ua Copyright 2009 new-ukraine.org.ua editor@new-ukraine.org.ua Лідер Громадянського руху “Нова Україна” Володимир Семиноженко привітав учениць Аркадіївського навчально-виховного комплексу Київської області Дарину Степаненко, Ірину Жовтоног та Ольгу Сухенко з перемогою у Всеукраїнському літературному конкурсі “Моя країна — Україна”. “Творчий підхід до всіх, навіть самих буденних справ, безпомилково вирізняє обдаровану людину. Переконаний, що у майбутньому ви ще неодноразово перемагатимете і братиме найвищі професійні вершини. Відкритість новим враженням, нетривіальність мислення й, головне, бажання постійно навчатися є запорукою вашого життєвого успіху. Бажаю вам ніколи не втратити жаги до знань, оптимізму та віри у власні сили”, - сказано у вітанні. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3416/ Після парламентських виборів у Володимира Путіна має відкритися друге дихання. Впродовж свого наступного терміну він він буде іншим президентом, аніж у 2000-2008 роках. Головне для нього зараз — врахувати нові запити, сформовані суспільством. Якщо так і станеться, президент Путін разом з прем'єром Медведєвим зможуть зробити багато чого доброго, - таку думку висловив Георгій Крючков. Він вважає, що дещо нова розстановка сил у російській владі не вплине на ставлення керівництва РФ до України. “Мені не здається, що ставлення до України зміниться. Адже у Росії також вміють читати газети й аналізувати висловлювання українського керівництва. І коли український президент каже, що Євразійський союз — це “не наша гра”, складно розраховувати, що українські лідери будуть для Росії своїми персонами. Нічого доброго для нас це не обіцяє”.]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3414/ За попередніми підсумками виборів до Державної Думи, партія влади набирає менше 50% і втрачає конституційну більшість. Після обробки 96% протоколів "Єдина Росія" отримує 49,54% голосів, що дає їй 238 мандатів, КПРФ - 19,16% (92 місця), "Справедлива Росія" - 13,22% (64 місця) і ЛДПР - 11, 66% (56 мандатів). На думку Георгія Крючкова, виконавчого секретаря «Українського форуму», це очікуваний результат. «Приблизно такого результату для ЄР я і очікував, - каже він. - Достатньо було подивитися на те, наскільки активно вели виборчу кампанію перші особи держави. А це свідчить про те, що у влади є проблеми. З якої причини Путін і Медведєв особисто рятували ситуацію, зрозуміти можна. По-перше, до правлячої партії претензій завжди більше, ніж до інших політичних гравців. У Росії зараз не все добре, рівень життя дуже великої кількості людей є низьким. І, звичайно, народ на це реагує. Думаю, на результатах ЄР негативно позначилася і та обставина, що Путін втретє обиратиметься на пост президента, що нагорі залишилися ті ж керівники. Відсутність ротації у владі, як передвиборчу «фішку», щосили використовували опозиціонери». Разом з тим, вважає Георгій Крючков, «трагедії не сталося». “ЄР матиме більшість, нехай і не кваліфіковану. Проте для проведення власної лінії голосів достатньо”, - уточнює він. За словами експерта, підсумки виборів до Держдуми змушують звернути увагу на хороший результат «Справедливої Росії». «Результат «Справедливої Росії» підтверджує, що в суспільстві існує великий попит на нові сил лівоцентристського плану. Якщо ж додати до цього безсумнівний успіх комуністів, то можна говорити, що російське суспільство «лівішає», - стверджує Георгій Крючков. Він також зазначає, що і СР, і КПРФ провели дуже грамотну і активну виборчу кампанію. Зокрема, «комуністи вийшли до людей з конкретною, практичною програмою і, головне, зосередилися на інтелектуально більш високій категорії виборців, ніж зазвичай. У підсумку КПРФ отримала солідну підтримку в Новосибірську та інших великих наукових центрах». Що стосується ЛДПР, то, на думку Георгія Крючкова, ця політична сила «отримала своє». «Партія вела кампанію в епатажному дусі. Це ще спрацьовує, але вже не так, як раніше», - говорить експерт. Крім того, вибори-2011 в Росії закінчилися провалом правих. За словами Георгія Крючкова, «у правих сил немає світлих ідей, народ їх не сприймає або ж сприймає як партії олігархів, що, безумовно, відштовхує народ». ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3412/ 1 грудня цього року Голова Київської обласної організації Громадянського руху «Нова Україна» Ігор Ковалевич відвідав репетицію унікального та єдиного в Україні Народного аматорського хору ветеранів війни та праці «Солдатська пам'ять» Яготинського будинку культури Київської області. Під час зустрічі ветерани підняли питання щодо урізання пільг чорнобильцям, афганцям та “дітям війни”. Стосовно цієї гострої проблеми в Ігоря Ковалевича була однозначна відповідь: «Верховна Рада повинна прийняти закон, який позбавляє пільг вищих чиновників та депутатів. Найперше – економію бюджетних коштів потрібно почати з себе. Наприклад, прибрати матеріальну допомогу і щомісячні премії в розмірі окладу у міністра та депутата. Прибрати річну матеріальну допомогу, яка наразі становить 30 тисяч. Прибрати безкоштовні повітряні рейси і при цьому всьому встановити жорстку економію на утримання влади. Саме у такий спосіб влада має показати приклад для решти суспільства». Учасники хору ветеранів також розповіли про те, що наразі у них немає спонсорів, які надавали би підтримку його діяльності. Насамперед це стосується транспорту, через відсутність якого хор не може виїжджати в інші села, щоб виступити на концертах. Цього ж дня Голова Київської обласної організації громадянського руху «Нова Україна» поспілкувався з директорами шкіл Згурівщини та Начальником відділу освіти Згурівської райдержадміністрації Віктором Бойко, який розповів про юні таланти Згурівської школи та проблемне становище, у якому знаходиться сільська освіта. Директор Красненського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок» Катерина Новосільська повідомила про можливість закриття школи у с.Красне, проблеми з бензином для автобуса, який має звозити дітей із околиць на навчання, показала маленькі, але затишні класи й наголосила на тому, що рівень знань їхніх учнів знаходиться на високому рівні. «Сьогодні людяність має відігравати найважливішу роль у політиці. А отже олігарх не повинен йти у депутати чи міністри, бо у нього інша ментальність. Він просто ніколи не вникав у ті проблеми, що турбують людей, не жив так, як вони. От наприклад, у Словенії президент їздить на роботу на велосипеді і він знає, що таке затори на дорогах. Наші ж можновладці навряд чи розуміють це», - підсумував Ігор Ковалевич. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3411/ У двадцятиріччя референдуму про незалежність КМІС опублікував дані свого дослідження - сьогодні незалежність України підтримує понад 80% громадян. Проте чи для всіх незалежність є цінністю? Адже, як стверджують деякі, нам вона дісталася практично «у подарунок»? З цією думкою категорично не згодний Роберт Іванчо (голова Закарпатської організації «Нової України»). «У 1991 році українці сказали своє вагоме слово, інакше кажучи - свідомо обрали незалежність, тому вважати те, що сталося, подарунком не вірно. Здобуття незалежності мирним, демократичним шляхом - це добре », - стверджує він. Інша справа, як ставлення до незалежності відрізняється для різних поколінь. «За 20 років встигло вирости нове покоління, яке не мислить нашу державу інакше як незалежною. Разом з тим, люди, які перебувають при владі, переважно належать до старої епохи. Деякі з них перебудували своє мислення, деякі - ні. Але в більшості своїй вони все ж таки намагаються робити щось для країни », - сказав Роберт Іванчо. За його словами, незважаючи на розбіжність у політичних поглядах, українці - єдина нація, яку «міцно тримає саме незалежність». «Якщо ми усвідомлюємо себе як єдину, цілісну і неподільну державу, нас обов'язково поважатимуть у світі», - зазначив він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3409/ “Очевидно, що конституційними питаннями просто відволікається увага громадськості. До 21 реформи ми додаємо ще й конституційну. Країна суцільних реформаторів. Тому я серйозно до цього не ставлюсь”, - сказав виконавчий секретар “Українського форуму” Георгій Крючков в інтерв'ю сайту glavkom. За його словами, “для Януковича практичної потреби змінювати Конституцію немає. За текстом Конституції повноважень у нього задосить. Те, що поза Конституцією, влаштовує його ще більше”. Експерт вважає, що положення Конституції “ставлять главу держави у рамки”, проте на практиці повноваження значно розширені, наприклад Президент призначає заступників міністра. Якщо ж Верховна Рада проявляє певну самостійність і “в якомусь питанні трошки перебирає, одразу іде вето”. “Давайте згадаємо передвиборчу програму Віктора Януковича, в ній була теза про розвиток демократизму та парламентаризму. Коли торік готували закон про основи внутрішньої та зовнішньої політики, то на одному з чільних місць поставили саме розвиток парламентаризму.Але коли його подавали на розгляд Верховної Ради, то ця теза зникла. Для Президента тези про розвиток парламентаризму не існує”, - розповів Георгій Крючков. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3407/ У нас хочуть створити систему американського типу, де обидві партії праві. Але я думаю, що це прагнення неправильне, бо без лівих не можна. Все-таки вихід лівій ідеї у нас, на постсоціалістичному просторі, повинен бути. Політики, які цього не враховують, просто недалекоглядні, - таку думку висловив виконавчий секретар “Українського форуму” Георгій Крючков в інтерв'ю сайту glavkom. Він вважає, що ймовірне об'єднання одинадцяти партій лівого толку під патронажем СПУ практично нічого не дасть для посилення лівого флангу української політики. “Я не думаю, що соціалістам під силу, навіть об'єднавши 15 партій, подолати 5%-ий бар'єр. Об'єктивно це буде працювати на ідею створити двопартійну систему американського типу. Хоча я не думаю, що це свідомо планується на Банковій”, - пояснив він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3405/ Система виборів до парламенту має бути мажоритарною, проте кандидатів повинна висувати партія, - таку думку висловила голова Запорізької обласної організації Політичної партії “Нова політика” Тетяна Ковиліна. “Чому я не за самовисування кандидатів? Можливо, партії зараз можуть виступати певним регулятором, лакмусом, за допомогою якого відбуватиметься первинний відбір кандидатів. До того ж, приналежність до тієї чи іншої політичної сили як така вказує на певні ідеї, які поділяє кандидат, та навіть його життєві принципи”, - вважає Тетяна Ковиліна. Водночас, за її словами, партійні кандидати мають балотуватися за мажоритарними округами: “Нехай кандидатів висувають партії, але на виборах повинні змагатися особистості, які мають власні позиції та досягнення”. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3403/ 22 листопада Голова Київської обласної організації Громадянського руху «Нова Україна» Ігор Ковалевич зустрівся із жителями с. Нова Олександрівка, де поспілкувався з людьми. В організації зустрічі допомогла Олександра Іванець, яка очолює один із осередків Бориспільської районної організації політичної партії «Нова політика». Як стверджує Ігор Ковалевич, нині розговорити пересічну людину досить складно, адже жителі сільських регіонів сильно розчаровані у діяльності владних структур та не довіряють ним. Отже, цілком передбачувано мешканці Нової Олександрівки озвучили чимало скарг. Вони говорили про занепад сільського господарства, відсутність соціальної інфраструктури на селі, зокрема, не облаштований належним чином ринок, розбиті дороги, високі ціни на маршрутки та безліч інших проблем, які з року в рік не вирішуються. Про незадовільний стан навколишнього середовища жителі Київщини навіть не хочуть говорити – лише відмахуються з розчаруванням. Одна із жительок розповіла про те, що чимало дітей не можуть відвідувати дошкільні заклади через відсутність місць. Цього ж дня Ігор Ковалевич поспілкувався із завідувачем дитячого садочку «Їжачок» Галиною Єльковою, яка люб’язно погодилася показати маленькі, але з турботою облаштовані кімнатки. «Але, на жаль, в нас немає можливості прийняти всіх діток, адже наразі садочок переповнений», - наголосила Галина Григорівна. ]]> http://new-ukraine.org.ua/gallery/3402/ 22 листопада Голова Київської обласної організації Громадянського руху «Нова Україна» Ігор Ковалевич зустрівся із жителями с. Нова Олександрівка, де поспілкувався з людьми. В організації зустрічі допомогла Олександра Іванець, яка очолює один із осередків Бориспільської районної організації політичної партії «Нова політика». Як стверджує Ігор Ковалевич, нині розговорити пересічну людину досить складно, адже жителі сільських регіонів сильно розчаровані у діяльності владних структур та не довіряють ним. Отже, цілком передбачувано мешканці Нової Олександрівки озвучили чимало скарг. Вони говорили про занепад сільського господарства, відсутність соціальної інфраструктури на селі, зокрема, не облаштований належним чином ринок, розбиті дороги, високі ціни на маршрутки та безліч інших проблем, які з року в рік не вирішуються. Про незадовільний стан навколишнього середовища жителі Київщини навіть не хочуть говорити – лише відмахуються з розчаруванням. Одна із жительок розповіла про те, що чимало дітей не можуть відвідувати дошкільні заклади через відсутність місць. Цього ж дня Ігор Ковалевич поспілкувався із завідувачем дитячого садочку «Їжачок» Галиною Єльковою, яка люб’язно погодилася показати маленькі, але з турботою облаштовані кімнатки. «Але, на жаль, в нас немає можливості прийняти всіх діток, адже наразі садочок переповнений», - наголосила Галина Григорівна. «Саме такі робочі поїздки дають можливість не тільки чути людей, а й прислухатися до їхніх думок, переживань, робити висновки та діяти» - зазначив Ігор Ковалевич. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3401/ В Україні можливо формування двопартійної системи. І не тільки тому, що цього прагнуть великі партії. Так складаються об'єктивні умови. Тому об'єднавчі процеси, ймовірно, стосуватимуться не тільки опозиції, але всього партійного спектру, - таку думку висловив заступник голови Громадянського руху “Нова Україна” Володимир Іванов. Він вважає, що з огляду на можливі об'єднавчі тенденції, основним питанням вже не буде поділ політичних сил на провладні та опозиційні — інтрига полягатиме у тому, яка саме партія стане другою у новій політичній системі. “Логіка двопартійної системи передбачає, що друга партія не повинна радикально відрізнятися від першої. Обидві мають займати державницьку позицію і відзеркалювати інтереси суспільства”, - зазначив Володимир Іванов. Натомість, відзначає він, сучасна партійна система в Україні є надто фрагментованою, тому ідеологічна “уніфікація” політичних сил залишається під питанням. “Саме ідеологічна уніфікація є умовою двопартійності. Отже, якщо вона відбудеться, то в майбутньому парламенті домінуватимуть дві політичні сили, якщо ні — ми отримаємо “строкатий” парламент”, - уточнив він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3400/ Новий закон про вибори — нічим не гірший, але й не кращий за попередні, - вважає заступник голови Громадянського руху “Нова Україна” Володимир Іванов. На його думку, є безпідставним вбачати в ньому якісь специфічні можливості для фальсифікації результатів виборів. “Закон — це лише інструмент. Для того, щоб вибори були сфальсифіковані, потрібний збіг двох факторів: бажання та готовності фальсифікувати результати з боку політичних сил й, з іншого боку, згоди на це суспільства. Якщо відсутній хоча б один з цих факторів, вибори проходять більш-менш чесно. Такими були дві перші президентські кампанії, а також парламентські вибори 2006 та 2007 років”, - сказав він. За словами Володимира Іванова, головний недолік нового закону полягає у тому, що він “не працює” на нову якість політики. Водночас певні шанси щодо зміни цієї якості ним все ж таки передбачені. “Вибори, проведені за новим законом, певним чином сприятимуть оновленню українського політикуму, в першу чергу — завдяки відновленню роботи соціальних ліфтів у мажоритарній частині. Разом з тим, не можна ставити хрест й на можливостях пропорціоналки. Останнім часом партії “другого ешелону” ведуть активну організаційну роботу й, отже, здатні у перспективі суттєвим чином зіпсувати життя очевидним лідерам перегонів”, - зазначив він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3399/ Сьогодні, в сьому річницю Помаранчевої революції, Георгій Крючков (виконавчий секретар «Українського форуму») поділився власними думками про те, що зробило можливим масовий протест восени 2004 року і чи є можливим його повторення сьогодні. «Події листопада 2004 року стали результатом глибокого невдоволення в суспільстві. Цим скористалися опозиційні сили в країні і за кордоном. Але головне, звичайно, це внутрішня ситуація. Події показали, що людей можна було підняти на масові виступи. Знайшлися також ті сили, які змогли провести величезну організаційну роботу, адже сценарій протестів був продуманий до дрібниць», - сказав він. Однак, за його словами, тодішня опозиція, а згодом влада буквально випустила перемогу з рук. «У сил, які організували масовий виступ, не було чіткої програми, що не могло не привести до розброду і розвалу опозиції. Ющенко й та купка демагогів, які зробили його своїм прапором, на перевірку виявилися абсолютно бездарними керівниками », - зазначив Георгій Крючков. «Народ сильно обдурили, і тому в колишньому вигляді повторення Майдану навряд чи можливо», - стверджує він. Тим не менш, вважає Георгій Крючков, масові виступи не виключені й сьогодні. «Для цього є об'єктивні підстави, - говорить він. - Це різке погіршення життя мільйонів людей, відмова «регіоналів» від багатьох передвиборчих обіцянок, катастрофічне падіння авторитету президента, парламенту, уряду. Все це може бути приводом для виступів. І вони вже були - протестували підприємці, чорнобильці, афганці, «діти війни».Недооцінювати цей не можна ». Експерт переконаний, що виступи представників ряду соціальних груп були кимось організовані: «Хто за ними стоїть, сказати важко. Але це не спонтанні виступи ». Разом з тим, підстави для таких протестів реально є. «Влада сама себе заганяє в кут. Вона не здатна виконати зобов'язання щодо різних виплат мільйонам людей. І в той же час їй не вистачає ні сміливості, ні розуму, щоб радикально змінити цю ситуацію. Так далі тривати не може, адже щоб виконувати закони по пільговикам, потрібні 4 бюджету, а їх немає. Локальні рішення в тих чи інших регіонах, або по відношенню до окремих соціальних категорій, тільки погіршують ситуацію. І очікувати поліпшення ситуації в умовах другої хвилі кризи не доводиться. А це означає, що масові виступи цілком можливі», - сказав Георгій Крючков ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3397/ Хоча новий закон про вибори спонукає опозицію об'єднатися, це малоймовірно. По-перше, в опозиції немає єдиного лідера, а також часу, щоб він з'явився. По-друге, українська опозиція є дуже розрізненою й ідеологічно строкатою. Тому домовлятися опозиційним партіям зажди вкрай важко. Мені особисто складно уявити в одному списку, наприклад, Олега Ляшка та Арсенія Яценюка або Віктора Ющенка та Олександра Мороза. Отже, опозиція, як і завжди, піде на вибори 2012 року декількома колонами, - таку думку висловив голова Тернопільської обласної організації Політичної партії “Нова політика” Юрій Гумен. За його словами, скоріше відбудеться диверсифікація провладного партійного ресурсу, аби у виборців склалося враження, що не все в країні вирішує одна партія, й на провладному фланзі є якась альтернатива. Юрій Гумен переконаний, що в Україні наразі неможливо укрупнення партій, як свого часу це відбулося в Росії, адже у нас інші вихідні умови, зокрема, неоднорідне суспільство. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3394/ Будь-який виборчий закон зазвичай викликає діаметрально протилежні реакції з боку різних політичних сил, адже одним він вигідний, а іншим — ні. Й ці останні його категорично не сприймають. Так само сталося і з новим законом про вибори, - вважає голова Тернопільської обласної організації Політичної партії “Нова політика” Юрій Гумен. Він відзначив, що закон безсумнівно “заохочує” великі партії, насамперед, Партію регіонів та “Батьківщину”. Що стосується інших, вони мають добре попрацювати, аби подолати збільшений виборчий бар'єр. На думку Юрія Гумена, головним недоліком закону є виключення з бюлетенів графи “проти всіх”. Відтепер ті громадяни, які не симпатизують жодній політичній силі, або не підуть на вибори, або просто зіпсують бюлетень, щоб висловити свій протест. Водночас Юрій Гумен не виключає, що закон про вибори може бути дещо відкоректований президентом, адже з точки зору впливу на політичне майбутнє держави цей закон є одним з ключових. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3393/ Змішана система виборів полегшить Партії регіонів дуже важке завдання - втриматися при владі, - вважає Георгій Крючков. За його словами, «мажоритарка» - це їхній єдиний ресурс. Експерт переконаний, що парламентські вибори 2012 року будуть дуже «брудними і жорсткими». Для цього є дві причини. По-перше, стверджує він, влада катастрофічно втрачає довіру громадян, причому - на Сході і Півдні. З іншого боку, в арсеналі у опозиції - тільки агресія. «Стиль опозиції - це стиль Олега Ляшка, тобто гра на емоціях і суцільний популізм. Іншого нічого не виникне, позитивної програми немає», - зазначив Георгій Крючков. Він упевнений: «зробити» ці вибори можна буде тільки великими грошима. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3391/ У прийнятті нового закону про вибори, який підтримали не тільки представники влади, але й опозиціонери, Георгій Крючков (виконавчий секретар «Українського форуму») вбачає «змову». «На мою думку, відбулася змова, у підсумку “регіонали” домоглися головного - прийнята змішана система, встановлений п'ятивідсотковий бар'єр, заборонені виборчі блоки. А тим, що кандидату дозволено одночасно балотуватися і за партійним списком, і в мажоритарному окрузі, - кинули жирну кістку лідерам партій. Поступки опозиції стосуються виключно технічних питань. Влада тут нічого не втрачає: в їхніх руках опиняться виборчі комісії і адмінресурс, який буде використаний на повну потужність», - сказав експерт. За його словами, «партія влади» фактично забезпечила собі майбутній виграш. Тим не менш, підтримка такої редакції закону з боку опозиції викликає чимало питань. Георгій Крючков вважає, що «в цій справі опозиція повинна була отримати великий куш». «Важко сказати, на чому саме вони сторгувалися. Чисто інтуїтивно мені здається, що опозиція виторгувала звільнення Тимошенко. Боюся помилитися, але для них - це найбільше досягнення. Іншого визнаного лідера в опозиції немає, “прапор” необхідний, але поки що ним є тільки Юлія Володимирівна. Звичайно, на кін також могли бути виставлені гарантії перемоги опозиції в деяких округах, але це дрібниця», - розмірковує він. За його словами, звільнення Юлії Тимошенко - це дуже велика поступка для «регіоналів». Вона має вимушений характер, адже справа не тільки в законі про вибори. «На українську владу тисне Європа. Справа Тимошенко дійсно не є досконалою, розслідування проведено примітивно, процесуальних порушень - багато. Якщо продовжувати обвинувачення, то доведеться сваритися з Росією. Тому «регіонали» могли піти на це [звільнення Тимошенко - ред], заручившись підтримкою своїх союзників по коаліції», - зауважив Георгій Крючков. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3389/ Шановний Роберте Йосиповичу! Вітаємо Вас з Днем народження! Від щирого серця зичимо міцного здоров’я, нових яскравих перемог, радісних та світлих подій. Хай у Вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці - доброта, а у справах - мудрість та виваженість. Щастя і тепла Вам і Вашим близьким.]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3388/ “Наше спільне завдання на найближчу перспективу — вироблення інноваційних організаційних рішень, відкриття нових ефективних форм співробітництва в умовах глобальної фінансової недостатності та дефіциту необхідних ресурсів. Дійсно, єдиним шляхом для економіки подолати структурну кризу та закласти основи нового зростання є наука. Проте грошей на неї багато не буде, й з цим потрібно рахуватися”, - сказав Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко, виступаючи на відкритті Білоруського інноваційного тижня. Він зазначив, що у непростих умовах, які склалися, країни СНД повинні відновлювати коопераційні зв'язки, але робити це на новій, сучасній технологічній платформі. “Договір про Зону вільної торгівлі та Міждержавна програма інноваційного співробітництва країн-учасниць СНД на період до 2020 року, підписані у Санкт-Петербурзі, мають колосальне значення. Їхнє прийняття єдиним пакетом означає, що наші країни націлені не просто на збільшення товарообігу, а на створення власного надійного фундаменту економічного зростання. Сьогодні ми маємо спиратися тільки на свої сили, реалізовувати стратегії, розроблені нами й для нас”, - сказав Володимир Семиноженко. “Якщо раніше держави СНД трималися разом, скоріше, в знак поваги до спільного минулого, то сьогодні на порядку денному — проблематика майбутнього”, - підкреслив він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3387/ “Перед Україною стоять дуже серйозні завдання. Насамперед, це структурна перебудова нашої економіки за інноваційним сценарієм. Провідну роль в цих стратегічних перетвореннях мають зіграти інформаційно-комунікаційні технології, адже саме на них ми покладаємо великі сподівання щодо виходу із кризи. Україна має тут дуже потужний потенціал”, - сказав Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко, відкриваючи Міжнародний конгрес з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства, який сьогодні розпочав роботу у Києві. В урочистому відкритті Міжнародного конгресу взяв участь Прем'єр-міністр України Микола Азаров. Він оголосив привітання учасникам та гостям конгресу від Президента України Віктора Януковича. Зокрема, Президент висловив сподівання на те, що впровадження вільного доступу до інформації, застосування сучасних комунікаційних технологій, створення відповідної законодавчої та нормативно-правової бази і надалі сприятимуть розбудові інформаційного суспільства в Україні. “Електронне урядування і технічна модернізація усіх галузей народного господарства є пріоритетними напрямами розвитку відкритого громадянського суспільства та становлення демократії”, - йдеться у привітанні. “Останнім часом ІТ-галузь в Україні розвивається швидко та ефективно, проте її потенціал використовується далеко не повною мірою”, - зазначив у своєму виступі Микола Азаров. Він нагадав про те, що наразі обсяг ВВП України становить лише 200 млрд. доларів, хоча Україна є великою європейською країною. Між тим, традиційні галузі, української економіки є надто праце- та ресурсомісткими, а їхній “внесок” у ВВП — не дуже значним. “Натомість ІКТ, якщо вірно обрати орієнтири, організувати управління та підібрати кадри, здатні значно інтенсифікувати темпи соціально-економічного розвитку”, - сказав Прем'єр-міністр. Він наголосив на тому, що найближчим часом на міжнародних ринках посилюватиметься конкуренція, тому ми вимушені вдосконалювати українські ІТ за всіма напрямками — адміністративним, регуляторним, технологічним, кадровим та інфраструктурним. Микола Азаров розповів, що Уряд намагається вчасно реагувати на вказані виклики. Зокрема, впродовж останніх двох років було прийнято низку ключових рішень, спрямованих на створення режиму максимальної підтримки ІТ-бізнесу. За його словами, завданням номер один є формування внутрішнього ємного ринку ІТ-послуг та продукції, адже наразі українські програмісти здебільшого працюють на експорт. “Ми значно просунулися у створенні електронного урядування, реалізації таких проектів, як “Єдине вікно надання електронної звітності”, інформаційна система робота із зверненнями громадян, з січня 2012 року буде впроваджений електронний документообіг між органами влади. Тобто роботи для ІТ-спеціалістів буде чимало”, - відзначив Прем'єр-міністр. Він додав, що у зв'язку з цим ІТ-бізнес має отримати преференції й вони вже передбачені законодавчо. Так, на розгляді у Верховній Раді зараз знаходяться два законопроекти - “Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції” та “Про внесення змін до Податкового кодексу”. Згідно ним, сказав Микола Азаров, будуть встановлені спеціальні ставки обов'язкових платежів , податок на прибуток доріавнюватиме 16%, а податок на прибуток фізичних осіб — 10%. Ще одна проблема, на якій наголосив Прем'єр-міністр, полягає у незадовільному кадровому забезпеченні ІТ-галузі. “Якщо ІТ-галузь збереже сьогоднішні темпи зростання, а це 40% на рік, то до 2015 року у цій сфері буде створено 170 тисяч вакансій, які проблематично заповнити. Наразі українські вузи щорічно випускають 15,5 тисяч ІТ-спеціалістів, але тільки 10-15% з них мають достатній рівень кваліфікації”, - сказав Микола Азаров. Він дав доручення Міністерству освіти та науки, молоді і спорту внести необхідні зміни до класифікатору професій та профільних навчальних програм. “Розвиток ІКТ сприяє суттєвому зростанню довіри між владою, суспільством та підприємцями. Без цієї довіри неможливі реформи, які сьогодні визнані головною метою державної політики”, - підсумував Прем'єр-міністр. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3386/ Критичне розшарування українського суспільства на багатих і бідних не вдасться виправити ні податком на розкіш, ні іншими точечними заходами, поки в країні фактично не працюють закони, а влада та суспільство не довіряють один одному, - таку думку висловив голова Донецької обласної організації Політичної партії «Нова політика» Іван Каленюк. Нещодавно з ініціативою ввести податок на багатство (нерухомість, земельні ділянки, автомобілі люкс-класу, дорогий одяг, коштовності тощо) виступив Сергій Тігіпко. За його словами, податок збиратиметься впродовж п'яти років. Прогнозується, що щорічний збір складе 800 млн. грн. Ці кошти підуть на покриття дефіциту Пенсійного фонду. «Податок на багатства не дасть очікуваного ефекту», - впевнений Іван Каленюк. Він вважає, що дійсно багатих людей в Україні не так уже й багато, але вони, як ніхто інший, звикли уникати сплати податків. «Один заможний американець колись зауважив: «Я можу розповісти, як я заробив свої статки, але ніколи не розповім, як я заробив перший мільйон». Великі статкі в Україні однозначно здобуті незаконним шляхом. По-справжньому багаті та впливові люди будуть уникати податку на багатство так само, як вони уникають інших податків. Тому податок на розкіш стане зайвим приводом «обдирати» людей із середнім достатком. Олігархи «заховають» свої над-доходи в офшорах, а прості українці будуть додатково платити, приміром, за засклений балкон», - вважає Іван Каленюк. Він додав, що середній клас в Україні і так майже знищений. «Багато підприємців сьогодні кидають свій бізнес, тому що в цій країні законно займатися бізнесом неможливо. Як не крутись, а держава обдурить», - уточнив він. За його словами, корінь теперішніх соціальних та економічних проблем у тому, що влада і суспільство давно стали один для одного чужими. «Найнебезпечніше - це відсутність довіри між громадянами і владою. З 1991 року люди звикли виживати самостійно, а влада звикла до того, що вони все ж таки виживуть. Держава не гарантує людям стабільності, проте і люди за таких умов нічого не винні державі. Суспільний договір в Україні не працює», - зазначив Іван Каленюк. На його думку, сьогодні, коли на країну насувається друга хвиля світової кризи, держава повинна економити не на чорнобильцях, афганцях і «дітях війни», а насамперед скорочувати витрати на утримання інститутів влади та її апарату. Якби адміністративна реформа не виявилася за великим рахунком фікцією, «нашкребти» гроші на пенсії було би цілком реально. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3384/ “На українські поля та ферми має вийти вітчизняна техніка. Навіщо купувати чуже обладнання, якщо ми можемо зробити своє і не гірше. І воно нічим не поступатиметься за якістю тому, що завозиться з інших країн, а за ціною буде дешевше імпортованого”, - таку думку висловив Голова Київської обласної організації Громадянського руху “Нова Україна” Ігор Ковалевич. Нагадаємо, що нещодавно він відвідав Республіку Білорусь, де взяв участь у переговорах про співробітництво з Республіканським унітарним підприємством “Науково-практичний центр Національної академії наук з механізації сільського господарства”. Основною метою поїздки, за його словами, було дізнатися про білоруський досвід створення технологічних комплексів сучасних машин та обладнання для механізації сільськогосподарського виробництва, а також про програми розвитку сільської інфраструктури. “Побачивши, як працює створена білорусами техніка, розумієш, наскільки можливо спростити життя селян”, - зауважив Ігор Ковалевич. Білорусь дійсно може слугувати прикладом прогресивного розвитку сільського господарства. Якщо після розпаду СРСР вітчизняної сільгосптехніки у цій країни було приблизно 5%, то наразі у сільському господарстві використовується більше 90% техніки вітчизняного виробництва. Ігор Ковалевич вважає, що сільськогосподарська техніка має бути інноваційною. “Тоді вона компенсує брак робочих рук у сільському господарстві, а продуктивність збільшиться у 2-3 рази”, - підкреслив він. Також вартим уваги є білоруський досвід реалізації державної програми врівноваженого розвитку села. За цією програмою в Білорусі вже збудовано майже півтори тисячі агромістечок, які включають усю необхідну інфраструктуру. Зараз сільським жителям не потрібно їхати в районний або обласний центр по якісь покупки чи послуги. Адже соціальна структура подібних містечок розрахована на обслуговування жителів не одного селища, а всієї місцевості. За підсумками візиту сторонами було прийнято рішення створити на базі НВП “Херсонський машинобудівний завод” та “Білоцерківський завод сільськогосподарського машинобудування” технологічний комплекс машин різного призначення. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3382/ Насправді не політики, а саме життя визначає, якому регіону якою мовою говорити. Безумовно, у нас має бути єдина державна мова. Але поряд з державною мовою на місцевому рівні люди мають право спілкуватися тією мовою, яка тут є поширеною зу історичних причин, - таку думку висловив голова Закарпатської обласної організації Громадянського руху «Нова Україна» Роберт Іванчо. Нагадаємо, що нещодавно Міністерство науки і освіти, молоді та спорту підготувало законопроект, який дозволяє вільний вибір мови навчання в дитячих садах. Законопроект викликав гостру критику з боку опозиції, яка звинуватила владу в «точечній русифікації». Роберт Іванчо вважає, що дане нововведення ніяк не підірве позиції української мови й водночас зніме соціальну напруженість, викликану політичними спекуляціями на мовному питанні. «Мови нацменшин все одно використовуються на домашньому, побутовому рівні. На Закарпатті традиційно є угорські, словацькі, російські, румунські дитячі садки. Це нікому не заважає. Закріпити такий стан справ законодавчо - правильне рішення. Це крок назустріч людям», - сказав він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3380/ Економічна політика і вітчизняна система освіти поки не встигають за темпами розвитку української ІТ-галузі. Таку заяву зробив голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко. Він зазначив, що сьогодні ця галузь щороку зростає на 30-40%, однак дефіцит кваліфікованих кадрів уже становить 25%. "Якщо ми не будемо випереджаючими темпами готувати фахівців, то дефіцит ІТ-спеціалістів в 2015 році досягне 60-70%", - заявив Семиноженко. Крім того, відсутність сприятливого законодавчого поля, яке надавало б ІТ-бізнесу фіскальні та економічні стимули, робить собівартість роботи українського програміста вище собівартості такої самої роботи в інших країнах Центральної та Східної Європи, а також Індії. За словами Семиноженка, ця ситуація буде виправлена до кінця поточного року: вже підготовлений проект закону про підтримку розвитку ІКТ, який добре сприйнятий урядом і всіма парламентськими фракціями. "Наше завдання - увійти до п'ятірки країн, що лідирують на ринку ІТ. Для цього потрібно прийняти відповідне законодавство і вдатися до рішучих дій з підготовки фахівців у цій сфері", - підсумував він. Нагадаємо, що раніше Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник запевняв представників американської компанії IBM, що "вітчизняна система освіти ІТ-фахівців одна з найкращих у світі, про що свідчить кількість іноземців, що навчаються на відповідних спеціальностях ". ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3379/ Сьогоднішні дебати влади і опозиції навколо змін Закону про вибори зводяться до обговорення того, за яких умов та чи інша політична сила або навіть конкретний політик зможуть потрапити до наступного складу парламенту. Саме тому виборча реформа найбільше хвилює тих, чиї безпосередні інтереси вона зачіпає, а суспільство залишається осторонь подібних дебатів, - таку думку висловив заступник голови Громадянського руху “Нова Україна” Володимир Іванов. Він вважає, що сьогодні людей цікавить не виборчий формат як такий, а, скоріше, нова якість влади. “Справжній інтерес суспільства пов'язаний з новою якістю влади. А вона, у свою чергу, є похідною від якості політичних структур, державних інститутів, економічних відносин, правової системи й, у тому числі, — якості виборчого законодавства”, - зауважив Володимир Іванов. За його словами, президент добре розуміє, що у суспільстві є запит на нову якість влади. Зокрема, на користь цього свідчать останні перестановки всередині силового блоку. На думку Володимира Іванова, сьогодні варто повернутися до ідеї створення Виборчого кодексу, але парламентські вибори 2012 року провести за старим законом, певним чином його модернізувавши. “Старий закон не заважає відкриттю партійних списків на регіональному рівні, а також закріпленню кожного кандидата за конкретним округом. За цих умов результати виборів значно більшою мірою відображатимуть політичні інтереси людей”, сказав він. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3377/ Майбутнє нової економіки великою мірою залежить від майбутнього науки. Тому сьогодні дуже важливо створити такі умови для молодих, перспективних вчених, аби вони не від'їжджали з України, - таку думку висловив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко. Він підкреслив, що для самореалізації молодих вчених на батьківщині недостатньо лише підвищити їм зарплату, хоча це, звичайно, дуже важливо. Науковій молоді потрібні лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, а також гідні житлові умови. За словами Голови Держінформнауки, сьогодні у черзі на житло стоїть 7,5 тисяч молодих вчених. До недавнього часу ця соціально категорія не мала права на пільгове кредитування житла. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року «Про затвердження Плану заходів із залучення молодих учених до роботи в наукових установах та вищих навчальних закладах», в Україні буде запроваджено довготермінове безвідсоткове кредитування для будівництва (реконструкції) і придбання житла молодими вченими. Як зауважив Володимир Семиноженко, попередньо необхідно провести повний облік молодих вчених, які потребують поліпшення житлових умов, та розробити конкретний механізм надання їм пільг. Цього року за Державною цільовою соціально-економічною програмою придбання доступного житла на потреби молодих вчених було виділено 8,2 млн. грн., але це — дуже мало. Відтепер, коли молоді вчені безпосередньо опинилися в центрі уваги держави, ситуація почне змінюватися на краще, переконаний Голова Держінформнауки. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3376/ У сучасній Україні досить потужно розвивається феномен націонал-демократії, - таку думку висловив голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, виступаючи на засіданні Центру соціально-консервативної політики, яка була присвячена націоналізму в Україну. За його словами, традиція націоналістичної ідеології в нашій країні має історично глибоке коріння. Вона була затребуваною і популярною впродовж тривалого часу, оскільки у нас багато років йшла боротьба за створення національної держави. Сьогодні, за даними соціологів, 2-3% українців вважають себе націоналістами, близько 8% - націонал-демократами. «Є ще 20% людей, які поділяють ідеологічні настанови націонал-демократії в широкому сенсі слова, тобто виступають прихильниками розвитку української державності на українському фундаменті», - зазначив експерт. Феномен зростання популярності ВО «Свобода», на думку політолога, пов'язаний з її монопольним становищем у ніші націоналістичного руху, падінням популярності інших опозиційних сил і зростанням протестних настроїв у суспільстві, яке розчароване владою. «Але шансів прийти до влади у «Свободи» немає внаслідок їхньої ідеологічної та географічної обмеженості», - вважає Володимир Фесенко. У свою чергу, виконавчий секретар «Українського форуму» Георгій Крючков зазначив, що українські політичні партії націоналістичного спрямування не пропонують суспільству позитивного змісту. «Для українського націоналізму характерні популізм, русофобія, агресивність. Ці сили не приховують власні цілі, і недооцінювати їх не можна. Інакше ми отримаємо неприємні наслідки», - застеріг експерт. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3373/ На думку Генрі Кіссінджера, європейська інтеграція виникла з бажання європейських країн спочатку подолати «самогубне суперництво» між собою, а потім - з «побоювання щодо можливого прагнення об'єднаної Німеччини до домінування». Однак, як ми змогли переконатися, інтеграція виявилася не кращим способом подолати ворожнечу. Сьогодні Європа знову стоїть на порозі нових розколів, і, що ще гірше, може залучити до них інші країни і континенти. За влучним висловом Юбера Ведрін, сучасний світ - це прямий результат невдачі, яку зазнала Європа в спробі вирішити власні та загальносвітові проблеми. Я не є переконаним євроскептикам і вважаю, що ЄС ще далеко не вичерпав свої можливості. Але навряд чи хтось візьметься заперечувати той факт, що Європейський союз є проектом, народженим у минулому столітті і минулим століттям - його травмами, драмами, надіями. У ХХI столітті багато в чому почався новий відлік світової історії. А значить, потрібно виробляти нові підходи до взаємодії країн та їх інтеграції. Особливо інтеграції. Нещодавно завершила роботу Дев'ята щорічна сесія Світового громадського форуму «Діалог цивілізацій». Цього року дискусії Родоського форуму в основному стосувалися проблем пошуку нових ціннісних підстав для розвитку міждержавного партнерства в «постзахідному» майбутньому. Де слід шукати взаєморозуміння і точки дотику? У питаннях віри, зміцнення сімейних цінностей, соціальної енергії молодіжних рухів, інших проявах нового світопорядку, що зароджується? Ці питання не випадкові. Ми спостерігаємо кінець епохи Великого Заходу. Немає жодних сумнівів у тому, що в основі глобальної фінансово-економічної кризи, прояви якої відчуваються дотепер, в першу чергу лежить криза цінностей. Гонитва за прибутком і споживанням, зведені в розряд культу сучасної цивілізації, зовсім відсунули на задній план такі найважливіші цілі й завдання економіки, як громадська продуктивність і екологічна орієнтованість. Причому наслідки девальвації ліберальних цінностей вдарили не тільки по країнах, яким були свого часу нав'язані реформи ліберального зразка, але й по країнах, які самі нав'язували ці реформи іншим. В кінцевому рахунку дискредитованої виявилася сама ідея економічного зростання як такого. Разом з кризою економіки намітилася очевидна криза західного суспільства, заснованого на принципах індивідуалізму, конкуренції, невтручання і недоторканності приватної сфери. Парадокс західної цивілізації в тому, що покликані нести добробут і процвітання всьому світу, цінності лібералізму в підсумку призвели до ще більшого посилення нерівності в глобальних масштабах. Сучасні економісти все частіше приходять до висновку, що відносно бідних країн глобалізація консервує відсталість. У результаті бідні перетворюються на хронічно бідних. У багатьох країнах максимальний рівень реальної заробітної плати зафіксований ще в 1970-і роки і більше не росте. І нинішні спроби вирішити проблему бідності спрямовані скоріше на полегшення симптомів, а не на викорінення глибинних причин бідності. У країнах-одержувачах міжнародної допомоги аж ніяк не заохочуються структурні зміни, які сприяли б швидкому розвитку економіки, і відповідно, зростанню суспільного добробуту. Навпаки, створюються боргові воронки, з яких самостійно не вибратися жодній бідній країні. Не секрет, що всі багаті країни пройшли через період жорсткого протекціонізму. Не гребуючи ніякими засобами, вони захищали національну обробну промисловість, свої внутрішні ринки, поки не стали достатньо сильними, щоб конкурувати. Сьогодні для країн, що розвиваються всі ці можливості протекції і захисту свого виробника практично заборонені умовами Вашингтонського консенсусу. В кінцевому підсумку така політика подвійних стандартів привела світ на грань тривалої рецесії і, можливо, більш глибоких економічних наслідків. Так що ілюзія можливості розвитку за типом «гонки за лідером» на сьогодні повністю зруйнована. Наздоганяти можна нескінченно, наздогнати - ніколи. У розвиненому світі зараз модно орієнтуватися на моделі розвитку нових азійських тигрів (оскільки мода на Захід вже пройшла). Однак важливо зробити висновки з власних минулих помилок. Вчитися у Китаю, Південної Кореї, Сінгапуру потрібно, а наслідувати - ні, оскільки знову є небезпека вплутатися у свідомо програшну стратегію «наздоганяти не наздоганяючи». Наприклад, в останні десятиліття інтенсивно набирає вагу АСЕАН - організація, з якою у Росії склалися давні партнерські відносини. В експертному середовищі навіть визріває ідея про можливу перспективу членства РФ у цьому регіональному об'єднанні. Однак для Росії АСЕАН може стати такою ж пасткою, як ЄС для України, тобто вічною обіцянкою, яка, по суті, є завуальованою відмовою. Для країн пострадянського простору гранично загострилися стратегічні дилеми, пов'язані з вибором моделей розвитку. Потрібно остаточно визнати, що готових рецептів для нас немає ніде - ні на заході, ні на сході. Необхідно шукати свій шлях до успіху. Підписання у Санкт-Петербурзі Договору про Зону вільної торгівлі і Міждержавної програми інноваційного співробітництва країн-учасниць СНД на період до 2020 року може стати переламним моментом в історії регіону. Об'єднання цих двох документів в єдиний пакет означає, що наші країни націлені не просто на збільшення товарообігу, а на створення власного надійного фундаменту економічного зростання. Фундаменту, який можна побудувати, тільки використовуючи внутрішні ресурси. 20 років в цілому безуспішних спроб впровадити імпортні інноваційні моделі на ґрунті національних економік повинні переконати нас у тому, що і тут нам доведеться спиратися тільки на самостійно розроблені стратегії. Програма інноваційного співробітництва - одна з таких розробок, що дає великі шанси на її успішне впровадження. Сьогодні очевидно: щоб подолати кризу економіки в глобальних масштабах, на уламках старої системи повинна зародитися не тільки нова економічна модель, але і нове суспільство. Саме в цій площині, на мій погляд, лежать основні виклики для майбутнього України і Росії. Однак саме тут криються і можливості для наших країн. У програмній статті Володимира Путіна «Новий інтеграційний проект для Євразії - майбутнє, яке народжується сьогодні» дуже точно позначений ключовий аспект глобалізації: на зміну національним державам як суб'єктам міжнародної політики приходять міждержавні інтеграційні об'єднання. Світ укрупнюється, і з цим необхідно рахуватися. У розрізі Євразійського союзу фінансові та економічні вигоди від об'єднання зусиль країн очевидні вже зараз. Наприклад Євразійський банк розвитку (ЄАБР), створений всього два роки тому, вже довів свою дієвість як антикризовий фонд ЄврАзЕС. У складній ситуації для Республіки Білорусь рішення про виділення Банком кредиту в обсязі 3 млрд. доларів (800 млн. вже перераховані) може виявитися рятівним. Повноправними учасниками ЄАБР, створеного за ініціативою Росії та Казахстану, сьогодні є вже 6 країн, і їх число в подальшому буде тільки рости. Однак розраховувати на те, що фінансова вигода, навіть дуже значна, з'явиться достатньою підставою для скріплення союзу держав, не слід. Держава - це не тільки економіка, це і політика, і геополітика, і населення, і нація, і історія і багато іншого. Щоб відбутися як ціле, союзу потрібні куди більш значні цінності, ніж гроші. А тут виникають певні труднощі. Адже читачеві за межами Росії складно буде зорієнтуватися в ідейних, концептуальних підставах Євразійського інтеграційного проекту, адже про це російський лідер промовчав. Всім зрозуміло, що цивілізаційна пропозиція Росії істотно відрізняється від західної. Але далі утвердження своєї інакшості Росія так і не пішла. Бажання знову «зібрати землі» колишнього СРСР виглядає поки єдиним поясненням політики Росії. Про це вже неодноразово говорилося на різних міжнародних дискусійних майданчиках, у тому числі під час засідань Українсько-Російського форуму. Ми повинні розпрощатися з ілюзіями. Шлях до Європи для України закритий не тому, що «вона не відповідає», а тому що вже немає тієї Європи, яку ми звикли ідеалізувати. Але якщо «Європу» розуміти як метафору благополучного, вільного і процвітаючого простору, тоді європрагнення знаходять сенс. Нам належить не стільки освоїти, скільки створити з нуля свої власні закони досягнення економічного і соціального успіху. І краще нам це зробити разом. У цьому сенсі шлях України до Європи дійсно лежить через Росію. Для Європейського союзу тісне багатопланове співробітництво Росії й України як важливий фактор великого Євразійського союзу може виявитися довгожданим ковтком свіжого повітря і двигуном нового економічного росту. Від планів з відтворення, нехай в якомусь модернізованому вигляді, радянського простору, від прагнення об'єднатися «на противагу», необхідно перейти до створення принципово нової ідейної, ціннісної, економічної об'єднавчої платформи. Ми не можемо і далі намагатися повернути час назад, тим більше не можемо витрачати час на спроби повторити історію чужого успіху. В основі кожної економічної моделі завжди лежить сильна духовна, ціннісна складова. У кінцевому рахунку, не тільки і не стільки економічна вигода, скільки саме ціннісна спорідненість скріплює будь-який інтеграційний проект. І ми повинні відродити тандем Україна-Росія в першу чергу як самобутній цивілізаційний проект. Вся історія російсько-українських відносин за останні 20 років - це історія непродуктивно витрачених зусиль чи то остаточно об'єднатися, чи то остаточно розлучитися. Історія виявилася мудрішою. І сьогодні наші держави як і раніше стоять перед необхідністю знайти «спільний знаменник». Чому попередні спроби сформувати єдиний підхід до політики національного розвитку, об'єднати економічні та гуманітарні потенціали для прориву в майбутнє виявилися далеко не такими успішними, як хотілося б? Причин, на мій погляд, декілька. По-перше, всі ці роки наші країни вели неефективну політику, яка була, по суті, мікроекономічної, тобто шляхом проб і помилок вирішувала окремі проблеми «по мірі їх появи» (створення зони вільної торгівлі, ліквідація перешкод для прямої взаємодії господарюючих суб'єктів і т.д.). На моє переконання, на сучасному етапі необхідна загальна цілісна макроекономічна стратегія, тобто, перш за все, узгодження цілей кінцевого соціально-економічного розвитку наших країн на міждержавному рівні. І тільки після цього можна приступати до вироблення основних напрямів політики: соціально-економічної, структурної, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної і т.д. По-друге, російське інтелектуальне, а слідом за ним і політичне співтовариство протягом багатьох років активно розвиває ідею Руського миру, яка могла б у перспективі стати цивілізаційної платформою нового інтеграційного проекту у Євразії. Ця ідея міцно займає уми багатьох тисяч мислителів, політиків, громадських активістів та просто громадян пострадянських країн і «далекого зарубіжжя». Однак для проекту з амбіціями стати спільним домом для сотень мільйонів людей «Руський мир» може виявитися занадто тісним. І, судячи з усього, таким він і виглядає для широких мас, що живуть «між Владивостоком і Лісабоном». Російський правлячий клас ризикує стати мішенню для тих же звинувачень, які він сам неодноразово пред'являв європейського істеблішменту - у прихильності подвійним стандартам і вибірковій політиці. Нарешті, по-третє: на протязі багатьох років наші країни були заручниками розколу інтересів по лінії «еліти - громади» і навіть «еліти - держава». У цьому ми дуже схожі. Якщо народи Росії та Україні об'єктивно і природно зацікавлені в інтеграції, оскільки це відповідає їх національним інтересам, то еліти, в силу різних причин, змушені конкурувати і грати на загострення міждержавного діалогу. Чому насправді пробуксовує ініціатива з приєднанням України до Митного Союзу, адже економічна вигода від цього кроку очевидна як вузьким фахівцям, так і широкої громадськості? На мою думку, частина проблеми криється в подвійній грі з боку певних груп еліт. Наприклад, трейдерський капітал, що спеціалізується на експорті сировини і сировинних напівфабрикатів, від наявності прикордонних і митних бар'єрів тільки виграє, адже це додаткова можливість «накрутки» ціни. Для промислового капіталу, орієнтованого на виробництво продукції і товарів, навпаки, кордони пов'язані із зайвими витратами, що знижують прибуток, а іноді й бажання що-небудь виробляти і розвиватися. У системних суперечностях між спекулятивним і виробляючим капіталом і полягає вузол найскладніших проблем. Учасниками останнього за часом, IX засідання Українсько-Російського форуму, яке відбулося 10 серпня 2011 року в Києві, було прийнято звернення до Президентів двох країн. У ньому, зокрема, вказувалося, що Україна і Російська Федерація мають колосальний невикористаний потенціал кооперації. Разом наші країни здатні не тільки реалізувати стратегічно важливі економічні проекти, а й осідлати нову технологічну хвилю глобального економічного зростання, створити міцний фундамент для розвитку наших економік на десятиліття вперед. Цілком очевидно, що жодна країна світу сьогодні не в силах зробити це поодинці, спираючись тільки на свої сили і свої інтереси. Тільки об'єднавши зусилля в досягненні загальних цілей, Україна і Росія зможуть домогтися явних результатів у формуванні нової глобальної системи не тільки економічних і політичних, а й соціальних відносин. Сьогодні приходить розуміння того, що Україні і Росії потрібен новий конструктивний порядок денний двосторонніх відносин, нова єдина ціннісна платформа - не мотивована минулим, а орієнтована в майбутнє. Українсько-російська інтеграція є історично неминучою. Однак її ціннісні підстави та орієнтири повинні визріти в наших суспільствах, в атмосфері повної довіри і відкритого діалогу. Забезпечити ці умови - найважливіше завдання влади в наших країнах. Саме суспільства сьогодні можуть ініціювати інтеграцію, підштовхуючи свої уряди до реалізації більш конструктивної та патріотичної політики. Історія знову дає нам шанс, і ми не маємо права його втратити: шанс відбутися як самобутня, сильна, вільна цивілізація, складова однієї з опор сучасного світопорядку. ]]> http://new-ukraine.org.ua/news/3372/