This version of the page http://dzyga.com/podcast/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2012-01-22. The original page over time could change.
Літературний подкаст кабі.net

Олена Фешовець


Олена Фешовець — перекладач “Володаря перснів” Толкіна, англійський філолог.

  • шлях до перекладацтва;
  • особи, що вплинули на професійний розвиток: Микола Білинський, Марія Габлевич, Андрій Содомора;
  • про свої тексти, роблені в рамках “Перекладацької майстерні”;
  • Уривок з раннього перекладу оповідання «Троянди для Емілії»;
  • історія її перекладу «Володаря перснів»;
  • Толкін — літратура для дітей?
  • редактори і як з ними боротися;
  • уривки з «Володаря перснів» та нюанси перекладу.
  • Мітки: Фешовець Олена

    Остап Сливинський. «Мовчання, місце для Ангела»


    Остап Сливинський. Публічна лекція «Мовчання, місце для Ангела», прочитана 16 січня 2012 в галереї «Дзиґа» в контексті виставки Руслана Тремби «В очікуванні Тайної Вечері»

  • Коли мовчання є неприсутністю (слова, знака чи істоти), а коли — виразною, акцентованою присутністю невидимого?
  • Чи маємо «мовчати про мовчання»?
  • Якими є «форми замовкання» в культурі, як вона дає місце мовчанню? Як знати, щó приходить, коли вичерпується знак і стискається форма?
  • І ким є той, хто обирає мовчання у сучасному світі? Чи в «суспільстві діалогу» не є він єдиним дискримінованим?
  • Мовчання відрізняється від тиші відсутністю очікуваного повідомлення.

    Ярослав Грицак


    Останнім передноворічним гостем Кабінету став відомий львівський історик Ярослав Грицак. Свою оповідь він побудував навколо тез, висловлених у трьох книжках: “Життя, смерть та інші неприємності”, “Leopolis multiplex” та “Страсті за Бандерою”. Головну увагу він присвятив питанню між- і внутрінаціонального примирення — як в Україні, так і за кордоном.

    • як історія наукою ставала;
    • універсальність модерності;
    • “Моя робоча правда останніх десяти років — це те, що українцям треба перестати боятися про свою державу. Українська нація і українська ідентичність вже сталися, просто ми цього ще не помічаємо. Україна має рівно стільки націоналізму, скільки їй треба для нормального функціонування.”

    • “Пора ставити правильні питання. Ми досі сперечаємося про ідентичність, а пора би вже — про цінності.”

    • “Суспільства, схожі наУкраїну, які подолали свою історичну спадщину: Польща, де опозиція почалася з примирення лівих з Костелом; Іспанія, яка заборонила в громадському просторі сперечатися про історію; Англія, яка може поставити памятники Карлу 1 (якого стратив Кромвель) і самому Кромвелю на сусідніх вулицях.”

    • “Українсько-польське примирення вже відбулося. До примирення з Росією ще довго. На черзі — примирення українців з українцями.”

    • “Для перегляду історії нам слід позбутися своїх страхів.”

    • пошуки шляхів для зміни української суспільно-політичної ситуації.

    Мітки: Грицак Ярослав

    Ірина Славінська про Еміля Сьорана


    Ірина Славінська, перекладач та літературознавець, презентує власний переклад збірки есеїв Еміля Сьорана «Допінґ духу» (Грані-Т, 2011)

    • Сьоран — письменник чи філософ?
    • гітлерист і пацифіст, кінік і рятівник самогубців
    • Кучерявий читає “Юродиві” з “Трактату про розпад”
    • життєрадісний песимізм — перепрочитання Сьорана
    • Славінська читає фрагмент есею “Дисципліна пасивності”
    • особливості стилю Сьорана
    • алюзії на класичну літературу в текстах Сьорана
    • ще один фрагмент з “Трактату про розпад” як ілюстрацію позиції “життєрадісного песимізму”

    Мітки: Славінська Ірина

    Іван Хома


    Презентація науково-популярного видання Івана Хоми «Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917–1919 рр.». Протягом зустрічі автор коротко переповів викладену в книжці версію перебігу подій у вказаний період. Також Ірина Сколоздра, представник видавництва «Наш час», у якому й вийшли ця книжка, роповіла про серію «Українська мілітарна історіч. Плац д'арм» та інші історичні серії видавництва.

    Мітки: Хома Іван

    Олег Короташ і Роман Коляда


    17 листопада 2011 в Літературній каварні «Кабінет» виступили в музично-літературному проекті «На голос і на слух» Олег Короташ та піаніст Роман Коляда.

    Олег Короташ — поет-метафізик. Представник покоління дев'ятдесятників в сучасній літературі.
    Народився 1976 р. у м. Івано-Франківську. Проживає в Києві.
    Член Краківського братства поетів та Національної спілки письменників України з 1997 року.
    Перша книга — «Світ блукаючих висновків» (вірші, переклади, 1997 р).
    Автор та учасник різноманітних друкованих літ. проектів, серед яких — поетична антологія «Дев'ятдесятники» (1998, Тернопіль), «Цех поетів» (1999, Івано-Франківськ), «Z wyobrazni» (2000, Краків) та ін.
    Далі »

    Мітки: Короташ Олег

    Тарас Прохасько


  • Кучерявий читає «Як я перестав бути письменником» з «БотакЄ»
  • життєві уроки: вчителі й міста;
  • проблеми націоналістичного дискурсу;
  • насильство в українському суспільстві й літературі;
  • єврейський досвід — Україні;
  • особиста і колективна любов і ненависть;
  • читання фраґменту з есею «Довкола озера»;
  • громадянська позиція;

    «Зробити щось „для держави“ — дуже важко, майже нереально. Громадянам варто думати дрібнішими масштабами»

  • людяність як основний принцип співіснування;
  • читання есею «Подорож»;
  • Франківськ та його імена;
  • мандри і сприйняття нових місць;
  • спогади про «станіславський феномен»;
  • як захотіти стати письменником.
  • Мітки: Прохасько Тарас

    «Третій світ»: Мар'яна Прокопович


    • початки перекладацької діяльності
    • переклад Умберто Еко і примноження ерудиції;
    • читання фраґменту з «Маятника Фуко»;
    • «Ім'я рози»: чому не троянди?
    • читання фраґменту з «Імені рози» (Еко);
    • читання фраґменту з «Портрета митця замолоду» (Джойс);
    • лексикографічна діяльність;
    • ще раз «Ім'я рози» і П'єр Абеляр;
    • інтернет і електронна книжка;
    • поточна діяльність:
      «Тепер в основному працюю над словником»

    Мітки: Прокопович Мар'яна

    Марія Габлевич


    На черговій зустрічі із перекладацького циклу «Третій світ» (модерованою в цьому сезоні Наталею Трохим) ми мали приємність вітати п. Марію Габлевич, відому передовсім як перекладач Шекспіра. Однак на зустрічі вона презентувала книжку своєї колеги по цеху Наталі Бутук «Shakespeare's Sonnets / Шекспірові сонети» («КОЛО». Дрогобич, 2011), яка вийшла під редактурою п. Марії.  Далі »

    Мітки: Габевич Марія

    Володимир Єшкілєв, Сергій Грабар


    Ця зустріч — одна з найнесподіваніших, які бачив «Кабінет» за свою історію літературних зустрічей. Згідно анонсу, вона мала бути присвячена майбутньому роману Єшкілєва під робочою назвою «Андрогін» або «Всі кути трикутника». Натомість Єшкілєв більшість зустрічі вів розмову довкола футуристики, на якій базовано останній із виданих насьогодні його романів — «Тінь попередника», не прочитавши при цьому ні рядка. Зате на зустріч він прийшов не сам, а з Сергієм Грабарем (автором кардинально іншого стилю і світовідчуття), яких представив публіці три свої есеї з книги «Ремінесценції» та розповів про серію «Червоне і чорне», яку він продюсує і в якій і видано «Тінь попередника».
    Далі »

    Мітки: Єшкілєв Володимир, Грабар Сергій