуже вологолюбні. Тут доречною би була державна програма, спрямована на розвиток зрошення в Україні. Без неї ми не зможемо розраховувати на заплановані збори зерна. Америка на початку минулого століття, приблизно як і ми, отримувала десь по 20 ц/га кукурудзи. Сьогодні ми збираємо 40, а в США - 100. Ріст – у 5 разів! Чому? Бо, по-перше, посіви розміщуються в кукурудзяному поясі, де багато вологи, а по-друге, застосовано зрошення. В Європі теж більша частина посівів кукурудзи зрошується… Я далекий від думки, що якимось декретом ми за рік-два запровадимо зрошення, але програма така повинна бути. Ми мусимо вже зараз вирішувати цю проблему. Прикладом в якійсь мірі може бути наша фірма. Наші поля знаходяться далеко від великих джерел води. Однак, є кілька невеликих ставків по 3-4 га і, вклавши певні кошти й розширивши ці водойми, ми нині маємо їх каскад із досить великим обсягом води (два – по 30 га, один - 15-16 га) і можемо зрошувати 700-800 га посівів. За два роки доведемо поливні площі до 1,5 тис. гектарів. Соя, наприклад, на поливних землях торік дала 42 ц/га, а кукурудзи зібрали 10-12 тонн. 51 1 2 3 4 5 Докладніше Краплинне зрошення порятує землян «Нас, жителів Землі, можна порівняти з пасажирами корабля, яким дано певний запас води. Але пасажири судна можуть розраховувати, що, у випадку нестачі води, якийсь корабель допоможе їм, тоді як ми у Всесвіті одинокі з нашим невеликим запасом води, необхідної для життя». Жак-Ів Кусто Нині людство докладає чимало сил, аби вирішити три надважливі для свого буття проблеми: продовольчу, енергетичну і водозабезпечення. При тому фахівці прогнозують, що саме через нестачу питної води, чим вже страждають мільйони мешканців планети Земля, до 2030 року цілком може розгорітись «третя світова війна за воду». Бо не буде води – не буде й їжі. Вимремо! Втім, аби такого не трапилося, масштабно реалізується доволі відповідних програм, у тому числі в Україні, яка, нагадаємо, за водозабезпеченням аж на 153 місці у світі та на передостанньому у Європі. Як же мати хліб і до хліба, а головне - бути із водою саме у нашій країні? Відповідь цілком очевидна: економно, бережливо ставитись до водних ресурсів. Один із напрямів цього – продовжувати ефективно запроваджувати у сільському господарстві краплинне зрошення. При тому «альма-матір’ю», сказати б так, цих клопотань, реальною об’єднуючою силою науковців і практиків у галузі вітчизняної меліорації є у нас Інститут водних проблем і меліорації НААН України. Це підтвердила й недавня Міжнародна науково-практична конференція «Стан та перспективи застосування краплинного зрошення для інтенсифікації садівництва, виноградарства і овочівництва», що відбулась на базі цього інституту. Мова тут йшла про шляхи збереження водного господарства країни, проектування, відновлення й експлуатацію меліоративних систем у світлі сучасних вимог для сільського господарства. Із цього приводу були досить цікаві, конструктивні виступи як науковців, так і практиків-аграріїв, бізнесменів. Відчувалось – зібрались однодумці, а головне - саме ті люди, у яких за словами – конкретні справи. Тим більше, що починати не з нуля. 68 1 2 3 4 5 Докладніше Лісосмугам і захисним насадженням – дбайливого господаря і державну підтримку Продовження. Початок читайте, будь ласка, в №13 нашої газети. Сьогодні органи влади і громадськість часто переймаються долею перелічених у попередній частині статті об’єктів ЕСП і, звичайно, мають надію, що держава наведе в цьому питанні належний порядок. Згадаємо, наприклад, звернення до урядових органів «Про актуальну ситуацію з полезахисними лісовими насадженнями», в якому екологи просять державу захистити лісозахисні насадження на полях: від імені Національного екологічного центру – І.П. Сіренко, від НУБіП України - завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів В.Ю. Юхновський. Вони пропонують певні заходи для поліпшення справи, розглядаючи їх, щоправда, не в системному плані, а вибірково, не торкаючись основоположних чинників проблеми землекористування, показників облікових категорій земельних ресурсів та їх економічного призначення, прав і зобов’язань ідентифікованих землекористувачів, складання, як належить, бізнес-плану тощо. Проблема з об’єктами ЕСП дійсно існує. З розвалом централізованої системи державного управління економікою в Україні почали діяти інші чинники її регулювання. На жаль, в агросекторі « Існуюча в Україні система державного управління залишається в цілому неефективною, вона еклектично поєднує як інститути, що дісталися у спадок від радянської доби, так і нові інститути, що сформувалися у період незалежності України », – йдеться в Указі Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» (№810/98 у редакції від 28.05.06). До того ж, мало хто звернув увагу на вимоги згаданої концепції щодо організації « на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування ». Зокрема, функціональні повноваження районних агролісомеліораторів просто знехтувані, хоча була можливість їх передати районним органам з охорони навколишнього природного середовища. 85 1 2 3 4 5 Докладніше В автономном режиме не всегда удается Публичное акционерное общество «Партизан» (с. Журавлевка, Симферопольский р-н) по праву считается лидером в Крыму по объемам надоев молока. Ежедневно его до 12 тыс . литров отвозят производители на переработку. У хозяйства, председателем наблюдательного совета которого является заслуженный работник агропромышленного комплекса Украины, полный кавалер ордена «За заслуги» Петр Калын, есть свой племенной завод, 1700 голов крупного рогатого скота, из них - 600 коров. Здешнее молоко, по всем показателям - европейского уровня. Это достигалось годами упорного, напряженного труда. К результату шли 25 лет, стремились развивать производство, совершенствовать технологии, всячески улучшать условия труда. Как государственная организация, ПАО «Партизан» тесно сотрудничает с Институтом разведения и генетики животных Национальной академии аграрных наук Украины. Поэтому в хозяйстве сконцентрировали все усилия, селекцию, генетику, чтобы улучшать качество и породный состав животных, чтобы увереннее двигаться вперед. Более того, в «Партизане» думают и о сельчанах: продают населению молодняк - бычков и телочек. На 2250 га выращивают сою и кукурузу на корма, на силос. «Работаем, что называется, в автономном режиме, создаем свой фуражный баланс для кормления скота и птицы», - отмечает Петр Савельевич. Здесь эффективно занимаются кормопроизводством, птицеводством и молочным производством. Но, впрочем, точнее будет сказать, эффективно занимались. Последнее время ПАО «Партизан» испытывает серьезные проблемы из-за высокой себестоимости продукции и большой конкуренции, а главное - отсутствия государственной поддержки. 85 1 2 3 4 5 Докладніше Сортові ресурси сої Ученими Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН обґрунтовано соєвий пояс, основу якого складає зона Лісостепу. Це, як правило, райони з родючими ґрунтами, достатнім тепловим режимом і вологозабезпеченням, де соя формує високу урожайність і надійно дозріває. Тепер у соєвому поясі розміщено понад 70% всіх посівів сої. Саме тут у перспективі прогнозується нарощування виробництва кукурудзи, пшениці і сої. В Лісостепу в 2011 р. соя займала 711 тис. га, її урожайність склала 20,2 ц/га (у т.ч. в Полтавській області – 23,7 ц/га, Київській – 23,3, Черкаській – 22,5, Чернівецькій – 21,4). Тут уперше вироблено 1,4 млн. т сої (найбільше на Полтавщині – 332, Київщині – 246 тис. т). Її урожайність в Лісостепу торік зросла на 5,5 ц/га порівняно з 2010 р., незважаючи на найсильнішу літньо-осінню засуху за останні 110 років. За багаторічними даними стаціонарного досліду Інституту кормів і сільського господарства Поділля, в умовах Лісостепу найефективнішими є короткоротаційні сівозміни «соя - кукурудза», «соя - озима пшениця», «соя – ячмінь». У цій сівозміні на незрошуваних землях регіону врожайність сої – 31-35 ц/га, кукурудзи - 78-100 ц/га і більше. Завдяки високій ефективності її бобово-ризобійної системи, вона є продуцентом найдешевшого рослинного білка. Якщо під озимий ріпак, за рекомендацією німецьких фірм, треба вностити 180 кг/га азоту, то соя сама біологічно фіксує таку його кількість (155-198 кг/га). А після себе залишає значну частину біологічно фіксованого азоту, забезпечуючи підвищення врожайності зернових у сівозміні на 8-11 ц/га, порівняно з посівом після соняшнику. Завдяки плідній роботі українських селекціонерів для ґрунтово-кліматичної зони Лісостепу створено нове покоління сортів сої. Вони не генетично модифіковані, за урожайністю (33-49 ц/га) і вмістом білка (39-41%) не поступаються іноземним, ліпше адаптовані до місцевих умов і можуть повністю забезпечити потребу внутрішнього ринку. 68 1 2 3 4 5 Докладніше Через терни… до теплиць Тепличне господарство в інших країнах вважається однією з найефективніших і найрентабельніших галузей сільського господарства. В Україні ж ця галузь вже доволі тривалий час розвивається. І гальмують цей процес високі тарифи на газ, використання подекуди застарілих технологій та неналежна увага держави до проблем тепличників. На 1 січня 2012 року в Україні, за даними асоціації «Теплиці України», нараховувалось до 300 га скляних теплиць, більшість яких зосереджено у великих тепличних комбінатах, і близько 2300-2500 га плівкових теплиць фермерського і присадибного типу. Їхнє річне споживання природного газу - від 130 до 200 млн. м3. За словами директора Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України Олександра Демидова, сьогодні практично в усіх теплицях під склом проведена реконструкція за рахунок власних заощаджень тепличних господарств і застосування інвестицій. Впроваджено системи крапельного зрошування, клімат-контролю, системи подачі (відбору та підкормки) СО2, змінено системи обігрівання теплиць, впроваджено енергозберігаючі екрани, установки для накопичення теплової енергії (ККД 95-97%), комп’ютерне управління технологічними процесами та використано високопродуктивний насіннєвий матеріал. 85 1 2 3 4 5 Докладніше Умови праці мають бути безпечними Щорічно, починаючи з 2002 року, за ініціативою конфедерації вільних профспілок трудящих, яку підтримала Міжнародна організація праці (МОП), понад 50 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. В Україні, аби привернути увагу суспільства до питань охорони праці й запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, указом Президента України від 18 серпня 2006 року №685/2006 «Про День охорони праці» встановлено День охорони праці. Його відзначають щорічно 28 квітня – у Всесвітній день охорони праці. Міністерство аграрної політики та продовольства України довело звернення Оргкомітету та відповідний план заходів до своїх регіональних управлінь та підприємств галузі з нагоди Дня охорони праці в Україні, щоб вони активно долучилися до його відзначення. АПК є важливою галуззю економіки України, однією з головних підвалин системи національної безпеки. Разом із тим, виробничі процеси та відносини, що склалися нині в агросекторі, характеризуються великою різноплановістю, багатогранністю та взаємовпливом різноманітних елементів, основними з яких є людина, предмети і засоби (знаряддя) праці та природне довкілля. Застосування високопродуктивних технічних засобів і технологій в АПК, з одного боку, вимагають від працівників села інтелектуальних здібностей, високої кваліфікації, морально-професійних якостей, фізичної та психічної витривалості, дотримання культури праці тощо. А з іншого – становлять потенційну загрозу їхньому життю і здоров’ю. 85 1 2 3 4 5 Докладніше Стан посівних робіт на 18.04.12 Стан посівних робіт станом на 18.04.12 року Ви не можете завантажувати файли з нашого сервера 0 1 2 3 4 5 Докладніше Хід підготовки та проведення комплексу весняних польових робіт Хід польових робіт Ранні зернові культури при прогнозі 4,0 млн га посіяні на площі 3,4 млн га (86% прогнозу), з них господарствами Херсонської області посіяно 239,5 тис. га (86% прогнозу), Запорізької – 287 тис. га (92%), Черкаської – 115 тис. га (85%), Львівської – 63 тис. га (95%), Житомирської – 96 тис. га (95%). Завершили посів ранніх зернових та зернобобових культур господарства АР Крим, Дніпропетровської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської та Чернігівської областей. Посів цукрових буряків проведено на площі 276 тис. га, що становить 47% прогнозу (587 тис. га). Соняшник посіяний на площі 356 тис. га (9% прогнозу). Розпочато посів кукурудзи на зерно та сої відповідно на площах 71 та 18 тис.га. Пересів озимих на зерно ярими культурами при прогнозі 2444 тис. га проведено на площі 487 тис. га (20% прогнозу). Завершено перше підживлення озимих зернових культур, яке при прогнозі 5,9 млн га проведене на площі 6,1 млн га ( 103% прогнозу). 0 1 2 3 4 5 Докладніше №14 (226) ХРИСТОС ВОСКРЕС! Ви не можете завантажувати файли з нашого сервера 85 1 2 3 4 5 Докладніше Продбаланс для ближнього зарубіжжя Способи забезпечення продовольчої безпеки як у ближньому, так і в далекому зарубіжжі обговорювалися на нещодавньому засіданні Міжурядової ради з питань агропромислового комплексу СНД за участі представників Мінагрополітики України та профільних міністерств країн-членів СНД. 85 1 2 3 4 5 Докладніше Кордон… об’єднує Саме громади, що проживають на прикордонних територіях, є і будуть справжніми народними дипломатами, котрі, незважаючи на жодні політичні торнадо чи економічні цунамі, спілкуються між собою насамперед мовою власних сердець. 85 1 2 3 4 5 Докладніше << 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 168 >> Новини » Фоторепортаж Навігація НОВИНИ ВИДАННЯ НАШІ ПАРТНЕРИ ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ РОЗМІСТИТИ СТАТТЮ РОЗМІСТИТИ ОГОЛОШЕННЯ ФОТОБАНК ЗАВАНТАЖИТИ ФАЙЛ ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК Новини Крок на шляху до поліпшення ситуації на дорогах країни Не допустити дефіциту білка на Поліссі Не допустити дефіциту білка на Поліссі Інноваційне забезпечення освіти, науки, виробництва Винна слава України Наука збагачення України Нове приміщення і сучасна техніка – на службі землевпор ... Самое время - активизировать работу Аграріям обіцяли гроші та паливо, а Росії – український ... Продбаланс для ближнього зарубіжжя Опитування Про що б ви хотіли прочитати в нашій газеті? Агро політика Аграрна освіта Новинки агротехніки Ноу-хау Ціни на техніку Рослинництво Селекція Ціни на с/г культури Вирощування Технології Годівля Досвід господарств Укази Закони Накази Соціальні питання Екологія Власний дім Події Партнери AgroNews Агроконтроль Аграрний союз України ТОВ Укрветсоюз СФГ Асканійське ЕФПІТ Syngenta ООО «СХП «Нива» Союз птахівників України Агроперспектива Аграрна біржа Теги Аграрної політики посівна новини техніка технологія , головою , міських , партія , союзу Соціалізація Календарь « Квітень 2012 » Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наші друзі РОЗДІЛИ НОВИНИ АГРОПОЛІТИКА АГРАРНА ОСВІТА АНАЛІТИКА ГАРЯЧА ТЕМА ЕКОЛОГІЯ ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ОСОБИСТІСТЬ (ІНТЕРВ'Ю) ПОСІВНА РОСЛИННИЦТВО СВІТОВИЙ ДОСВІД ТВАРИННИЦТВО ТЕХНІКА ЦІНИ НА С/Г ПРОДУКЦІЮ WEEKEND Фотозвіти ВІДЕО Питання та відповіді Задати своє питання Каталог файлів Електронная версія тижневика Ефективне страусівництво Замовляйте через редакцію Архів Квітень 2012 (249) Березень 2012 (190) Лютий 2012 (273) Січень 2012 (255) Грудень 2011 (311) Листопад 2011 (184) Жовтень 2011 (206) Вересень 2011 (202) Серпень 2011 (219) Липень 2011 (222) Червень 2011 (202) Травень 2011 (96) Квітень 2011 (196) Березень 2011 (315) Лютий 2011 (294) Січень 2011 (109) Грудень 2010 (106) Листопад 2010 (177) Жовтень 2010 (206) Вересень 2010 (28) Серпень 2010 (22) Липень 2010 (62) Червень 2010 (50) Травень 2010 (80) Квітень 2010 (84) Березень 2010 (79) Лютий 2010 (38) Січень 2010 (35) Грудень 2009 (36) Листопад 2009 (35) Жовтень 2009 (49) Вересень 2009 (46) Серпень 2009 (12) Липень 2009 (58) Червень 2009 (55) Травень 2009 (61) Квітень 2009 (54) Березень 2009 (56) Лютий 2009 (70) Січень 2009 (26) Грудень 2008 (62) Листопад 2008 (7) Жовтень 2008 (44) Вересень 2008 (54) Серпень 2008 (3) Липень 2008 (64) Червень 2008 (40) Травень 2008 (61) Квітень 2008 (57) Березень 2008 (56) Лютий 2008 (60) Січень 2008 (43) Грудень 2007 (57) Листопад 2007 (27) Жовтень 2007 (64) Вересень 2007 (38) Серпень 2007 (14) Липень 2007 (49) Червень 2007 (45) Травень 2007 (108) Квітень 2007 (62) Березень 2007 (141) Показати весь архів Тепер доступна Мобільна версія сайту Зверніть увагу: Передплата на 2012 триває, постійно! Аграрний тиждень.Україна © 2007-2011. Будь-яке використання матеріалів цього сайту без посилання на нього заборонено!