Битва за генплан: виграна чи відкладена?
Про скандал, що вибухнув у Громадській палаті під час слухань з приводу актуалізованого генерального плану Москви, написали практично всі центральні газети. Тоді відомий галерист і директор Пермського музею сучасного мистецтва PERMM Марат Гельман виступив проти прийнятого містобудівного документа, заявивши, зокрема: «Для нас центр Москви – це любов, а для Лужкова – овочева грядка, з якою він знімає врожай». Порахувавши подібне висловлювання занадто образливим, із засідання демонстративно пішли спікер Мосміськдуми Володимир Платонов і головний архітектор столиці Олександр Кузьмін. Самим докладним чином цей інцидент висвітлили, наприклад, газети «Комерсант», «Час новин», «Газета.ру», «Незалежна газета» і «Нові вісті». Сам же «кривдник» став у квітні героєм опозиції і протягом усього місяця охоче роздавав інтервю, а також коментував події в своєму блозі. Зокрема, газеті «Взгляд» Гельман пояснив, що своїм різким виступом він хотів привернути увагу до того, що генплан, розроблений підневільними московському мерові містобудівниками, за визначенням не може переслідувати інтереси міста.
13 квітня на Чистопрудному бульварі відбувся мітинг протесту проти прийняття скандального генплану – на цей раз вже куди більш масова, ніж раніше. У ньому взяли участь кілька сотень людей, які зажадали відкласти прийняття закону про генплані як «суперечить інтересам більшості москвичів», а столичного мера Юрія Лужкова відправити у відставку. Детальніше про це розповідає газета «Комерсант». Важко сказати, наскільки серйозно міська влада прийняла ці заяви, однак розгляд Генплану в третьому читанні, намічені на 21 квітня, було перенесено на невизначений час.
Продовжуючи тему публікацій, присвячених питанням містобудування, хочеться відзначити інтервю з таким непублічним архітектором, як Святослав Міндрул. У бесіді з кореспондентом газети «Известия» генеральний директор «Моспроекта» розповів про проблеми сучасного житлового будівництва та, зокрема, пояснив, чому столиця продовжує забудовуватися панельними житловими будинками, від яких давно відмовилася Європа.
Поки москвичі протестували проти генплану, в Єкатеринбурзі вибухнув скандал навколо відтворення храму святої Катерини на площі Праці, підірваного в 1930 році. 10 квітня на площу вийшли майже 4 тисячі осіб, які вважають, що новодел аж ніяк не прикрасить це популярне громадське місце; докладніше про цю акцію пише газета «Комерсант». На акцію протесту дуже різко відреагував архієпископ Єкатеринбурзький і Верхотурський Вікентій, який заявив у телеефірі, що «жодна людина, який не хотів Богу, не помер своєю смертю».
РПЦ і її керівництво не раз ставали в квітні героями публікацій також у звязку з триваючою дискусією з приводу законопроекту про реституцію. На вал критики, що обрушилася на цей документ, відповів сам патріарх Кирило, який дав інтервю «Газеті». Патріарх, зокрема, запевнив, що у власність церкви будуть передаватися тільки ікони, що знаходяться в запасниках музеїв, так що склалися експозиції розорятися не будуть. Музейна спільнота в боргу не залишилося – своя думка про підготовлюваний законі газеті «Нові вісті» виклала директор Державної Третьяковської галереї Ірина Лебедєва. А в «Новій газеті» зявилася велика стаття, що аналізує можливості церкви зберігати ввірені їй цінності.
Проснувшийся по весні інтерес преси до виставкової діяльності, анонсований нами в минулому огляді, продовжився двома матеріалами в «Огоньку», присвяченими на цей раз не венеціанської, а прийдешньої московської Архітектурної бієнале. Інтервю журналу дав куратор бієнале та шеф-редактор «Проект Росія» Барт Голдхорн. Зокрема, він розповів, що тема нинішнього фестивалю – «перебудова» – має на увазі «ремонт і реорганізацію» малих російських міст, в яких в даний час відбувається деградація історичних центрів. Друга стаття в «Огоньку» присвячена основним проектам Московської бієнале. «Перебудовувати» планується і окремі будівлі, і цілі міста, як наприклад, Перм, над генпланом якій працює голландське бюро KCAP. Не менш важливою і цікавою темою обіцяє стати реконструкція післявоєнного архітектурної спадщини, якому буде присвячена виставка «Модернізація панельних будинків. Німецький досвід ».
Ще однією темою, що привернула увагу преси у квітні, стала реставрація. Так, Москомнаследіе прийняв ряд позитивних рішень по складних, якщо не сказати скандальним, обєктам. Перший з них – з