Шпон, фанера, ДСП, ДВП - види столярного матеріалу

Шпон - тонкі машинні зрізання деревини цінних порід. Його застосовують для облицювання великих деталей, виконувати які з цільної деревини не тільки дорого, а й важко, так як деревина більшості цінних порід відрізняється крихкістю.
Шпон для облицювання буває трьох видів - пиляний, струганий, лущений.
Пиляний шпона найбільш товстий (від 1 до 12 мм), його отримують, розпилюючи шматок деревини на тонкі дощечки. Кап або ламель ріжуть на дощечки завтовшки 4-6 мм.
Струганий шпон отримують шляхом різання бруса - ванчеса - спеціальними ножами, причому ширина одержуваного шпону дорівнює ширині бруса. Залежно від напрямку різання виходить шпон або радіальний, або тангенціальний, або середній між ними. Чим тонше і викривлені шматки деревини, з яких робиться шпон, тим менше розміри самого шпону. Так, ширина шпону карельської берези всього 30-50 мм.
Звичайна ширина струганого шпону від 120 до 80 мм, товщина від 0,6 до 1,5 мм. Особовий вважається більш гладка поверхня що легко визначити при косому напрямку світла.
Струганий шпон складають по порядку зрізання аркушів, щоб потім можна було підібрати малюнок текстури фанерованої площини.
Лущений шпон зрізається вкругову по спіралі з циліндричного поліна - чурака, і ширина його значно більше, ніж у струганого. Лущений шпон отримують з дешевих, дуже поширених порід деревини. Він має малоцікаву структуру, тому що найбільш виразний розріз - радіальний - тут неможливий.

Фанера. У столярних виробах для заповнення рамок часто застосовують клеєну фанеру. Її отримують, склеюючи з трьох і більше непарних шарів лущеного шпону. Якщо лицьова поверхня фанери обклеєна струганим шпоном, то така фанера називається облицювальної. Облицювання може бути виконана і з двох сторін. Якщо високосортну березову фанеру забарвити, а потім покрити нітролаком під тиском, то вийде лакована фанера, дуже міцна і водостійка.
Фанера, покрита плівкою, що імітує текстуру цінних порід деревини, з подальшим запресовуванням між сталевими полірованими листами називається бакелітовим.
Не слід забувати, в столярній практиці фанера знецінює як виріб, так і роботу. Застосовувати її варто лише при великих обсягах робіт, наприклад при влаштуванні шафових перегородок.

Меблева деревно-стружкова плита (ДСП) складається з склеєної спеціальним складом стружки, відшліфованою з двох сторін. Облицьована шпоном, така плита часто застосовується для виготовлення меблів. Але меблева ДСП вимагає закладення крайок, в неї не можна врізати звичайні замки і петлі, вона швидко тупить інструмент. Будівельна ДСП з шорсткою поверхнею для столярної справи взагалі не придатна. Розміри - товщина від 10 до 25 мм, ширина від 1250 до 1750 і довжина від 1525 до 3500 мм.
Деревно-волокнисті плити (ДВП) виготовляють з деревних чи інших рослинних волокон. Основна сировина для виготовлення ДВП - деревна тріска і дробленка. Після гідротермічної та хімічної обробки тріска розшаровується на окремі волокна, які в суміші з водою та іншими добавками становлять деревну масу для плит.
ДВП мають колір від темно-корічневого до сіро-білого.

Деревно-волокнисті плити випускають таких марок - Т-тверді плити з необлагороженою лицьовою поверхнею; Т-С - тверді плити з лицьовим шаром з тонкодисперсної деревної маси; Т-П - тверді плити з підфарбованим лицьовим шаром; Т-СП - тверді плити з підфарбованим лицьовим шаром з тонкодисперсної деревної маси; СТ - тверді плити підвищеної міцності
(Надтверді) з необлагороженою лицьовою поверхнею,
СТ-С - тверді плити підвищеної міцності з лицьовим
шаром з тонкодисперсної деревної маси.

Тверді плити марок Т, Т-С, Т-П, Т-СП підрозділі км на групи якості А і Б. М'які плити в залежності від щільності підрозділяють на марки М-1, М-2 і М-3.
Тверді плити випускають таких розмірів:
максимальна довжина - 5500, 6100 і основна - 1220, 1700, 1830,2050, 2140, 2350, 2440, 2745, 3050, 3355, 3660;
максимальна ширина - 1220, 1700, 2140 і основна 610, 1220, 1280, 1525, 1700, 1830, 2140;
товщина номінальна - 2,5; 3,2; 4; 5.

М'які плити виготовляють довжиною 3000, 2700, 2500, 1800,1600, 1220; шириною 1220; товщиною 8,0; 12,0 і 16,0.

ДВП - дуже ефективний обробний матеріал. За показниками міцності і жорсткості вони наближаються до деревини хвойних порід і мають майже однакові міцнісні властивості у всіх напрямках уздовж пласта плити.

Плити всихають і жолобляться менше деревини. Вони легко склеюються і з'єднуються кріпильними виробами, порівняно легко обробляються деревообробними інструментами. Добре сприймають захисно-декоративні покриття. М'які ДВП знаходять широке застосування у будівництві в якості матеріалу для термоізоляції стін, стель і підлоги. ДВП тверді з лакофарбовим покриттям застосовуються в якості оздоблювального матеріалу при будівництві житлових, громадських і виробничих будівель, виготовленні меблів, дверних полотен.

Залежно від зовнішнього вигляду особового лакофарбового покриття плити поділяють на типи: А - з декоративним друкованим малюнком; В - одноколірні; лицьова поверхня може бути глянсовою або матовою Залежно від механічної обробки виготовляють - гладкі, з рустованих поверхнею в смужку чи клітинку, з перфорацією . Русти повинні бути шириною від 3 до 5 мм і глибиною від 0,4 до 0,8 мм. Русти на плитах світлих тонів фарбуються темними фарбами, а на плитах темних тонів - світлими. Іноді русти забарвлюють в один колір з плитою.